| Головна » Українська література |
Мета: поглибити знання учнів про творчість письменника, ознайомити з поетичною спадщиною Є.Гуцала; художньою М.Приймаченко; вчити аналізувати вірші; розвивати чуття поетичного слова; розвивати вміння читати твори мистецтва; формувати турботливе ставлення до природи, відчуття і розуміння її; любов до прекрасного Тип уроку: урок позакласного читання Обладнання: портрет Є.Гуцала, виставка творів, ілюстрації, карточки самоконтролю;картки „Кольоровий настрій”; диски: „Мелодії добра. Частина 2. Карооке”, „Фізкультхвилинки” Методи і прийоми роботи: обмін побажаннями, кольоронастрій, асоціювання, перегляд кольорових портретів віршів, деталізація „Світ гарний і створений нам на втіху. Треба тільки вміти брати його в душу” (Ю.Мушкетик) Хід уроку І. Мотиваційний етап 1. Забезпечення емоційної готовності до уроку. Обмін побажаннями „Побажання” Мета: розвивати емпатичне ставлення до інших людей. -Побажайте щось товаришу на сьогоднішній урок -Намагайтесь бажати того, чого кожен насправді може прагнути. Невербальні вправи „Мовчазний помічник” Мета: розвивати вміння співчувати і допомагати іншим. -Всім, хто відповідає і, на ваш погляд, хвилюється, допомагайте виразом обличчя, мімікою подолати хвилювання. ІІ. Актуалізація опорних зань - Стрілка нашого літературного годинника зупинилася біля Є.Гуцала. - Які твори Є.Гуцала вам відомі? („Лось”, „”Олень Август”, „Перебите крило”, „Сім’я дикої качки”) - Чим вони вам запам’яталися? (навчають бути добрими, милосердними) - Чи цікаві для вас твори Євгена Пилиповича Гуцала? ( твори цікаві, повчальні) - Про що писав Є.Гуцало у своїх творах? (про дітей, про природу, про стосунки людини і природи) ІІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку На сьогоднішньому уроці позакласного читання ми продовжимо знайомство з творчістю Є.Гуцала, розглянемо репродукції картин Марії Приймаченко, спробуємо себе в ролі читців, письменників ІV.Перевірка домашнього завдання Кольоронастрій. -Народна символіка кольору говорить про відповідність певного кольору і настрою людини, її певному внутрішньому стану. -Що означає ваш колір? -Що ви очікуєте від уроку? - Яку народну мудрість ви будете сьогодні підтверджувати? Мудрим ніхто не родився, а навчився Добре того вчити, хто хоче все знати У дитинстві вивчене, що на камені висічене Вчись не для вчителів, а для себе Що з вивченого про життєвий і творчий шлях Є.Гуцала ви запам’ятали? Прозаїк, поет, кіносценарист. Народився на Вінничині в учительській родині. Батько викладав українську мову і літературу, мама – хімію і біологію. Мабуть тому в Євгена Гуцала така рівновелика любов до рідного слова й рідної природи, до ледь вловимих відтінків барвистої мови і до шовкових трав. Дитинство письменника обпалене війною. Коли йому було 4 роки, почалася війна. Ця тема знайшла своє відображення в багатьох творах письменника Змалку читав усе, що потрапляло до рук, Кобзаря і Біблію,Вальтера Скотта і Джека Лондона. Пристрасть до читання не покидала Євгена Пилиповича все життя. Закінчив Ніжинський педінститут. Багато років працював у редакціях обласних газет. Автор поетичних збірок, багатьох книжок оповідань, повістей, романів. Лауреат премії ім.Ю.Яновського та Державної премії ім.Т.Г.Шевченка. Його твори перекладені багатьма мовами світу, відомі далеко за межами України. V. Робота над новим матеріалом „Звідки і коли приходить любов до рідної землі? Соняшники – мов кулі жовтого вогню, той вогонь із пелюстками, він висить на стеблах над городиною, їхнім полум’ям просякнуто повітря, вони повертають людські голови до тебе і змушують думати про них. Соняшники горять на подвірях, за огорожами, вони повиходили до самої дороги, тут ростуть на вільному місці, й, дивлячись на них, хочеш усміхнутись, ловиш себе на тому, що зласкавів і здобрів безпричинно. Соняшники піднялись над землею і своїм легким полум’ям наче й тебе окрилюють, підносять. Ти любиш кожну їхню усмішку, вона тобі дорога, рідна. Звідки й коли прийшла до тебе ця любов і залишилась у тобі вогнеликим соняшником?» (Є.Гуцало) В мене особисто образ Євгена Гуцала асоціюється з вогнеликим соняшником. Яскравим, теплим, добрим, гарним. Майже таким як на репродукції картини Марії Приймаченко. Ці соняшники яскраві, по-дитячому наївні і казкові. Марія Авксентіївна прожила довге і складне життя. Народилася в селі Болотня, що на Київщині в 1909 році. З дитинства Марія була дуже спостережливою, мала гострий зір і слух, вміла побачити незвичайне у найбуденнішому. Розгляньте репродукції її картин. Гадаю, що вам вони подобаються, адже в них відображається прагнення до казкового, незвичайного, дуже яскравого, барвистого та гарного. Її оптимістичний живопис полонить невичерпною фантазією, випромінює те особливе сяйво краси, яке благотворно відроджує все добре і високе у людських душах. „Веселі квіти в мене тому, що людей люблю і все думаю, що б іще таке зробити людям на радість і насолоду, щоб квіти мої були, як саме життя, щоб люди жили як квіти, і цвіли на всій землі”. Розв’язання проблеми (записуємо на дошці) -Що поєднує творчість цих митців? В кінці уроку ви дасте відповідь на це запитання. З чим асоціюється у вас слово поезія? ( творчість, література, вірші, краса) П прекрасна, приємна О образна, оригінальна Е ефектна, епатажна З захоплююча, зрозуміла І індивідуальна, інтонаційна Я яскрава, ясна - Слово поезія може мати переносне значення – поезія праці, поезія краси, поезія кохання, поезія музики, поезія барв. - Вдома ви створювали кольорові портрети віршів Є.Гуцала, які читатимете на уроці. Деталізація -Давайте на хвилинку помріємо, увійдемо до цієї картини, станьмо поряд з казковим деревом, піднімемо очі, вслухаймося, які звуки чуємо довкола. Іноді візуальне мистецтво здобуває друге звукове життя і тоді лине пісня про чарівні барви. звучить запис мелодії, підготовлений учень читає поезію Є.Гуцала Десь вода є мертва. І вода жива. Голова кобиляча. Качечка крива. Десь є рукавичка. В рукавичці тій Звір зібравсь докупи – страшний і не страшний. Вірив я у воду – в мертву і живу, В голову кобилячу, в качечку криву. В рукавичку вірив. У дитинстві в ній Сам відігрівався – наляканий, малий. Скільки я по світу білому ходив – Мертвої й цілющої не знайти води, Щоб своє дитинство водами скропить, Качечку й кобилячу голову зцілить... Аналіз поезії за враженнями від прочитаного Які почуття викликала ця поезія? Єдність звуків і барв має дивовижну силу впливу на людину. Дивлячись на цю картину кожен з нас відчуває чи то митцем, який і сам може створит цю незбагненну красу, чи то слухачем чарівного концерту квітів і комах. звучить запис мелодії, підготовлений учень читає поезію Є.Гуцала Мене п’янить природа так давно, Пробуджує в свідомості прадавнє. ... бо квітка ця – сльоза, яку давно зронила на валу княгиня Ярославна. З природою найліпше навзаєм: Слід за любов платити їй любов’ю. ... бо зараз я схилюсь над ручаєм, напюсь з долоней предківської крові. З природою – одвіку й навіки, Не підкорить її і не змінити. ... бо листя шелестить, немов думки, яких ніколи нам не зрозуміти. Ідейно-тематичний аналіз поезії Тема: висловлення почуття любові до природи, згадування предків Ідея: возвеличення шанобливого ставлення до природи, вміння і прагнення порозумітися з природою Основна думка: кожна людина повинна з дитинства осмилено сприймати природу, за любов платити любовю Жанр: філософський вірш, поезія-роздум Проблематика:людина і довкілля; значення природи для кожної людини Красуня природа щодня ніби на подіумі з вишуканим смаком змінює кольори свого вбрання. Це зразок тісного єднання юного художника з образами рідного мальовничого краю. Ніжністю і теплом віє від цього малюнка. звучить запис мелодії, підготовлений учень читає поезію Є.Гуцала В перший місяць весни стань на чистий рушник дороги І грудьми припади до грудей березневих вітрів. Подивися як зірка за дуб зачепилася рогом, І послухай, як думка заборсалась в копанці слів. Гуси плещуть крильми в чорну ніч кригоходу, А в колодязі темряви шерхнуть і в’януть сніги. Скоро ранок зіпнеться на сині розбурхані води, Що затоплять городи, забувши свої береги. Буде плямою сірою зводитись батьківська хата, І забухає в скроні гаряча і збурена кров. Щось казатимуть в снах незвичайне дівчата І спішитимуть в снах по стежках до дібров. Ще й за яром зведеться до неба долина горбата І простелить долоню тужаву із жилами борозни. Перший місць весни буде в неї зірками кидати – Перший місяць весни. Композиційний аналіз поезії Експозиція: перший місяць весни Зав’язка: стань на чистий рушник дороги Розвиток дії: зірка, гуси, ранок, батьківська хата, дівчата Кульмінація: долина простелить долоню борозни Розв’язка: перший місяць весни буде в неї зірками кидати Уважно зосереджую погляд на цьому малюнку. І ніби оживають у звуках картини лісу сповнені таємничості і казковості. І довго душа залишається в задумі. звучить запис мелодії, підготовлений учень читає поезію Є.Гуцала Береза хвалиться жіночим сяйвом кіс, І кожна гілка у верби сопілка... Як добре мати однодумця – ліс! Цілком природна з лісом наша спілка. Тут не задумуюсь про те, що вже було, Як не задумуюсь про те, що буде потім. Тут сойка феєричним гра крилом І соловей стріля раптовим шротом. Як добре мати побратима – ліс! Не ошука ніколи і не зрадить. Я вірю в почуття його незлі, В його зелені вірю я поради. Кудись біжить верхами чистий шум, Над лісом небо, як фіалка квітне. Розкаже ліс мені про заповітне, І я про те нікому не скажу. Доземно, брате, кланяюсь тобі! Ти розумів мене і розумієш. Зріднились ми по крові і судьбі. Зріднились ми по вірі і надії. Аналіз художніх засобів поезії Епітети: сяйво кіс, феєричне крило, чистий шум, зелені поради, незлі почуття Метафори: сойка гра крилом, соловей стріля шротом, біжить верхами чистий шум Порівняння: небо, як фіалка квітне; ліс – брат, побратим Повтори: не задумуюсь про те, що; зріднились ми; Анафори: як, тут Уміння грамотно читати твори мистецтва – одна з основних ознак освіченості людини. Її гарного смаку, високого рівня культури. Кожна людина має ще змалку виробляти в собі таке вміння, воно приносить насолоду, розвиває творчу уяву, фантазію, мислення. „Добери відповідне слово” Мета: формувати позитивне ставлення до оточуючих, збагачувати словник дітей. Матеріал: картки за кількістю учасників із низкою епітетів та порівнянь. Орієнтовно: безпорадний, симпатичний, веселий, усміхнений, розумний, гарненький, лагідний, ніжний, тендітний, красунчик, справедливий, чуйний, дбайливий і т.д. Виконання вправи. Кожен учень отримує картку з епітетами. Учням пропонують вибрати із запропонованих слів такі, якими можна охарактеризувати свого товариша „Самонавіювання” Мета: підвищувати рівень самооцінки учнів, щирості і товариськості Учні стають в коло. Беруться за руки і хором дивлячись один на одного і усміхаючись промовляють: ми найдружніші, найрозумніші, ми найгарніші, найщасливіші діти на світі. Дуже цікаво, як ви вдома справилися з роллю поета чи письменника і які міні-твори про природу зараз ми почуємо?
Ось літо, осінь, вже іде зима. За нею вслід весна прилине. Було дитинство – вже його нема. Чомусь так час швиденько плине. І падають листки календаря. Неначе опадає листя в клена. Була надворі осінь – озирнусь, А навкруги весна – усе зелене.
Я бачив, як сідає сонце, За обрій ніжно-голубий. Торкалось вічками віконця – Вже скоро буде день новий. А як приходить місяць в небо, Йому нічого і не треба. Він йде по білій паутинці. І світять зореньки-зоринці. Власенко Богдан
- Ви тільки вдумайтеся. Ліс – це зелена комора чистого повітря, свіжої води, прекрасної деревини, ягід, грибів, лікарських рослин. Батьки завжди застерігають мене, коли я йду до лісу: „Ким ти туди йдеш – ворогом чи другом?”. Я переконаний, що краще за все приходити до лісу другом. Адже присутність навіть однієї людини не проходить для лісу безслідно: ущільнюється ґрунт, спресовується підстилка, гинуть молодесенькі пагінчики. Збирання ягід, грибів знижує можливості самозбереження рослин. Найменша зламана гілочка чи зарубка на стовбурі сприяє зараженню дерева хворобами чи шкідниками. Хоча для людського ока це залишається майже непомітним. Але коли на гектар лісу постійно буде приходити більше 10 чоловік, ліс гине просто на очах. Для того щоб відновити трав’яний шар, природі необхідно 5-6 років. Тож я завжди намагаюсь бути для лісу другом. - Яку красу дарує нам природа! Кожен бачить в ній щось особливе, чарівне. З щедрістю матінка-природа обдаровує людину: квіти, ягоди, гриби, горіхи, свіже повітря, лікарські рослини, спів пташок. Подивіться навколо – все для людини. А чи завжди люди вдячні природі?
VІ. Рефлексивно-оцінювальний етап -Творчість яких митців ми розглядали сьогодні? Що поєднує їх? На прикладі своїх творів митці вчать оберігати, захищати від лиха все живе, дбати не тільки про себе; творити добро, бути співчутливим, щирим, сприйнятливим до краси. „Світ гарний і створений нам на втіху. Треба тільки вміти брати його в душу” -Кому саме була, на ваш погляд, потрібна допомога, і як саме ви її здійснили?” „Ти навчив мене..., ти допоміг мені...” Мета: вправляти в умінні бачити позитивне в інших. Виконання вправи. Запропонувати учням звернутися до однокласника зі стислою промовою, яка починається словами „За цей урок ти навчив мене, або ти був прикладом мені, як слід.., на уроці ти вчив мене...” Чи справдились ваші очікування від уроку? - Гуцало розпочинав як поет і в прозі залишився поетом. В цьому ви переконаєтесь, читаючи твори письменника. Раджу ознайомитись, сприймаються вони легко, адже це невеликі оповідання, які під силу кожному семикласнику Читаючи твори Є.Гуцала, ми відчуваємо справжню музику мистецтва слова, притаманну цьому письменнику. УІІ. Домашнє завдання Написати есе „Чим збагатило мене знайомство з творчістю Є.Гуцала?” „Зробіть сьогодні добру справу” Мета: розвивати прагнення допомагати іншим. Виконання вправи. Учитель дає домашнє завдання: зробити добру справу. Наступного дня здійснити контроль у формі запитання: „Яку справу ви зробили? Що ви при цьому відчували? Що ви дізналися про себе? Як на це реагували інші?”
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |