Мета: вчити учнів давати загальну характеристику природним зонам Євразії, систематизувати причинно-наслідкові зв’язки закономірного розміщення природних зон материка, продовжити закріплення уявлення учнів про компоненти природи і їх взаємозв’язок на прикладі природних зон Євразії, продовжити формування поняття про висотну поясність та широтну зональність, розвивати навички роботи з різними джерелами географічних знань, розвивати вміння аналізувати та синтезувати навчальний матеріал.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: фізична карта Євразії, карта природних зон Євразії, малюнки окремих видів тварин та рослин, підручник, контурні карти, робочі зошити, слайди для мультимедійної дошки з краєвидами окремих природних територій Євразії.

Опорні та базові поняття: природні зони, компоненти природи, ґрунти, рослини, тварини, широтна зональність, висотна поясність, природні зони Євразії, закономірності поширення природних зон, взаємодія компонентів природи на території природних зон, принцип зональності.

Географічна номенклатура: острови: Великобританія, Ірландія, Сіцілія, Шпіцберґен, Нова Земля, Сахалін, Японські, Великі Зондські (Калімантан, Суматра, Ява), Малі Зондські, Філіппінські; півострови: Скандинавський, Піренейський, Апеннінський, Балканський, Кримський, Таймир, Чукотський, Камчатка, Корея, Індокитай, Малакка, Індостан, Аравійський; гори: Альпи, Піренеї, Апенніни, Карпати, Кримські, Скандинавські, Уральські, Кавказ, Тянь-Шань, Гімалаї (г. Джомолунґма); рівнини: Східноєвропейська, Західносибірська, Велика Китайська; низовини: Прикаспійська, Індо-Ґанґська, Месопотамська; Середньоросійська височина; плоскогір’я:Середньосибірське, Декан; нагір’я: Тібет, Іранське; вулкани: Гекла, Етна, Везувій, Ключевська Сопка, Фудзіяма, Кракатау; пустелі: Каракуми, Ґобі, Руб-ель-Халі; річки: Рейн, Ельба, Дунай, Дніпро, Дністер, Волґа, Об, Єнісей, Лена, Амур, Хуанхе, Янцзи, Меконґ, Ґанґ, Інд, Євфрат, Тіґр; озера:Женевське, Ладозьке, Каспійське море, Аральське море, Байкал, Балхаш, Мертве море.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1. Прийом «Вірю — не вірю»

•          Євразія — найбільший материк Землі. (Вірю)

•          Євразія розташована у всіх кліматичних поясах Землі. (Вірю)

•          В Євразії немає річок, що належать до басейну внутрішнього стоку.(Не вірю)

•          Найбільша річка Європи — Дунай. (Не вірю)

•          Найдовша річка Азії — Амур. (Не вірю)

2. Прийом «Дерево рішень»

Учитель пропонує учням розмістити таблички з назвами природних зон Землі в порядку їх розміщення від екватора до полюсів.

3. Прийом «Географічний вернісаж»

Учні прикріплюють зроблені вдома малюнки рослин і тварин Євразії і коротко роблять про них цікаві повідомлення.

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом «Проблемне питання»

Чи однорідна природа материка Євразія?

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Прийом «Картографічна лабораторія»

Завдання. Визначте природні зони, в яких розташовано материк Євразія.

2. Прийом «Мозковий штурм»

Поясніть закономірності розміщення природних зон на материку.

3. Прийом «Чомучка»

•          Чому Євразія розташована в усіх природних зонах?

•          Чому розташування природних зон у широтному напрямку порушується в окремих регіонах материка?

•          Чому на карті природних зон окремим кольором виділено гірські райони Євразії?

4. Прийом «Географічний практикум»

Завдання. Об’єднавшись у групи по 4 учні, скласти характеристику однієї з природних зон (можна використовувати різні джерела географічних знань — підручники, атласи, домашні заготовки).

І група — зона тундри і лісотундри;

II група — зона мішаних та широколистих лісів;

IIІ група — зона лісостепів та степів;

IV група — зона напівпустель і пустель;

V група — зона саван і рідколісь;

VІ група — зона перемінно-вологих та вологих екваторіальних лісів;

VII група — зона твердолистих вічнозелених лісів та чагарників.

5. Прийом «Роблю висновок»

Учні роблять висновок про різноманіття природи Євразії та взаємозалежність компонентів природи на прикладі природних зон Євразії.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом «Експрес-тест»

1.         Територія материка Євразія, в якій річки є повноводними протягом всього року:

а) Південної Європи;                      б) Західної Європи;

в) Південної Азії;                             г) Східної Азії.

2.         Характерні риси річкової мережі материка визначаються в першу чергу особливостями:

а) рослинності і ґрунтів;                 б) ґрунтів і рельєфу;

в) рельєфу і клімату;                        г) клімату і рослинності.

3.         Території, що практично позбавлені річок:

а) Західна і Східна Азія;                  б) Східна і Південна Азія;

в) Південна і Центральна Азія;      г) Центральна і Західна Азія.

4.         Географічний пояс в якому налічується найбільша різноманітність природних зон:

            а) субарктичний; б) помірний; в) тропічний; г) субекваторі­альний.

5.         Природна зона, що поширена у тропічному, субтропічному і помірному кліматичних поясах Євразії:

а) степів і лісостепів; б) мусонних лісів; в) саван і рідколісь;

г) пустель і напівпустель.

6.         Стародавнє зледеніння зробило найбільший вплив на формування природи... Європи:

а) Північної; б) Південної; в) Західної; г) Східної.

7.         Країна, яку називають «Суомі країна боліт»:

а) Швеція; б) Норвеґія; в) Фінляндія; г) Швейцарія.

2. Прийом «Дивуй»

Учні розповідають додатковий цікавий матеріал про природу материка, який вони підготували вдома.

VI. Підсумок уроку

Прийом «Роблю висновок»

Учні роблять висновки про різноманіття природних зон та особливості їх розміщення на території материка, ґрунти, рослинність та тваринний світ природних зон Євразії, висотну поясність у горах материка.

VII. Домашнє завдання

•          Опрацювати відповідний матеріал підручника.

•          Опрацювати карти атласу з відповідної тематики.

•          Скласти запитання щодо природи материка, які починатимуться словами «чому?», «що?», «де?», «коли?»

•          Підготувати додатковий матеріал про території материка, що охороняються.