Мета: повторити й поглибити знання учнів про іменник як частину мови, ознайомити з особливостями творення іменників, сприяти виробленню навичок морфологічного розбору іменників; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити іменники в текстах, визначати їх роль у реченнях; розвивати творчі вміння використовувати іменники у власних висловлюваннях; виховувати любов і повагу шестикласників до тваринного світу, спонукати до бережного ставлення до нього.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Настановчо-мотиваційний етап

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

ІV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок школярів

Спостереження над мовним матеріалом

• Прочитати текст. Визначити тему й основну думку. Дібрати заголовок. Яким постало у вашій уяві лисеня? Описати його усно.

Одного разу пастухи спіймали лисеня й принесли його до нас. Ми посадилизвірка в порожню комору.

Лисеня було ще маленьке, усе сіре, мордочка темна, а хвостик на кінці біленький. Звірок забився в дальній куток комори й перелякано дивився на всі боки. Від жаху він навіть не кусався, коли ми його гладили, тільки притискував вуха й увесь тремтів.

Мама налила йому в мисочку молока, поставила тут же, поряд. Але переляканий звірок не став пити молоко. Тоді тато сказав, що лисеня треба залишити в спокої — нехай воно обдивиться, освоїться на новому місці.

Мені дуже не хотілося йти, але тато замкнув двері, і ми пішли додому.

Був уже вечір, скоро всі лягли спати... (За Г. Скребицьким).

• Виписати виділені іменники. Визначити спосіб творення кожного.

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу за підручником

• Дати відповіді на подані нижче запитання.

1. Які способи творення іменників ви знаєте?

2. Від яких частин мови вони можуть утворюватися?

3. Назвати морфеми, які можна використовувати для творення іменників.

VІ. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних умінь з теми

Виконання творчих завдань

• Прочитати подані слова. Яким спільним значенням вони об’єднані? До слів дібрати спільнокореневі з суфіксами -ив(о), -ев(ий), що вказують на значення матеріалу або продукту праці.

Пекти, варити, молоти, морозити, мережити, плести, палити, прясти, місити, пити, топити.

• З утвореними іменниками скласти по два словосполучення так, щоб у першому іменник виступав головним словом, а в другому — залежним.
• Два-три словосполучення ввести в речення і записати їх. Визначити морфологічні ознаки використаних іменників.
• Прочитати. Пояснити лексичне значення іменників. У разі потреби звернутися до тлумачного словника.

Дощ, школяр, заєць, стовп, хліб, дудар, комар, борт, жмут, прут, хімія, механіка, ботаніка, техніка, академія, логіка, проза.  

• Дібрати спільнокореневі іменники з суфіксами -ик, -ік, -їк, -чик. Записатиутворені іменники, виділити орфограми у суфіксах.
• Прочитати. Замінити подані словосполучення синонімічним словом-іменником.

1. Жінка, що пише вірші. 2. Людина, яка пише листа або адрес. 3. Людина, яка одержує листа або адрес. 4. Красива жінка. 5. Місце, де люди п’ють каву. 6. Мудра людина. 7. Місце громадського харчування. 8. Молодий хлопець.

• Назвати спосіб творення кожного іменника.

Морфологічний розбір іменників

1. Ознайомлення з алгоритмом морфологічного аналізу іменника. (Див. додаток до уроку)

2. Вироблення навичок роботи з алгоритмом.

• Списати й виділити словотворчі суфікси. Пояснити, які з них мають значення збільшеності, згрубілості, зневаги, зменшеності, пестливості.

Словечко, костомаха, днище, сонечко, квітонька, хлопчище, палиця, діжечка, травиця, зіллячко, собацюга, котик, ледацюга, розбишака.

VІІ. Самостійна робота із застосуванням прийому взаємоперевірки

• Визначити спосіб творення кожного іменника.

Варіант 1. Діжечка, електростанція, сучасність, завірюха, ручище.

Варіант 2. Перевезення, паливо, новобудова, незнайомка, подорожник.

• Виділений іменник увести в самостійно складене речення. Зробити морфологічний розбір цього іменника.

VІІІ. Підсумок уроку

ІХ. Домашнє завдання