Мета: розширити відомості семикласників про рідну мову, сформувати поняття про мовну скарбницю українського народу; розвинути вміння аналізувати висловлювання, складати невеликі тексти відповідно до комунікативного завдання; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти осмисленню ролі рідної української мови у збереженні духовних надбань народу. 
Внутрішньопредметні зв’язки: 
Лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів. 
Культура мовлення і стилістика: використання в мовленні слів-синонімів. 
Текст (риторичний аспект): доречне використання художніх засобів мовлення в тексті; роль художніх засобів у розкритті задуму висловлювання. 
Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції). 
ХІД УРОКУ 
І. Організаційний момент 
ІІ. Ознайомлення семикласників з темою, метою й завданнями уроку. Оголошення епіграфа уроку 
Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу! 
К. Мотрич 
ІІІ. Розвиток безперервної пошукової пізнавальної активності семикласників 
Колективна робота з текстом 
 Прочитати текст. Визначити його тему й основну думку. Дібрати заголовок. Виписати речення, яке є ключовим. 
Рідна наша мова українська… Приємна слухові найвибагливішого музиканта своєю мелодійністю та гідна подиву досвідченого лінгвіста своєю довершеністю й розмаїтістю форм, посивіла на історичному шляху і вічно юна у своїй щоденній онові… Саме вона якнайліпше репрезентує нас, той народ, який її витворив і утвердив. Витворена духовними зусиллями наших пращурів, осяяна світлом багатьох національних геніїв, наша мова засвідчує величезний життєвий потенціал українського народу, його глибокий розум і чуле серце, моральну досконалість і залюбленість у красу. Мова — генетичний код духовного й фізичного буття народу, оберіг його історичної пам’яті, матриця його свідомості та світогляду. 
Слово нашої мови вписано золотими літерами на скрижалях уселюдської духовності, воно освячене тисячоліттями, зміцнене й розвинене генієм наших світочів, огранене в довершених літературних і наукових працях, піднесене до рівня найрозвиненіших літературних мов світу. Творчий геній народу, його неперевершений хист словесного мистецтва виявилися в безцінних фольклорних скарбах — ніжній і мужній пісні, цікавій казці, дотепній примовці, мудрій приказці. У фольклорному джерелі зародилося й розквітло українське слово, натомість у авторських письменах воно заполум’яніло інтелектуальною рвійністю, осмисленням життєвих явищ і розмахом висловлення, зачарувало людство своїм ніжним і водночас пристрасним голосом (С. Ніколаєнко). 
 Пояснити лексичне значення виділених слів. Замінити їх синонімічними. 
 Виписати з тексту художні означення до слова мова. Яку роль виконують ці слова і сполучення слів? 
Навчальне аудіювання 
 Прослухати текст. З’ясувати, що виражає заголовок: тему чи основну думку. Дати відповідь на запитання: Який зв’язок існує між народом і мовою? 
МОВА І НАРОД 
Коли йдеться про такі наші поняття, як мова, народ, культура, то ми розуміємо, що всі вони пов’язані одне з одним. Проте, цей зв’язок не є нерозривним. Якщо хтось правильно розмовляє українською мовою, це ще не означає, що він є українцем від самого свого народження. Можна зустріти людину, яка не розмовляє українською мовою, а її батьки були українцями, але їй довелося жити за кордоном і спілкуватися з людьми, котрі не розмовляли по-українському. Тепер це не рідкісний випадок. Хіба мало є українців і в самій Україні та в інших країнах, які не розмовляють українською мовою? 
В історії людства бувало так, що завойовані народи засвоювали мову та культуру своїх завойовників. Так було, наприклад, у Європі з кельтськими народами, що засвоїли мову та культуру римлян. Траплялися і протилежні випадки. Завойовники, які прийшли на Балканський півострів із берегів Волги (їх називали булгарами), засвоїли (на території сучасної Болгарії) мову та культуру завойованих ними слов’ян. Цілком зрозуміло, що найчастіше завойовники нав’язують свою мову завойованій ними людності (А. Білецький). 
 Чому, на вашу думку, у самій Україні чимало українців не спілкуються українською мовою? 

ІV. Виконання системи практичних завдань творчого характеру 
Відновлення деформованого тексту 
 Відновити текст: розставити пропущені розділові знаки в середині речення й відповідні розділові знаки в кінці речень. Які речення за метою висловлювання переважають у тексті? Пояснити, яку стилістичну роль вони виконують. 
Поміж усіма світовими мовами людському серцю дорожча й ближча саме рідна мова / Тільки на її звук воно відгукується тріпотливим биттям тільки мова зігріє душу дасть натхнення й окрилить / Завзято ж осягайте безмежні океани рідної мови шукайте в них коштовні перлини слів і висловів доладних форм і точних конструкцій заглиблюйтеся в рідно мовну стихію / Дбайте про рідне слово удосконалюйте його наповнюйте відповідним новому часу змістом творіть його майбуття / Утверджуйтеся в мові живіть нею через її посередництво прилучайтеся до мудрості та почуттєвості рідного народу / Ніколи, за жодних обставин не зраджуйте своєї рідної мови / Пам’ятайте ми вам передаємо в спадок священний клейнод рідної мови / Будьте гідними цього спадку бережіть його / (За С. Ніколаєнком). 
 Продовжити вислів: Мовна скарбниця українського народу — це…, використавши слова з тексту. 
 Пояснити лексичне значення слова клейнод. Дібрати до нього синоніми. 
Творче спостереження з елементами зіставлення 
 Прочитати уривки з «Оди мові» Сергія Плачинди. Дібрати стрижневі слова-епітети з довідки, що характеризують кожен уривок тексту. Свій вибір обґрунтувати. 

Уривок 1 
…Ти завжди вабиш, чаруєш, кличеш на теплі й могутні хвилі свої. І я, вірний і вічний юнга Твій, пливу й пливу Твоїми просторами і не намилуюсь глибинами та безмежжям Твоїм. …Ти є Вічність, Ти є Правда, Добро й Краса народу українського. А ще Ти — першоелемент Української Нації, її основа й окраса. …З Тебе, мово українська, розпочинається й Українська національна ідея. А вона є молодою нашою силою, якій зростати вічно. 

Уривок 2 
…Скількох Ти, мово українська, порятувала, покликала до життя. Бо коли людина, бува, втрачає, здавалося б, усе — і рідних, і працездатність, і навіть надію на краще, то з нею, одинокою, залишаєшся Ти, мово, і Ти стаєш знедоленому Матір’ю рідною, і порадницею, і зцілителькою, і єдиною втіхою та єдиним стимулом до життя… Бо бути носієм Твоїм — се вже велика МІСІЯ ЛЮДИНИ, ЩО МЕШКАЄ В УКРАЇНІ. 

Уривок 3 
…Бо утвердилася в безсмертних думах і піснях українських, що їх нараховують близько двохсот тисяч; бо навіки розквітла під пером Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Лесі Українки, Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Івана Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Євгена Гуцала… 

Уривок 4 
…Тебе не знищили ні валуєвські та емські укази, ні більшовицька русифікація, ні космополітична ржа. Вірю в подальший розквіт Твій на теренах третього тисячоліття. Тож будь вічно, мово українська! А з Тобою будемо вічними й ми, діти Твої, на розкішних і безконечних берегах Твоїх… (С. Плачинда). 
Довідка: життєдайна, героїчна, світлоносна, невмируща. 
 Один з уривків вивчити вдома напам’ять. 
Творче моделювання 
 Змоделювати поетичні рядки про мову В. Федоренка. Записати так, щоб вийшли акровірші. Розставити потрібні розділові знаки. 
 
 Визначити вид речень за метою висловлювання й емоційним забарвленням. 
V. Систематизація й узагальнення знань учнів з теми 
Творче конструювання (робота в парах) 
 Продовжити вислови. 
1) Доля нашої мови, як і всієї України, залежить… 2) Сила української мови полягає в… 
3) Українська мова — це мова… 4) Мова берегла й береже… 5) Запорука піднесення нашого слова — це … . 
 Що, на вашу думку, входить до мовної скарбниці українського народу? 

VІ. Домашнє завдання 
1. Як ви розумієте вислів «Українська мова — це мова кожного українця, це голоси наших далеких пращурів, донесені з надр тисячоліть. Нехай це будуть і голоси наших далеких нащадків!»? Скласти на його основі твір-роздум у публіцистичному стилі. 
2. Скласти акровірш про мову.