Цілі уроку: ознайомити учнів з історією вивчення клітини, розглянути основні методи цитологічних досліджень та особливості їх використання для дослідження різних типів клітин.

Обладнання й матеріали: мікроскоп, лупа, таблиця зі схемою будови рослинної та тваринної клітини, фотографії або малюнки приладів для дослідження клітин, портрети Р. Гука, А. Левенгука, М. Шлейдена, Т. Шванна.

Базові поняття й терміни: клітина, клітинний рівень організації життя, клітинна теорія, мікроскопія, центрифугування, метод мічених атомів, метод культури клітин.

Хід уроку

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної

діяльності учнів

Питання для бесіди

1. Які властивості є характерними для живих систем?

2. Які рівні організації виділяють у живих системах?

3. Які речовини входять до складу живих організмів?

III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди  Клітину відкрив Роберт Гук — англійський фізик, який працював у Оксфордському університеті. Він удосконалив конструкцію мікроскопа й дослідив з його допомогою різні об’єкти, у тому числі корок коркового дубу. Розглядаючи з допомогою мікроскопа корок,

Гук побачив комірки (це були клітинні стінки), які нагадали йому монастирські келії, і він назвав їх англійським словом cell (камера, клітка, клітина). Свої дослідження він описав у статті в 1665 році. Пізніше Гук спостерігав і описав клітини таких рослин як бузина,

кріп, морква тощо.  Наступний етап формування цитології як науки пов’язаний із голландцем Антоні ван Левенгуком, який працював у кінці XVII — на початку XVIII ст. Він відкрив одноклітинні організми (першим побачив найпростіших), еритроцити, сперматозоїди та інші клітини. Протягом XVIII століття суттєвих зрушень у науці про клітини не відбувалося через недосконалу конструкцію мікроскопів. А от у ХІХ столітті мікроскопи значно вдосконалили і, до того ж, створили методики забарвлення клітин. Це призвело до цілої низки

відкриттів. У 1827 році Карл Бер відкриває яйцеклітину ссавців  У 1831 році Роберт Броун описує ядра рослинних клітин.  У той же період Маттіас Шлейден довів, що всі рослини складаються з клітин. І, нарешті, в 1839 році Теодор Шванн, порівнюючи клітини рослин і тварин і спираючись на висновки Шлейдена, сформулював

клітинну теорію.  Основними положеннями цієї теорії були такі:

• Усі організми складаються з клітин або різними способами утворені з них.
• Клітини рослин і тварин подібні за головними рисами.
• Ріст і розвиток організмів пов’язані з утворенням клітин.

У 1859 році Рудольф Вірхов довів, що клітини виникають лише з клітин-попередників. Це все призвело до того, що наприкінці ХІХ століття цитологія стала самостійною наукою.  У ХХ столітті розвиток цитології інтенсивно продовжувався.

Цьому сприяла поява нових методів досліджень — спочатку електронної мікроскопії, а потім центрифугування і методів молекулярної біології.

Основними методами сучасної цитології є такі:

• оптична мікроскопія;
• електронна мікроскопія;
• забарвлення клітин;
• мікротомування:
• центрифугування;
• метод мічених атомів;
• метод культури клітин.

Заповнення разом з учнями таблиці

IV. Узагальнення, систематизація й контроль

знань і вмінь учнів

Дати відповіді на питання:

1. Хто першим побачив клітини в мікроскоп?

2. Що з допомогою мікроскопа відкрив А. Левенгук?

3. Хто створив клітинну теорію?

4. Якими методами користується сучасна цитологія?

V. Домашнє завдання