| Головна » Правознавство |
Мета: ознайомити учнів із Конвенцією про права дитини; Методика : Наведена розробка уроку може бути використана на уроках правознавства та годинах спілкування. Весь матеріал може не використовуватися одночасно, а як окремі елементи, тобто творчо. Для проведення даного уроку необхідно: збільшити кількість часу – 90 хв; Рекомендується використовувати метод „старші учні” – „меншим” (особливо, коли вивчається теоретичний матеріал). Література: Пометун О.І., Ремех Т.О. Практичне право, Київ 2005, с.29-37 Харків 2005, с. 24-27 Моральне та громадянське виховання. Сценарій заходів. Харків 2006, с. 45-80 Ти- людина, отже маєш права. Історія та правознавство. 2007р. №10 2007р.№28 Урок- гра з теми „Конвенція про права дитини ” Історія та правознавство. 2007р. №31 Юридичний словник: Конвенція про права дитини – міжнародний документ, в якому викладені основні права дитини. Він є обов’язковим для держав, які підписали цей документ. Організація Об’єднаних Націй – міжнародна організація головною метою якої є підтримання і зміцнення миру та безпеки, розвиток співпраці між державами. Генеральна Асамблея ООН – керівний орган ООН, який складається з представників держав – членів цієї організації. Права людини – це певні можливості особи, що необхідні для її існування та розвитку в певних конкретно-історичних умовах. Права дитини – це певні спеціальні можливості необхідні людині віком до 18 років для існування та досягнення зрілості. Обов’язки людини – це необхідність дотримуватись певної поведінки, об’єктивно зумовленої конкретно- історичними потребами суспільства, держави. Декларація – заява про наміри, оголошення. Омбудсмен – уповноважений з прав людини. Дитина – кожна людина до вісімнадцятирічного віку. Служби допомоги молоді: це спец. заклади, які надають спец. послуги та соціальну допомогу молоді віком від 15 до 28 р.. Підготовчий етап: Анкетування. Анкета заповнюється анонімно. Відповіді треба вкинути в спеціальні скриньки з написами „Анкета”, розташовані у шкільних коридорах. Спеціальна група статистів аналізує у вигляді графічної схеми. Що ви знаєте про конвенцію про права дитини? ( - порушуються - не порушуються) Ким були порушені права дітей? (- незнайомі дорослі незнайомі ровесники В яких сферах життя найбільше порушуються права дітей? (- у сім’ї - у школі - у колі ровесників - не має відповіді - інше) Чому порушуються права? (- низький рівень дітей своїх прав - не знання батьками прав дитини - нестача контролю з боку держави та дотримання прав дитини) Чи доводилося тобі протягом останнього року обговорювати з ким-небудь проблеми захисту дітей? ( - не пам’ятаю на класних зборах Які права насправді потрібні в школі? Акція „Чи порушуються в школі права дитини?” На стіні шкільного коридору (на дошці в шкільній кімнаті) вивішуються три ватмани, які пофарбовані відповідно у червоний, жовтий та зелений кольори. Червоний Жовтий Зелений Часто Інколи Ніколи Біля них постійно знаходяться члени гуртка (старші учні), які пропонують всім бажаючим взяти участь у дослідженні. За допомогою 28 піктограм (див. плакат Світова книга дитини) про права дитини, які виготовлені на маленьких аркушах паперу, учні визначають стан реалізації цих вправ шляхом закріплення піктограм відповідно до кольору. На уроці робляться висновки щодо дослідження. Обладнання кабінету: - столи розставлені для групової роботи - столи розставленні для ділової гри (для статистів, істориків, соціологів і т.д.) Написи за допомогою повітряних кульок „Конвенція про права дитини” - Конституція України, - Конвенція про права дитини (скорочений варіант), - Тест-лист з піктограмами. Музичне оформлення: - Пісня М.Таніча „Когда мои друзья со мной”, з к/ф „По секрету всему свету”. - Кольорові аркуші паперу - магніти, магнітна дошка - бейджики „експерт”, „історик”, „член ООН”, „статист” і т.д. Пам’ятка: Якщо вам потрібна допомога або серйозна порада, якщо порушено ваші права ви можете звернутися: до дорослих осіб яким довіряєте, Структура уроку: Вступ. ХІД УРОКУ: Організаційний момент – 2 хв. Вступ. оголошується тема Теоретична частина. План. Що таке права дитини? Як змінювалося ставлення до дитини? Історія погляду на місце дитини в суспільстві Діти існували завжди, щодо цього у нас немає жодних сумнівів, проте ставлення до дітей не завжди було однаковим. Байдужість у до дітей панувала аж до кінця середньовіччя. Вбивство і занедбання новонароджених дітей були повсякденною практикою в ранні періоди людської цивілізації. Історія свідчить, що до IV століття н.е. новонароджених топили, залишали в ущелинах, спалювали на угоду богам під час релігійних церемоній. З IV по XIII століття вбивство чи залишення немовлят напризволяще були чи не єдиними методами планування сім'ї. Дітей з вадами розвитку або тих, хто багато плакав, часто вбивали. Хлопчиків вважали більш цінними за дівчаток. До речі, в Європі ця дискримінація між хлопчиками і дівчатками ще довго зберігалася у сільській місцевості. Наприклад, французькі фермери навіть у XIX столітті казали: «Я не маю дітей, у мене є лише дівчатка». А неаполітанці мали звичай вивішувати чорний прапорець над будинком, де народилася дівчинка, що значило: «Вітання недоречні». Практика виховання, поширена в ті часи, також свідчила про байдужість до дітей. Аж до XVIII століття переважна більшість новонароджених дітей віддавалася годувальницям. В одному звіті Парижської поліції (1780 р.) містяться дані про 21000 новонароджених, з яких 17000 було віддано годувальницям у села, і лише 700 вигодовувалися власними матерями. Існували й інші методи „виховання” дітей, як-то туге сповивання, обпікання дітей розпеченою праскою, аби запобігти епілепсії, купання немовлят у крижаній воді чи обкачування в снігу під час хрещення або для загартування. Хвороби та антисанітарія призводили до надзвичайно високого рівня дитячої смертності. Аж до XVII століття віл половині до двох третин всіх дітей не доживали до 20 років. Багато істориків вбачали у високій дитячій смертності (в основному немовлят і дуже маленьких дітей) головну причину відсутності інтересу, і навіть байдужості, до дитинства як до окремої стадії життя. Байдужість стала найкращою зброєю проти жаху високої дитячої смертності. Фактично аж до кінця періоду середньовіччя не було суспільної обізнаності щодо дитинства як окремої категорії чи соціального феномену. Дітей вважали мініатюрними («кишеньковими») дорослими, які нічого не вміли, тому й були нічим. Дітей віком до 6-7 років не враховували під час переписів, оскільки у них було дуже мало шансів вижити. Тих же, кому пощастило, одразу вважали дорослими, Вже з 7-річного віку діти бідняків брали участь у процесі виробництва - їх віддавали учнями чи прислужниками до майстрів. Відтоді діти сповна брали участь у всіх аспектах життя: робота -сексуальність - життя і смерть. Не було різниці у ставленні до дітей та дорослих. До речі, система учнівства залишалася майже без змін аж до ХГХ століття. її девізом, за словами Леа Дасберг, було «зростання через приниження». Лише у XVI столітті люди почали цікавитися дітьми. Було визнано, що діти мають якісні відмінності від дорослих, які слід враховувати в процесі освіти та виховання. Саме в цей час хлопчиків вищих верств почали навчати. Із закладів технічного навчання для кожного школи перетворюються на заклали загальної освіти для дітей. Моралісти ХVІ-ХVІІ століття бачили дітей «поганими», і освіта (дисципліна і навчання) повинна була зробити їх „хорошими”. При цьому особлива роль відводилася школі та сім’ї. Романісти VІІІ століття до якого належали Руссо та Гетте, вважали дітей „хорошими від народження”, тому вони навіть наголошували, що дітей слід захищати від розбещуючого впливу культури. Перше справжнє законодавство про дітей з’явилося на Заході в кінці ІХ на початку ХХ століть. ХХ століття стало століттям дитини. Права дитини це права людини, яка не досягла 18 років. Діти є найвищою цінністю кожного народу, і розбудова демократичної держави неможлива без зміни ставлення суспільства до дітей, ставлення не тільки, як до об'єкта турботи і опіки, але як і до суб'єкта права. Появі Конвенції ООН про права дитини як основного документу захисту дитини і дитинства передували роки і події. Змінювалося суспільство, змінювалося ставлення до дитини. Ось, поглянь: 20 - 30-і роки Початок світового руху за захист прав дітей. Це лише поодинокі випадки, заходи та наміри змінити ситуацію у світі дитини і дитинства. Однак, ситуація поступово змінюється. 1923 рік Міжнародна рада захисту дітей розробляє та затверджує декларацію прав дитини (Женевська декларація), яка складається із 5-ти основних принципів. 1924 рік П'ята Асамблея Ліги Націй приймає Женевську Декларацію і закликає керуватися її принципами. 1948 рік 00Н приймає розширений текст Декларації про права людини. 1959 рік 3 метою захисту дитинства Генеральна Асамблея ООН прийняла Декларацію прав дитини і висунула 10 узагальнених прав кожної дитини: - Рівні права незалежно від раси, релігії, походження та статі; - Право на інтелектуальний та фізичний розвиток; - Право на ім'я та національність; - Право на харчування, житло і медичне обслуговування; - Право на спеціальний догляд, якщо дитина має фізичні вади; - Право на любов, взаєморозуміння і підтримку; - Право на освіту і дозвілля; - Право на невідкладну допомогу в випадку катастрофи; - Право на захист у випадку катастроф; - Право на розвиток у дусі взаєморозуміння і миру. Однак, як ти можеш бачити, ця Декларація більше звертає увагу на захист біологічних, ніж соціальних потреб. Вона більше нагадує рекомендації, ніж закон. 1978 рік Уряд Польщі виносить на розгляд перший проект тексту Конвенції про права дитини. 1979 рік У цей рік, проголошений Міжнародним роком молоді, ініціативною групою уряду Польщі було запропоновано створити Конвенцію про права дитини, як єдиний міжнародний проект. 1989 рік Через 30 років після прийняття Декларації прав дитини робоча група подає в Комісію з прав людини кінцевий варіант документу, а 20 листопада 1989 року Генеральна Асамблея ООН приймає Конвенцію про права дитини. Рік Конвенція набирає чинності. 1990 рік Відбулася Всесвітня зустріч на найвищому рівні в інтересах дітей, на якій прийнято Всесвітню декларацію про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей у 90-ті роки і План дій з виконання Декларації. 27 вересня 1991 року Україна ратифікує Конвенцію про права дитини. У сучасного людства є тяжкий гріх – нещасливі діти. Про них багато пишуть та говорять, багато пробують допомагати. Але кількість дітей, що в біді не зменшується. Сьогодні діти усього світу потребують у захисті. 250 млн. дітей у світі існують за рахунок важкої праці крадіжок. 30 млн. дітей від 6 до 11 років не мають можливості відвідувати школу. Кожен рік помирає 5 млн. чоловік. В усіх країнах з низьким рівнем життя до 200 млн. дітей живуть за межею бідності. Дитяча смертність в Росії в 3 рази більше, ніж в Європі. Розповсюджується бізнес на дітях, використання дітей, від яких відмовилися батьки для трансплантації органів. В США 3000 маленьких американців починають курити кожен день. З’явився новий тип дитини – вуличні бізнесмени. Пояснюючи своє перебування на вулиці діти зазвичай називають сімейні причини та небажання відвідувати школу. Основний загал таких дітей закінчили 3-4 кл., тобто початкову школу. Серед них найбільший відсоток неповнолітніх злочинців, наркоманів, торговців наркотиками, повій. Кожен день на Україні підлітки здійснюють 104 правопорушення, серед яких вбивства, насилля. ? неповнолітніх на Україні – діти з різними хронічними захворюваннями. Дитиною, відповідно до ст. 1 Конвенції про права дитини 1989 р. визначається „кожна людська істота до досягнення 18 річного віку, якщо законом, що застосовується до даної особи, вона не досягає повноліття раніше”. Дитину не можна жодним чином прирівнювати до дорослої людини. Т.ч., в сучасному світі проблема дитинства являється самою головною проблемою в світі, тому що діти – майбутнє любої країни та всього миру. 20 листопада кожного року всі люди відзначають як День захисту прав дитини. Саме 20 листопада 1989 року Генеральною Асамблеєю ООН була прийнята Конвенція про права дитини. Рекордна кількість держав – 192 – ратифікували, підписали конвенцію або приєдналися до неї. США підписали конвенцію з великою кількістю поправок, але не ратифікувала. Україна 27 лютого 1991 року ратифікувала, тобто узаконила Конвенцію прав дитини, зобов’язались виконувати норми цього міжнародного документу, прийнявши ряд нових відповідних законів, створення необхідних установ та організацій. Близько 155 країн підготували нац. програми дій по виконанню завдань. Страхітливе становище дітей у багатьох куточках світу примусило ООН прийняти цей документ, який несе в собі ідею справедливості у ньому відчувається серйозна тривога доброзичливих дорослих про долю дитини. Діти в усіх країнах повинні мати пристойне життя, а забезпечувати його повинна держава. Конвенція складається з 54 статей, які охоплюють насамперед основні невід’ємні права, тобто ті, що належать дітям від народження і не можуть бути свавільно обмежені чи відібрані. Перелік прав, визначених для дитини в Конвенції, охоплює права громадянські (особисті) соціальні, культурні й політичні. Не має прав економічних бо визнано, що дитина повинна вчитись, а не працювати. Особисті права дитини: право на життя і розвиток; Соціальні права: право на охорону здоров'я; — право на відпочинок, вільний час, розваги і забави. Культурні права: право на освіту, освіта в обсязі неповної середньої школи є обов'язковою та безкоштовною; Старшим дітям конвенція надає певні політичні права, наприклад право на об'єднання і збори в мирних цілях. Конвенція визнає й особливі права для дітей-інвалідів, а також суспільно непристосованих дітей. Зрозуміла річ, що обов'язок утримувати дитину та право її виховувати мають батьки. Водночас і держави, що підписали Конвенцію, зобов'язані забезпечувати всі права дитини, які в ній закріплені. Для чого дітям необхідно знати зміст Конвенції про права дитини? Ці ж документи звернені до дорослих. Справа в тому, що діти повинні знати свої права, а потім, ставши дорослими, повинні знати, як відноситися до своїх дітей, якими принципами керуватися. В різних країнах та регіонах світу Конвенція виконується по різному з урахуванням особливостей кожної держави. Але об’єднують всі країни по відношенню до дітей, повага до дитини, його права, піклування, любов. Становище, в якому опинилися діти можна виправити лише створив умови. Практична частина уроку. Завдання №1. „Мовою документів...” Учні знайомляться зі ст.1 Конвенції ООН про права дитини: „Дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку”. Учитель. Кожна дитина, незалежно від раси, статі, мови, релігії національності, майнового стану, стану здоров’я, має рівні права з іншими дітьми. Права дитини – це спеціальні можливості, необхідні людині віком до 18 років для існування і досягнення зрілості. - Які ж спеціальні, додаткові права, що не мають дорослі люди, є в дитини? Перелік прав, передбачених для дитини в конвенції ООН про права дитини, охоплює права громадянські (особисті), соціальні, культурні й політичні. Відсутні права економічні, бо дитина повинна вчитись, а не працювати. Завдання №2. Вивчаємо права дитини за Конвенцією про права дитини та Конституцією України. Завдання : Порівняти статті Конвенції про права дитини зі статтями Конституції України за зразком: Завдання №3. Рольова гра „Телефон довіри”. У ч и т е л ь. Давайте проведемо рольову гру «Телефон довіри». Один учень сідає за стіл, а решта ставить питання. Запитання 1)Я вчинив адміністративне правопорушення. Чи мають право мене затримати? (Так. Але затримання не може тривати понад три години, окрім виняткових випадків.) 2)Я звернувся до лікаря, але не отримав належної допомоги. Чи караються дії лікаря? (Невиконання або неналежне виконання професійних чи службових обов'язків щодо охорони життя та здоров'я неповнолітніх внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.) 3)Мені 13 років, мене влаштували на роботу. Чи правомірні дії роботодавця? (Ні. Експлуатація дітей, які не досягай 14 років, шляхом використання їх праці з метою отримання прибутку карається арештом на строк до шести місяців.) 4)Які заходи впливу застосовуються до неповнолітніх при вчиненні адміністративних правопорушень? (До неповнолітніх у віці від 16—18років можуть бути застосовані такі заходи впливу: зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; застереження; догана або сувора догана; передача неповнолітніх під нагляд батькам або особам, які їх замінюють) Завдання №4. Рольова гра „Подорож країною прав людини”. Станції „Уявна країна” „Чарівна скринька” „Сад бажань” Станція «Уявна країна» Учні розподіляються на групи по5—6 чол. та отримують завдання: 1) Уявіть, що ви відкрили нову країну, де ніхто раніше не жив і де немає ні законів, ні правил. Тому ви і члени вашої групи повинні створити перелік із десяти найнеобхідніших, на вашу думку, прав людини. (Термін виконання — 5 хв.). Після цього групи учнів обмінюються своїми списками прав та визначають 5 найбільш вагомих. (Термін виконання — 3 хв.). Після того, як первісні групи отримують свої списки прав з помітками гравців з інших груп, вони мають зробити остаточний висновок про перелік прав. На листі ватману за допомогою кольорових маркерів група оформлює даний перелік, супроводжуючи його малюнками, піктограмами, девізами та гаслами. (Термін виконання — 5 хв.). Презентація плакатів, підбиття підсумків. (Термін виконання — 10 хв.). Станція „Відгадайка” На цій станції учні повинні відгадати, які речі знаходяться в «чарівній скриньці». Завдання Міжнародний документ, за допомогою якого всі люди на світіможуть захистити свої права, прийнятий ООН у 1948 р. Відповіді: Загальна Декларація прав людини (ведучий обов'язково повинен дістати цей документ зі скриньки та показати дітям). На кожне питання у гравців є три спроби. Чим більше спроб знадобилося гравцям для знаходження правильної відповіді, тим менший зароблений бал. Станція «Сад бажань» Організатори повинні спланувати гру таким чином, щоб ця станція була останньою. Тут будуть підбиті підсумки, визначені переможці. Ведучі мають провести рефлексію за такими запитаннями: Який настрій у вас після цієї гри? Кожна дитина отримує папірець у вигляді листочка, на якому їй пропонується написати свою мрію чи бажання. Організатори допомагають кожній команді прикріпити ці папірці на заздалегідь заготовлене гілля. Таким чином кожний клас виростить своє „дерево бажань”. Після відвідання станції іншими командами буде створено «сад бажань». Це не тільки акція, яка символізує дитячі мрії, але й цінний матеріал для аналізу на батьківських зборах, педрадах та на різних етапах навчально-виховного процесу, де йтиметься про реалізацію прав дитини. Закріплення. Для учнів 5-6 класів. Рольова гра. КУКОЛЬНЫЙ СПЕКТАКЛЬ «БУРАТИНО НА НОВЫЙ ЛАД» Действующие лица: Буратино, Лиса, Кот Базилио. (Появляется Буратино, поет песню). Буратино. Эх, хорошо живется на свете. Вроде бы все у меня есть, в школу хожу, друзья есть, игрушек много, но все-таки чего-то не хватает. Вот денежек бы побольше раздобыть, клад, что ли найти. Клад, что ли найти. Было бы у меня много денег, я бы киоск построил, торговал мороженным, пирожными, шоколадом и всяким вкусными вещами. Ой, про жвачки забыл, самое главное — их у меня много будет, разных, и с сахаром и без, и мятных, и фруктовых. Ах, объединение! А денег каждый день больше и больше будет. (Кот и Лиса осторожно подкрадываются и подслушивают). Кот (Лисе). Слышь, Лиса, Алиса! У Буратино, наверное, денег много, раз так расхвастался. Давай его скрутим, а денежки себе заберем. Лиса (Коту). Подожди, давай узнаем поподробнее. Надо действовать осторожно и хитро. Положись на меня. (Подходит к Буратино). Лиса. Здравствуй, дорогой наш Буратино! Как мы с Базилио рады тебя видеть! Как поживаешь, все ли в порядке? Буратино. Эх, такие мысли перебили... Здорово. А, это вы? Опять меня надуть вздумали, не удастся. Я теперь умным стал, никто меня обмануть не сможет. Лиса. Что ты, славненький наш Буратино! Никто тебя и не думает обманывать, мы просто мимо проходили, решили со старым знакомым поздороваться, а ты нас так встречаешь. Кот. Да, да, плохо встречаешь друзей. А мы тебе хотели дело интересное предложить... Буратино. Какие еще дела? Лиса. Твои деньги — наше дело, возьмешь нас в компаньоны? Тогда расскажем. Буратино. Какие деньги? Вы что? Да если бы у меня были деньги, я б тут с вами не разговаривал. У меня б был свой автомобиль, охрана, и еще много-много всего. Вы лучше мне подскажите, где найти клад? Кот. Какой еще клад? Нужно нам в земле копаться. Надо делать так: в переулке подстерегаем мужчину с портфелем. Мешок на голову, дипломат в лапы и бегом... Буратино. Нет, нет, так не пойдет. Я разбоем не занимаюсь, придумайте что-нибудь другое. Лиса. Конечно, наш умненький, разумненький Буратино. Ты что, Базилио, забыл нашу любимую песенку? (Лиса и Кот поют песню «Какое небо голубое...») Буратино. Ха, ха! Вспомнили тоже, кто теперь вам попадется на медный грош? Это я тогда глупым был деревянным мальчиком, а теперь я в школу хожу. Умным стал, не проведете. И все-таки мне... Ребята сейчас все умные, так что не подходит ваша идея. Думайте еще. Лиса. Придумала! Придумала! Откроем пункт по обману валюты! Все хотят зелененькие получать. Нарисуем побольше зелененьких бумажечек, они нам купоны разных цветов, а мы им зелененькие бумажки с портретами. Денег будет много-много. Чур, я заведовать пунктом буду! Обманывать я мастерица! Буратино. Я не умею и не хочу обманывать. Еще в тюрьму посадят, а я еще школу не закончил. Кот. Тебя не посадят, а мы с Алисой убежим. Буратино. Я не умею и не хочу обманывать, еще в... Нет! Слушайте мой план! (Лиса и Кот навострили уши). ...Будем продавать газеты, ходить по улицам и кричать: «Последние новости!». Заработанные деньги не будем тратить на кино, а складывать, а когда будет много, откроем свой киоск. Согласны? Лиса и Кот. Нет! Это не для нас — бегать по улицам! Мы еле ноги передвигаем, глаза не видят, куда нам! Кот. И сколько же это ждать придется? Мне б сразу, раз и все. Полные карманы. А тут жди. Лиса. Правильно, Базилио, говоришь. Не для нас это дело. Мы ждать не хотим! Ты когда станешь богатеньким, позови нас, мы будем твоими компаньонами. Буратино. Не нужны мне такие компаньоны! Уходите! Я своих друзей лучше позову. Уж они-то захотят помочь мне. Мы будем вместе работать и хорошо учиться! Вы поможете мне, ребята? (Обращается к зрителям). Мы будем честно зарабатывать деньги. И будем счастливыми! Ребята. Споем песню! «Вместе весело шагать...!»
СЦЕНКА «У ДОКТОРА» Ученик. Ах, доктор, у меня жар, внутри колет, снаружи жжет, сердце в пятки ушло, голова тяжела, как гиря. Полечите меня! Доктор. Садитесь, больной. (Ребенок садится на стол перед доктором). Да не стол, а на стул. Так, откройте рот, закройте глаза, вытяните руки вперед. (Достает молоток и ударяет по коленам). Ученик (подскакивая). Доктор, зачем вы деретесь? Я к вам лечиться пришел, а вы меня калечите. У меня и так в ухе стреляет, в спине щиплет, в коленке екает. Доктор. Успокойтесь, больной. Скажите лучше, в каком классе учитесь? Ученик. В третьем. Доктор. Какие сегодня уроки в школе? Ученик. Ну, как обычно — чтение, математика, украинский язык, вот только контрольная будет по нем. Доктор (внимательно смотрит на больного, жмурит лоб и говорит). Все ясно! У вас очень опасная болезнь: Инсламанто Гангриеноза Симптом. Ученик. Что-что? Говорите понятнее! Доктор. Болезнь называется воспаление хитрости. Нужно сделать укол. Ученик. Какой еще укол! Не хочу уколы! Я лучше пойду контрольную писать. (Убегает). Доктор. Ну вот, убежал, а еще говорил: «Не хочу учиться, а хочу лечиться». СЦЕНКА «КРАСНАЯ ШАПОЧКА И СЕРЫЙ ВОЛК НА НОВЫЙ ЛАД» Красная Шапочка (выходит, напевая песенку). «Мне не страшен серый волк». Волк. Это кто тут такой храбрый, меня не боится? А, старая знакомая, Красная Шапочка, сейчас я тебя съем. Красная Шапочка. Не имеешь права меня есть. Каждый человек, в том числе и я, имею право на личную неприкосновенность. Это во-первых, а во-вторых, у меня припасен целый арсенал вооружения, вот пожалуйста: баллончик с газом, автомат, нож, свисток. Ну что, испугался? Волк. Какое еще право? Вот у меня все права. Мой желудок требует пищи, я должен его слушаться. Красная Шапочка. Последнее предупреждение, и я стреляю! Волк. Ладно, ладно, я ухожу (плаксивым голосом). Ну, что за жизнь наступила? Все имеют право на неприкосновенность: и Красная Шапочка, и Три Поросенка, и даже Заяц. А мне что теперь делать, кого есть? Я же с голоду скоро помру. Красная Шапочка. Не огорчайся, возьми вот конфетку, — она очень вкусная. Если обещаешь нас не трогать, пошли со мной к бабушке в гости, она нас угостит вкусным пирогом. Волк. Ладно уже, обещаю, пошли. Для учнів 5-7 класів. Варіант №1. Малюємо Конвенцію. Мета: Закріпити знання. Хід: Роздати учням скорочений варіант Конвенції про права дитини з відміченими 2-3 статтями. Варіант №2. На основі скороченого варіанту Конвенції про права дитини та тесту-піктограми визначте: тест-помилку Висновок. Кожна дитина повинна знати, що свої права треба і можна захищати. Як ви вважаєте: Для чого було створено Конвенцію про права дитини? Кожна людина має не тільки права, але й обов’язки перед суспільством, в якому вона живе. Кожна дитина повинна визнавати і поважати права всіх дітей. Якщо всі люди будуть пам’ятати про свої обов’язки на нашій планеті всі будуть жити в мирі та злагоді. Музичне оформлення: Пісня М.Таніча „Когда мои друзья со мной”. Варіанти домашнього завдання: Розробити „Декларацію прав і свобод свого класу”
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |