Мета: удосконалювати мовленнєво-мислительні вміння учнів усвідомлювати тему й основну думку тексту, тип і стиль мовлення прочитаного; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати типологічний, композиційний і змістовний аналіз художнього тесту розповідного характеру з елементами опису приміщення, сприймати текст, розуміти його, докладно відтворювати, використовуючи виражальні авторські засоби.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Робота з текстом переказу (підготовча робота до усного докладного переказу)

Читання мовчки тексту учнями

• Прочитати уривок з оповідання Григора Тютюнника «Лісова сторожка». Визначити тип мовлення тексту. Довести, що висловлювання поєднує два типи мовлення.

ЛІСОВА СТОРОЖКА

Як одспіває хурделицями зима, як віддзвонить вона ожеледцем, і сонечко вгріє землю та води, збирається Данило Коряк до лісу, до своєї сторожки.

Збирається Данило довго, бо треба йому взяти з собою чимало всякого начиння. А зібравшись, вирушає в дорогу, кликнувши за собою малого, проте бідового песика Кузьку.

За зиму сторожка — хатка об однім віконці й під соломою — постаріла, дужче вгрузла в землю, стоїть під самісінькою горою серед грушевого та черемхового цвіту, як вулик. Кузька оббігає її кругом, шкребеться лапами в низьке віконце, що немовби вицвіло за зиму, тоді кидається під поріжок до свого кубла. Але там вогко, сіно пахне цвіллю, дошки — грибком і трухлявиною. Незатишно.

Тим часом підходить Данило, скидає з плечей лантух на лямках з мотузка, знімає і ставить під стіну сторожки рушницю, одмикає двері, промовляючи до Кузьки:

— Ну, от ми й дома, Кузько. Тепер будемо хазяйнувати вдвох...

У сторожці сутінь та вистояний за зиму холод, що причаївся тут ще з осені. Кузька хутко обнишпорює темні покутки й натрапляє на своїх давніх знайомих: залізні граблі, лопату, сапу, ящичок з цвяхами, що пахнуть іржею, старий розплесканий молоток та коритчатка з насінням, від яких сходить дух берези, дубка й сосни.

Данило виносить на сонце стару ковдру, щоб теплий вітерець вивіяв з неї холод.

Так починається лісове життя Данила та Кузьки (Гр. Тютюнник, 210 сл.).

Бесіда за змістом тексту

• Визначити, про що розповідається в тексті. З’ясувати тему й основну думку висловлювання.
• Що виражає заголовок тексту?
• Назвати учасників мовленнєвої ситуації, описаної в тексті. Указати на те, від чийого імені йдеться розповідь.
• Визначити мікротеми висловлювання. Скласти план тексту.

Орієнтовний план:

1. Данило Коряк збирається до своєї сторожки.

2. Данило вирушає в дорогу.__  

3. Постаріла хатка під соломою.

4. Данило відмикає двері.

5. У сторожці.

6. Початок лісового життя Данила та Кузьки.

• Виділити в тексті опис. Назвати його структурні частини:

1. Загальна характеристика (хатка об однім віконці й під соломою). 2. Місце розташування сторожки (стоїть під самісінькою горою серед грушевого та черемхового цвіту). 3. Віконце сторожки (низьке, що вицвіло за зиму). 4. Кубло Кузьки під порогом (там вогко, сіно пахне цвіллю, дошки — грибком і трухлявиною). 5. Усередині сторожки (сутінь та вистояний за зиму холод).

Мовностилістичний аналіз тексту

• Описати одним реченням лісову сторожку. (Постаріла, вгрузла в землю хатка під соломою з одним віконцем.)
• З чим порівнює автор лісову сторожку? Чому? (З вуликом.)
• Дібрати синоніми до слова хурделиця. (Завірюха, хуртовина, метелиця, віхола, заметіль, хуга, завія.)
• Який епітет використовує автор, характеризуючи помічника Данила — Кузьку? (Малий, проте бідовий песик.)
• Пояснити лексичне значення слова лантух. (Великий мішок із грубої тканини.)

Повторне читання тексту, під час якого учні уточнюють чи правильно вони запам’ятали послідовність розповіді, відзначають виражальні прийоми, використані автором в описі приміщення

ІV. Усне переказування тексту

Скласти усний докладний переказ тексту-розповіді відповідно до плану, використовуючи опис сторожки.

V. Узагальнення зробленого на уроці

VІ. Домашнє завдання

Оформити письмовий докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису приміщення, опрацьованого на уроці.