Мета:       розглянути хід воєнних дій на українських землях

у 1914 р.; розкрити суть політики російської адмініст­рації; ознайомити учнів зі станом українського націо­нального руху в Наддніпрянській Україні; розвивати вміння складати синхроністичну таблицю, робити ви­сновки.

Основні поняття: Галицька битва, русифікація, Греко-католицька церква, «оборонці», «пораженці», позиційна війна.

Основні дати: 10 серпня — 13 вересня 1914 р.— Галицька битва;

15 вересня 1914 р.— депортація митрополита А. Шептицького; 16 жовтня 1914 р.— обстріл німецько-туре­цьким флотом Севастополя, Одеси, Феодосії.

Тип уроку:   комбінований.

Структура уроку

I.   Організаційний момент

II.Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

III.Вивчення нового матеріалу

1.             Воєнні дії на території України у 1914 р.

2.                   Політика російської адміністрації на українських землях.

3.                   Ставлення до війни в Наддніпрянській Україні.

IV.Закріплення нових знань і вмінь учнів

V.Підсумки уроку

VI.Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Опитування.

1.   Яке місце відводилося Україні у планах ворогуючих сторін
а) Австро-Угорщини, б) Німеччини, в) Росії, г) Туреччини?

2. Схарактеризуйте програму ГУР.

3. Як виникло формування УСС?

4. Дайте визначення основних пунктів програми СВУ.

5. Чи можна цю програму назвати патріотичною? Чому саме?

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Воєнні дії на території України у 1914 р.

 Розповідь учителя.

Влітку 1914 р. загострення протиріч між імперіалістичними дер­жавами сягнуло фатальної межі, світ опинився у полум'ї Першої світової війни. Про масштаб катастрофи свідчать статистичні дані: 34 країни, які брали участь у війні, мобілізували 65 млн солдатів, з яких 10 млн загинуло і 20 млн поранено. Майже такими були жертви і серед мирного населення.

З початком війни українські землі перетворилися на арену воєн­них дій, а самі українці змушені були воювати за чужі інтереси й брати участь у нав'язаному братовбивчому протистоянні, адже в ро­сійській армії перебувало 3,5 млн українців, в австро-угорській — 250 тис.

Як відбувався перебіг воєнних дій на Західному фронті?

Розповідь учителя.

Безпосередньо на території України воєнні дії вів Південно-Захід-ний фронт, що простягався на 450 км від Івангорода до Кам'янця-Подільського. Командуючим спочатку був генерал Н. Іванов, а з бе­резня 1916 р.— генерал О. Брусилов.

Одночасно з операцією Північно-Західного фронту проти Німеч­чини на Південно-Західному розгорнулася грандіозна битва, яка отримала назву Галицької. Вона тривала 33 дні — від 10 серпня до 13 вересня 1914 р. З обох боків, Австро-Угорщини і Росії, в ній брало участь 1,5 млн солдатів і офіцерів.

21 серпня російські війська зайняли Львів. У подальших боях, 24— ЗО серпня, біля містечка Городок (40 км на захід від Львова) австрій­ські війська були розгромлені й відступили спочатку на р. Сян, а по­тім, на початку вересня, до р. Дунаєць. Російські війська оточили і блокували добре укріплену фортецю Перемишль. На 13 вересня ро­сійська кіннота вийшла на рубіж р. Віслока у 80 км від Кракова.

Запеклі бої відбувалися на Ужоцькому перевалі в Карпатах, де Легіон УСС у складі австрійської армії отримав бойове хрещення.

Внаслідок Галицької битви російські війська зайняли Східну ча­стину Західної Галичини, а також майже всю Буковину з м. Чернів­ці. Австрійська армія втратила 400 тис. чоловік, зокрема 100 тис. по­лоненими, російська армія — близько 230 тис. чоловік. Плани німецького командування утримати Східний фронт силами однієї Австро-Угорщини зазнали краху.

Проміжний підсумок.

Наприкінці 1914 р. як на Західному, так і на Східному фронті тривала позиційна війна.

2. Політика російської адміністрації на українських землях.

Слово вчителя.

Як було з'ясовано, на початку війни галицькі та буковинські землі були завойовані російськими військами.

Проблемне завдання.

Визначте основну мету російської адміністрації на західноукраїнських землях.

Учитель допомагає класу сформулювати висновок про те, що та кою головною метою було знищення основного центру зосереджено­го тут українського національного руху, створення передумов для органічного включення цих земель до складу Російської імперії.

Розповідь учителя.

На виконання цього завдання були спрямовані такі «заходи» новопризначеного генерал-губернатора Галичини графа О. Бобринського: закриття «Просвіт», українських установ, шкіл; насильницька русифікація; репресії проти місцевої інтелігенції;

гоніння на греко-католиків (200 уніатських громад були перетво­рені на православні парафії);

— Зробіть висновок про характер політики російської адміністра­ції в Галичині й Північній Буковині.

Яскравим прикладом репресивної політики щодо греко-католи­ків, зокрема відомих представників духовенства, є арешт (15 верес­ня 1914 р.) та ув'язнення митрополита Української греко-католицької церкви А. Шептицького.

Повідомлення учнів.

Учні виступають з повідомленнями про А. Шептицького. Учи­тель доповнює і коментує виступи.

Розповідь учителя.

У ході подальшого розгляду матеріалу повз увагу класу не повин­на пройти така деталь: коли внаслідок зміни ситуації на фронті російські війська змушені були відступити, залишивши Галичину, австрійська влада спрямувала жорстокі репресії проти тих україн­ських громад, які перейшли до православ'я. Було створено 21 конц­табір, де загинули десятки тисяч галичан, звинувачених у москво­фільстві.

3. Ставлення до війни в Наддніпрянській Україні.

Розповідь учителя.

Серед українських політичних діячів Росії виникло дві течії — так звані «оборонці» й «пораженці».

Більшість українських партій і організацій Наддніпрянської Украї­ни виступали за перемогу у війні. Оборонну, або проросійську, пози­цію зайняло Товариство українських поступовців (ТУП). їхня газе­та «Рада» закликала українців стати на захист Російської держави. «Ми,— згадував пізніше відомий діяч ТУПу О. Лотоцький,— діли­ли долю з Росією... ми стояли на тому, що перемога демократичних сил Росії — це заразом і наша перемога».

—   Поясніть, чому таку позицію обрало ТУП з початком війни. До «оборонців» належала й частина Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП) з її лідером С. Петлюрою. Вона теж закликала виконати «свій обов'язок громадян Росії». Прихиль­ники С. Петлюри вважали, що після перемоги в Росії з'явиться мож­ливість конституційним, демократичним шляхом вирішити пробле­ми України.

—   Чи були реальними ці сподівання? Чому саме? «Пораженці» (частина УСДРП на чолі з В. Винниченком) вважали, що поразка Росії у війні призведе до революції і здобуття Україною автономії в межах нової, демократичної Росії. Прихильники цієї так­тики висували гасло «Геть війну! Хай живе автономія України!».

—   А яку б позицію, коли б була змога перенестись у той час, зайняли ви? Аргументуйте — чому саме таку.

Проміжний підсумок.

Так чи інакше українські політики практично не розраховували на те, що Україна може самостійно визначити свій подальший шлях — Чим обумовлене таке ставлення?

Підсумовуючи відповіді учнів, учитель резюмує, що українські політики зважали на могутність Австро-Угорщини, Німеччини, Росії

IV.     ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Тестування.

Учні заперечують або стверджують наведені положення.

1. Галицька битва відбулась у листопаді 1914 р.

2. В Україні вів воєнні дії Північно-Західний фронт.

3. «Усуси» одержали бойове хрещення в Галицькій битві.

4. У Галицькій битві з обох боків брали участь 800 тис. чоловік

5. Російським генерал-губернатором Галичини був граф О. Бобринський.

6. Російська адміністрація проводила масову депортацію з Гали чини.

7. Усі політичні сили Наддніпрянської України виступали за перемогу Росії у війні.

8. С. Петлюра виступав за автономію України.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя.

У 1914 р. українські землі стали ареною жорстоких бойових дій Населення Галичини зазнавало репресій і масових депортацій.

VI.     ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати конспект і текст підручника.

2. Заповнити таблицю «Хід воєнних дій...» за 1914 р.