Цілі уроку: дати загальну характеристику відділу Покритонасінні; розглянути життєвий цикл покритонасінних.

Обладнання й матеріали: таблиця життєвого циклу покритонасінних, будова квітки, гербарій рослин, насіння і плоди, їх зображення, таблиці раніше вивчених рослин для порівняння, фіксовані квітки різних рослин (яблуня, вишня, тюльпан, шипшина) або живі квітки.

Базові поняття й терміни уроку:  Покритонасінні, квітка, насіння, плід, зародковий мішок, центральна клітина, подвійне запліднення.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Питання для бесіди

1. Які риси є характерними для хвойних рослин?

2. Як відбувається процес запліднення й утворення насінин у хвойних?

3. Чим голонасінні рослини відрізняються від вищих спорових рослин?

III. Вивчення нового матеріалу

Особливості будови покритонасінних

Вивчення покритонасінних слід розпочати з повторення раніше вивченого навчального матеріалу про будову квіткових рослин.

Далі учні самостійно досліджують будову квітки на роздавальному матеріалі. Для цього можна використати зафіксовані в спирті великі квітки тюльпана, шипшини, проліски, картоплі, вишні та ін. Ще краще, якщо учні розглядатимуть свіжі квітки на гілках вишні або черемшини, що тільки-но розпустилися.

Учні препарують квітки, детально розглядають тичинки й маточки, роблять замальовки з позначеннями елементів квітки. Вони розповідають про будову квіток, запилення, запліднення й утворення плодів і насіння.

Потім у процесі бесіди з’ясовуються ознаки відмінності квіткових рослин від голонасінних.

Звертається увага на ускладнення життєвих процесів у покритонасінних (запилення з допомогою не лише вітру, але й комах, птахів, води; запліднення й утворення плодів з насінням), а також на те, як будова органів, зокрема квіток, відповідає виконуваній функції.

Потім слід знайти спільні ознаки покритонасінних і голонасінних. Учні доходять висновку, що покритонасінні, незважаючи на більш високий ступінь будови й життєвих процесів, є зеленими рослинами, в основному з такими ж вегетативними органами, як і голонасінні, що квіткові — більш високий рівень існування (а отже, і розвитку) рослинного світу.

Різноманіття покритонасінних рослин та їх пристосованість до різних умов життя

Спочатку слід згадати та знайти нові для учнів конкретні факти різноманіття квіткових рослин та їх значного поширення на Землі.

У процесі фронтальної бесіди, що супроводжується демонстрацією живих і гербаризованих рослин і таблиць, з’ясовується насамперед різноманіття покритонасінних за зовнішнім виглядом, розмаїтістю життєвих форм (дерева, чагарники, трави), будовою вегетативних і генеративних органів.

Учитель називає кількість видів покритонасінних (понад 200 тис.). Їх розподіл за зонами приблизно такий: тропічна зона — 120 тис. видів; субтропічна зона (обох півкуль) — 60 тис.; холодні зони (обох півкуль) —20 тис. видів.

Учням пропонується поміркувати над питанням: чому ця група рослин одержала таке значне поширення?

З попередніх тем учні вже знають про роль і переваги таких органів розмноження, як квітки та плоди з насінням. Ці знання учні приводять у систему в процесі з’ясування причин різноманіття, значної поширеності й панівного положення покритонасінних рослин.

Відзначається, що різноманіття і широкий видовий склад покритонасінних, що займають панівне положення серед інших рослин, свідчать про їх величезну роль у природі й народному господарстві. Пояснюючи це положення, учитель ілюструє його прикладами. Підкреслює, що наші культурні рослини — це майже виключно покритонасінні.

Наприкінці уроку учні формулюють висновки:

1.       У покритонасінних рослин є квітки, з маточок яких розвиваються плоди з насінням; розмножуються покритонасінні насінням.

2.       Покритонасінні рослини зайняли панівне положення серед інших рослин земної кулі, тому що вирізняються найбільшою пристосованістю до різних умов життя. Покритонасінні мають величезне значення в природі й житті людини.

Після формулювання висновків слід підбити підсумки з вивчення всіх вищих рослин. Складається схема: учитель — на дошці, а учні — у зошитах.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Дати відповіді на питання

У яких умовах можуть зростати покритонасінні рослини?

Чим покритонасінні рослини відрізняються від голонасінних?

Які загальні ознаки покритонасінних рослин можна назвати?

V. Домашнє завдання