Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю письменника, ознаками постмодернізму в його найвідомішому творі; розвивати навички сприйняття й аналізу творів постмодернізму, висловлення своєї думки та її аргументування; розширювати кругозір учнів, виховувати естетичний смак, критичне мислення.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

І. Аналіз контрольної роботи

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

У ч и т е л ь. Використовуючи форму й стереотипи «масової культури», німецький письменник Патрік Зюскінд порушив складні філософські проблеми. Серед них особливе місце посідає феномен творчості генія. На цьому уроці ми ознайомимося з особистістю митця та його постмодерністськими хитросплетіннями, прихованими за життєподібним сюжетом та детективною інтригою.

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

Повідомлення учня про життя і творчість П. Зюскінда

— Патрік Зюскінд народився 1949 року в місті Амбах, Федеративна Республіка Німеччина (ФРН), у родині письменника. Хлопець ріс у творчій атмосфері, адже в батьків у гостях часто бували літератори, композитори, художники, які вели між собою цікаві дискусії про мистецтво. Із семи років Патрік почав серйозно займатися музикою, здобув музичну освіту. Після закінчення гімназії вивчав у Мюнхенському університеті історію, одночасно працюючи у відділі патентів компанії «Сіменс», потім тапером у танцбарі, тренером із настільного тенісу, сценаристом на телебаченні. Університет закінчив із відзнакою.

1984 року Патрік Зюскінд написав одноактний монолог «Контрабас». Після прем’єри в Мюнхенському театрі п’єса стала однією з найпопулярніших у Європі. Одна із цюріхських газет відзначала, що «віртуозне володіння мовою, тонкий гумор автора, неприховані симпатії до свого героя, вигідно вирізняють цей твір серед багатьох драматичних одноденок». Театральні критики писали захоплені відгуки про твір «Контрабас»: «П’єсу Патріка Зюскінда хочеться цитувати безкінечно, захоплено милуючись її гармонійною побудовою, неспішно смакуючи вишукані перепади авторської думки».

1985 року був надрукований роман «Запахи. Історія одного вбивці», який приніс авторові світову славу. Цей твір перекладений більш ніж 30-ма мовами світу, близько десяти років був бестселером. Наступного року письменник отримав у Парижі премію Гутенберга за най-

кращий іноземний роман. Німецька преса відгукнулася на це так: «Про те, що описує Зюскінд, можна не тільки довідатися по запаху, відчути на смак, побачити й почути; це художник, який уміє показати вбоге життя в його великому внутрішньому драматизмові».

Нині письменник живе в Мюнхені та Парижі, є членом Пен-клубу. Він веде замкнений спосіб життя, уникає публічності.

Творчість П. Зюскінда близька до літературних традицій Ф. Кафки, Ґ. Ґарсія Маркеса та інших прибічників фантастичного перетворення реальності, у якій абсурдність життя переплітається з глибоким філософським змістом.

2. Ознайомлення з уривком із твору П. Зюскінда

«Літературна амнезія»

«Я опускаюся на стілець біля письмового столу. Ганьба. Скандал. Упродовж тридцяти років, з тієї пори, як я навчився читати, я дещо прочитав, не так вже й багато, але дещо, одначе що від цього залишилося? Неясний спогад про те, що в другому томі тисячосторінкового роману хтось застрелився з пістолета. Тридцять років читав — і все марно. Тисячі годин мого дитинства, хлоп’яцтва та юнацтва я провів за читанням і не зберіг нічого, крім великого забуття. І це лихо не зникає, навпаки, воно лише посилюється. Якщо я сьогодні читаю книжку, то забуваю початок, ще не дібравшись до кінця. Іноді моя пам’ять відмовляє вже до кінця сторінки. І я ледь плетуся від абзацу й незабаром зможу утримувати у свідомості тільки окремі слова, що доносяться з пітьми якогось вічно невідомого тексту, спалахують, немов падучі зірки в момент читання, аби відразу ж потонути в забутті… Упродовж літературних дискусій я вже давно не розкриваю рота, аби не знеславитися, переплутавши Мьоріке з Гофмансталем, Рільке з Гельдерліном, Беккета з Джойсом, Італо Кальвіно з Італо Звево, Бодлера з Шопеном, Жорж Санд із мадам де Сталь тощо. Я цілими днями перегортаю сторінки книжок у пошуках якоїсь цитати, оскільки ім’я автора вислизнуло з моєї пам’яті, а в той час, коли я копаюся в невідомих текстах абсолютно незнайомих мені авторів, я примудряюся забути, що ж я, власне, шукаю…»

(П. Зюскінд «Літературна амнезія»)

3. Евристична бесіда

·         ŠŠ Яке враження склалося у вас після прочитання уривка з твору?

·         ŠŠ Що можете сказати про героя оповіді? (Це високоосвічена людина, фахівець у галузі літератури, який прочитав сотні тисяч сторінок. Йому здається, що нічого не пам’ятає, але перелік авторів свідчить про інше. Очевидно, це своєрідне прагнення до досконалості — знати все про літературу, бути найкращим спеціалістом.

Названі оповідачем автори свідчать про те, що це серйозна література, а не «розважальне чтиво». А може, навпаки — саме від «масової літератури» нічого не залишається в пам’яті героя? Тоді навіщо він шукає цитату із цього твору? Усе це залишається на розсуд читача…)

·         ŠŠ Яким вам здався стиль твору, його манера оповіді? (Легкий, простий, життєподібний, але, очевидно, з інакомовленням.)

4. Слово вчителя

— Твір П. Зюскінда «Запахи. Історія одного вбивці» (дехто перекладає як «Парфумер») належить до постмодерністських, отже, складний і багаторівневий, інтертекстуальний. Читаючи твір удома, зверніть увагу і на детективний сюжет, і на асоціації з іншими творами, і на «віртуальний історизм», що полягає в імітації світогляду Франції доби Просвітництва, і на можливість різних інтерпретацій твору читачем.

V. Закріплення знань, умінь і навичок

1. Словесне малювання

·         ŠŠ Намалюйте «психологічний портрет» письменника.

2. Заповнення анкети автора

·         ŠŠ Заповніть «паспортну анкету» письменника, опрацювавши матеріал підручника, прослухавши лекцію вчителя чи повідомлення учня.

VI. Домашнє завдання

Знати біографію письменника.

Прочитати роман «Запахи…».

VII. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

·         Постмодерністська література і її автори відкрилися мені…

·         Я зрозумів(-ла), що сучасна література…