Мета: продовження формування знань про розвиток географічних відкриттів і досліджень; розширення та поглиблення знань про історію пізнання Землі; розвиток комунікативних навичок, умінь працювати з різноманітними джерелами географічних знань.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручники, атласи, карти півкуль, глобус, портрети мандрівників.

Опорні поняття: географія, навколосвітня подорож, відкриття, Європа, Індія.

Базові поняття: глобус, Великі географічні відкриття, Бартоломеу Діаш, Васко да Ґама, Христофор Колумб.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

1. Прийом «Географічний крос» (Виконується письмово в зошитах)

Закінчіть фрази:

• У «Книзі про різноманітність світу» Марко Поло описав свої подорожі територією...

• На початку Середньовіччя головні центри географічного пізнання світу зміщуються з Європи до...

• Один із видатних арабських мандрівників — ...

• У Північній Європі подорожі на значні відстані здійснювали войовничі племена...

• Сухопутний торговий шлях, що з’єднував країни Європи з Китаєм, називають...

2. Взаємоперевірка

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Відстрочена відгадка»

У ХІІІ–XV ст. після тривалого панування жорстких релігійних догм у Західній Європі настає епоха змін. Суперництво двох сильних європейських держав — Іспанії та Портуґалії — спонукає їх до активного пошуку нових земель. Інтерес до тривалих подорожей посилюється розповідями бувалих моряків про існування загадкових, дуже багатих на золото і прянощі країн. Чимало років здійснювалися сухопутні подорожі до Індії. Далеко не завжди каравани з далеких земель успішно поверталися. Численні небезпеки та злигодні чатували на них в дорозі. Але тільки-но європейці скуштували гострі, ароматні, гіркі, пекучі, освіжаючі прянощі, їжа без них почала видаватися прісною і несмачною. Тоді багато сміливців вирушили на пошуки прянощів. Це було надзвичайно ризикованою, але прибутковою справою. Прянощі зважувалися на ювелірних, аптекарських терезах і цінувалися так само дорого, як коштовності. Але для того, щоб вирушити в подорож, потрібно вміти читати карти, орієнтуватися на місцевості, вміти користуватися компасом. Необхідність у мандрівках відроджує географію як науку, збагачує її, створює умови для подальшого розвитку. Період забуття географічних знань змінюється періодом їх розширення та поглиблення. І, як результат,— численні відкриття, які сьогодні називають Великими географічними відкриттями, а час, що відповідає цим відкриттям,— епохою Великих географічних відкриттів. Які ж відкриття та чому заслужили таке почесне звання? Відповісти на це питання ви зможете, якщо «помандруєте» разом з відважними мореплавцями до незвіданих земель...

Під час подорожей результати необхідно обов’язково записувати, щоб нічого не забути. У моряків це зазвичай судовий журнал або щоденник подорожі. Свій щоденник подорожей ми назвемо «Етапи Великих географічних відкриттів». Тож вирушаймо!

IV. Вивчення нового матеріалу

Розгорнутий план етапу

1. Підготовка таблиці до виконання практичної роботи № 2 «Етапи Великих географічних відкриттів».

2. Генріх Мореплавець та його заслуги в підготовці подорожей.
3. Подорож Бартоломеу Діаша вздовж берегів Африки. (Виступ двох учнів, які готували випереджальне домашнє завдання. У цей час решта учнів заповнює таблицю.)
4. Глобус Мартіна Беґайма. (Робота з атласом або ілюстраціями підручника)
5. Подорож Христофора Колумба. (Виступ наступної пари учнів, продовження заповнення таблиці)
6. Відкриття європейцями морського шляху до Індії, подорож Васко да Ґама. (Виступ третьої пари учнів, завершення роботи з таблицею)

V. Закріплення вивченого матеріалу

Альтернативні варіанти

1. Прийом «Експрес-тест»

• Морський шлях до Індії був відкритий експедицією під керівництвом:

а) Васко да Ґама;

б) Генріха Мореплавця;

в) Бартоломеу Діаша.

• Перша експедиція Христофора Колумба вирушила на пошуки:

а) Великого шовкового шляху;

б) Америки;

в) західного шляху до Індії.

• Відкрита Христофором Колумбом нова частина світу була названа на честь:

а) Христофора Колумба;

б) Амеріґо Веспуччі;

в) іспанської королеви Ізабелли.

• Мис Доброї Надії відкрив мореплавець:

а) Бартоломеу Діаш;

б) Марко Поло;

в) Амеріґо Веспуччі.

• Христофор Колумб назвав відкриті ним землі:

а) Америкою;

б) Вест-Індією;

в) Новим Світом.

1*. Прийом «Проблемне питання»

Якби від вас залежало, яку назву одержать землі Нового світу, що б ви обрали: «Колумбія» чи «Америка»? Чому? Обґрунтуйте свою думку.

Прийом «Творча лабораторія»

Порівняйте сучасний глобус і глобус Мартіна Беґайма. Виділіть риси подібності та відмітності. Сформулюйте причину виникнення знайдених відмінностей.

2. Використовуючи карту атласу, позначте на контурній карті маршрути подорожей Бартоломеу Діаша, Васко да Ґама, Христофора Колумба.

VI. Підсумок уроку

Заключне слово вчителя

• Народженню епохи Великих географічних відкриттів сприяло бажання європейців отримати прянощі й золото, розширити земельні володіння.

• Першим із європейців берегів Америки в 1492 р. досяг Колумб, який до кінця свого життя був переконаний, що відвідав Індію.

• Східний морський шлях до Індії відкрила експедиція Васко да Ґама.

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати текст підручника.

• Письмово скласти до тексту параграфа п’ять репродуктивних запитань.

• Поміркувати, які риси характеру повинен мати мандрівник.

• Дібрати та підготувати матеріали про Френсіса Дрейка.

Додатковий матеріал до уроку

• Ім’я Христофора Колумба (ісп. Кристоваль, староіспанське — Колон) з іспанської мови перекладається як «колоніст, який несе хрест». Отже, можна зробити припущення, що експедиція Христофора Колумба є черговим хрестовим походом європейців на схід, але західним шляхом. Колумб був людиною незвичайною. У своїх плаваннях він одночасно був і моряком, і вченим, і завойовником, і правителем. Підлеглі часто називали його «адміралом моря-океану». В характері Колумба вдало поєднувалися мужність і твердість, віра в удачу, фантастична наполегливість у досягненні поставленої мети, унікальні здібності мореплавця.

• Десятого травня 1501 р. під керівництвом Амеріґо Веспуччі розпочалася портуґальська експедиція до берегів Бразілії. Майже півроку шлях мореплавців проходив уздовж східного узбережжя материка Південна Америка до бухти, яку назвали Ріо-де-Жанейро («січнева ріка»). Після цієї експедиції стало зрозуміло, що відкриті землі — не Індія, а новий материк. Амеріґо Веспуччі став відомим завдяки двом своїм листам, в яких ішлося про подорожі до берегів нових земель, та твору Мартіна Вальдземюллера «Введення у космографію», опублікованого в 1507 р. Він писав: «Стародавні люди ділили населену землю на три частини — Європу, Азію й Африку... Тепер Амеріґо Веспуччі відкрив четверту частину... І я не бачу, чому, хто і з якого права зміг би заборонити називати цю частину світу країною Амеріґо, або Америкою».

Першим, хто поширив назву «Америка» на північний материк, був фламандський картограф Ґерард Меркатор. На карті, складеній у 1538 р., він підписав на південному материку «Південна частина Америки», на північному — «північна частина Америки».

• Автором однієї з найцікавіших ранніх карт Америки є Леонардо да Вінчі. На його карті, складеній у 1515 р., зображено не два, а один Американський континент — південний. Він простягається не з півночі на південь, а із заходу на схід. Над цим континентом, що зображений на карті горизонтально, є два острови — Куба та Ізабелла.