Мета уроку:  розглянути складові здорового способу життя; розвивати поняття учнів про здоровий спосіб життя як умову збереження і зміцнення здоров’я.

Очікувані результати: учні повинні називати основні складові здорового способу життя; учні повинні наводитиприклади впливу здорового способу життя на успіхи в навчанні; учні повинні розуміти взаємозв’язок умов та компонентів здорового способу життя;учні повинні порівнювати складові здорового способу життя.

Обладнання:                                                                                                                          

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Здоров’я — мудрих гонорар. (П. Беранже)

n  1. Організаційний етап

1.1. Привітання, фізкультхвилинка.

1.2. Перевірка присутності учнів: кількість за списком _____, кількість присутніх на уроці _____, відсутніх _____.

1.3. Перевірка готовності учнів до уроку.

1.4. Перевірка готовності класного приміщення до уроку.

n  2. Актуалізація опорних знань

2.1. «Мозковий штурм».

Обговорення визначень поняття «здоров’я».

Здоров’я — це стан організму, за якого нормально функціонують усі його органи. (Великий тлумачний словник сучасної української мови)

Здоров’я — це стан повного фізичного, душевного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад. (ВООЗ, Женева, 1948 p.)

2.2. Складання на дошці кругової діаграми «Від чого залежить наше здоров’я».

n  3. Мотивація навчальної діяльності

3.1. Повідомлення теми уроку.

3.2. Формулювання разом з учнями мети й завдань вивчення нового матеріалу.

3.3. Проблемні запитання.

— Який спосіб життя укріплює здоров’я?

— Чи завжди для покращення здоров’я потрібні гроші?

n  4. Етап засвоєння нових знань

План пояснення нового матеріалу

1.   Здоровий спосіб життя (робота з підручником).

Учні самостійно згадують визначення здорового способу життя, порівнюють згадане з тим, що подано у підручнику, та записують у зошиті це визначення.

2.   Складові здорового способу життя (ЗСЖ) (робота в групах).

Кожна група отримує картку зі складовою ЗСЖ:

1 група: розпорядок дня; 2 група: загартовування; 3 група: активний відпочинок; 
4 група: збалансоване харчування; 5 група: духовність.

Завдання групам: написати на аркуші паперу назву складової здоров’я та пригадати все, що було вивчено із цього питання у 5 та 6 класах. Після обговорення скласти план короткої доповіді, в якій слід розкрити значення цієї складової для здоров’я.

На дошці намальовано будинок «Здоров’я». Представник кожної групи прикріплює свою «цеглину» до фундаменту під цим будинком та доповідає за планом.

3.   Бесіда «Здоровий спосіб життя як умова збереження і зміцнення здоров’я».

— Що потрібно для ведення здорового способу життя?

— Як здоровий спосіб життя може вплинути на навчання?

n  5. Узагальнення та закріплення знань

5.1. Робота з підручником.

5.2. Робота з друкованим зошитом [5], с. 1–3.

5.3. Розгадування кросворда.

5.4. Робота з паспортом здоров’я (роздавальний матеріал).

5.5. «Пізнай себе».

Учні самостійно відповідають на запитання психологічного тесту «Яка в тебе сила волі?» та оцінюють отриманий результат.

5.6. Обговорення епіграфа до уроку.

5.7. Відповіді на проблемні запитання.

n  6. Підбиття підсумків уроку

«Особистий кошик»

Учні визначають головні моменти уроку та ті знання, що вони хотіли б узяти із цього уроку в майбутнє життя.

n  7. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

7.1. Завдання для всього класу.

Підручник: ____________________________________________

Робочий зошит: ________________________________________

7.2. Індивідуальні завдання.

1.   Яка в тебе сила воля? Як її потрібно зміцнювати?

2.   Які складові здорового способу життя залежать тільки від тебе, а які — від умов життя родини?

4.        Етап засвоєння нових знань

  1. Здоровий спосіб життя

Здоровий спосіб життя — це сукупність ціннісних орієнтацій та установок, звичок, розпорядку і темпу життя, спрямованих на збереження, зміцнення, формування, відтворення здоров’я в процесі навчання і виховання, спілкування, праці та відпочинку.

Історична довідка

Поняття здорового способу життя здавна було предметом дослідження людства. Розуміння здорового способу життя існувало в культурах усіх великих цивілізацій. Уже в Давній Греції та Давньому Римі існував культ тіла, проте там приділяли значну увагу гармонійному розвитку людини. Філософи Давньої Греції вважали людину досконалим і прекрасним витвором природи. Вони навчали людей здорового глузду, помірності та поміркованості.

Цицерон визначав здоров’я як правильне співвідношення фізичного і душевного станів. Широко відомі й інші вислови великих давніх мудреців: «пізнай самого себе» та «піклуйся про себе самого».

У культурах Китаю, Індії, Тибету також указувалося на існування нерозривного зв’язку між фізичним і духовним станом людини. Наприклад, у Ведах (Давня Індія, VI ст. до н. е.) містилися основні принципи ведення здорового способу життя.

Сьогодні ми живемо в умовах глибокого дисбалансу природних, соціальних і духовних основ людини і середовища. Сталися істотні зміни у свідомості людини. Здоровий спосіб життя в розумінні сучасної людини зазвичай обмежується дотриманням певних норм харчування або підтримкою фізичної форми. Усі ми знаємо користь від дотримання норм здоров’я. Безумовно, це важливо. Але без внутрішнього вдосконалення не можна досягти гармонії розвитку.

Здоровий спосіб життя — невід’ємна частина гармонійно розвиненої людини і дозволяє обмінюватися енергією з навколишнім світом. Здоровий спосіб життя дозволяє нам відчувати себе повноцінними членами суспільства.

Хороше здоров’я неможливо придбати миттєво. Треба постійно працювати над собою, вести здоровий спосіб життя. Здоровий спосіб життя — це перш за все правильно організований розпорядок свого життя, послідовність своїх дій, визначена система праці і відпочинку, характер спілкування з людьми і стиль життя.

Отже, здоровий спосіб життя — це постійне дотримання певних норм. Якщо людина буде їх дотримуватися, то буде здоровою, якщо буде нехтувати їх — хворітиме.

2. Складові здорового способу життя

Складові здорового способу життя:

•     збалансоване харчування;

•     раціональний розпорядок дня;

•     загартовування;

•     позитивний психологічний мікроклімат у родині та колективі;

•     відсутність шкідливих звичок;

•     сформовані гігієнічні навички;

•     оптимальний руховий режим;

•     духовність.

Робота в групах

1 група: розпорядок дня.

У людському організмі всі процеси відбуваються ритмічно (наприклад, ритмічно скорочуються серце і дихальна мускулатура, після активного життя наступає сон, змінюється температура тіла). І оскільки в організмі всі фізіологічні процеси відбуваються у певному ритмі, то життя людини теж повинно бути ритмічним. Тому лягати спати і вставати, навчатись, їсти, відпочивати потрібно в один і той же час. Правильний режим сприятливо впливає на нервову систему, зміцнює здоров’я, сприяє нормальному фізичному та розумовому розвитку.

Добовий розпорядок включає сон, навчання, перебування на відкритому повітрі, ігрову діяльність і відпочинок, вживання їжі, особисту гігієну тощо.

Дотримання режиму дня протягом усього періоду навчання і в період канікул є однією з умов здоров’я учня.

2 група: загартовування.

Загартовування — це тренування організму, його підготовка до своєчасної мобілізації. Це один із методів профілактики захворювань і зміцнення здоров’я.

Загартовування не лікує, а попереджає хворобу. Воно підвищує працездатність і вит­ривалість організму, нормалізує емоційний стан.

Під час загартовування слід дотримуватись таких принципів, як систематичність використання всіх про­цедур, поступовість збільшення сили їхньої дії, послідовність їхнього проведення, урахування індивідуальних особливостей людини і стану її здоров’я, комплексність дії природних чинників.

Існує кілька методів загартовування.

Загартовування повітрям — це найбільш безпечний засіб зміцнення здоров’я, його слід розпочинати з вироб­лення звички до свіжого повітря.

Загартовування сонцем покращує обмін речовин, підвищує вміст гемоглобіну в крові, підсилює кровообіг, стимулює травлення, загаль­ний тонус організму, його стійкість проти інфекції.

