Головна » Правознавство

Спадкове право - 2

    Мета: формування в учнів поняття «спад­щина», конкретизація знань щодо спадко­вого   права;   розвиток  мислення   шляхом, аналізу ситуацій, вміння їх правильно оці­нювати; виховання правової культури учнів.

    Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання:   аркуш з етапами методу ПРЕС;  комп’ютер.

    Поняття та терміни: «спадщина», «спадку­вання», «спадкоємці», «заповіт».

    Основні методичні прийоми: робота в групах, індивідуальна робота.

ХІД УРОКУ

I.    Організація класу.

2.   Мотивація навчальної діяльності учнів.

Учитель оголошує тему, мету та завдання уроку (мотивація навчальної діяльності).

Учитель акцентує увагу учнів на тому, що наприкінці уроку вони повинні будуть від­повісти на питання:                           ,

— Які особливості спадкування можна виді­лити?

II.   Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.

Учитель наголошує, що два учні (учні-асистенти) напередодні уроку отримали ви­переджальне завдання і будуть допомагати йому у викладенні нового матеріалу.

 План вивчення нового матеріалу

1.    Поняття спадщини.

2.    Спадкування за заповітом.

3.    Спадкування за законом.

1.    Поняття спадщини

Учитель. Спадкування існує майже стіль­ки, скільки існує цивілізація, оскільки пере­важній кількості людей властиве бажання хоч трохи поліпшити життя нащадка після своєї смерті.

Питання до класу

Що включає поняття спадщина?

Робота з електронним підручником. Учні читають і висвітлюють поняття спад­щини.

Спадкове право — це сукупність цивільно-  правових норм, що встановлюють порядок переходу прав і обов'язків померлої особи за правом спадкування.

Спадкування — процес переходу прав та обов'язків померлого до спадкоємців.

Спадщина — права та обов'язки, що за­лишилися після смерті фізичної особи. Спадщина складається з прав і обов'язків спадкодавця, тобто до складу спадщини входять і його борги, якщо вони були на день смерті.

Після відповідей учнів вчитель робить висновок, що спадщина — це права та обо­в'язки, які залишилися після смерті фізич­ної особи.

2.    Спадкування за заповітом

Учитель. Нормами цивільного права встановлюються дві підстави спадкування: за законом і за заповітом. Зараз розглянемо, як же відбувається спадкування за запові­том. (Презентація   учня -  асистента «Спадкування за заповітом».)

На закріплення цього питання можна зап­ропонувати учням розглянути завдання.

В яких випадках заповіт буде визнано дійс­ним? ( Запитання в презентації).

а)    Заповіт    виголошено    у    присутності  3 свідків, у тому числі депутата райради;

б)   заповіт завірено нотаріусом;

в)   заповіт завіреної капітаном морського судна під час плавання;

г)    заповіт завірено сусідами;

д)   заповіт завірено головним лікарем сана­торію;

є) заповіт завірено директором заводу та начальником ЖЕКу.

3.   Спадкування за законом

Учитель. Згідно з чинним законодавс­твом кожен повністю дієздатний громадя­нин може особисто розпоряджатися своїм майном на випадок смерті. Але якщо запові­ту немає, тоді відбувається спадкування за законом.

А далі учень-асистент розкаже,  які особи мають право на спадщину за законом. ( Презентація «Спадкування за законом»)

Заповіт — це особисте розпорядження фі­зичної особи на випадок його смерті.

Заповіт повинен бути укладений у пись­мовій формі із зазначенням місця і часу йо­го укладання, підписаний особисто запові­дачем і нотаріально посвідчений.

Спадкування за законом зустрічається у жит­ті частіше, ніж спадкування за заповітом. Як ви вважаєте чому? Аргументуйте свою дум­ку, застосувавши метод ПРЕС. ( Запитання в презентації).

На дошці вивішується аркуш, на якому за­значено чотири етапи методу ПРЕС.

    Я вважаю, що... ...

тому, що......

наприклад... ...

тому...

Приклади відповіді:

1)   Я вважаю, що спадкування за законом зустрічається у житті частіше порівняно зі спадкуванням за заповітом,

тому що, багатьох громадян задовольняє існуючий порядок розподілу майна піс­ля смерті відповідно до норм спадкового права, наприклад, спадкоємцями за за­коном є найближчі родичі спадкодавця, непрацездатні особи, тому я вважаю, що спадкування за зако­ном зустрічається у житті частіше, ніж спадкування за заповітом.

2)   Я вважаю, що спадкування за законом зустрічається у житті частіше порівняно зі спадкуванням за заповітом, тому що смерть завжди несподівана і да­леко не всі встигають заздалегідь склас­ти заповіт, наприклад, багато людей ги­нуть унаслідок ДТП, нещасних випад­ків, невиліковних хвороб тощо, тому я вважаю, що спадкування за зако­ном зустрічається у житті частіше, ніж спадкування за заповітом.

Черги спадкування

№ черги

Спадкоємці за законом

І черга

Діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той із подружжя, який його пережив, та батьки

II черга

Рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері

III черга

Рідні дядько та тітка спадкодавця

IV черга

Особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше ніж 5 років до часу відкриття спадщини

У черга

Інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно (родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднен­ня); утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї

На закріплення цього питання можна за­пропонувати учням таке завдання:

Хто належить до спадкоємців за законом та якої саме черги?

* Батько; •     хрещений батько;  •   сестра;  •     сусідка;  •    двоюрідний брат;

 •    чоловік; •    дочка;  •     баба;     тітка;  •     кум;  •     подруга;    *онук.

IV. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу.

Робота з опорними конспектами. В опорних конспектах учні повинні виконати завдання з доповнення схеми.

Спадкування

Обговорення питання

Які особливості спадкування можна виділи­ти? Після обговорення в опорних конспектах учні записують особливості спадкування: 1)   Спадкування здійснюється за законом і за заповітом.

Спадщина — права та обов'язки, що залишилися після смерті фізичної особи

2) Обов'язково охороняються права не­повнолітніх дітей, утриманців спадко­давця, непрацездатних.

Робота в малих групах.

Учитель пропонує учням розв'язати юри­дичні задачі, скориставшись витягами з Ци­вільного кодексу України (див. додаток).

Підбиття підсумків роботи.

Представники груп пояснюють свій варіант розв'язання юридичної задачі. Вчитель аналізує їхні відповіді, зазначає типові по­милки, у разі необхідності пропонує пра­вильне рішення.

V.   Підсумки уроку

 Оцінювання роботи учнів.

V. Домашнє завдання

1.    Опрацювати матеріал підручника

2.    Скласти дві задачі з даної теми,

3.    Пригадати, в яких літературних творах, художніх фільмах, серіалах тощо вини­кають проблеми, пов'язані зі спадком. Як би вони вирішувалися з точки зору сучасного законодавства?

Додатки

Юридичні задачі

Задача № 1. Згідно із заповітом, все своє майно на загальну суму 36 тис. грн. помер­лий заповідає релігійній громаді. При цьому в чоловіка залишилася дружина, яка пра­цює, малолітня (12 років) дочка, мати-інвалід та батько (віком 56 років).Чи буде справедливим з точки зору моралі виконати повною мірою цей заповіт?

Задача № 2. Після смерті громадянина П. в нього залишилося майно на 10 000 грн. Про своє бажання отримати це майно за­явили 12 річна донька, 82-річна мати і два брати померлого (відповідно 30 та 62 років). Прийміть рішення в цій ситуації.

Витяги з Цивільного кодексу

Стаття 1216. Поняття спадкування Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщин) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Стаття 1217. Види спадкування.  Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Стаття 1218. Склад спадщини До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припини­лися внаслідок його смерті.

Стаття 1222. Спадкоємці

1.    Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і наро­джені живими після відкриття спадщини.

2.    Спадкоємцями за заповітом можуть бу­ти юридичні особи та інші учасники цивіль­них відносин (стаття 2 цього кодексу).

Стаття 1223. Право на спадкування

1.    Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

2.    У разі відсутності заповіту, визнання йо­го недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення за­повітом усієї спадщини право на спадкуван­ня за законом одержують особи, визначені у статтях 1261—1265 цього Кодексу.

3.    Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Стаття 1241. Право на обов'язкову частку у спадщині

1. Малолітні, неповнолітні, повнолітні не­працездатні діти спадкодавця, непрацездат­на вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обо­в'язкова частка).

Розмір обов'язкової частки у спадщині мо­же бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які ма­ють істотне значення.

2. До обов'язкової частки у спадщині зара­ховується вартість речей звичайної домаш­ньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов'язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця.

Стаття 1245. Спадкування частини спад­щини, що не охоплена заповітом Частина спадщини, що не охоплена запові­том, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спад­коємців входять також спадкоємці за зако­ном, яким інша частина спадщини була пе­редана за заповітом.

Стаття 1247. Загальні вимоги до форми за­повіту

1.    Заповіт складається у письмовій формі із зазначенням місця та часу його складання.

2.    Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.

Якщо особа не може особисто підписати за­повіт, він підписується відповідно до части­ни четвертої статті 207 цього Кодексу.

3.    Заповіт має бути посвідчений нотаріу­сом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251— 1252 цього Кодексу.

Стаття 1248. Посвідчення заповіту но­таріусом

1.    Нотаріус посвідчує: заповіт, який написа­ний заповідачем власноручно або за допомо­гою загальноприйнятих технічних засобів.

2.    Нотаріус може на прохання особи запи­сати заповіт з її слів або за допомогою за­гальноприйнятих технічних засобів.

У цьому разі заповіт має бути вголос прочи­таний заповідачем і підписаний. Якщо заповідач через фізичні види не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту

має відбуватися при свідках (стаття 1253 цьо­го Кодексу).

Стаття 1251. Посвідчення заповіту поса­довою, службовою особою органу місцевого самоврядування

Якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвід­чений уповноваженою на це посадовою службовою особою відповідного органу міс­цевого самоврядування.


Теги: Тимцова М.В., Спадкове право
Навчальний предмет: Правознавство
Переглядів/завантажень: 793/197


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar