Цілі уроку: ознайомити учнів з особливостями будови та процесами життєдіяльності відділів Зелені, Діатомові, Червоні й Бурі водорості; дати їх порівняльну характеристику.

Обладнання й матеріали: таблиці до теми, зображення морських водоростей.

Базові поняття: одноклітинні й багатоклітинні водорості, діатомові водорості, панцири, бурі водорості, червоні водорості, агар-агар.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Питання для бесіди

1. Що таке талом?

2. Які структури є в клітинах водоростей?

3. Де живуть водорості?

III. Вивчення нового матеріалу

Морські водорості та їх значення

Вивчаючи водорості, не можна обмежитися лише прісноводними формами. Відомо, що в морях і океанах, які займають 2/3 поверхні земної кулі, живуть різноманітні синьо-зелені, зелені, бурі, червоні водорості, які збагачують воду й атмосферу киснем. Великий пізнавальний і практичний інтерес становлять великі багатоклітинні бурі водорості, що утворюють підводні «ліси», займаючи величезні простори.

Унаслідок відсутності в значної частини учнів уявлень про морські водорості та їх використання людиною навчальний матеріал теми викладається вчителем методом розповіді з елементами бесіди. При цьому використовуються гербарні екземпляри бурих і червоних водоростей, а також таблиці підводних «лук» і «лісів» ламінарії. Демонструється друга частина фільму «Водорості». Звертається увага на те, що бурі й червоні водорості — нижчі рослини, які не мають вегетативних органів, хоча й сягають великих розмірів. Ламінарія навіть почленована на частини, що нагадують корінь, стебло, листки. Але це лише частини слані, а не вегетативні органи.

Дуже важливо, щоб учні знали, що в хроматофорах бурих водоростей, крім хлорофілу, міститься бурий пігмент (фукоксантин), а в червоних водоростей — червоний (фікоеритрин). Ці пігменти дозволяють морським водоростям задовольнятися для фотосинтезу зеленими променями сонячного світла й уловлювати їх на значній глибині.

Стисла характеристика діатомових водоростей

Діатомові водорості — це прісноводні, морські або ґрунтові водорості з одноклітинним таломом. Діатомові водорості дуже поширені. Вони трапляються в усіх типах прісноводних водойм, у морях і в ґрунті. Їхні хлоропласти різноманітні за формою, величиною й кількістю в клітині. Хлоропласти забарвлені в різні відтінки жовто-коричневого кольору. Характерною рисою діатомових водоростей є наявність кременистого панциру, що оточує клітину і складається з двох частин. Для життєвого циклу діатомових водоростей є характерним переважання нестатевого розмноження. Статеве розмноження трапляється рідко. Джгутики у діатомових водоростей відсутні на всіх стадіях життєвого циклу.

Стисла характеристика червоних водоростей

Більшість із них морські (лише деякі прісноводні) водорості з одноклітинним, колоніальним або багатоклітинним таломом. Червоні водорості дуже поширені в усіх морях. На великих глибинах вони є домінуючою групою. Їхні хлоропласти зазвичай великі, зірчасті, стрічкоподібні або дископодібні. Забарвлення хлоропластів — від яскраво-червоного до блакитнувато-зеленого. Запасаючою речовиною червоних водоростей, на відміну від усіх інших груп рослин, є особливий багрянковий крохмаль. Джгутики у червоних водоростей відсутні на всіх стадіях життєвого циклу.

Стисла характеристика бурих водоростей

Більшість із них морські (лише деякі прісноводні) водорості з багатоклітинним таломом. Бурі водорості дуже поширені в усіх морях. Їхні хлоропласти зазвичай мають невеликі розміри й дископодібну форму. Забарвлення хлоропластів жовтувато-буре. Як запасна поживна речовина у бурих водоростей використовується ламінарин. Рухливі клітини бурих водоростей (зооспори й гамети) зазвичай мають по два джгутики.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Дати відповіді на питання

Які особливості властиві для діатомових водоростей?

Які особливості властиві для червоних водоростей?

Які особливості властиві для бурих водоростей?

V. Домашнє завдання