Очікувані результати

Після уроку учні:

• показуватимуть на карті територію Арабського халіфату;

• матимуть уявлення про історію Арабського халіфату;

• знатимуть особливості життя арабів.

Основні дати та події:

• 570-632 рр. - роки життя Мухаммеда;

• 610 р. - виступ Мухаммеда з першою проповіддю;

• 622 р. - хіджра, початок літочислення за мусульманським календарем;

• 732 р. - битва при Пуатьє.

Основні поняття: «хіджра», «Коран», «іслам», «мусульманин», «мінарет», «мечеть», «халіф», «хадж», «шаріат».

Імена історичних діячів: Мухаммед.

Обладнання: настінна карта, історичні атласи, роздавальний матеріал, історичні тексти, ілюстрації.

Форма проведення: комбінований урок.

Хід уроку

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

Запитання та завдання для бесіди

1. Чому Західна Римська імперія припинила своє існування, хоча історія Візантії тривала ще близько 1000 років?

2. У чому полягало вигідне становище Візантії?

3. З правлінням якого імператора пов’язують розквіт Візантії та чому?

4. Покажіть на карті територію Візантії, Константинополь.

5. Назвіть території, що були приєднані Візантійськими імператорами.

6. Коли та ким був завойований Константинополь?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Араби обрушилися на Іран та Візантію. Населення не чинило арабам опору. Місцеві жителі говорили: «Бог помсту послав арабам, щоб звільнити нас від жорстокості ромеїв». Хто ж були ці араби? Звідки вони прийшли? Чому так швидко завойовували всі нові й нові території?

ІV. Засвоєння нового матеріалу

1.      Аравійський півострів та його жителі

Вивчення цього питання можна провести за допомогою методу критичного мислення.

Учитель пропонує розглянути карту атласа «Арабські завоювання в VII-IX ст. Утворення халіфату» та дати відповіді на питання:

1) Якими були природно-кліматичні особливості Аравійського пів­острова?

2) Чим займалося його населення?

Під час обговорення разом з учнями можна скласти схему:

 Учитель. Майже всі жителі Аравійського півострова були язичниками. Головною святинею вважалася Кааба - стародавнє святилище, у стіну якого було вмуровано чорний камінь, у самому святилищі містилися святині усіх арабських племен.

На чолі арабських племен стояли шейхи. Вони керували воїнами під час набігів, викупляли полонених, розв’язували суперечки. Племена доволі часто воювали між собою. За убитого родича мстився увесь рід; кровна помста могла тривати декілька поколінь. Через війни торгівля прийшла у занепад.

- Що могло припинити постійні війни?

Орієнтовні відповіді учнів

1) Поява зовнішнього грізного ворога.

2) Бажання купців спокійно торгувати.

3) Поява нової релігії.

Учитель. Усе це ми віднайдемо в історії Арабського халіфату. Аравії загрожували Візантія та Іран. Купці зазнавали збитків, ремісники, землероби, скотарі позбавлялися заробітків. Усі відчували необхідність об’єднання. Започаткував цей процес засновник нової релігії - Мухаммед.

2.      Пророк Мухаммед і нова релігія

Учитель пропонує заслухати повідомлення учнів про засновника нової релігії Мухаммеда. Після повідомлення вчитель пропонує попрацювати з історичними документами та доповнити розповідь.

Робота з історичними документами

Текст 1. Мухаммед - засновник ісламу

Згідно з мусульманською традицією, Мухаммед народився у 570 р., у рік Слона.

Батько Мухаммеда помер ще до народження, мати - через кілька років. Хлопчик виховувався у будинку свого діда. З молодих років він був знайомий з караванною торгівлею.

Мухаммед найнявся вести торгові справи багатої вдови Хадіджи з Мекки, з якою й одружився у віці 25 років.

У караванних поїздках Мухаммед із цікавістю слухав розповіді християн та іудеїв. Він любив самотність та благочестиві роздуми, часто йшов один до сусідніх з Меккою гір. Коли йому виповнилося 40 років, він вперше побачив видіння.

Мухаммед спав у печері, як раптом невідомий голос вимовив: «Читай!» - «Я не вмію  читати», - відповів Мухаммед. Але голос двічі повторив свою вимогу: «Читай!». Хтось невідомий став душити його. Злякавшися за своє життя, Мухаммед запитав: «Що ж я повинен читати?». І тоді зазвучали перші слова Корану:

Читай! В ім’я Господа твого, який 
Створив людину зі згустка крові.
Читай! І господь твій найщедріший,
Який навчив людину письмовою тростиною,
Навчив того, чого вона не знал Мухаммед прокинувся. Він вийшов з печери і знов почув голос: «Ти - посланник Аллаха».

Приблизно у 610 р. Мухаммед почав проповідувати своїм одноплемінникам. Його дружина Хадіджа першою повірила в нього та підтримала ­його. Мухаммед говорив, що існує лише один Бог - Аллах, що немає й не може бути інших богів. Він говорив про всемогутність Аллаха, який створив небеса і землю, зірки і гори, тварин і людину. Все у світі відбувається тільки за волею Аллаха. Аллах милостивий для добрих справ, проте Аллах суворий до тих, хто не вірить у нього і творить погане. На них чекає страшне покарання.

Мухаммед назвав себе посланником Бога - його Пророком. Мухаммед закликав арабів об’єднатися, прийнявши єдину віру.

У Мухаммеда з’явилися прихильники. Усі, хто прийняв нову релігію - іслам, називали себе мусульманами, тобто покірними Богу. Але, окрім прихильників, у Мухаммеда з’явилися й супротивники. Вони переслідували його. Побоюючись за своє життя, Мухаммед залишає Мекку та переселяється до сусіднього оазису, пізніше названого на його честь - місто Пророка - Медіна. Рік переселення Пророка - хіджра (622 р.) - вважається початком мусульманського літочислення. Почалася боротьба, у результаті якої у 630 р. Мухаммед узяв гору. Більшість арабських племен прийняли мусульманство. Мухаммед став главою арабської держави. Помер Мухаммед у 632 р. За легендою, його останніми словами були про Аллаха та вічне життя у раю.

Текст 2. Військо арабів

Кращою й головною частиною арабського війська була кіннота, яка поділялася на легку і важку. Важка кіннота мала на озброєнні довгі списи, мечі та бойові палиці, бойові сокири, захисну зброю, більш легку, ніж у лицарів Західної Європи. Арабські воїни мали такі бойові мечі, якими вони розтинали коней супротивника. Легка кіннота була озброєна луками зі стрілами і довгими, тонкими дротиками.

Бойовий порядок арабського війська складався з декількох ліній, що мали образні назви. Перша лінія, авангард, складалася з розсипного порядку вершників та мала назву «Ранок псового гавкоту». Друга - «день допомоги». Головні сили війська знаходилися у третій лінії, яка називалася «Вечір потрясіння». Воїни там шикувалися у шаховому порядку. Четверта лінія - це резерв, складений з добірних дружин, що захищали «прапор» - п’яту лінію. Резерв вступав у бій лише у крайньому випадку.

Придбати та утримувати коня міг далеко не кожний, тому в складі арабського війська була й піхота. Для прискорення маршу піхоти араби використовували верблюдів. Для ведення бою воїни на верблюдах озброювалися довгими списами.

Арабські війська у бою відрізнялися наполегливістю та завзятістю. У зміцненні військової дисципліни велику роль відігравав іслам.

Учитель. Я пропоную вам визначити п’ять обов’язків правовірного мусульманина.

Для цього необхідно відновити правильний порядок слів у реченнях.

1) Лише, єдиний, що, вірити, Аллах, Мухаммед, Пророк, існує, його, а, Бог. (Вірити, що існує лише єдиний Бог - Аллах, а Мухаммед - його Пророк.)

2) День, на, п’ять, молитися, разів. (П’ять разів на день молитися.)

3) Поста, зі, священний, рамадан, світанку, місяць, сонця, до, дотримуватися, у, заходу. (Дотримуватися поста у священний місяць рамадан зі світанку до заходу сонця.)

4) П’яту частину, допомоги, доходу, бідним, милостині, для, сиротам, і, роздачу, на. (Витрачати п’яту частину доходу на роздачу милостині - для допомоги бідним і сиротам.)

5) Мекку, хоча б, паломництво, Медіну, раз, святі місця, життя, у, зробити, у. (Вчинити хоча б раз у житті паломництво у святі місця - Мекку і Медіну.)

Учитель. Всі одкровення вчителя пізніше були записані в Корані - священній книзі мусульман. Остаточного вигляду він набув наприкінці VII ст. У Корані містилося 114 сур (глав). Також мусульмани шанують збірку висловів Мухаммеда та розповідей про його  життя - Суну.

На основі Корану були розроблені правила поведінки для мусульман, вони називаються шаріат - правильний шлях. Вже після смерті Мухаммеда в ісламі затвердилася ще одна вимога - участь у священній війні проти невірних - джихаді.

Араби обрали заступника Пророка - халіфа - й почали священну війну.

3.      Арабський халіфат

Учитель. Після смерті Мухаммеда державою керували халіфи. Перші чотири халіфи були його найближчими сподвижниками й родичами. Це був час, коли почалися перші завоювання арабів. Основу їхнього війська складала легка кіннота.

Учитель пропонує учням описати арабського воїна, скориставщись додатковою інформацією.

Учитель пропонує учням розглянути карту історичного атласа «Араб­ські завоювання у      VII-IX ст. Утворення халіфату», виконати завдання та дати відповіді на питання:

1) Покажіть територію Арабської держави часів Мухаммеда.

2) З якою могутньою державою межувала держава арабів?

3) Коли починаються завойовницькі походи? Укажіть напрями завойовницьких походів.

4) Під час правління якої династії територія Арабського халіфату збільшується у декілька разів?

5) Назвіть держави, які були знищені під час завойовницьких походів арабів.

6) Назвіть найбільш визначні битви?

7) Якого року араби з’явилися біля стін Константинополя?

8) Пригадайте, чим закінчилася битва при Пуатьє у 732 р.

9) Назвіть резиденції халіфів.

Учитель. Як ставилися араби до завойованих народів, ми дізнаємося, прочитавши документи.

Текст 1. Становище християн у завойованих мусульманами країнах [23, С. 135-136]

Коли мусульмани завоювали християн, між ними був укладений мирний договір з умовою, щоб ні храми, ні церкви християн не руйнувалися, щоб їм дарували життя, щоб мусульмани билися за них і захищали їх проти тих ворогів, які чекатимуть на них, щоб вони могли виносити хрести під час їхніх свят.

Але християни сплачуватимуть поголовний податок і не будуватимуть нових храмів і церков, вони вказуватимуть шлях мусульманину, що заблукав, і будуватимуть через річки мости за власний рахунок. Вони надаватимуть притулок подорожнім мусульманам протягом трьох днів, не показуватимуть ворогу на слабкі місця мусульман.

Текст 2. Становище християн у завойованих мусульманами країнах [23, С. 135-136]

Під час збирання з християн поголовного податку слід накладати печатки на їхні шиї, доки не буде закінчений огляд. І слід наказати, щоб не допускали жодного з них бути схожим на мусульман одягом та зовнішністю. Зобов’язати їх, щоб вони носили пояс, подібний до грубого шнурка. Щоб їхні шапки були пікейні, щоб заборонили їхнім жінкам їздити на верблюдах. Християнам дозволяти жити у містах і на ринках мусульманських продавати й купувати, причому вони не продаватимуть ні вина, ні свиней та в містах не виставлятимуть напоказ своїх хрестів. Християни зобов’язані дотримуватися такої зовнішності, щоб їх можна було відрізнити від мусульманина.

Цього року (850 р. н. е.) халіф наказав примусити всіх християн: надягати шарфи жовті та пояси, їздити на сідлах з дерев’яними стременами, нашивати на плаття дві жовті латки, які бувають у рабів. Якщо ж хтось із них носить чалму, то чалма його повинна бути жовтого кольору.

Запитання до тексту

1) Назвіть умови, яких мали дотримуватися християни на завойованих мусульманами територіях.

2) Яким було ставлення мусульман до християнства?

3) У чому, на вашу думку, виявилося нерівноправне становище християн?

4) До чого могло призвести приниження арабами підкорених народів?

Учитель. Розквіт халіфату не був тривалим. Надто велика територія опинилася під владою Дамаску та халіфів з династії Омейядів. У 750 р. було повалено династію Омейядів. До влади прийшла нова династія - Аббасиди. Арабський халіфат отримав нову столицю - Багдад. Аббасиди здійснили незначне розширення території.

• Назвіть території, приєднані Аббасидами.

Але держава почала розпадатися. В Іспанії відновили свою владу Омейя­ди, самостійними стали й інші держави.

• Назвіть ці держави, скориставшись картою атласа «Розпад Арабського халіфату».

4.      Культура Арабського халіфату

Учитель пропонує учням самостійно прочитати відповідний розділ підручника та дати відповіді на такі питання.

1) Як формувалася арабська культура?

2) Чому араби вважаються спадкоємцями античної культури?

3) Які відмінності мусульманської та європейської культур?

V. Узагальнення й систематизація знань

Учитель. Щоб перекласти дату з чинного у нас григоріанського календаря на мусульманський, застосовують таку формулу:

М = Гр - 622 + [(Гр - 622): 32],

де Гр - рік за григоріанським календарем,

М - за мусульманським.

Залишок від поділу на 32 означає, що отриману цифру треба збільшити на одиницю. Наприклад, якщо ви отримали 1222 р., то відомий нам рік за григоріанським календарем відповідає 1222-1223 рокам [4, С. 96].

Підрахуйте, який рік йшов у мусульман, коли:

а) відбулася битва при Пуатьє;

б) араби вторглися до Константинополя.

VІ. Оцінювання знань учнів

VІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Скласти кросворд за темою.