| Головна » Зарубіжна література |
Мета: розглянути питання про причини, характер і наслідки знищення єврейського народу під час Другої світової війни, визначити особливості модерністського зображення трагедії Голокосту в поезії П. Целана «Фуга смерті», проаналізувати зміст використаних поетом таких художніх прийомів, як паралелізм і музичний принцип організації твору, наскрізні мотиви, а також особливості композиції і поетичного синтаксису; створити умови для подальшого усвідомлення учнями відразливої суті фашизму, расизму і антисемізму. Обладнання: фотоілюстрації із зображенням німецьких концтаборів смерті, фотопортрет Пауля Целана, репродукція картини Е.Мунка «Крик», опорні картки з літературознавчими поняттями і термінами.
«Писати вірші після Освенціма є варварством». Т.Адорно, німецький філософ
Хід уроку:
І. Оголошення теми, мети та завдань уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Питання до учнів. 1). Що таке модернізм? 2). Що таке сюрреалізм? Хто з поетів належав до цієї літературно-мистецької течії? 3). Які модерністські прийоми використовував Б. Брехт у своїй п’єсі «Матінка Кураж та її діти»?
ІІІ. Опрацювання теми уроку.
1.Починаючи сьогоднішній урок, ми не випадково згадали про Брехта та його театр, тому що у своїй творчості він намагався зображувати звичайні речі у незвичайний спосіб. Натомість тема, яка розглядатиметься на цьому уроці, являє собою таке, що можна було б окреслити, як зображення незвичного у звичний спосіб. Зображення такого, що зображувати у мистецтві начебто не можна! Відповідно до тези німецького філософа Теодора Адорно, « писати вірші після Освенціма є варварством». Про що ж ідеться?
2. Заслуховування повідомлень учнів про концтабори смерті.
3. Продовження слова вчителя.
ХХ століття – час жахливих воєн, зневіри в Бога, втрати моральних орієнтирів, знищення любові, час, коли гармонію переміг хаос. Друга світова війна стала глибоким потрясінням для європейської культури, рецидив варварства вибухнув у самому серці Європи. Незаперечним є те, що ідеологія фашизму за своєю суттю не сумісна з людиною. Проте її носіями були люди. Створені фашистами концтабори мали на меті знищення людей, та оскільки знищити всіх було неможливо, фатальний вибір припав на долю єврейського народу. Коли починаєш замислюватися над тим, що це люди вигадали Освенцім, і що люди утілювали у реальність задумане, і це, за словами Генрі Міллера « через два тисячоліття християнства », то просто бракує слів, аби висловити всі свої думки і почуття. Проте, почуттів, втілених у слові, не забракло Паулю Целану – поету, який народився в єврейській родині у Чернівцях і писав німецькою.
4. Повідомлення учнів про життєвий і творчий шлях поета.
5. Виразне читання учителем або підготовленим учнем вірша Целана «Фуга смерті».
6. Учитель.
У 1933-1945 роках єврейський народ пережив катастрофу Голокосту. Готуючись до війни на Сході, Гітлер розробив детальний план фізичного винищення «нижчих народів». «Ми повинні перш за все витіснити і знищити слов’янські народи: росіян, українців, білорусів, поляків, чехів, словаків, болгар. Перед нами постає завдання зменшити чуже населення, а також методично сприяти зростанню чисельності германського населення. Природа жорстока і ми маємо право бути жорстокими. Ніхто не може заперечувати моє право знищувати мільйони людей нижчої раси, котрі розплоджуються, як комахи… Треба знищити 20 млн. чоловік…» Особиста трагедія і трагедія всього єврейського народу стали провідними темами творчості П.Целана.
7. Виразне читання «Фуги».
ІV. Аналіз поезії «Фуга смерті».
1). Які теми розкрито у вірші? - тема Освенціма; - тема особистої та суспільної трагедії; - тема кохання німецького ката до золотокосої Маргарити; - тема рівноправності і рівноцінності німців і євреїв.
Учитель. Тема смерті і пам’яті постійно повторюється у «Фузі смерті». Пам'ять і забуття – стрижнева вісь творчості Целана. Ця пам'ять була важким хрестом, що його ніс поет крізь роки літературної творчості. Саме тому вірші поета складні для сприйняття. Зашифровані образи, метафоричні ланцюги, смислова багатошаровість, асоціації – все це створює «безодні» підтексту, наділяє його поезію здатністю навіювати певний емоційний стан, впливати на інтелект і півсвідомість читачів.
2). Які особливості вірша ви спостерігали? - відсутність розділових знаків; - відсутність рими; - несхожість з класичної формою поезії; - наявність безлічі художніх прийомів: антитез, метафор, повторів.
3). Який основний принцип побудови вірша? В снові твору покладено антитезу: протиставлення «нас» і «одного чоловіка».
4). Які уособлення ви побачили в даному творі? «Ми» - євреї «Один чоловік» - ворог, що приручає змій, собак і намагається підкорити людей.
5). Яка позиція автора в даному творі? Автор серед «нас» і передає почуття як людина, котра теж копає собі могилу в повітрі – їй немає місця на землі.
6). Які особливості синтаксичної організації твору? Відсутність розділових знаків, як у музичному творі. Є тільки паузи – природні розділові знаки.
7).Визначте головну думку твору. Зображується протиставлення і духовне протиборство життя і смерті, добра і зла. Перемагає смерть. Звучить мотив приреченості, характерний для модерністської літератури.
8). Які почуття змальовано у творі? Жах, приреченість – з боку «нас». Впевненість, жорстокість – з боку «одного чоловіка», «майстра».
9). У чому полягає контрапункт кожної строфи? (дод.1)
Підведення підсумку уроку: Учитель. Зверніть увагу на твір Мунка «Крик». Можливо, це крик тих 18 мільйонів, що опинилися в концтаборах, з яких 12 мільйонів було знищено? Чи 6 мільйонів євреїв? Чи крик 195 тисяч ( з них 150 тисяч євреїв), знищених окупантами в Бабиному Яру? «Фуга смерті» є за своєю формою явищем складним: її жанр важко піддається визначенню, адже вона має в собі риси елегії і балади, плачу, лірики ритуального танцю, документального репортажу. І, написавши «Фугу смерті», Целан нібито заперечив тезу Адорно, але жах Голокосту поет намагався виразити через умовчування – аж до повного оніміння. Отже, питання про те, чи можна писати вірші після Освенціму, залишається відкритим. Свою відповідь на це питання Пауль Целан дав. Все його життя було поділене на «до» і «після» трагедії Голокосту, які він так і не зміг пережити. Квітневого вечора 1970 року в Парижі, на мосту Мірабо, розігралася трагедія, котра не мала свідків, але стала однією з найчорніших дат літератури ХХ століття: цього вечора добровільно пішов із життя 50-літній Пауль Целан – поет, який кардинально змінив традиційні уявлення про поезію. «До» і «після» зійшлися в його душі. Між двома точками у світовому просторі – будинком у Чернівцях і мостом Мірабо в Парижі – і вмістилося життя митця, життя між «до» і «після». Домашнє завдання: Написати твір – роздум на тему «Те, що болісно пам ятати і неможливо забути …»
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |