Мета: з’ясувати причини переходу людини до відтворюючого господарства, розкрити роль землеробства та скотарства в житті людини, сформувати уявлення про ремесло, тогочасні форми організації людського суспільства; познайомити та закріпити поняття: «неолітична революція», «господарство», «ремесло», «сусідська община» «держава», «цивілізація».

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, інформативні тексти, ілюстративний матеріал.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань

Історичний диктант

1. У якому первісному колективі провідну роль відігравали родові стосунки?

2.  Назвіть знаряддя праці, за допомогою яких первісні люди ловили рибу.

3. Що дозволило первісній людині пережити льодовиковий час?

4. На яких тваринах полювали за допомогою ями-пастки?

5. Хто управляв родовою общиною за часів первісного суспільства?

6. Матріархат — це ...

7. Назвіть час, коли існували кроманьйонці.

8. Назвіть перше механічне пристосування, винайдене первісною людиною.

9. Який континент вперше був заселений кроманьйонцями?

10. Рід — це ...

11. Основне заняття первісних людей — пошук їстівного коріння, плодів, ягід та ін. — це ... тип господарювання.

12. Чи справедливим є твердження про те, що людина розумна виникла близько 40 тисяч років тому?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель ставить учням питання:

1. Як, на ваш розсуд, споживання того, що дала нам природа, залишилося в далекомуминулому людей?

2. Що чекало на тогочасних людей в разі стихійного лиха, посухита ін.?

 3. Уявіть, що ви старійшина роду і вам належить вжити заходів, щоб зменшити загрозу голоду через природні негаразди.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Виникнення землеробства і скотарства

Учитель пропонує учням прокоментувати і доповнити схеми, зображені на доші

Слухаючи відповіді, вчитель пропонує учням прочитати текст параграфа, роблячи примітки на полях: «+» — вже відома інформація; « — » — нова інформація.

Метод «Інтерактивних приміток» 

(«Читання та написання для критичного мислення»)

У ч и т е л ь. Яка інформація була для вас новою?

Вчитель акцентує увагу на поняттях і подіях:

• Землеробство мотики.

   • Іригаційне землеробство.

• Підсічний метод землеробства.

• Збільшення ролі чоловіка в родовій общині.

• Перші приручені тварини.

• Перехід до відтворюючого господарювання.

(Визначення записуються у зошит.)

Вдосконалення знарядь праці і поява ремесла

Самостійна робота з текстом підручника

Картки із завданням для самостійної роботи. (Надаються вчителем)

1. Коли стався перший розподіл праці?

2. Які відкриття були зроблені людиною за часів неоліту?

3. Чим відрізняється заняття ремеслом від землеробства і скотарства?

4.  Поясніть, як ремісник отримував продукти праці землероба та скотаря.

5. Як змінилася праця людини з появою металевих знарядь праці?

6. Чому початок обробки металів призвів до збільшення кількості продовольства у стародавніх людей?

7. Чому розвиток ремесел призвів до виникнення обміну?

8. Як ви розумієте вираз «неолітична революція»?

Учитель заслуховує відповіді учнів, коментуючи їх за необхідності.

Умовою виконаного завдання, є повна відповідь, в якій початок повідомлення починається з використання змісту питання.

Від родової до сусідської общини

Метод «Упіймай думку»

Вчитель дає завдання учням під час його розповіді записати найважливіші положення.

У ч и т е л ь.

З появою плуга (плугове землеробство) кожна сім’я моглавже сама обробляти поле, достатнє для її проживання, і старійшини починають ділити землю общини між окремими сім’ями. Кожна з них отримувала свій наділ, який вона обробляла власними силами і власними знаряддями праці. Їй також належав зібраний з цього поля врожай. Не всі сім’ї вміло вели господарство. Дехто почав збагачуватися, інші — зубожнівали. Серед людей виникає нерівність. У руках окремих  сімей накопичилися значні багатства — золоті й срібні прикраси, вироби з міді, запаси продовольства.

Поступово родова община починає розпадатися на окремі сім’ї, хоча деякі продовжували жити разом, але вже вели власні господарства окремо  один  від  одного.  У селищі  тепер  не  обов’язково  могли  жити  лише родичі. Деякі сім’ї залишали рідні місця, селилися по сусідству з іншими общинами та починали вести власне господарство. На зміну родовіобщині поступово приходить сусідська община. (Визначення учні записують у зошиті.)

З появою у людей надлишків продовольства й ремісничих виробів та накопиченням запасів між племенами починають спалахувати війни. Багато хто замість того, щоб довгою наполегливою працею накопичувати багатства, вважали за краще швидко відняти їх у інших. Одне плем’я прагнуло захопити в іншого худобу, запаси продовольства й металів, родючі землі.

Для ведення військових дій воїни племені обирали предводителя —вождя. Йому, а також старійшинам діставалася значна частина захопленої на війні здобичі. Вони ж забирали собі й усіх полонених, які ставали їх рабами. Вожді й старійшини швидко накопичували значні   переставали вважати себе рівними решті одноплемінників. Вони почали вважати себе знатними людьми. Поступово вони починають передавати у спадок не тільки своє майно, але й посади. Син вождя ставав вождем, а син старійшини — старійшиною. Всі важливі посади тепер могли посідати лише люди, що походили зі знатних сімей. Становище людини у племені визначалося не її досвідом чи заслугами, як раніше, а знатністю походження.

Великі поселення людей розросталися та поступово перетворювалися на невеликі міста. Для захисту їх від ворогів почали зводити високі кріпосні стіни. У містах селилися знатні люди зі своїми слугами, рабами та ремісники, які обслуговували знать. Вони продавали їм свої вироби, прикраси, зброю. У містах жили й вожді племен.

Поступово вожді перестають бути просто провідниками війська. Вони починають керувати справами племені, стають царями — одноосібними правителями держав, що утворилися. Для того, щоб керувати своїм народом, вони підбирали собі помічників — урядовців. Урядовці управляли всіма справами в державі на основі законів. Кожна держава мала свою територію, яку вона захищала від ворогів.

 У головному місті держави — столиці — зводили палац для царя. Щоб захищатися від ворогів і тримати народ у покорі,

царі наймали постійне військо та стражників. За допомогою війська вони примушували населення держави сплачувати данину (податки). Влада царів стала спадковою.

Таким чином, утворилася держава — особлива організація, що служила для управління людьми, що проживали на певній території. У кожній державі були правителі, урядовці, закони, військо, збиралися податки.

Стався перехід людства від привласнюючого господарства до відтворюючого, виникли міста і писемність, виникли знать та держави, що засвідчило перехід людства на новий, більш високий ступінь розвитку: від первісного суспільства до цивілізації.

Обговорення

У ч и т е л ь. Яка інформація вам видалася найбільш важливою і чому?

Учні висловлюють власні міркування.

Ведеться робота з новими поняттями, визначення яких записуються в зошит.

ІV. Закріплення знань

Тестове завдання (кожна відповідь оцінюється у 2 бали)

1.         Приведіть у відповідність:

1	Нерівність	А	Глава племені	Відповідь 1 — Б 2 — В 3 — А
2	Другий розподіл праці	Б	Відмінності у майновому становищі людей
3	Вождь	В	Відокремлення ремесла від землеробства і скотарства

2.  Проставте у логічній послідовності наведені факти:

а) поява великих сімей;

б) виникнення орного землеробства;

в) поява знаті та нерівності;

г) виникнення міст;

д) перетворення вождів на царів, правителів держав.

Відповідь: б — а — в — г — д.

3.  Оберіть правильну відповідь.

Поява обміну стала необхідною у зв’язку:

а) з виникненням землеробства й мотики;

б) з появою знаті;

в) з розподілом праці.

4.  Оберіть неправильну відповідь.

Декілька родових общин, що живуть в одній місцевості:

а) складали плем’я;

б) складалися з великих сімей;

в) управлялися радою старійшин.

5.  Знайдіть зайве.

У землеробстві використовували:

а) мотику;

б) плуг;

в) гончарний круг;

г) кам’яну сокиру.

6.  Продовжте перелік.

10–9 тисяч років тому в житті людей виникли:

а) землеробство, скотарство, ремесло;

б) розподіл праці та обмін;

в) нерівність;

г) велика сім’я.

V. Підбиття підсумків роботи. Оцінювання

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника.

Вирішити історичну задачу:

У якому порядку виникли: ковальське і гончарне ремесло; суднобудування; писемність; міста; лук і стріли; верхова їзда; царська влада; рибальство; арифметична дія віднімання; приручені тварини?