| Головна » Українська література |
МЕТА: ознайомити учнів з історичною постаттю Семена Палія, втіленням образу славнозвісного козака-запорожця в історії та художній літературі; розкрити історичну місію Семена Палія як патріота, мудрого й розважливого полковника; удосконалювати вміння аналізувати художній текст; виховувати повагу до історичного минулого нашого народу та його звитяжців. ЦІЛІ. Учні знатимуть: зміст історичної повісті Ю.Мушкетика «Семен Палій», його тему та ідею; відмінності в зображенні подій в історичній довідці та в художньому творі; риси характеру героїв. Учні вмітимуть: розкривати зміст порушених проблем; характеризувати образи твору; висловлювати власне ставлення до прочитаного. ТИП УРОКУ. Урок позакласного читання. ОБЛАДНАННЯ: портрет Ю.Мушкетика;повість «Семен Палій» ( твори у 2-ох томах, Київ, 1979 );портрети Семена Палія та Івана Мазепи;Т.Шевченко «Швачка»; народна пісня «Пісня про Семена Палія»; ілюстрації про козаків. МЕТОДИ, ПРИЙОМИ і ФОРМИ РОБОТИ: обмін побажаннями,випереджувальні завдання, з’ясування незнайомих слів, виразне читання, «Незакінчене речення», учнівські повідомлення, бесіда, відповіді на запитання,створення психологічних портретів,слово вчителя, робота в парах та групах.
ЕПІГРАФ ДО УРОКУ:
« КОЗАЧА ПОТИЛИЦЯ ПАНАМ-ЛЯХАМ НЕ ХИЛИТЬСЯ » ( Народне прислів’я)
Х І Д У Р О К У І. Мотиваційний етап. 1. Забезпечення емоційної готовності до уроку. (Обмін побажаннями.) 2. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань. ( Учитель читає уривки із творів про Семена Палія, учні слухають.) 1) Українська народна пісня « Пісня про Палія ».
… Годі, коню, в стайні спати, Пора ляхів налякати! В луччім чині з кремня збита, Гасне іскра з-під копита. То Палій, то Палій! Люлька в зубах зашкварчала, Шабля в ножнах забринчала – Шабля різанину чує, Люлька пожари віщує. То Палій, то Палій! Де був город – попелище, Де був замок – там кладбище; Хто в пожару пана шкварить І з пожару люльку палить? То Палій, то Палій! Хто в траві врівні з травою? Хто в воді врівні з водою? Хто у лісі врівень з лісом, Перевертень в лісі бісом? То Палій, то Палій! Ще й не мріло, й не світало, На Вкраїні ляхів як не бувало! А в Палія на причілку Крикнув півень: «Ку-ка-ріку!» То Палій, то Палій!
2) Уривок із поезії Т.Шевченка «Швачка» (1848)
… Ой не п’ється горілочка, Не п’ються й меди. Не будете шинкувати, Прокляті жиди. Ой не п’ється теє пиво, А я буду пить. Не дам же я вражим ляхам В Україні жить. Ходім, батьки-отамани, У Фастов в неділю Та надінем вражим ляхам Кошуленьку білу. Ні, не білу, а червону… Ходім погуляєм. Та в пригоді свого батька Старого згадаєм, Полковника фастовського Славного Семена. Ходім, брати: не згинете, Хлопці, коло мене. В Переп’ятті гайдамаки Нишком ночували. До схід сонця у Фастові Хлоп’ята гуляли. Прийди з того Межигор’я, Наш славний Палію, Подивися, що той Швачка У Фастові діє!...
( У цей час на екрані проектується портрет Семена Палія)
Словникова робота:
Швачка Микита - запорозький козак, ватажок гайдамацького загону, який діяв у районі Білої Церкви, Фастова, Василькова. Після поразки повстання засланий до Сибіру. Кошуля –сорочка. Полковник фастівський – Семен Палій.
3. Бесіда.
- Яким постав перед вами легендарний Семен Палій із народної пісні та Шевченкового вірша? - Зверніть увагу на портрет козака. Про що говорять його очі, вираз обличчя? - Що ви хотіли б дізнатися про нього на сьогоднішньому уроці?
ІІ. Цілевизначення і планування.
1. Оголошення теми уроку ( учні записують її в зошити). 2. Вибір цілей із запропонованих учителем. Узгодження їх із власними. 3. Колективне планування роботи на уроці.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Вступне слово вчителя про Ю.Мушкетика та його історичну повість «Семен Палій»(1954). / Юрій Михайлович Мушкетик – великий майстер української прози. Оглядаючи сьогодні вагомий творчий його доробок, бачимо, що кращі твори письменника спонукають до широких роздумів, вони сповнені і радощами й болем за нашу історію, життя, людину. Ці твори стали помітними віхами в розвитку всієї української прози, частина з них перекладена іноземними мовами й визнана зарубіжним читачами. Серед них – романи: «Біла тінь», «Крапля крові», «Жорстоке милосердя», «Позиція», «Рубіж», «Яса» тощо, а також повісті: «Семен Палій», «Біль», «Обвал», «Білий лебідь на чорному березі» та інші твори./ - Народився Ю.Мушкетик 21 березня 1929 року в с. Веркиївці Ніжинського району на Чернігівщині в селянській сім’ї. У цьому селі він виріс, закінчив школу, звідти вступив на філологічний факультет Київського університету, і пішов у великий світ./
2. Повідомлення учня-історика про Чернігівщину.
/ Чернігівська земля багата історичними традиціями. Тут розпочався славнозвісний похід і визріло «Слово о полку Ігоревім» - один з найдавніших шедеврів світового героїчного епосу, тут розвивалися освітні й культурні осередки, з друкарень ішли по Україні книжки та розмаїті видання. Чернігівщина була одним з центрів національно-визвольної боротьби та зумовленого нею державного й культурного відродження українського народу, а потім – революційного руху та партизанських дій у роки Великої Вітчизняної війни. На цій землі виріс автор проекту космічної ракети Микола Кибальчич, розвивались шедеври фольклору, кобзарського мистецтва, живопису, музики, творили Пантелеймон Куліш, Борис Грінченко, Леонід Глібов, Михайло Коцюбинський, Павло Тичина, Олександр Довженко та інші митці./
- Юрій Мушкетик дуже рано виявив не лише жагу знань правди-істини, а й мужність характеру: він звертається до сторінок героїчної боротьби за волю України, і 1954 року виходить його перший історичний роман «Семен Палій». Погляд письменника зупиняється на епічній постаті героя, який приваблював і розумом, і лицарським благородством. З синівською любов’ю зображено в повісті козаків-запорожців; нетрадиційно – без зайвого шаржування, спрощення, негативної демонізації, а через призму реальності – гетьмана Мазепу. Хочу додати, що писати твір про Семена Палія Ю.Мушкетик почав ще на другому курсі університету. Відтоді студенти слухали його захоплені розповіді про життя українського народного героя, про «розкопані» історичні відомості, народні перекази й легенди про цього звитяжця. Літературний дебют був досить успішний. Того ж року повість з’явилася друком у перекладі російською мовою. Прихильно відгукнулась про неї і критика./
- Цікаво, чи сподобався твір вам? Чим саме? (Діти висловлюють свої враження від прочитаної повісті)
3. Повідомлення учнів про історичних осіб - Палія, Мазепу, Петра І, котрі діють у творі.
СЕМЕН ПАЛІЙ (1640-1710) – полковник фастівський (білоцерківський), керівник національно-визвольної боротьби українського народу проти польської шляхти на Правобережній Україні в кінці ΧVІІ на початку ΧVІІІ століть. Справжнє його ім’я – Гурко Семен Пилипович, за іншими даними – прізвище його Паливода. Народився Палій у містечку Борзні (тепер Чернігівська область) в козацькій родині. Учився він у Києво-Могилянській академії. У 1660-х роках перебував на Запоріжжі, де відзначився військовими та організаторськими здібностями, там же одержав прізвисько «Палій». У кінці 1680-х рр. боротьба проти польської шляхти, яку очолював Палій та його сподвижники Самійло Самусь, Захар Іскра, Андрій Абазин, велася на значній території. Козацькі війська під керівництвом Семена Палія визволили Богуслав, Корсунь, Лисянку та інші міста. Ще в 1688 році С.Палій уперше звертається до московського уряду з проханням об’єднати Правобережну і Лівобережну Україну в єдиній гетьманській державі під зверхністю царя. Однак його ініціатива не була підтримана.
- Цікаво, хто із героїв і якого твору теж мріяв про об’єднання обох берегів України в одну державу?
У 1705 році був засланий до Сибіру, у Тобольськ, через непорозуміння з гетьманом Мазепою. Але коли Петро І дізнався про зраду Мазепи та перехід його на сторону Карла ΧІІ, то він повернув Палія із заслання й призначив його полковником Білоцерківського полку. Семен Палій брав участь у Полтавській битві 1709 року. Помер у січні 1710 року. Похований у Києво-Межигірському монастирі.
ІВАН МАЗЕПА (1639-1709) – гетьман України. Він український шляхтич із Київського Полісся, замолоду служив при дворі польського короля Яна Казимира. Пізніше Мазепа вступив до козацького війська і став старшиною. Хитрий і запобігливий честолюбець скоро почав відігравати помітну роль між старшини й зайняв посаду генерального осавула. Інтриган і кар’єрист, Мазепа вміло користувався обставинами і 1687 року домігся гетьманської булави. Запеклий кріпосник, він захопив собі великі маєтності. Тільки на Лівобережжі йому належало сто тисяч душ селян. Стягуючи до своїх рук маєтки та поневолюючи людей, Іван Мазепа в той же час будував церкви, давав гроші монастирям «на помин душі», роздавав милостиню старцям тощо. Цим він хотів показати себе в очах народу людиною ласкавою і благодійною, яка нібито більше дбає про душу, ніж про кишеню. Щоб легше було закріпачувати селян, Мазепа 1701 року заборонив їм вступати до козацтва. Народ з обуренням зустрічав кріпосницькі заходи Мазепи. У різних місцевостях вибухали повстання селян і козаків. Ненависть народу дуже лякала Мазепу. Він охороняв себе найманими компанійськими та сердюцькими полками. Але й цього йому було замало. Уже в перший рік свого гетьманування він просив царський уряд прислати на Україну військові частини для втихомирення народу. Мазепа жорстоко придушував селянські повстання. 1692 року на Запоріжжі вибухнуло повстання, на чолі якого став Петрик. Петрик звернувся до народу з універсалом, у якому писав, що Мазепа і старшина з допомогою царя поділили «між собою наших братів, позаписували їх собі.. у неволю і тільки що в плуг не запрягають». 1695 року Петрик загинув од руки вбивці, підісланого Мазепою. Одночасно Мазепа прагнув придушити козацтво і на Правобережжі. Тут на чолі козацтва став фастівський полковник Семен Палій. Козаки взяли Білу Церкву, Немирів та інші містечка й почали запроваджувати козацьке самоврядування. Мазепа вирішив скористатися з обставин на Правобережжі. Повідомляючи царя Петра І про тамтешні події, він запевнив, що козаки Палія збираються разом із шведами спустошити Польщу, тодішню союзницю Росії, обвинувачував Палія в злочинах проти Росії і радив покінчити з правобережними козаками. Це був мерзенний наклеп. 1704 року Мазепа підступно схопив Палія і відправив його до Москви; цар наказав заслати Палія до Сибіру. У вересні 1708 року, коли царське військо чинило розправи над повстанцями, шведський король Карл ΧІІ із своєю армією вдерся на Україну. Мазепа вирішив скористатися з ситуації і здійснити свої підступні плани. Проте козаки-запорожці не пристали до зрадника. Полтавська битва закінчилася повним розгромом шведів і втечею недобитків за кордон.1709 року Мазепа втік разом із Карлом у турецьку фортецю Бендери. Помер 1710 року.
ПЕТРО І (1672-1725) – російський цар; державний, військовий і культурний діяч Росії. Зріст його перевищував два метри. Постійні заняття фізичною працею розвинули його природну силу, і він став справжнім силачем. Петро був освіченою людиною. Він володів глибокими знаннями з історії, географії, кораблебудування, фортифікації, артилерійській справі. Він дуже любив що-небудь майструвати своїми руками. Недарма його називали «цар-плотник». Уже в молоді роки Петро знав чотирнадцять ремесел, а з роками набув масу технічних знань. З 1700 року в Росії було введено нове літочислення від Різдва Христова та святкування Нового року 1 січня. Він був засновником міста Санкт-Петербурга. Улітку 1700 року Росія вступила у війну, що одержала назву Північної. У роки Північної війни (1700-1721) Петро І показав себе талановитим полководцем та чудовим стратегом. Він декілька разів бив шведську армію – кращу в тодішній Європі. Цар неодноразово проявляв особисту хоробрість. 1709 року під час Полтавської битви особисто очолив один із батальйонів Новгородського полка й не дав прорватися шведським військам. Петровські реформи мали не тільки позитивні наслідки. За роки правління Петра виникло кілька великих народних повстань: в Астрахані, на Дону, Слобідській Україні, Поволжі, Башкирії… В останні місяці життя Петро І дуже хворів. Його поховали в Петровському соборі Санкт-Петербурга 1725 року.
4.З’ясування значень незнайомих слів у творі «Семен Палій».
Інкурсії – збройні сутички. Барма – мундир. Недишенція – беззаконня. Посполу – разом. Хавтурка – взятка. Фенеберний – пунктуальний. Карабеля – крива шабля. Тяжар – обоз, військове спорядження. Тахта – віз на двох колесах. Сейман – вартовий біля брами. Тарча – захист. Остерія – заїжджий двір, готель. Зело – дуже. Адверсор – ворог. Фрасуватися – хвилюватися. Чуга – плащ. Румак – кінь. Гостинець – шлях. Алкер – кутова кімната. Інтекція – намір. Укгрунтований – укріплений. Фортель- хитрість. Елекція – вибори. Ретрашемент- земляне укріплення. Драбанти – королівська охорона.
5.Формування учнями в п а р а х теми й ідеї повісті.
«НЕЗАКІНЧЕНЕ РЕЧЕННЯ»: «Це твір про…»; «Ним Ю.Мушкетик …»
ТЕМА – розповідь про народно-визвольну боротьбу на Правобережній Україні проти польсько-шляхетських загарбників у кінці ΧVІІ – початку ΧVІІІ століть під проводом Семена Палія.
ІДЕЯ – уславлення героїзму і величі народних повстанців; мудрого полководця Семена Палія, його стійкості та вірності своєму народові.
6. Робота над змістом окремих епізодів повісті.
Г р у п о в а р о б о т а:
А) Представлення відтвореного на основі плану подій, коментар окремих епізодів повісті. Б) Відповіді на запропоновані питання. В) Створення психологічних портретів героїв ( Палія, Мазепи, Кочубея, Мотрі тощо).
1 група – розділ 17: Палій перед початком повстання проти поляків, піклування про людей та Україну, мрії і прагнення Палія.
Розділ 18: негідний учинок Мазепи(про чорногузів), Палій відмовляється від допомоги гетьмана.
Розділ 19: тяжке життя народу, полум’я народного повстання.
2 група – розділ 20: про звільнення Палієм міст і сіл від ворога.
Розділ 21: Мазепині почуття до Мотрі Кочубеївни, розповідь гетьмана про себе, лукавість Мазепи, його слова про Петра І, Кочубей здогадується про зраду Мазепи, просить вернути доньку, вбивство Кочубея та Іскри за наказом Мазепи.
Розділ 22: заповіт Палія, посол Паткуль про Палія, плани Палія – прогнати польських панів, а потім іти на шведів.
3 група – розділ23: зустріч Палія з Мазепою, Палій здогадується про зраду,Мазепа готує наклеп на Палія, підступний арешт Палія, блага Мазепі від Карла ΧІІ.
Розділ 24: козаки дізналися про Мазепину зраду.
Розділ 25: сумніви Мазепи щодо правильності свого рішення, лист до Карла, брехня від Мазепи Петру І, зустріч Мазепи із Карлом, облога Полтави шведами.
4 група – розділ 26: Палій на засланні, він дізнається про зраду Мазепи, звільнення Петром усіх засуджених через Мазепу, хвороба Палія, про героїзм полтавчан, радісна звістка про повернення Палія, на рідній землі, Палій скликає полки на боротьбу із шведами.
Розділ 27: перед Полтавською битвою, Петро збирає раду воєначальників, Палій підказує брід через Ворсклу, Петрове слово перед козаками про близьку перемогу над шведами, Карл перед боєм, опис битви, звернення Петра до воїнів, Петро і Палій стежать за ходом подій, «вікторія».
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
1. Відповіді на запитання:
- Як ви розумієте епіграф уроку? Якому герою властиве це прислів’я? - Хто такий Семен Палій? - Які риси Семена Палія вам найбільше запам’ятаються? - Поясніть причину душевної роздвоєності Мазепи. Як вона виявляється в різних життєвих ситуаціях? - Які риси характеру Палія розкриваються під час зустрічі з козаками та селянами, у бою з ляхами, на засланні? - Як ви думаєте, чи осмислив Мазепа свій учинок й своєї провини перед українським народом? - Чому Палій заплакав? - Чим зображення подій у повісті відрізняється від історичних довідок, які були підготовлені учнями? - Що нового вам додало знайомство з історичною повістю Ю.Мушкетика «Семен Палій» для розуміння історії, сьогодення, людських цінностей? Який висновок можна зробити?
2. Оцінювання роботи груп ( виступи керівників, самооцінювання за листками самооцінки).
3. Заключне слово вчителя.
/ Діти, мені приємно, що ви правильно зрозуміли глибину почуттів головного героя повісті – Семена Палія, заглянули у внутрішній світ героя разом із автором повісті Ю.Мушкетиком. Думаю, Палій – це та людина, з котрої можна брати приклад мужності, патріотизму, людяності. Любіть і захищайте свою Україну, як це колись робив Семен Палій! А ще – читайте інші твори нашого сучасника – Юрія Михайловича Мушкетика./
V. Домашнє завдання.
О б о в’ я з к о в е: скласти план до образу Палія.
З а б а ж а н н я м: намалювати ілюстрації до твору; дібрати прислів’я про козацьку звитягу.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |