Мета: ознайомити школярів з життєвим і творчим шляхом А. Чайковського, розпочати роботу над ідейним змістом твору «За сестрою» (І, ІІ част.), з’ясувати історію написання повісті; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення, вміння грамотно висловлювати свої думки, робити ґрунтовні висновки; активізувати словник учнів; формувати кругозір, світогляд; виховувати пізнавальний інтерес до творчості А. Чайковського, почуття любові до рідного краю, народу, гордості за свою Батьківщину. 
Тип уроку: засвоєння нових знань. 
Обладнання: портрет А. Чайковського, бібліотечка його творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки). 
ХІД УРОКУ 
І. Організаційний момент 
ІІ. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями 
• З якими загарбниками боровся український народ? 
• Що вам відомо про монголо-татар? 
• Чому наш народ непереможний у боротьбі із завойовниками? 
• Яких видатних ватажків — оборонців Батьківщини ви знаєте? Чим вони прославилися? 
• Прокоментуйте висловлювання О. Довженка: «Без минулого немає майбутнього». 
• Чому українці цінують ті надбання, які наші предки вибороли у жорстокій боротьбі з ворогом, жертвуючи власним життям? 
• Як ви ставитеся до своїх рідних, друзів? Чи завжди знаходите порозуміння? Власну відповідь прокоментуйте. 
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. 
Мотивація навчальної діяльності школярів 
ІV. Опрацювання матеріалу теми уроку 
Історична проза А. Чайковського будила (й будитиме далі!) 
любив до книжки, до історії свого народу та його козацької слави, 
до завзяття і відваги, побратимства, безоглядної самопожертви, але самопожертви розумної, виваженої любов’ю до своєї землі й народу. 
В. Яременко 
Жити — вітчизні служити. 
Народна мудрість 
1. Життєвий і творчий шлях А. Чайковського. Матеріал для вчителя 
АНДРІЙ ЧАЙКОВСЬКИЙ (1857–1935) 
Народився в м. Самборі на Львівщині в родині дрібного урядовця. Рано залишився сиротою, виховувався в родичів. Значну роль у його дитинстві відіграла бабуся. Від неї наслухався казок, легенд, переказів про минуле свого краю, навчився читати. У гімназії зацікавився історією та культурою України, очолив таємний молодіжний гурток. Тоді ж і спробував писати художні твори. Після закінчення Львівського університету працював адвокатом, займався просвітницькою діяльністю. В роки національно-визвольних змагань був на боці Центральної Ради, входив до уряду Західноукраїнської Народної Республіки. З 1919 р. жив у м. Коломиї, де й помер від важкої хвороби. 
Його перші книжки оповідань, повістей, гуморесок були позитивно оцінені І. Франком, М. Коцюбинським. А такі твори, як «Олешка», «В чужім гнізді», «За сестрою», «Козацька помста», «Сонце заходить», «Богданко», «Сагайдачний», мали широкий читацький резонанс не лише в Україні — виходили друком у Відні, Празі, Кракові, у США та Канаді. 
2. Теорія літератури 
2.1. Героїко-романтична повість. 
• Повість — прозовий жанр описово-оповідного типу, в якому життя подається у вигляді ряду епізодів з життя героя, середня епічна форма, яка показує етап життя героя. За обсягом повість більша, ніж оповідання, і ширше зображує людське життя, охоплюючи низку його епізодів, які складають період життя головного персонажа. У ній більше подій і дійових осіб; почасти вирізняється хронологічний розвиток сюжету та відповідна побудова композиції. Частіше за все це історія життя людини, розказана або від особи автора, або від особи самого героя. Значення терміна протягом кількох століть змінювалося. 
• Романтичний (твір) — виявляється у показі ідеального героя, його духовного світу та його ідеалів, заради яких він вступає у боротьбу. 
• Героїчний (твір) — прагнення показати велич людини (героя), яка здійснює подвиг, щось неможливе, ризикуючи; утвердження величі подвигу. 
• Героїко-романтична повість — епічний твір середнього розміру, в якому діє герой (чи кілька героїв) ідеальний, духовно багатий, він намагається вступити у боротьбу за справедливість, правду і прагне це довести на прикладі конкретних вчинків, справ. 
2.2. Романтичний герой — людина, яка є частиною всеосяжної природи, вона індивідуально-самоцінна, неповторна: паралельне зображення природи й людини. Ідеал суспільно активної, діяльної людини; риси позитивного героя — відданість інтересам України, хоробрість, здатність до самопожертви, патріотизм. 
2.3. Композиція (від лат. сompositiv — укладання, поєднання) — співвідношення частин твору, яке відбиває складність зображуваних у ньому явищ життя; послідовна вибудова, розміщення та взаємозв’язок частин, образів, епізодів художнього твору; побудова твору, обумовлена його змістом і жанровою формою. Притаманна будь-якому творові. 
Складовою частиною композиції є сюжет. 
Він складається з таких елементів: експозиції, зав’язки, розвитку дії, кульмінації, розв’язки. 
• Експозиція — частина твору, в якій повідомляється про час і місце подій, про обставини, які стали причиною конфлікту (початкова ситуація). Експозиційні відомості можуть викладатися на початку твору, даватися після зав’язки, бути відсуненими в глиб твору. 
• Якщо експозиція дається на початку твору, вода буде прямою, після зав’язки — затриманою, на кінці твору — зворотною. 
• Зав’язка дії — подія, з якої починається дія і завдяки якій виникають наступні події. Зав’язка підводить читача до розуміння проблеми, поставленої у творі. 
• Розвиток дії (перипетії) — частина твору між зав’язкою і кульмінацією, де письменник показує шлях розв’язання конфлікту. Це найбільша частина твору, в якій відображається хід подій. 
• Кульмінація (від лат. culmen — вершина) — момент найвищого напруження дії, вершина дії, вершина конфлікту; кульмінація виявляє основну проблему твору та характери героїв гранично ясно; після неї дія послаблюється. 
• Розв’язка — те місце у творі, де показано результати кульмінаційного зіткнення між персонажами, розвиток дії завершується. 
В літературному творі також є і позасюжетні елементи: 
• різноманітні описи (портрети, пейзажі, інтер’єр); 
• висловлювання дійових осіб (діалоги, монологи); 
• ліричні відступи. 
3. Андрій Чайковський «За сестрою» 
3.1. Історія написання твору. 
Повість «За сестрою» (1907) створена на основі довготривалого вивчення історичних матеріалів з часів татарських нападів на українські землі та їхньої ретельної художньої обробки. В центрі — захоплююча історія юного Павлуся, молодшого сина з козацького роду Судаків, який порятував від татарського полону свою сестру Ганнусю. 
3.2. Тема: відтворення страшних картин поневолення татарськими загарбниками українського народу; зображення Павлуся, який докладає будь-яких зусиль, мужності, наполегливості, старанності, кмітливості для порятування своєї сестри з татарського полону. 
3.3. Ідея: уславлення козаків — оборонців рідної землі, Павлуся — відважного лицаря, їх благородство, відповідальність, мужність; засудження татар та українців-зрадників. 
3.4. Основна думка: тільки любов до рідної землі, батьківської домівки, тільки сила волі, цілеспрямованість, дружня завзятість допоможе подолати будь-якого ворога заради щастя, радості, миру в кожній українській оселі. 
3.5. Жанр: героїко-романтична повість. 
3.6. Проблематика повісті: 
• батьки і діти; 
• життя і смерть; 
• радість і трагедія; 
• відповідальність і безпечність; 
• вірність і зрада; 
• добро і зло; 
• щирість і хитрість, улесливість, підступність. 
3.7. Робота над І розділом твору. 
3.7.1. Виразне читання або переказування окремих цікавих епізодів з розділу. 
3.7.2. Тема: зображення життя мешканців села Спасівка до нападу татар та знищення спасівчан загарбниками. 
3.7.3. Ідея: засудження жорстокості, жаги до збагачення, насильства (татарва). 
3.7.4. Основна думка: неуважність одного загубила життя багатьом. 
3.7.5. Композиція: 
Експозиція: знайомство з мешканцями села Спасівка, умовами їх життя. 
Зав’язка: розповіді діда Андрія про татарву, лихо, яке вони чинять. 
Кульмінація: татари спалили Спасівку, а мешканців — повбивали, решту — забрали у полон. 
Розв’язка: Павлусеві єдиному із спасівчан вдалось втекти від загарбників. 
3.7.6. Сюжет. 
Розповідь про мешканців села Спасівка: звичаї, обряди, особливості поселення, взаємостосунки, діяльність. 
Серед спасівчан — родина Судаків (дід Андрій, його син Степан з жінкою Палажкою, два сини — Петро і Павло, дочка Ганна). 
Павло — розбишака, завжди захищав сестру Ганну. Під час нападу татарви село Спасівка згоріло, його мешканців або вбито, або забрано в полон. Павлусеві вдалося втекти від загарбників, він вирішує розшукати сестру і визволити її з полону. 
3.7.7. Обговорення змісту І розділу за питаннями. 
• Що вам відомо про татар з твору І. Франка «Захар Беркут»? 
• Яким ви уявляєте село Спасівку? Як про це зазначено у творі? («На правому березі ріки Самари, яких десять миль від Дніпра, лежало українське село Спасівка. Так само була схожа своїм зверхнім виглядом на інші села: такі самі хати з дерева та глини, вкриті соломою або очеретом. Хати стояли рядком, віконцями на південь, оточені огородами та садками. Посередині села велика площа-майдан, на якій стояла невеличка дерев’яна церква, а побіч неї вбоге попівство. Не було тут видно зверху ніякої заможності. Кожен клав таку хатку, щоб легше перед стужею та спекою захиститися, а більш нічого») 
• Що мав на увазі А. Чайковський зазначаючи, що... то були страшні часи татарських набігів на Україну? 
• Як люди ставилися до спорудження своїх хат? Чому? («Ніхто і не думав витрачатися на будову гарних домів з хоромами, бо ніхто не знав, що завтра станеться, чи його праця відразу не спопеліє») 
• Де саме споруджували люди хати? З чим це було пов’язано? («У тих часах вибирали люди під свої оселі такі місця, які, на їх думку, давали б найпевніший захист перед ворогом та в яких можна б знайти найвигідніші умови до життя: отож недалеко від води або над водою, а відтак близько коло лісу або очерету, де б, на випадок татарського набігу, найбезпечніше було сховатися або звідки можна було легко втекти від поганської неволі») 
• Чому село було названо Спасівкою? («Спасівчани зайшли сюди з-за Дніпра також після татарського погрому, а тому що зупинились на тому місці на самого Спаса, тож і прозвали своє село Спасівка») 
• Через що, на ваш погляд, А. Чаковський називає свій твір оповіданням, хоча за жанровою спрямованістю цей твір повістю? 
• Яким чином мешканці одного села інформували людей інших місцевостей про набіги татар? («До того ще вони умовились із сусідніми селами, щоб у кожному були наготові бочки зі смолою, які на випадок татарського набігу треба було запалити або тим способом повідомити інших про небезпеку») 
• Чим славився рід Судаків? («...Не було між ними ні одного, який би не бував на Січі між низовим товариством. З цього виходило, що їх було мало») 
• Які стосунки були між Павлусем і Ганною? («Павлусь і Ганна любилися дуже. Він її вчив потай від діда тих усіх штук, яких навчився від дідуся, бо дідусь часто повторював, що це не жіноче, а козацьке діло. 
• ...Завелась між дітьми така любов, що одне без одного жити не могло, і, здається, не було нічого такого, чого б Павлусь для Гані не зробив») 
• Як селяни ставилися до проведення свят? Про що це свідчить? 
• Через що Павлусь боровся зі старшим за себе хлопцем? («Не зачіпай Гані. Ніхто не сміє її торкнути, а то поб’ю») 
• Про що відбулася розмова між дідом Андрієм і вартовим Филимоном? 
• Як мешканці села сприйняли церковний дзвін на тривогу? Прочитайте про це. («Діти стали плакати, а дід вибіг прожогом з хати... 
• Надворі стало ясно від пожежі. Ціле село прокинулося. Люди з криком, галасом та зойками стали рятувати свою мізерію. Виганяли товар зі стайні та виносили з хат свої пожитки. 
• Діти плакали, жінки голосили. Козаки кликали один одного, та ніхто нікого не слухав. Кожен робив як знав, а дехто-таки не знав, що йому робити, і стояв без діла») 
• Чому крик «Аллах! Аллах!» розгублені від пожежі спасівчани сприйняли по-особливому? («Цей крик був такий могутній і дикий, що приглушив усі крики та зойки в селі. Та не те що приглушив, але від того чортового крику усе в селі притихло. Все замовкло, ніби зачароване. Навіть товар занімів. Кожний стояв мов закам’янілий і не знав що робити... Здавалося, що якась чорна, як ніч хмара, впала на землю і суне лавою з двох боків у село») 
• Як родина Судаків боронилася від татар? 
• Через що татари намагалися не вбивати жінок? 
• В чому виявилась мужність Палажки, захищаючи дітей від поневолювачів? («...Палажка стала оборонятися кулаками, мов довбнями, і зубами.., мов несамовита, кусала і била кулаками та розкидала татар, мов околоти») 
• Опишіть, як «панували» татари у беззахисному селі? («Татари порізали або пов’язали тих, що були на майдані, а тепер ганяли за дівчатами, ловили їх, в’язали та звозили в одно місце коло церкви. Деякі кинулися зганяти товар, ловити коней та грабувати. ...Татари стали витягати козацькі вози, запрягали пійманих волів та вантажити награбоване добро.., розбивали сокирами скрині і витягали гроші та ліпшу одежу, а все інше викидали у вогонь») 
• В якому стані перебував Павлусь від побаченого ним, що робили татари? («Йому ще шуміло в голові від татарського удару. Голова боліла. Він знав, що це не сон, а все ж таки не міг зрушити з місця, так задерев’янів увесь») 
• Яким чином Павлусь переховувався від татар? 
• Що відчував Павлусь під час власної небезпеки? Як би ви повели себе на місці хлопця? 
• Яка небезпека очікувала хлопця, коли той тікав від татар? 
• Що було характерним для татарського коня? («...Татарський кінь уміє по-майстерному плавати, і хлопець не боявся анітрохи, що кінь утопиться») 
• Якими тепер уявляв хлопець татар всупереч розповідям діда? («Його огорнув страх. У його уяві татарва була такою силою, що її ніхто не переможе») 
3.8. Робота над ІІ розділом повісті. 
3.8.1. Виразне читання окремих цікавих епізодів розділу. 
3.8.2. Тема: знайомство Павлуся з козаком Непорадним, зустріч хлопця зі своїм братом Петром. 
3.8.3. Ідея: уславлення козацької доброти, чуйності, благородства; поважного ставлення одне до одного. 
3.8.4. Основна думка: 
1) Свиридова могила — місце, що єднає минувшину і час, який відбувається у творі. 
2) Сила і мужність козаків у їх згуртованості, підтримці одне одного, взаєморозумінні. 
3.8.5. Композиція. 
Експозиція: опис українського степу, розповідь про роль Свиридової могили для козаків, знайомство з козаком Семеном Непорадним. 
Зав’язка: незвичайна зустріч Непорадного з Павлусем. 
Розвиток подій: опис побуту і дозвілля козаків. 
Кульмінація: зустріч Павлуся з братом Петром. 
Розв’язка: після перепочину козаки вирішують здійснити наступ на татар. 
3.8.6. Сюжет. 
Опис українського степу. Розповідь про роль Свиридової могили для козаків. Семен Непорадний знімає з коня пораненого Павлуся, надає йому притулок. 
Приїзд козацького загону, в якому служив Петро, брат Павлуся. Зустріч братів. З розповіді Павлуся Петро дізнається про пожежу в Спасівці та трагічну долю своїх рідних. Дід Панас лікує Павлуся. Козаки вирішують вранці наздогнати татарське військо і здійснити напад на нього. 
3.8.7. Обговорення змісту ІІ розділу повісті за питаннями: 
• Яким уявлявся степ Павлусю? («Оболонь вкрита травою, що вам сягає до пояса. Між травою квіти аж хапають за очі своїми кольорами. А гляньте довкола себе... Ніде краю не видно. Обрій неба, наче вижолоблена півкуля, кругом вас далеко спочиває на землі. Ніде ні лісу, ні гори, лише мурашники видно. А поїдете десять миль в який-небудь бік — те саме й те саме... ні краю, ні берега») Для чого, на ваш погляд, А. Чайковський так докладно описує красу степу? 
• Яке значення мала Свиридова могила для козаків? («...Старші козаки знали, де стоїть Свиридова могила, і кожний до неї потрапить, хоч би і вночі. Тому-то частенько козаки умовлялись збиратися на Свиридову могилу як на місце, де можуть напевно з’їхатися. Тут і річка під боком, де можна напоїти, і трава тут краща для випасу, і кущі над річкою, де при нагоді і сховатися можна») 
• Що означала заграва, яку побачив козак на заході вранці? Як він зреагував на неї? 
• Знайдіть у творі опис зовнішності козака Семена Непорадного. («...Був кремезний козак літ тридцяти. Одягнений у широчезні, як море, червоні штани, які підперізував широким шовковим поясом. На ногах добрі шкапові чоботи. Сорочка була подерта і замащена та на грудях широко розхристана. Звідки визирали широкі косматі та на сонці засмаглі груди. Миючись, засукав рукави поза лікті й показав жилаві руки з п’ястуками, мов довбеньки») Про що він свідчить? 
• Які імена отримували козаки на Січі? («На Січі давали кожному ймення, з яким не розлучався вже до смерті. Хоч би як козака негарно назвати, він цього не соромиться. Козаки говорили: «Не ймення тебе красить, а ти його краси». Найбільш чванився козак тим, коли на ділі довів, що він не є таким, яким його при першій нагоді прозвали») 
• Через що Непорадний не розводив увечері вогню? 
• Як Павлусь зустрівся з Непорадним? Про що хлопець розповів козакові? 
• Для чого, на вашу думку, татари, коли захопили село Спасівку, запалили його з чотирьох боків? 
• Яку допомогу надав козак Непорадний Павлусю? 
• На підставі чого Непорадний вирішив, що для татарина основною цінністю був не втікаючий Павлусь, а кінське сідло? 
• Як відбулася зустріч Непорадного з півсотнею козаків? 
• Чим був корисний дід Панас у козацькому гурті? («...Стріляв з рушниці так, що птиці під час льоту не промахнув. До того він знав лічити рани зіллям, та через те радо приймали до гурту») 
• За яких обставин Павлусь зустрівся зі своїм братом Петром? Про що між ними відбулася розмова? 
• Чому дід Панас застеріг козаків від необдуманого нападу на татар? («Та ось воно говориться: не скачи у воду, як не знаєш броду. Ми не знаємо, скільки поганців є. Я гадаю, що їх буде більше, як нас. Коли б менше, вони б не наважилися нападати на Спасівку») 
V. Закріплення вивченого матеріалу 
1. Проведення тестового опитування 
І розділ твору 
1. Село Спасівка знаходилося на правому березі: 
а) Самари; б) Дніпра; в) Каяли. 
2. Яка історична епоха відображена у творі? 
а) Кріпацтва; б) боротьби українського народу з монголо-татарами; 
в) сучасність. 
3. Посередині села можна було побачити: 
а) велику крамницю; б) дерев’яну школу; в) дерев’яну церкву. 
4. На місці, де розбудувалося село Спасівка, ріс: 
а) густий ліс; б) терновий гай; в) яблуневий сад. 
5. Через що село називалося Спасівкою? 
а) Люди оселилися саме на свято Спаса; б) на честь героя-спасителя; 
в) оскільки жінки цього поселення пекли найсмачніші паски. 
6. Спасівчани мали славні на цілу Задніпрянщину: 
а) пасіки; б) ліси і гаї; в) грушеві сади. 
7. Дід Андрій вважав своїм обов’язком привчити Павлуся до: 
а) ведення домашнього господарства; б) ковальської справи; 
в) лицарського ремесла. 
8. У минулому дід Андрій був: 
а) гончарем; б) ковалем; в) козаком. 
9. Хто із святих мав захистити городину від сарани? 
а) Микола; б) Покрова; в) Василь. 
10. Що сталося з дідом Андрієм внаслідок боротьби з татарами? Його було: 
а) забрано в полон; б) вбито; в) покалічено. 
11. Яким чином Павлусь віднайшов можливість утекти від татар? 
а) Переліз через огорожу села; б) переховуючись тернових кущах; 
в) за допомогою коня, який лишився без догляду загарбників. 
12. Чому дозорець-татарин побачив втікаючого Павлуся? Бо хлопець: 
а) був у білій сорочці; б) голосно вигукував про помсту ворогові; 
в) коли біг, розбив глек. 
ІІ розділ твору 
1. Про красу українського степу люди: 
а) співали у піснях; б) складали поезії; в) розповідали багато цікавого. 
2. Свиридова могила — це місце, де: 
а) козаки частенько могли з’їхатися для зустрічі; 
б) сховані татарські скарби; 
в) можна було побачити безліч красивих квітів. 
3. На Січі Семен Непорадний славився: 
а) чоловічою красою; б) неабиякою силою; 
в) вмінням красиво співати і розповідати цікаві легенди. 
4. Непорадним Семена називали через те, що він: 
а) був небалакучим; б) помилявся у своїх порадах; 
в) в якійсь зустрічі з татарином не вмів собі дати ради. 
5. Ймення козакам давали: 
а) на Січі, ні у кого про це не питаючи; б) під час церковної служби; 
в) старці, які брали участь у військових похоронах. 
6. Прокинувшись вранці, Непорадний вирішив приготувати: 
а) уху; б) кашу; в) суп. 
7. У сідлі коня, на якому Павлусь втік від татар, Непорадний знайшов: 
а) гроші; б) золоті речі; в) смарагдове каміння. 
8. Козаки до свого гурту прийняли січового діда Панаса, бо він: 
а) знав, яким зіллям лікувати рани; б) потребував сторонньої допомоги; 
в) вмів смачно готувати їжу. 
9. Серед козаків Павлусь зустрівся з: 
а) козаком-земляком; б) братом Петром; в) хлопцем такого віку, як він: 
10. Який художній засіб використав автор у фразі: «Ось чого Петро сумний був, мов сова в полудень»? 
а) Інверсію; б) метафору; в) порівняння. 
11. Скільки козаків приїхало до місця перебування Непорадного? 
а) Сто; б) п’ятдесят; в) тридцять один. 
12. Кому з героїв твору належить наступна думка: «Я бачу, що в татар вартніше сідло, ніж сам кінь з татарином»? 
а) Діду Панасу; б) Семену Непорадному; в) діду Андрію. 
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,5 бала. 
2. Робота на картках 
Картка № 1 
1. Доведіть, що свої помешкання люди села Спасівка будували для власної зручності, захищаючись від татар. 
2. Чому, на ваш погляд, козаки говорили: «Не ймення тебе красить, а ти його краси». Висловлюючись, наведіть переконливі обґрунтування. 
3. Художній засіб, який А. Чайковський використав у фразі: «Сонце ж уже підійшло високо й озолотило своїми променями степ», називається: 
а) анафорою; б) епітетом; в) метафорою. 
Картка № 2 
1. Дослідіть, яке значення мав дід Андрій у вихованні свого внука Павлуся? Свої думки підтвердіть, посилаючись на зміст твору. 
2. Чому, на ваш погляд, А. Чайковський називає могили в степу дорого-вказами? Чи була такою Свиридова могила? Власні думки обґрунтуйте, наводячи переконливі факти з твору. 
3. Скільки років було діду Панасу? 
а) Вісімдесят; б) дев’яносто; в) сто. 
Картка № 3 
1. Доведіть, що козак Семен Непорадний — добра, щира, милосердна людина. Власні міркування підтвердіть фактами з твору. 
2. Вмотивуйте, через що дід Панас, зважаючи на свій вік, виявляв бажання постійно перебувати у гурті козаків і пересуватися з ними? 
3. Дід Панас «волочився з козаками, граючи на...»: 
а) скрипці; б) бандурі; в) сопілці. 
VІ. Підсумок уроку 
VІІ. Оголошення результатів 
навчальної діяльності школярів 
VІІІ. Домашнє завдання 
Опрацювати ідейно-художній зміст ІІІ, ІV розділів повісті, підготувати (за бажанням) малюнки на одну з тем: 
«Краса українського степу»; 
«Щасливе життя мешканців села Спасівка»; 
«Мій улюблений герой повісті».