Загартовування водою позитивно впливає на організм люди­ни. Водні процедури — це обтирання, обливання, душ, купання.

Систематичне використання проце­дур загартовування знижує імовірність простудних захворювань, а то й зовсім позбавляє їх.

3 група: активний відпочинок.

Рух — це фізіологічна потреба людини.

Чинником, що сприяє зміцненню здоров’я, є фізичні навантаження. Вони мають оздоровчий вплив на організм людини. При виконанні роботи працюючими м’язами від них до кори головного мозку безперервно передаються нервові імпульси. Рухові центри кори сприймають, аналізують і синтезують ці імпульси і активізують роботу серцево-судинної, дихальної, ендокринної та інших систем, що забезпечує збільшення потоку поживних речовин і кисню до працюючих м’язів. Разом з тим при фізичних навантаженнях у крові зростає вміст лейкоцитів, що сприяє підвищенню опірності організму проти дії збудників інфекційних захворювань.

4 група: збалансоване харчування.

Збалансоване харчування — це таке споживання продуктів, при якому забезпечується потреба організму в жирах, білках, вуглеводах, вітамінах, мікроелементах тощо. Здоров’я у значній мірі залежить від харчування.

Харчуватися слід за розпорядком дня, через рівні проміжки часу. Вживання їжі у встановлений час сприяє доброму її засвоєнню.

Запобігати переїдань, оскільки переїдання призводить до поганого травлення їжі та перевантаження організму. Слід вставати з-за столу без відчуття важкості в шлунку, з незначним почуттям голоду.

Харчування повинно бути повноцінним. Це забезпечується різноманітністю їжі: молоко та молочні продукти, м’ясо, риба, яйця, круп’яні та макаронні вироби, хліб із борошна грубого помелу, мед, овочі, фрукти, ягоди.

Їжа повинна бути свіжою. Перша страва завжди повинна бути рідкою. Рідина сприяє кращому засвоєнню їжі. Найбільш корисною є гаряча варена їжа. Смажені продукти (м’ясо, риба, картопля та інші) важкі для організму.

5 група: духовність.

Чесність, висока моральність, доброта, відкритість, співчуття, співпереживання, привітність, доброзичливість, милосердя, допомога словами і справами — це душевна краса людини. Доброта народжує нову доброту. Добре, світле — це сили здоров’я, життя і щастя.

Зло — це черствість, ненависть, підступність, підлість, заздрісність, пихатість, причепливість, гнів, посягання на чуже, лінощі, пияцтво тощо. Це сили руйнування здоров’я, життя і щастя.

Духовність — це внутрішнє психічне життя, моральний світ людини. Якщо розглянути це поняття в аспекті здоров’я, то духовність — це розуміння сенсу життя, його цінностей, місця в житті свого здоров’я та здоров’я інших як основи щастя.

Потрібно сформувати таке ставлення до свого здоров’я: найголовніше в світі — це життя, найцінніше в житті — здоров’я.

3. Бесіда «Здоровий спосіб життя як умова збереження і зміцнення здоров’я»

 Запитання до учнів

— Що потрібно для ведення здорового способу життя?

Варіанти відповідей учнів:

— Щоб бути здоровим і дотримуватися здорового способу життя, треба весь час докладати зусиль.

— Потрібно мати силу волі та тверде бажання досягти цього.

— Займатися фізичною культурою, намагатися більше рухатися.

— Раціонально харчуватися. Вживати натуральні продукти.

— Уникати надмірної ваги.

— Дотримуватися розпорядку дня. Лягати і вставати в один і той же час.

— Загартовувати свій організм.

— Частіше гуляти на свіжому повітрі.

— Бути завжди доброзичливим, спокійним, не дозволяти собі падати духом.

 Запитання до учнів

— Як здоровий спосіб життя може вплинути на результати навчання?

Варіанти відповідей учнів:

— Результати навчання покращаться, якщо вести здоровий спосіб життя.

— Учню, що веде здоровий спосіб життя, легше впоратися з навчальною програмою.

— Навчальні навантаження буде легше сприймати фізично здоровий учень, ніж той, який часто хворіє.