| Головна » Правознавство |
Мета: Систематизувати та розширити знання студентів про зміст конституційного права на життя. Розкрити суть ембріональної і натусіальної концепцій початку юридичного існування фізичної особи. Виховувати у студентів розуміння цінності особистості кожної дитини та відповідальності батьків за визначення долі своїх дітей. Форма проведення: засідання круглого столу Обладнання: мультимедійна система, відеокліп «Аборт», «Щоденник ненародженої дитини», матеріали анкетування. ХІД ПРОВЕДЕННЯ: Ведучий: Конституція України 1996 р. Вона є втіленням ідеї прав людини. Конституція визначила той універсальний набір основних прав та свобод, який є достатнім, щоб забезпечити нормальну життєдіяльність індивіда. Українська держава як цивілізована країна сформувала свою філософію щодо прав людини, закладену до чинної Конституції. «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю». (Ст.3, проектується на екран). Так, людина, зокрема й дитина, виходячи з приписів Конституції визнається найвищою соціальною цінністю. 1 червня ми відзначали День захисту дітей. Саме тому сьогоднішня наша зустріч присвячена розгляду одного з фундаментальних прав людини – права дитини на життя, що стосується дитини як людської істоти і фізичної особи, яка має відповідний визначенню дитини вік. (Тема проектується на екран. Фото дітей). Конституція України статтею 27 уперше в історії країни закріпила головне природне право кожної людини - право на життя: «Кожна людина має невід'ємне право на життя». (Проектується на екран) . Але, на жаль, на сьогодні ми не маємо єдиного поняття життя як особистого немайнового блага та найвищої соціальної цінності. І все ж таки, що складає суть природного права кожного на життя? Виступ провідного спеціаліста районного управління юстиції. Ведуча: Якою б не була прописана суть даного права, право людини на життя характеризується межами свого існування: початком та кінцем життя. Прийнято вважати, що кінцевим моментом життя є смерть. З баченням даної проблеми з точки зору медицини нас познайомить лікар-терапевт Білоіваненко С.В. Виступ лікаря-терапевта. Ведучий: Прийнято вважати, що початком життя в праві визнається початок фізіологічних пологів, в тому числі передчасних чи штучних. Але на сьогодні доволі спірним є визначення моменту права людини на життя. У Франції життя дитини захищається державними законами через 10 тижнів після зачаття, в Данії - після 12 тижнів, у Швеції - після 20, в багатьох країнах життя юридично захищене лише після народження. Лауреат Нобелівської премії Джеймс Уотсон запропонував охороняти життя дитини через три дні після народження. З цього приводу існують дві основні концепції: ембріональна (від лат. embryo - зародок) і натусіальна (від лат. natus - народжений). Послухаємо прихильників різних сторін. Виступи лікаря акушера-гінеколога та викладача генетики Ведуча: Як би там не було, ми вважаємо, що право особи на життя гідне охорони вже з моменту зачаття. На фоні проекції розвитку зародку дитини від моменту зачаття до 12 тижнів озвучується щоденник ненародженої дитини. 5 октября. Сегодня началась моя жизнь, хотя мои роди тели об этом пока не знают. Я девочка, у меня будут русые волосы и голубые глаза. Все уже определено, даже то, что я буду любить цветы. 19 октября. Некоторые считают, что я еще не человек. Но я настоящий человек, так же как маленькая крошка хлеба все же настоящий хлеб. Моя мама есть и я тоже есть 23 октября. Я уже умею открывать рот. Подумать только, через год я научусь смеяться, а потом и говорить. Я знаю, что моим первым словом будет «мама». 25 октября. Сегодня начало биться мое сердце. 2 ноября. Я каждый день понемножку росту. Мои руки и ноги начинают принимать форму. 12 ноября. У меня формируются пальчики – смешно, какие они маленькие. Я смогу гладить ими мамины волосы. 20 ноября. Только сегодня доктор сказал моей маме, что я живу здесь, под ее сердцем. Как она, наверное, счастлива! 23 ноября. Мои мама и папа, должно быть, думают, как меня назвать. 10 декабря. У меня растут волосы, они гладкие, русые, блестящие. 13 декабря. Я уже немного вижу. Когда мама принесет меня в мир, он будет полон солнечного света и цветов. 24 декабря. Интересно, слышит ли мама тихий стук моего сердца? Оно бьется так ровно. У тебя будет здоровая маленькая дочка, мама! 28 декабря. СЕГОДНЯ МОЯ МАМА МЕНЯ УБИЛА… Ведучий: Водночас, переважна більшість продовжує дотримуватись думки, що на жодній стадії свого розвитку ембріон не отримує критеріїв особистості, а стає нею тільки у певний період після народження, коли дитина стає «соціально відповідальним членом людського суспільства». Проте на сьогодні ембріональна концепція щодо визначення права на життя від моменту зачаття має багато прихильників. (На екран проектуються діаграми даних анкетування) В нашому навчальному закладі було проведено опитування, в якому взяли участь 91 респондент. На питання „Коли розпочинається право дитини на життя?” 81,3% відповіли, що з моменту зачаття, 13,2% - з народження, і 5,5% - з моменту функціонування мозку. 83% респондентів вважають, що ембріон – це людина, а 17% - ні. На питання „Чи є аборт убивством?” 97% дали відповідь „Так”, 3% - „Ні”. Допускають можливість перервати вагітність 22,5%, а гріхом це вважають 77,5%. Церква також є прихильницею ембріональної концепції. До слова запрошується настоятель Успенського собору. Виступ священика Ведуча: 1 червня 2004 року було підписано Звернення християнських церков України до держави та українського народу про захист життя. Вважають, що ембріон – це ще не сама людина, хоча з шостого тижня уже фіксується енцефалограма мозку ембріона. Але встановлюючи момент смерті, допоки мозок живий, вона залишається суб’єктом права. Практика Європейського Суду з прав людини з даної проблематики така. 8 липня 2004 року Європейський Суд з прав людини виніс рішення у справі «Во проти Франції» щодо визначення моменту права на життя. Суть справи полягала в тому, що позивачка (місіс Тхі-Нхо Во) оскаржувала дії - злочинну недбалість лікаря, - що призвели до народження мертвої дитини і не були кваліфіковані як убивство через необережність, захищаючи тим самим право на життя ще не народженої дитини. Ембріон дівчинки між 20 та 21 тижнями завмер після злочинної недбалості лікаря, який на самому початку вагітності матері сплутав її прізвище зі схожим прізвищем іншої пацієнтки. У національному законодавстві Франції термін «ембріон людини» вперше було використано ще в 1994 році (закон від 29.07.1994 р. про внесення змін до ЦК (ст. 16)); при цьому на той час законодавчі акти цієї країни не визначали термін «ембріон людини». Втім, у 2004 році дії лікаря Європейський Суд кваліфікував як убивство через необережність із завданням тілесних ушкоджень (плоду/ембріону) через розуміння значущості людського життя від моменту зачаття. І хоча своїм рішенням Європейський Суд визнав тоді, що плід (ембріон) не наділяється таким важливим правом, як право людини на життя, він (Суд) кваліфікував дії лікаря як убивство через необережність, визнаючи тим самим, що плід (ембріон) має мінімальний рівень свідомості. Таким чином, підсумовуючи розгляд права дитини на життя як одного з фундаментальних прав людини, закріплених в Конституції України, приходимо до висновків: у випадку конкуренції між будь-яким правом дитини і правом дитини на життя пріоритетність, безумовно, повинна віддаватись життю дитини, що розглядається як основа її життєдіяльності;
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |