| Головна » Всесвітня історія |
Мета: охарактеризувати становище Японії на початку ХХ ст. і після Першої світової війни; пояснити особливості зовнішньополітичного курсу правлячих кіл країни; визначити як відбувалося становлення тоталітарного режиму в Японії; розвивати аналітично пошукові здібності учнів; виховний аспект уроку реалізується на підставі поглиблення учнями різноманітності розвитку людини. Тип уроку: комбінований Обладнання: підручник, презентація, додатковий матеріал. Хід уроку І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ Бесіда Яким було становище Китаю після Першої світової війни? ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Слайд 3 План Японія на початку ХХ ст. ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ Японія на початку ХХ ст.. Слайд 4 На відміну від Індії та Китаю, Японія вступила у ХХ ст. сильною та доволі стабільною країною. Особливістю економічного підйому на початку ХХ ст. був ряд реформ, що розпочалися в період правління імператора Муцухіто — «доба Мейдзі». Слайд 5 Серед азійських країн Японія була першою та єдиною країною, що самостійно стала на шлях капіталістичного розвитку. У Японії перехід до монополістичного капіталізму збігся з епохою промислового перевороту. Перші монополії тут виникли вже на ранньому етапі розвитку промислового капіталізму. Напівфеодальний характер управління японським суспільством дав змогу перекласти на трудящих усі витрати на модернізацію країни. Експлуатація тут досягла надзвичайно високого рівня: неймовірно низька заробітна плата і найбільш тривалий робочий день (15–18 год). Кількість робітників у 1914 р. становила 1 млн осіб. Широко застосовувалася праця дітей, робочий день яких не відрізнявся від робочого дня дорослих, а заробіток був у 10 разів нижчим. У промисловості зберігалися феодальні пережитки (фізичне покарання робітників та ін.) Слайд 6 На початку XX ст. Японія залишалась аграрною країною: 2/3 її населення працювало в сільському господарстві. Орендна плата часом становила 65–70 % урожаю, орендар повинен був ще й відробляти на землі поміщика. У землеробстві використовувалася застаріла техніка (заступи й сапи). Слаборозвиненим було також тваринництво. Дуже вузьким був внутрішній ринок Японії. Тому в 70–90-х роках XIX ст. японська буржуазія і поміщики виявляли підвищений інтерес до опанування зовнішніх ринків, почалася експансія Японії на Далекому Сході. Японський капіталізм із самого початку набув специфічних ознак воєнно-феодального імперіалізму - це означало панування в економічному житті монополій. Світова економічна криза 1900-1903 рр. прискорила монополізацію японської промисловості («Міцуї», «Міцубісі», «Сумімото», Ясуда») Характерною рисою політичного життя тогочасної Японії стало наростання мілітаризму. На початку ХХ ст. в Японії сформувалася доктрина паназіатизму. («Азія для азіатів») Слайд 7 Протягом 1900-1913 рр. обсяг промислового виробництва в Японії збільшився на 181 %, тоді як США – на 85%, Німеччині – на 54 %, у Франції – 51 %, у Великій Британії – на 25 %. Особливістю економіки був високий рівень протекціонізму - захист власної економіки від іноземної конкуренції. Запитання: 1.Які особливості розвитку були в Японії на початку ХХ ст.? Слайд 8 - монополія; - мілітаризм; - колоніальна експансія; -мілітаризм. Японія після Першої світової війни Слайд 9 У роки першої світової війни Японія, воювала на боці країн Антанти. Оголошуючи у серпні 1914 р. війну Німеччині, Японська імперія сподівалася розширити зони свого впливу в Китаї. По війні її спіткало гірке розчарування - Вашингтонська мирна конференція 1921-1922 рр. проголосила політику «відчинених дверей» - рівних можливостей для всіх країн - у Китаї. І хоча у Вашингтоні Японії було надано право мати на Тихому океані третій за потужністю (після США й Великої Британії) військово-морський флот водотоннажністю 315 тис. т, вона вважала себе несправедливо обійденою західними державами, насамперед Сполученими Штатами. Слайд 10 Післявоєнна нестабільність вилилась: 1) Політична боротьба (праві сили вбачали вихід із ситуації в територіальній експансії в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, ліві — в революції, демократичних реформах. 2) Економічна нестабільність у повоєнній Японії призвела до соціальних заворушень, одним з найбільших із яких були «рисові бунти» 1918 р., коли близько 10 млн чоловік протестували проти спекулятивних цін на рис - головний продукт харчування японців. До цих негараздів додались економічна криза 1920-1921 рр. і землетрус 1923 р., який вщент зруйнував столицю Токіо, позбавивши життя за деякими данними 150 тис. осіб. Слайд 11 Хірохіто - регент, а з 1926 р. - імператор Японії, після поїздки в 1921 р. до Європи вбачав свою роль у політичному житті країни як конституційного монарха на кшталт Великої Британії, Бельгії, Голландії та Італії. Він прагнув не втручатися надто активно у відносини армійської верхівки з парламентом, балансуючи між цими двома силами. 3.Мілітаризація країни. Слайд 12 «Білі мають походження, з слів їхнього власного вченого Дарвіна, від мавп. Ми ж, японці, походимо від богів», – говорив генерал Ямасіта, маючи на увазі старі літописи які розповідають про те, як потомки небесних богів прийшли в Японію й заснували тут своє царство. Слайд 13 Ідеологічним прикриттям нагнітання мілітаристських настроїв слугувала ідея про нібито божественне походження Японії. У школах дітям розповідали, що їхня батьківщина - священна земля, якою безперервно управляють нащадки міфічного імператора Дзімми, нащадка верховної богині синтоїзму Аматерасу, саме слово сінто перекладається з Японської як «шлях богів».. У центрі шкільної карти «Сусіди Японії» було позначено японську столицю Токіо, а довкола неї було проведено п'ять кіл, що означали етапи експансії Японії. Перше коло охоплювало власне Японію, друге - тихоокеанські острови, Корею, Маньчжурію і частину Монголії, третє - Північний Китай і частину російського Сибіру, четверте - решту Китаю, Індокитай, Борнео й Гавайські острови, п'яте - західне узбережжя США й Канади, Австралію. Відмова Японії під тиском великих держав від домінування у Китаї і поразка її агресії проти радянської Росії на початку 20-х років, шовиністично налаштованими верстви японського суспільства сприймали це як приниження національної гідності. Найрадикальнішими виразниками шовіністичних ідей було угруповання «молодих офіцерів» ("старими" в армії вважалися вихідці з самураїв, учасники російсько-японської війни 1904-1905 рр.). Вони вимагали встановлення воєнної диктатури і повернення до традиційної експансіоністської політики. Під їх впливом у квітні 1927 р. до влади прийшов уряд генерала Танаки, 27 червня — 7 липня 1927 р. в Токіо під головуванням Танаки відбулася Східна конференція Рішення конференції визначили сутність таємного меморандуму Танаки, що мав розгорнутий план агресії та встановлення панування Японії в Південно-Східній Азії та в басейні Тихого океану. Слайд 14 Робота з документом Слайд 15 «Молодими офіцерами» було здійснено дві спроби встановити військову диктатуру в країні у 1932 та 1936 рр. Вони виявилися невдалими. Але перша спроба сприяла збільшенню фінансової допомоги мілітаристам з боку крупного японського бізнесу, насамперед пов’язаного з виробництвом зброї. В наслідок другого за реалізацію гасел молодих офіцерів взялась правляча верхівка. З цього часу і до 1945 р. в Японії при владі знаходились лише офіцери: Слайд 16 18 вересня 1931 р. японські війська почали вторгнення в Північно-Східний Китай. Протягом п’яти днів Японія захопила всі важливі населені пункти і до лютого 1932 р. підкорила весь Північно-Східний Китай. На захопленій території японці утворили марионеткову державу Манчжоу-Го на чолі з останнім представником манчжурської династії в Китаї Пу І. Також у 1932 р. японські війська висадилися і поблизу Шанхая, намагаючись оволодіти найбільшим містом Китаю. Проте тут легкої перемоги не вийшло, китайська армія і мешканці міста вчинили запеклий опір. Світова громадськість засудила агресію. У 1933 р. Японія вийшла з Ліги Націй. Запитання: Що таке Ліга Націй? Слайд 17 Влітку відбулась таємна нарада правлячих кіл, на якій обговорювалося питання про перспективи колоніального розширення у Східній Азії. 27 листопада 1936 р. між Японією і Німеччиною було підписано Антикомінтернівський пакт. Запитання: Що таке Комінтерн? У липні 1937 р. почалось японське збройне вторгнення до Північного і Центрального Китаю. Приводом до війни став конфлікт між японськими і китайськими солдатами на мості Марко Поло. Слайд 18 Робота з документом V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ 1. На боці кого приймала участь Японія в Першій світовій війні? (Антанта) 2. У якому році був прийнят Меморандум Танаки? (1927) 3. Яку назву мало марионеткова держава на території Китаю, утворена Японією? (Манчжоу-Го) 4. З ким був укладений Антикомінтернівський пакт? (з Німеччиною) 5. Що послугувало привітом до японо-китайської війни? (Конфлікт між японськими і китайськими солдатами на мості Марко Поло) VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ П. 26, опрацювати Додатковий матеріал З меморандуму Танаки Гіїті: "Позитивна політика в Маньчжурії та Монголії". 25 липня 1927 р. До Маньчжурії та Монголії входять провінції Финтянь, Гірін, Хейлунцзян, а також Зовнішня Монголія та Внутрішня Монголія. Три східні провінції були недосконалим у політичному аспекті районом на Далекому Сході. З метою самозахисту і заради захисту інших Японія не зможе усунути утруднення у Східній Азії, якщо не буде провадити політику "крові та заліза". Але, здійснюючи цю політику, ми опинимося віч-на-віч з Америкою, яка нацьковує на нас Китай, здійснюючи політику боротьби проти отрути з допомогою отрути. Якщо ми в майбутньому схочемо перебрати контроль над Китаєм, ми повинні будемо розтрощити Сполучені Штати. Але заради того, щоб завоювати Китай, ми повинні спершу завоювати Маньчжурію та Монголію. Заради того, щоб завоювати світ, ми повинні спочатку завоювати Китай. Заради того, щоб здобути справжні права у Маньчжурії та Монголії, ми повинні використати цей район як базу для проникнення до Китаю під приводом розвитку нашої торгівлі. Оволодівши всіма ресурсами Китаю, ми перейдемо до завоювання Індії, країн південних морів, а після цього до завоювання Малої Азії, Центральної Азії та, нарешті, Європи. Що ж до прав Маньчжурії, то ми повинні здійснити рішучі кроки на основі 21-ї вимоги й домогтися для забезпечення прав, що ми здобули, такого: 1) Після закінчення строку договору про торговельну оренду ми повинні отримати можливість продовжити термін його дії за нашим бажанням. 2) Японські громадяни повинні мати право роз’їжджати й жити у східній частині Внутрішньої Монголії та проводити там комерційну і промислову діяльність. 3) Ми повинні отримати право на експлуатацію 19 вугільних шахт і залізних копалень у Финтяні та Гіріні, а також право на експлуатацію лісових багатств. 4) Ми повинні отримати переважне право на будівництво залізниць у Південній Маньчжурії й Східній Монголії та на розміщення позик для таких цілей. Питання до документа 1. Яка причина появи даного документа? 2. Як цей документ характеризує агресивні плани правлячих кіл Японії? Американський журналіст, який знаходився в Японії, про існуючий режим у країні Що більше я знайомлюся зі становищем, то більше розумію, що для завоювання світу японські мілітаристи та ультранаціоналісти намагаються перетворити Японію в тоталітарну державу такого ж типу, яку побудував Гітлер у Німеччині… У країні вживаються ті самі заходи проти лібералізму й демократії, проти капіталізму, матеріалізму та індивідуалізму, які, кажучи словами Гітлера, становили сукупність "небезпечні думки" і подавались японському народові як шкідливий вплив Заходу. Запитання до документа 1. Про які процеси свідчать наведені в документі факти? 2. Що було спільне і відмінне у режимах, встановлених у Німеччині та Японії?
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |