Мета: узагальнити й систематизувати знання семикласників з розділу «Прислівник, його вживання і правопис», сформувати цілісну систему особистих знань учнів з теми, структурувати вивчений теоретичний матеріал, удосконалювати орфографічні вміння й навички; розвивати творчі вміння самостійно розв’язувати нові пізнавальні завдання; удосконалювати мисленнєві дії аналізувати, порівнювати, систематизувати й узагальнювати, доводити й обґрунтовувати тощо; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу розвивати спостережливість, уважність, кмітливість як важливі елементи розумової діяльності людини.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів.

Культура мовлення і стилістика: правильне наголошування прислівників.

Текст (риторичний аспект): використання прислівників і прислівникових сполучень у текстах художнього й науково-популярного стилів.

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації вивченого.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення семикласників з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Узагальнення й систематизація теоретичних положень теми

Мовознавча вікторина

Ø Дати відповіді на запитання й виконати завдання.

1. Що таке прислівник? Чим прислівник відрізняється від інших самостійних частин мови?

2. Відомо, що прислівники — незмінні слова. Поміркувати, які з них усе ж таки змінюються й за яких умов. Навести приклади.

3. Чи можна поза контекстом визначити, до якої частини мови належить сполучення слів на славу, на сміх, до краю та ін. Пояснити на прикладах.

4. Як творяться прислівники? На кожен спосіб творення дібрати по 2–3 власні приклади.

5. Які основні правила наголошення прислівників вам відомі? Назвати прислівники, яким властивий подвійний наголос.

6. Пояснити розбіжність у написанні н і нн у прислівниках сказано і законно, нескінченно і нескінчено.

7. Що спільного й відмінного у вживанні часток не і ні у прислівниках й інших самостійних частинах мови?

8. Від чого залежить написання букв и та і в кінці прислівників? Пояснити, добираючи приклади прислівників.

9. З’ясувати, чому прислівник потихеньку з префіксом по- пишеться разом, а по-братськи — через дефіс.

10. Які прислівники пишуться разом? Навести приклади.

11. Що таке прислівникові сполучення? У чому особливість їх правопису?

12. Яку стилістичну роль виконують прислівники в мовленні?

ІV. Виконання системи завдань на узагальнення практичних умінь і навичок

Робота з текстом (за варіантами)

Ø  Прочитати текст. З’ясувати його стильову належність і тип мовлення. Списати, розкриваючи дужки. Визначити синтаксичну роль і розряд за значенням ужитих у тексті прислівників.

Варіант 1

Я відчиняю хатні двері, що (з)(на)двору пахнуть макухою, а з хати — хлібом і калачиками, які стоять у нас на всіх вікнах. За столом біля вузликів я знову бачу схилене обличчя мами. Вона вдивляється в яке(сь) насіння і що(сь) (по)шепки говорить до нього. А найближче до матері лежать вузлики з гарбузовим насінням. У мене одразу похололо (в)середині й нашорошилися вуха. Я вже хотів було податися назад, та в цей час мати побачила мене (М. Стельмах).

Варіант 2

Я завжди пам’ятаю, як урочисто проводжали в поле плугатарів із раннім плугом. Коли ж вони повертались (у)вечері (до)дому, їх стрічали (на)(пів)дорозі старі й малі. А яка то була радість, коли орач (по)малу виймав тобі з торби шматок причерствілого хліба й казав, що він од зайця! Це був найкращий хліб мого дитинства! А хіба не святом ставав той день, коли ти сам торкався до чепіг і (в)раз проводив свою першу борозну? (За М. Стельмахом).

Ø  Зробити морфологічний розбір виділених прислівників.

Творче конструювання

Ø  Від поданих слів утворити прислівники. Указати на спосіб їх творення.

Весняний, весна, легкий, перший, день, новий, високий, другий, ранок, тиждень.

Ø  Назвати прислівники, від яких можна утворити ступені порівняння. Утворити всі можливі форми вищого ступеня порівняння.

Ø  З прислівниками напам’ять і напоказ скласти по чотири словосполучення. Виділити головне і залежне слова. Указати на те, як зв’язане залежне слово з головним.

1) «дієслово + прислівник»;

2) «дієприкметник + прислівник»;

3) «дієприслівник + прислівник»;

4) «іменник + прислівник».

Відновлення деформованого висловлювання

Ø  Прочитати. Відновити деформований текст, поділивши його на абзаци й визначивши межі речень. Що виражає заголовок: тему чи основну думку?

СІМЕЙНИЙ БЮДЖЕТ

Сімейний бюджет — це структура доходів і витрат сім’ї за певний період (тиждень, місяць, або рік) складається він з двох частин і цим чудово ілюструє одвічну проблему обмеженості ресурсів перша частина в цілому охоплює джерела формування сімейного бюджету, друга — видатки німецький статистик ХІХ ст. Ернст Енгель на основі аналізу видатків сімей різного рівня достатку сформулював закон, який носить його ім’я — закон Енгеля із зростанням доходів сім’ї питома вага видатків на харчування в основному знижується, частка видатків на одяг, житло, комунальні послуги змінюється мало, а витрати на задоволення культурних та інших потреб помітно зростають закон Енгеля, не раз підтверджений розрахунками, твердить, що найшвидше людство задовольняє свої потреби насамперед у продовольстві після задоволення продовольчих потреб настає черга витрат на одяг, хоча тут процесс «насичення» йде повільно і гальмується за рахунок таких явищ, як престиж і мода (З журналу).

Ø  Довести, що висловлювання належить до науково-популярного стилю (назвати слова-терміни, мовні звороти, властиві цьому стилеві).

Ø  Виписати з тексту: варіант 1 — прислівники; варіант 2 — прислівникові сполучення, що пишуться окремо. Яку роль вони відіграють у висловлюванні?

Ситуативне завдання (робота в парах)

Ø  Уявити ситуацію: ваш однокласник уважає, що можна бути щасливим, не приносячи користь іншим. Спробувати переконати його в іншому — людина народжена для того, щоб приносити користь іншим. Скласти й розіграти діалог відповідно до запропонованої ситуації, використовуючи прислівникові сполучення, подані в рамці. Аргументувати висловлені тези, увічливо спростовуючи помилкові висловлювання свого співрозмовника.

по можливості, без сумніву,

в міру, в нагороду, до останку,

до речі, на жаль, на радість,

час від часу, в основному

V. Виконання тестових завдань з метою корекції знань

1. Назвати рядок, у якому всі прислівники утворені префіксально-суфіксальним способом:

А віднині, внизу, подекуди, поряд;

Б навпаки, втроє, уперед, навічно;

В по-іншому, віддавна, влітку, щоночі;

Г набагато, взимку, по-сусідськи, ось-ось.

2. Назвати рядок, у якому всі прислівники утворені злиттям основ:

А напоказ, якнайкраще, позавчора, напівдорозі;

Б обабіч, самохіть, босоніж, ліворуч;

В мимохідь, передусім, щомісяця, спідлоба;

Г знадвору, поодинці, підтюпцем, позаторік.

3. У якому рядку наголос у всіх прислівниках падає на перший склад?

А криво, свіжо, далеко, близенько;

Б пусто, жахливо, жадібно, хитренько;

В товсто, тепло, віддано, широко;

Г сухо, темно, вороже, чистенько.

4. У якому рядку наголос у всіх прислівниках падає на останній склад?

А лежачи, щодоби, далеко, високо;

Б навіки, нагорі, осторонь, ріжучи;

В догори, навесні, навкруги, верхом;

Г часом, бігом, наниз, щодоби.

5. Указати на рядок, у якому всі прислівники пишуться через дефіс:

А у/бік, по/друге, як/небудь, хоч/не/хоч;

Б будь/де, час/від/часу, на/троє, у/середині;

В пліч/о/пліч, раз/у/раз, по/нашому, по/двоє;

Г на/гора, хтозна/як, по/перше, по/латині.

6. Указати на рядок, у якому всі прислівники пишуться разом:

А що/духу, на/гору, десь/інде, на/що;

Б до/нині, за/одно, ані/трохи, на/четверо;

В по/троху, десь/то, на/совість, чим/дуж;

Г на/низу, на/мить, у/друге, на/диво.

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

1. Скласти узагальнювальну таблицю з теми «Правопис прислівників».

2. Використовуючи подані прислівники і прислівникові сполучення, скласти разом із батьками сімейний бюджет на місяць, спланувавши надходження й витрати.

У міру, насамперед, всього-на-всього, до останку, в цілому, час від часу, по можливості, по черзі, як слід, по-перше, по-друге, по-третє, якнайбільше.