Мета уроку: ознайомити учнів з будовою різних насінин і плодів, з їх розмаїтістю.

Обладнання й матеріали:гербарний матеріал насінин і плодів, малюнки, фотографії або таблиці із зображенням різних насінин і плодів.

Базові поняття й терміни уроку: насіння, шкірка насіння, сім’ядолі, ендосперм, зародок, насінний корінець, брунька, проросток, плід.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Питання для бесіди

1. Які рослини запилюються вітром?

2. Які тварини можуть запилювати рослини?

3. З яких частин складається квітка?

III. Вивчення нового матеріалу

Будова насінини

ід час вивчення будови насінини зазвичай розглядають будову насіння рослин з великими зародками й добре видимими їхніми окремими частинами (на прикладі насіння квасолі, гороху, бобів, кукурудзи та пшениці).

Учитель роздає учням сухі й набухлі насінини та пропонує виконати таке завдання: розглянути зовнішню будову насінин, порівняти їх, знайти рубчик, а в набухлої насінини шляхом натискання на неї виявити сім’явхід (із сім’явходу виділяються пухирці). Відповісти на запитання: що проникає через сім’явхід усередину насінини?

Учні продовжують знайомитися з будовою насіння дводольних рослин. Учитель показує їм на таблиці або малюнку на дошці, де і як слід надрізати шкірку насінини та як зняти її із зародка. Учні знімають шкірку насінини і знаходять зародок. Розглядають шкірку, визначають її міцність і щільність (на дотик, розрив), розповідають про її значення. Потім учні рознімають сім’ядолі зародка й виявляють зародковий корінець, стеблинку і бруньку з листочками. Кращому вивченню зовнішньої будови частин зародка допомагає розгляд їх у лупу й на таблиці.

Вивчення насіння однодольних рослин проводиться на зернах пшениці, жита або кукурудзи. Учні важко засвоюють будову насіння однодольних рослин. Труднощі їх вивчення полягають у тому, що плодова оболонка зрослася зі шкіркою насіння; частини зародка в однодольних рослин (пшениці та ін.) маленькі, слабко диференційовані одна відносно одної. Ці труднощі можна подолати, застосувавши нижчеописану методику.

Учні в зошитах знаходять схему розподілу плодів на групи, розглядають її та відповідають на такі запитання:

— На які дві групи поділяються сухі плоди за кількістю в них насінини?

— До якої групи належить плід квасолі та як він називається?

— До якої групи належать плоди соняшника і пшениці?

— Як вони називаються і чим відрізняються одна від одної?

Після цього вчитель розповідає про будову зерна пшениці з використанням таблиці, моделі й виконанням схеми на дошці.

Учні записують у зошиті схему будови насіння пшениці.

Насіння пшениці (плід — зернівка)

Для перевірки правильного осмислення співвідношення між частинами насінини учні розповідають за таблицею про її будову. Правильними відповідями слід вважати такі, в яких були названі шкірка й зародок, а потім уже зазначені частини зародка.

Для закріплення засвоєння поняття «зародок» учитель пропонує учням за проростками квасолі визначити, з яких частин зародка розвинулися органи.

З метою формування нових понять «дводольні рослини» й«однодольні рослини» учитель дає завдання: розглянути в зошиті схему будови насінини квасолі та порівняти її зі схемою будови насінини пшениці, після чого підготувати відповідь на запитання:

— У чому полягає відмінність у будові насінини квасолі й зерна пшениці?

— У чому полягає подібність у будові насінини квасолі й зерна пшениці?

Вислухавши відповіді учнів і підкресливши головну відмінність — наявність у насінини квасолі двох сім’ядоль, а в зерна пшениці — однієї сім’ядолі, учитель дає визначення поняттям «дводольні рослини» й«однодольні рослини».

Для закріплення знань про поділ квіткових рослин на дві великі групи (класи) учні виконують завдання уважно розглянути будову набухлої насінини гороху, соняшника, редьки, кукурудзи, жита, вівса й визначити, які з них належать до класу Дводольні та класу Однодольні й чому.

Поняття «дводольні» можна дати на уроці після розгляду насінини квасолі, ознайомивши учнів з насінням інших рослин цього класу. У такий же спосіб можна здійснити формування поняття «однодольні» на другому уроці.

Удома учні проводять спостереження за розвитком проростка з насіння пшениці. Для цього вони кладуть набухлі зерна пшениці в банку, в якій уже проросло насіння квасолі, між її стінкою і промокальним папером і спостерігають, яка частина зародка першою рушає в ріст, що відбувається з іншими частинами зародка й ендоспермом, порівнюють розвиток проростка дводольних і однодольних рослин, відзначають відмінності. За підручником і записами в зошиті повторюють матеріал про будову насінини квасолі та зерна пшениці.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Дати відповіді на питання

Яку будову має насінина?

Чи відрізняються за будовою насінини різних рослин?

Які рослини називають однодольними?

Які рослини називають дводольними?

V. Домашнє завдання