Цілі уроку: розглянути особливості зовнішньої будови лист­ка як бічної частини пагона; ознайомити учнів з різноманітністю форми листків та їх прикріплення до пагона.

Обладнання й матеріали: гербарій листків різної форми та з різним типом жилкування, живі рослини з листками різної форми; до комплекту роздавального матеріалу до уроку входить гербарій пагонів з листками дуба, клена, смородини, акації жовтої, суниці, малини, каштана, горобини, ясена та інших рослин.

Базові поняття й терміни уроку:  листок, чергове, супротивне й кільчасте розмі­щення листків, черешок, основа листка, плас­тинка листка, прості та складні листки, жилкування, дугове, паралельне, сітчасте, прості та складні листки.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Питання для бесіди

1. Які існують видозміни пагонів?

2. Які функції можуть виконувати видозмінені пагони?

3. З яких частин складається пагін?

III. Вивчення нового матеріалу

Зовнішня будова листків, їх форма й прикріплення до стебла

Під час вивчення матеріалу про зовнішню будову листків, їх форму й листкорозміщення формуються такі поняття: зовнішня будова листка, його частини; черешкові та сидячі листки; жилкування листків, вивчається класифікація листків і листкорозміщення.

Урок починається вступною бесідою, що має на меті підготувати учнів до вивчення листка як органа утворення органічних речовин, без яких неможливе існування цілісного живого організму.

Учитель пропонує учням згадати, звідки рослина одержує органічні речовини та яке значення вони мають у її життєдіяльності.

Узагальнюючи відповіді учнів, учитель розповідає про листок як орган, у якому утворюються органічні речовини; говорить, що різноманітні за формою, величиною та забарвленням листки створюють красу й розмаїтість багатьох рослин.

У процесі бесіди важливо виокремити головну ознаку простих листків — наявність у них на черешку однієї листкової пластинки. Потім звертається увага на різноманітність простих листків: вони можуть мати цільну або розчленовану пластинку, бути черешковими або сидячими.

Потім учитель послідовно демонструє великі гілки дерев або гербарії трав’янистих рослин зі складними листками (наприклад, малини, ясена, акації, каштана, суниці, горобини та ін.) і пропонує підрахувати на кожному стеблі кількість листків, а на черешку складного листка — кількість листочків. Після обговорення результатів спостережень і підрахунку вчитель підводить учнів до правильного визначення поняття «складні листки».

У завершальній частині уроку вчитель знайомить учнів з листкорозміщенням. Демонструючи пагони з листками (із черговим і супротивним розташуванням), він пропонує учням запитання: яке листкорозміщення в берези й бузку? Кільчасте листкорозміщення вчитель показує на олеандрі, мокриці лісовій та інших рослинах.

Під час пояснення необхідно звернути увагу учнів на те, що за будь-якого листкорозміщення листки займають у просторі таке положення, за якого створюються найкращі умови для їх освітлення.

IV. Виконання лабораторної роботи

Лабораторна робота № 7. Будова й різноманітність листків

Мета: ознайомитися з особливостями зовнішньої будови й різноманітністю листків.

Обладнання й матеріали: колекції листків або зразки рослин із різними простими і складними листками, лупа, препарувальний набір, зошит, підручник.

Хід роботи

1.       Розгляньте запропоновані вам листки й виберіть з них прості. Порівняйте їх між собою і розгляньте листові пластинки, черешки (у тих листків, що їх мають) і основи листків.

2.       Замалюйте будову простого черешкового листка й позначте на малюнку листову пластинку, черешок і основу листка.

3.       Розгляньте прості листки з цільною й розчленованою листовою пластинкою. Зверніть увагу на різний ступінь розчленування пластинки у різних видів рослин.

4.       Виберіть із запропонованих вам листків складні. Зверніть увагу на кількість, форму й розміри листочків.

5.       Знайдіть у складних листків загальний черешок і порівняйте будову простого і складного листків.

6.       Заповніть таблицю і зробіть висновок, у якому вкажіть, яке значення для рослин мають листки. Рекомендується розглянути п’ять-шість рослин.

Порівняльна характеристика листків різних рослин

V. Домашнє завдання