| Головна » Зарубіжна література |
Мета: висвітлити основні етапи життя і творчості Анни Ахматової; визначити художні особливості її ранньої лірики на прикладі конкретних творів; визначити особливості жіночої лірики,однією з представниць якої була поетеса; розвивати розуміння поетичної творчості, удосконалювати вміння учнів виразно читати вірші, створювати умови для максимального розкриття творчих здібностей учнів; зацікавленість непересічною постаттю Анни Ахматової, любов до прекрасного, естетичний смак. Тип уроку: урок засвоєння нових знань Методи і прийоми: «розповідь», «виступи учнів», «ключове слово», робота з таблицею символіки кольорів Обладнання: портрети Анни Ахматової,слайди до вивчення творчості,музичні твори
Хід уроку
I.Організаційний момент II.Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів III.Мотивація навчально-пізнавальної діяльності,повідомлення теми і мети уроку Вступне слово вчителя Добрий день учням, всім присутнім, гостям! Урок у нас сьогодні незвичний, він має свої причини цієї незвичності: по- перше, нас багато гостей і це вже незвичність нашого уроку; по- друге, ми сьогодні з вами будемо знайомитися з великою поетесою, із російською Сапфо, відомою Анною Андріївною Ахматовою; по- третє, ми сьогодні проведемо невеликий експеримент, невелике психологічне дослідження ,про яке я вам скажу трохи згодом. Оскільки у нас є гості, і ми завжди на початку уроку любимо висловитися з приводу того, що ми очікуємо від цього уроку, то я зараз хочу провести, таке невелике завдання, вправу «Очікування» і для наших гостей і для наших учнів. Я дуже прошу, гості, дістаньте, будь-ласка, ручки, у нас є таке дерево пізнання, я роздаю ось такі плоди, прошу, напишіть, тільки з однієї сторони аркуша, що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку, присвяченому творчості Анни Андріївни Ахматової, одним реченням. (Плоди з очікуваннями закріплюємо на «Дереві пізнання») Дивіться, яке у нас вийшло гарне різнокольорове дерево, радує око. Не секрет, що читаючої молоді на сьогоднішній день мало, шкода, але ми мусимо визнати цей факт, а ще, тим більше, мало прихильників поезії. І коли навіть в школі ми починаємо вивчення поезій того, чи іншого поета, то на обличчях учнів дуже часто виникає такий невеселий настрій (нецікаво, нуднувато). Погодьтесь. Тим не менше, за одинадцять років навчання ми читали вірші, їх декламували, щось припало до душі, щось залишилось байдужим, але все ж таки із позицій дорослої майже людини, з позиції юності, не згадуючи визначення, що таке поезія в літературознавчому сенсі. Скажіть, не задумуючись, які асоціації викликає це слово. (запис на дошці, які асоціації викликає слово поезія. Висновок: це стан душі, це музика). А зараз ми переходимо до нашої третьої незвичності. Ми будемо з вами проводити експеримент, не знаю, який буде результат, тому це й цікаво, ми будемо на уроці літератури проводити психологічне дослідження. Ви знаєте, що колір, є дуже сильним емоційно-психологічним стимулом; колір викликає у нас дуже багато відчуттів, емоцій, думок; іноді колір приходить на допомогу, коли нам не вистачає слів, ми не можемо підібрати ті слова, щоб висловити свої почуття, емоції, так само, зрештою, як і музика. Ці кольори, які викликають в нас емоції, ми називаємо колірні асоціації. Можна сказати, що колір є синонімічним станом душі. Це те, що лежить десь дуже- дуже глибоко, на рівні підсвідомості, воно існує, цей стан певною мірою проявляється в наших вчинках, поведінці. Провівши дослідження серед учнів школи, які асоціації виникли від слова «поезія» - самими частішими стали такі художні символи, малюнки. (Слайди). Звичайно, кожен їх бачить по- своєму, як би ви їх пояснили? Отож, я роздаю вам білі листочки, у кожного на партах є білі листи, фломастери, фарби, я просила їх принести, все, що вам до душі. Я прошу на протязі уроку, особливо, коли звучать поезії Анни Ахматової, замалювати свої думки, настрої. Ви про це не думаєте, але раптом рука Ваша потягнулась до цього кольору, і Ви що завгодно щось там накреслили, зробили якийсь малюнок. Суть нашого експерименту зрозуміла? Тоді йдемо далі… Відкрийте зошити, запишіть сьогоднішнє число, тему нашого уроку. До уроку ми взяли слова О. Твардовського: «Поэзия Ахматовой – это лирический дневник, много чувствовавшего и много думавшего современника сложной и величественной эпохи» Підніміть, будь-ласка, руку, це буде стосуватися більше дівчаток, хто на сьогоднішній день з Вас веде, чи вів щоденник, альбом, в який записували б ті вірші, які б Вам дуже подобались. Є! Це дуже радує, чому? Тому що, напевно, ще важче бабусі, а зрештою і мами, якщо ми будемо говорити про 60-70-ті роки, 50-60-ті роки, які любили мати такі альбоми, куди записували ті вірші, ті рядочки, які надзвичайно подобалися, які надзвичайно були до душі. Вони ставали афоризмами. Наприклад: «И разошлись они, как в море корабли», або, таким афоризмом стали слова Анни Ахматової: Тот же голос, тот же взгляд, Те же волосы льняные. Все как год тому назад. Сквозь стекло лучи дневные, Известь белых стен пестрят, Свежих лилий аромат И слова твои простые. І ось, коли одні дівчата давали другим почитати ці альбоми, коли зачитувались цими рядками, вони запитували, чиї це вірші. То вони дуже тихо, практично пошепки говорили: «Це Ахматова». А справа у тому, що у той час діяла така горезвісна Постанова 1946 року ЦК ВКПБ, яка забороняла друкуватися великій Анні Ахматовій. Тобто, вся її творчість, всі її надбання були забороненими і стосувалося це таких двох журналів «Звезда» і «Ленинград». Я вам прочитаю такі жорстокі слова, такі болючі слова, не тільки для самого автора, а і для інтелігенції тодішнього часу. Колишній партійний ідеолог Жданов так говорив: «Тематика Ахматової наскрізь індивідуалістична, до вбозтва обмежений діапазон її поезії; поезії оскаженілої панійки, яка метається поміж будуаром і молитовнею. Основне у неї – це любовно-еротичні мотиви, переплетені з мотивами суму, тугу, смерті, містики, приреченості. Чи то черниця, чи то блудниця, а вірніше – і блудниця і черниця, у якої блуд змішаний із молитвою» Уявляєте, почути такі слова. Яка велика біль, яка велика трагедія почути такі слова для поетів, для інтелігенції, які розуміли, що це велика поетеса, що це велика жінка, що її творчість має світове значення. І тоді ж її було виключено із лав письменницької організації, і тоді, як говорила Ахматова, «вона замовчала і почала писати у шухляду». І якщо така ситуація відбувалась на теренах Радянського Союзу,то уже у похилому віці, за декілька років до своєї смерті у 1964 році Ахматову приймали у Лондоні, вручали мантію Оксфордського університету, вона була доктором літератури. На той час британська преса писала: «Сегодня Оксфордский университет присудил степень доктора литературы величайшей из современных русских стихотворцев, 76-летней Анне Ахматовой, чья поэзия и собственная судьба, отразили судьбы русского народа» А також, у цьому 1964-му році в Італії, їй також була вручена премія «Етна-Таоріна», це літературна премія. Тобто, світ Ахматову визнав ще тоді, до нас, сучасників, її творчість прийшла трохи пізніше. Анна Ахматова писала: Слишком сладко земное питье, Слишком плотны любовные сети, Пусть когда-нибудь имя мое Прочитают в учебнике дети. И печальную повесть узнав, Пусть они улыбнутся лукаво, И любви и покоя не дав, Подари мне горькую славу. То що ж, спробуємо привідкрити ту сторіночку з життя Анни Ахматової і дізнатися про ту її «печальную повесть». Хоч спочатку я говорила, що прихильників поезії на сьогоднішній день серед молоді мало, тим не менше серед нас є учениця , яка захоплюється творчістю поетеси, і ще минулого року запитувала, коли ж ми будемо вивчати Анну Ахматову? Вона, напевне, перечитала всю лірику, особливу ранню. Це зрозуміло, чому зачіпає саме рання лірика у цьому віці, тому що це перші побачення, більш серйозна закоханість, тому лірика так хвилює юні серця і в 21 сторіччі. III.Вивчення нового матеріалу 1.Учениця(Діана) буде декламувати вірші, всі ми будемо їх читати. Отже, відкриваємо сторінку з життя поетеси. (Учениця знайомить з біографією поетеси) «Анна Ахматова, справжнє ім’я Анна Андріївна Горенко, народилася 23 червня 1889 р. під Одесою в родині відставного інженера механіка флоту. Через рік після народження дочки, батьки переїхали у Царське Село, де дівчина прожила 16 років. Вірші почала писати рано, в 11 років. Батько віднісся до цього дуже скептично і говорив: «Не сором моє ім’я». Поетеса згадує, що саме через батька змушена була взяти собі псевдонім, ім’я своєї прабабусі, татарської княжної Ахматової. Мати, навпаки, була дуже уважною, дуже чуйною до поезій своє дочки. У 1903 познайомилася з Миколою Гумильовим, який також навчався в гімназії в Царському Селі. Після розлучення батьків Анна з матір’ю переїхала до Євпаторії, бо їй загрожував туберкульоз. У 1910 обвінчалася з Гумильовим і вони поїхали до Парижу, де відбулося знайомство з художником Модельяні, який намалював олівцем її портрет, який став дуже відомим, коли їй було 20 років. У 1911р. була опублікована перша збірка «Вечір» і відбулися перші читання цієї збірки. 18 вересня 1912 р. у Анни Ахматової і Гумильова народився син Лев, який став видатною людиною, географом та істориком. Друга збірка «Чотки» стала більш відомою. Вона стала російською Сапфо. ЇЇ обожнювали художники, з нею малювали портрети, обожнювали її образ. Вважається, що Сапфо жила в кінці 7 – І пол. 6 ст. д. н. е. Ії вважають засновницею мелічної (пісенної) поезії, що виникла на острові Лесбос, батьківщини поетеси. Уся поезія Сапфо проникнута музикою кохання, яке несе в собі радість і сердечні муки. У Давній Греції існує прекрасна легенда про нерозділене кохання Сапфо до вродливого юнака Фаона. За переказами, доведена до відчаю, вона кинулась з Левкадійської скелі в море. Правда це, чи ні море мовчить, і лише в тихому плескоті хвиль чується прекрасна і сумна мелодія цього кохання.» (Розповідь супроводжується слайдами). 2.Слово вчителя Ми з Вами познайомилися з першою частиною біографії Анни Ахматової, тому що з подальшою долею поетеси ми будемо знайомитися на наступному уроці. Рання лірика Ахматової - це, в основному, лірика кохання, пов’язана вона була дуже тісно з акмеїзмом. Це слово – термін для нас не нове, пригадаємо його. Акмеїзм (від грецьк. акме - розклад, вищій ступінь) – суто російській напрям в літературі, який виник в 1909 році. Імя Анни Ахматової тісно пов’язане з Україною, і це дуже відрадно. Ви знаєте, що на Поділлі в Деражнянському районі, в Слобідці Шелехівська є музей поетеси. Там доживала віку мати Інна Еразмівна Горенко, там вона похована, там її могила. І цей музей, і пам’ятник , який було відкрито до сторіччя з дня народження поетеси, практично перший в Україні. Щороку 23 червня поети, просто прихильники Ахматової з’їжджаються на Ахматівські читання. (Розповідь супроводжується слайдами). А тепер ми познайомимось з першими збірками Ахматової. Розповідь учня Перша збірка «Вечір» вийшла друком в 1912 році. В неї ввійшли вірші, написані з 1910 – 1911 роки. Віршів у збірці було небагато, всього 46, але які це були вірші. Всі збірки «Вечір», «Чотки», «Біла зграя» об’єднані темою кохання, власне це, любов і кохання, було головним для Ахматової. Вона не тільки вміла надзвичайно проникливо, але в той же час надзвичайно просто писати про це у своїх віршах, а й вміла любити сама віддано своїх рідних, близьких, любила просто людей. 3.У Анни Ахматової є вірш «Музика». Сьогодні у нас є чудова нагода почути голос поетеси. (вірш у виконанні поетеси). На уроці ми теж не обійдемося без музики, музику обожнювала Анна Ахматова. 4.Наш сучасний композитор Дмитро Кевко, прочитавши вірш «Любов» зі збірки «Вечір», створив на комп’ютері музику. Під цю музику ми прочитаємо вірші з першої збірки «Вечір». Слово вчителя Вірші ви вибирали на свій розсуд, те, що вам подобалося. Ви іноді підходили і запитували, як розповісти про цей вірш, тому сьогодні нам будуть допомагати музика і кольори. Не забувайте малювати. 5.Декламування віршів: «Любов», «Он любил…», «Первое возвращение…», балада «Сероглазый король». 6.Коментар учениці до балади: «Це найкоротша балада у світі, але сама поетеса цієї балади не любила, чому, це залишається загадкою. Цікаво, що шукаючи цю баладу, я знайшла ще один екземпляр. Виявляється що останні два рядочки звучать так: «І покажу я на башнях дворца Траурный флаг по кончине отца» Слово вчителя Ми не забуваємо малювати свої настрої. Друга збірка «Чотки» в українському перекладі «Вервиця», зробила Анну Ахматову відомою. Вона принесла їй всеросійську славу (під супровід музики та показу слайдів декламування віршів з другої збірки). 7.Декламування віршів: «Не будем пить из одного стакана…», «Настоящую нежность не спутаешь…», «Я научилась просто мудро жить», «Ты письмо мое, милый, не комкай…». Слово вчителя Третя збірка «Біла зграя» завершує ранній період творчості Анни Ахматової. Якщо у перших двох збірках звучала тема нерозділеного кохання, то у третій збірці звучить тема всеперемагаючого кохання. Учень прочитає вірші з цієї збірки: «Я знаю, ты моя награда», «Божий ангел» IV.Закріплення нового матеріалу,висновки А зараз, учні, подивіться на значення кольорів, визначення емоційного стану, за допомогою кольорів. (значення на дошці зі слайдами). Спробуйте проаналізувати свої малюнки, вони перед вами. Яке враження справила на вас поезія Анни Андріївни Ахматової і кілька слів, речень. Запишіть на цих листочках ключові слова. (звучать вірші у виконанні поетеси, за цей час діти готують відповіді). 8.Аналіз малюнків Слово вчителя Який висновок з психологічного дослідження ми можемо зробити про поезію Анни Ахматової, які почуття вона викликала, чи допомагала вам музика і кольори. Висновок: колір і музика надзвичайно допомагають створити той стан душі, який тягнеться до прекрасного, до поезії видатної української поетеси Анни Андріївни Ахматової. Учні, яка це поезія, одним словом: Своєрідна, Захоплююча, Різна… Напевно про все те , про що ми не встигли сказати на сьогоднішньому уроці, ми поговоримо на наступному. Я думаю, що прихильників поезії Анни Ахматової прибавилось, принаймні серед дівчаток. На початку уроку у нас була така вправа «Очікування». Зараз ми дізнаємося, чи здійснилися наші очікування з приводу уроку. Зачитуються очікування. V.Домашнє завдання Запис у щоденники домашнього завдання: підібрати вірші для декламування зрілого періоду творчості поетеси. Дякую учням за роботу, дякую гостям за те, що були уважними слухачами. Урок присвячений ранній творчості Анни Андріївни Ахматової закінчений.
VI.Додатковий ілюстративний матеріал з музичним супроводом (презентація творчості)
Список використаних джерел та літератури *Анна Ахматова.Избранное.-Смоленск:»Русич»,2003. *Ковбасенко Ю.А.Світова література.Підручник для 11 класу загальноосвітніх нав- чальних закладів.-Київ:»Грамота»,2011. *Пошукова робота ілюстративного,додаткового матеріалу з «Інтернету»
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |