Мета: поглибити знання шестикласників про типи мовлення, їх функції, удосконалити вміння розрізняти тексти-розповіді, тексти-описи і тексти-роздуми, ознайомити з особливостями побудови опису приміщення і природи; удосконалити вміння визначати тему й основну думку висловлювання, його належність до певного стилю; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати типологічний аналіз текстів, в яких поєднано різні типи мовлення (характеризувати їх зміст, структуру, мовні особливості), сприймати й усно відтворювати зв’язне висловлювання.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів

ІV. Виконання практичних завдань творчого характеру

Дослідження-порівняння

• Прочитати тексти. Визначити їхню типологічну належність.

Текст 1

Костик зітхає: ну чого це брат ніколи не хоче обговорити з ним гру? Сам же казав, що він на футболі розуміється, як суддя міжнародної категорії. Потім Костик думає: Олег, звичайно, усе вже обговорив із тренером. На те ж він і тренер. І при цій думці йому стає легше: Олег добре знає, як йому грати.

Отже, можна зовсім не хвилюватися за нього. Такі м’ячі з «дев’ятки» витягатиме, що стадіон тільки охатиме від захвату (М. Слабошпицький).

Текст 2

На полі вже починається розминка. Костя стає в Олега за воротами. Йому добре буде видно кожен братів рух.

— Тільки щоб я і слова не чув од тебе під час гри, — гукає йому Олег.

І спритно ловить м’яча. — Щоб ти мене не відволікав!..

Начеб Костик сам не знає того! Начеб він хоче Олегові заважати! Звичайно ж, мовчатиме як риба.

Нарешті обидві команди вибігають на центр поля. Привітання, оплески

стадіону. А м’яч уже у грі (М. Слабошпицький).

• З якою метою в другому тексті введено роздум?

Творче спостереження з елементами зіставлення

• Прочитати висловлювання. До якого типу мовлення вони належать? Чи однаковий стиль мовлення?

Текст 1

До чого ж гарно й весело було в нашому городі! Ото як вийти з сіней та подивитись навколо — геть-чисто все зелене та буйне. А сад було як зацвіте весною! А що робилось на початку літа — огірки цвітуть, гарбузи цвітуть, картопля цвіте. Цвіте малина, смородина, тютюн, квасоля. А соняшнику, а маку, буряків, лободи, укропу, моркви! Чого тільки не насадить наша невгамовна мати (О. Довженко).

Текст 2

Рельєф дна, як і рельєф суходолу, дуже різноманітний: є на ньому підводні гори і підводні рівнини. У рельєфі дна Світового океану можна виділити такі частини: шельф — затоплені прибережні частини материків з глибинами від 0 до 200 м; материковий схил — це поверхня дна від 200 до 2000 м, що стрімко обривається; ложе Світового океану — глибинна частина дна. Вона нерівна. В ложі Світового океану виділяють підводні хребти та глибоководні рівнини (З підручника).

Колективне опрацювання теоретичного матеріалу за підручником

Типологічний аналіз висловлювання

• Прочитати уривок із повісті Віктора Близнеця «Женя і Синько». Визначити типологічну будову тексту: довести, що в ньому поєднано різні типи мовлення.

Коли Женя виходила на балкон, їй видно було весь двір. Перед їхніми вікнами стояла кочегарка — незграбна цегляна споруда з високою трубою, чорною від диму. За кочегаркою стримів баштовий кран, а поряд поволі підіймалися стіни дев’ятиповерхового будинку, позираючи на сонце порожніми вікнами. На цьому майданчику, оточеному кочегаркою, купами цегли, а далі загорожею, і розкинувся їхній двір.

У дворі зберігалися сліди колишніх стареньких особнячків — залишки дикого винограду, квітників, кілька фруктових дерев, струхлявілі парканчики, уже де-не-де повалені, з діромахами вибитих дошок.

У дальньому кутку, закриваючи двір од північних вітрів, стояв новий багатоповерховий будинок, облицьований білою плиткою. В тому будинку, теж на другому поверсі, проживав Андрій Кущолоб, тобто Бен.

З Беном Женя познайомилась давно, чи не з дитячих колясок. А вдома у нього побувала пізніше, коли вони разом ходили до школи. Уже не пригадує, по що її послала мати до Кущолобів. Здається, позичити ключа, щоб закривати консервні банки. Не без деякого страху вона відправилась у сусідній будинок. Уже парадні двері свідчили, що тут проживає войовник-мілітарист: скло вибите, фанера порізана, стіни повидряпувані до рудої цегли. Скрізь грізні написи.

Женя, тоді ще мала й простодушна, злякалася цих написів. А попереду було ще страшніше. Бенові двері — наче вхід у печеру розбійників. Чорний дерматин хтось порубав, здавалося, шаблею чи прострочив з кулемета — із дірочок і проріх виглядала біла скловата. Угорі намальовано череп з кістками й написано:

F a n t o m a s, а нижче пістолет, що стріляє вам у вічі, і гостинне запрошення: Ласкаво

просимо! (В. Близнець).

• Виділити в тексті інтер’єр (опис будинку, де мешкає Бен) і екстер’єр (опис двору). Усно переказати ці частини висловлювання.
• Яку роль виконує опис приміщення в художніх творах? (Інтер’єр допомагає збагнути характер персонажів, їхню поведінку.)

V. Узагальнення зробленого на уроці

Вибірково-розподільний диктант

• Згрупувати заголовки текстів за типами мовлення.

1. Лелека. 2. Дивовижна людина. 3. Легенда про щастя. 4. Спогади.

5. Що таке канікули? 6. У чому сенс життя? 7. Чи може бути людина щасливою? 8. Олександр Довженко. 9. Роздуми художника. 10. На відпочинку в таборі. 11. Ярослав Мудрий. 12. На шляху до екологічної катастрофи. 13. Володимирський собор. 14. За селом. 15. Степ у передранішній тиші. 16. Батьківська хата.

• За якими заголовками можна визначити, що текст може поєднувати різні типи мовлення?
• Назвати заголовки, у текстах яких має міститися: а) опис приміщення; б) опис природи.

VІ. Домашнє завдання

1. Виписати з художньої літератури текст, у якому поєднано: а) розповідь з описом; б) розповідь з роздумом. Охарактеризувати мовні особливості текстів.

2. Скласти узагальнювальну таблицю «Типи мовлення».