| Головна » Зарубіжна література |
Тема Урок додаткового читання. Ю. Яковлєв “Дівчатка з Василівського острова”. Епіграф уроку: “На берегу Невы, в музейном зданье, Хранится очень скромный дневничок. Его писала Савичева Таня. Он каждого пришедшего влечет.” Сергій Смирнов “Щоденник і серце” Слово вчителя. Сьогодні ми звертаємося до однієї із самих трагічних сторінок історії Великої Вітчизняної війни – розповіді про Ленінградську блокаду. Ми будемо читати оповідання Ю. Яковлєва про долю дівчинки, що стала жертвою блокади. Твір написаний ніби від імені іншої маленької ленінградки вже у післявоєнні роки. Наше завдання – побачити, як пам’ять пов’язує покоління, як вона вчить нас не забувати про тих, хто не дожив до мирних днів і берегти про них світлу пам’ять. Історична довідка Блокада Ленінграда — військова блокада фашистськими війсками під час Великої Вітчизняної війни м. Ленінград (зараз Санкт-Петербург). Продовжувалась з вересня 1941 року по січень 1944 року (блокадне кільце було прорвано 18 січня 1943 року) — 872 дні. На початок блокади в місті були лише незначні запаси продовольства і палива. Єдиним шляхом сполучення з блокадним Ленінградом було Ладозьке озеро. Але пропускна здатність цієї транспортної артерії не відповідала потребам міста. У Ленінграді почався голод, який забрав життя сотень тисяч людей. Січень і початок лютого 1942 року були найстрашнішими місяцями блокади. Їжі не було. Температура впала нижче 30 градусів морозу. Смертність від голоду і холоду стала масовою. Люди йшли по вулиці, падали і миттєво помирали. За день місті помирало 6-7 тисяч людей. Історична довідка Через блокаду міста з 20 листопада владою Ленінграда був уведений норматив по видачі продуктів харчування. Розмір продовольчого пайка складав: Робітникам — 250 грамів хліба на добу. Службовцям, утриманцям і дітям до 12 років — по 125 грамів. Особовому складу воєнізованої охорони, пожежним командам, винищувальним загонам, ремісничим училищам і школам ФЗН — 300 грамів. Військам першої лінії — 500 грамів. При цьому до 50% хліба складали домішки, і він був майже неїстівним. Всі інші продукти у січні-лютому 1942 року майже перестали видавати. Хліб блокадного Ленінграда Піскарьовський меморіальний комплекс Жертви блокади знайшли вічний спочинок на Піскарьовському меморіальному цвинтарі у Санкт-Петербурзі. У цього кладовища незвичний вигляд: маленькі плитки з датами на величезному просторі. Це братські могили. Кожного дня сюди тече людський потік. Люди приходять вклонитися тим, хто загинув під час блокади, але не здався ворогові. Це пам’ять, що вічно житиме в серцях нащадків. Є ще один пам’ятник – на березі Ладозького озера, через яке проходила Дорога життя. По цьому шляху в блокадний Ленінград ішла допомога. Тут починався рятівний для багатьох шлях на Велику землю. В першу чергу з міста вивозили хворих і дітей. Піскарьовський меморіальний цвинтар у м. Санкт-Петербург Епітафія на центральному пам’ятнику Скульптура “Батьківщина-мати” Вічний вогонь і ряди братських могил Пам’ятний камінь на братській могилі з датою поховання загиблих Індивідуальні військові поховання Квіти біля підніжжя монумента Вічна пам’ять героям Пам’ятник “Розірване кільце блокади” на початку Дороги життя Слово про письменника Юрій Якович Яковлєв (1922 – 1996) — радянський письменник і сценарист, автор книг для підлітків і юнацтва. Призваний на військову службу в листопаді 1940 року, брав участь в обороні Москви, був поранений. Втратив матір в блокадному Ленінграді. Після війни закінчив Літературний інститут імені Горького. Працював журналістом у газетах і журналах, багато подорожував країною. Основні теми прози Юрія Яковлєва – Велика Вітчизняна війна, вшанування пам’яті героїв, пошукові загони, авіація і “штурм небес”, сценічне мистецтво, дружба між людиною і твариною, вдячність учителю і вина перед матір’ю. Герої творів Яковлєва – благородні, чесні і мужні люди, вірні ідеалам гуманізму, патріоти своєї Вітчизни. У 1996 р. письменник пішов із життя. Діарама “Блокадний Ленінград” Дорога життя через Ладозьке озеро Ленінградці беруть воду з Неви Діти у блокадному Ленінграді Жертви блокади Трагічна доля Тані Савичевої Таня Савичева була, молодшою дитиною в сім’ї ленінградських робітників, і всі її дуже любили. Батько рано помер. Мати працювала багато, щоб підняти п’ятьох дітей. Коли почалася війна, Савичеви залишилися в Ленінграді щоб допомагати фронту. Коло блокади швидко стискалося. Одного разу не повернулася з роботи Ніна. Мама віддала Тані на пам’ять про сестру її записну книжку, в якій дівчинка, починаючи з грудня 1941 р. почала записувати дати загибелі від голоду своїх рідних. Вона все частіше відкривала книжку: померла сестра, бабуся, дяді, брат, мама. Одного дня Таня підведе страсний підсумок: “Савичеви померли всі. Залишилась одна Таня.” Непритомну Таню знайшли працівники санітарних команд. Дівчинку вивезли по Дорозі життя на Велику землю і почали лікувати. Але наслідки голоду і нервового напруження були фатальні: Таня померла 1 липня 1944р. Щоденник Тані Савичевої Бесіда з елементами текстологічного аналізу “У мене є подружка Таня Савичева…” Що означає – “в Танин час”? Хто така для Тані Савичевої Валя Зайцева? Звідки Валя так детально знає про Таню? Хто міг їй це розповісти? Чому, хоча Таню вивезли по Дорозі життя, Валя говорить, що її вбили фашисти? Навіщо Валя Зайцева прийшла на Дорогу життя? Чому Валю залишили на будівництві пам’ятника? Чи можемо ми сказати, що Валі було важко писати Таниним почерком? Чи знала Валя про смерть Тані раніше? Чому ж тепер їй було дуже важко писати? Бесіда з елементами текстологічного аналізу Що було для Валі самим тяжким? Чому на одній із сторінок щоденника Тані Савичевої немає цього слова? Що трапилося, коли Таня дописала останні слова? До якого висновку приходить Валя Зайцева? Чи погоджуєтеся ви з дівчинкою? Меморіальна дошка на будинку, де жила Таня Савичева Усне малювання Завдання для учнів Опишіть за уявою пам’ятник, у роботі над яким допомагала Валя Зайцева. Проблемні запитання Чи можна назвати це оповідання “подорожжю в часі”? Які нові мотиви звучать у повоєнних творах на воєнну тематику? Який стиль переважає в оповіданні і чому? Рольова гра “Я – режисер” Завдання для учнів Уявіть собі, що ви – режисер і знімаєте фільм за даним оповіданням. Виберіть фрагменти для зйомки і розкажіть про них по плану: короткий зміст фрагмента; крупний план; звук; колір. Мотивуйте можливий підбір акторів. “Квітка життя” – пам’ятник дітям, які загинули у блокадному Ленінграді Підсумки уроку Запитання та завдання для учнів Що дало вам знайомство з оповіданням Ю. Яковлєва? Чи виникає у вас схоже почуття співпереживання, причетності до подій. Коли ви читаєте книги, дивитеся фільми? Дайте усну відповідь на запитання: “Що нового ввійшло в моє життя під час вивчення творів, присвячених Другій світовій війні?” Домашнє завдання Підготувати повідомлення про Р. Кіплінга. Прочитати його вірш “Якщо…”
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |