Мета: ознайомити з життям і творчістю письменника, його твором, із поняттям «епітет»; розвивати навички вдумливого й виразного читання поетичних творів, їх аналізу, уміння порівнювати й зіставляти, визначати художні прийоми й засоби; виховувати любов до природи, до художньої літератури, естетичні смаки.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів; пейзажні картини.

Теорія літератури: ліричний вірш, образи, пейзаж, звукопис, епітет.

Хід уроку

I. Мотивація навчальної діяльності школярів

— Давньогрецького поета Алкмана, німецького майстра поетичного слова

Й. В. Ґете та російського письменника Михайла Юрійовича Лермонтова розділяють століття. Але в їхніх творах багато спільного. Для справжньої поезії не існує меж, пов’язаних із часом, місцем проживання, національністю. Усіх людей

єднає вічна, нетлінна краса. І найщасливішою є та людина, яка вміє осягнути її

серцем та душею, оспівати в поетичних рядках. Мабуть, саме про споглядання

природи писав Алкман:

«Щасливий той, хто розсудливо, без слів, проводить свій вік» (без слів — без

галасу, славослов’я, вихваляння).

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Актуалізація опорних знань

1. Виразне читання віршів Алкмана, Ґете (за бажанням — напам’ять)

2. Висловлення своїх суджень про пейзажні поетичні замальовки, про роль

краси природи в житті людини

3. Робота над текстом вірша Алкмана «Сплять усі верховини…»

Поєднайте логічні пари з вірша Алкмана «Сплять усі верховини…»

верховини     робуче

скелі               хижий

земля              стрімчасті

плем’я             гірські

звір                  чорний

4. Пошуково-дослідницьке завдання

Статичність або ж динамізм пейзажу у творі створюють дієслова. Випишіть

усі дієслова з вірша Алкмана і з вірша Ґете, зробіть висновок.

Очікувані відповіді (див. Додаток на с. 138)

Висновок. Вірш Ґете динамічніший: у ньому міститься більше дієслів, особливо

таких, що означають рух, а не стан.

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя

— Михайло Юрійович Лермонтов був дуже обдарованою освіченою людиною. Він чудово малював, грав на скрипці, писав вірші. У нього було складне

дитинство (ворожнеча бабусі з батьком, утрата матері). До того ж йому судилося

коротке життя. Лермонтова часто порівнюють з яскравим метеоритом, який несподівано з’явився на небосхилі російської літератури і раптово зник, залишивши нащадкам свої чудові твори. Серед них — «Із Ґете» («Ген на верховини…»)

2. Виразне читання вірша М. Лермонтова «Із Ґете» вчителем у перекладі

Т. М асенка та мовою оригіналу

3. Обмін враженнями про прочитане

Чи сподобався вам вірш? Чим саме?

Чим схожий цей вірш на поезії Алкмана й Ґете, чим відрізняється?

Чи зберігається дух, настрій творів у цих трьох поезіях?

4. Слово вчителя

— Для того щоб яскравіше описати предмет, поняття, явище, дати їм точну, образну характеристику, письменники вживають прикметники — художні

означення, які називаються епітетами.

Запис до літературознавчих словничків

Епітет — це художнє означення.

— Епітети слід відрізняти від звичайних прикметників-означень, що просто

характеризують предмет, указуючи на його форму, розмір, колір, матеріал або

властивість. Наприклад, м’яка іграшка — звичайний прикметник-означення,

а м’яке серце — епітет; дорослий хлопець — дорослий учинок; хижі звірі —хижі

пазурі і под.

5. Виконання завдань пошуково-дослідницького характеру

Випишіть епітети та звичайні прикметники-означення з віршів Алкмана,

Ґете й Лермонтова, порівняйте їх, визначивши, чи додають вони творові нових відтінків значень.

Очікувані висновки

— Художні засоби у вірші Алкмана створюють трохи відсторонений від людини й страшнуватий, навіть дещо моторошний пейзаж (стрімчасті скелі, провалля, нори, хижі звірі, пущі, страховище в глибинах).

— У вірші Ґете епітетів мало, але нічний пейзаж лагідніший завдяки

зменшувально-пестливому слову «вітрець», словосполученню «пташиний грай»

у значенні «пташині ігри, галас».

— У поезії Лермонтова нічний пейзаж дихає величчю й лагідністю; тиша

аж бринить. Це враження створюється за допомогою подвійного заперечення

(«Не курять дороги, Листя не тремтить»). «Бажаний спокій, відпочинок такий

близький!» — переконує нас автор.

Підсумок учителя

— Як ви, мабуть, помітили, спільними образами для всіх віршів, з якими

ми ознайомилися, є образ тиші, спокою, величних гірських вершин. Природа,

ніби жива істота, тремтить, лягає спати. Такий прийом «олюднення» називається персоніфікацією.

Запис до літературознавчих словничків

Персоніфікація (уособлення) — уподібнення неживих предметів чи явищ

природи людським якостям. Це один із видів метафор.

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Знайдіть метафори (персоніфікації) у вивчених віршах і поясніть їх.

VI. Домашнє завдання

Навчитися виразно читати, аналізувати вірш М. Л ермонтова «Із Ґете», вивчити напам’ять (за бажанням); зробити ілюстрації.

VII. Підбиття підсумків уроку