| Головна » Історія України |
Мета уроку: розкрити процес утворення Української гетьманської держави, дати уявлення учням про особливості політичного та адміністративно-територіального устрою Війська Запорозького, фінансову систему, судочинство, формувати в учнів хронологічно-просторову компетенцію, уміння аналізувати та узагальнювати історичний матеріал, проводити історичні паралелі, розвивати критичне мислення, навички дослідницької роботи, сприяти вихованню поваги до державотворчих традицій українського народу. Тип уроку: комбінований. Обладнання: атлас, настінна карта, ілюстративний матеріал, відео. Основні поняття: «Гетьманщина», «полково-сотенний устрій», «демократія», «республіка», «Генеральна (військова) рада», «Старшинська рада», «Генеральний уряд». Основні дати: 1649-1764 pp. Хід уроку I. Організаційний момент (1-2 хв.) II. Актуалізація опорних знань Війна тривала вже 2 роки. З якого по який? - Коли відбулася облога Збаража? - Як розпочалася Зборівська битва? - Коли і за яких умов був підписаний Зборівський мирний договір? - Який зміст цього договору? - Чи відповідав договір фактичним успіхам Національно-визвольної війни? - Чому ж тоді Б. Хмельницький пішов на його підписання? «Збаразько-Зборівська кампанія» Робота з картою - територія Гетьманщини (атлас, стор.10-11) III. Мотивація навчальної діяльності Оголошення теми і мети. 1649 р. – створення держави – Військо Запорозьке (Гетьманщина). Проблемне завдання: виявити особливості Війська Запорозького (На дошці) 1.Політичний устрій, адміністративно - територіальний устрій. 2.Фінанси та судочинство. 4.Зміни в соціально-економічному житті. 5.Зовнішня політика Гетьманщини. Запитую в учнів: «Що ви очікуєте від уроку?» Використовую прийом «Знаю - Хочу дізнатись - Дізнався» Прикріплюю аркуш з конкретними очікуваними результатами. IV. Вивчення нового матеріалу З розгортанням національно-визвольної війни 1648-1657 рр. починається створення Української держави - Війська Запорозького. Це її офіційна назва. Неофіційно державу називали Гетьманщиною. Створювалась вона на основі традицій і звичаїв козацької демократії Запорозької Січі. Робота в групах. Діти отримують завдання та матеріали для дослідження в групах. I Група. Досліджує політичний устрій Гетьманщини с.106-108 підручника. Назва держави, столиця. 2. Територія, державні кордони. Форма державного правління. Вам допоможе ця схема: ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ ГЕТЬМАНЩИНИ Примітка до схеми: • генеральний писар — керував Генеральною військовою канцелярією; • генеральний обозний — відав артилерією і військовим постачанням; • генеральні судді (два) — очолювали гетьманський суд; • генеральний підскарбій — відав фінансами, був керівником Військового скарбу; • генеральні осавули (двоє) — були найближчими помічниками гетьмана у військових питаннях; • генеральний хорунжий — хранитель військової корогви; • генеральний бунчужний — хранитель гетьманського бунчука; • наказний гетьман (тимчасовий )— командувач військових сил на час проведення певних бойових операцій. ПИТАННЯ: Що було покладено в основу політичного устрою Гетьманщини?
Вчитель Республіка – (суспільна справа) форма правління, за якої вища державна влада належить вибраним на певний термін органам влади. ДОКУМЕНТ Посол Венеціанської республіки Альберто Віміна у червні-серпні 1650 р. провадив переговори з гетьманським урядом про можливий союз України й Венеції в боротьбі з Туреччиною. Повернувшись додому, він склав письмовий звіт, де докладно розповів про життя козаків та, зокрема, про особливості козацької держави, що її визначав як республіку. «В цій республіці козацькій - якщо визнають кращою думку інших, то не соромляться цього, без упертості відмовляються від власного погляду і пристають до правильнішого. Тому я сказав би, що це справжня республіка.» Вчитель прикріплює на плакат символи держави + РЕСПУБЛІКА Символи Гетьманщини – герб та прапор Війська Запорізького
Вчитель демонструє фільм 2 «Українська Гетьманська держава» з 1 хв.16 сек. Вчитель: -Чи були тоді, в XVII столітті у світі подібні республіки? 1. Це питання попередньо досліджувала учениця____________________________ Див. додаток до уроку 1.
II Група. Адміністративно-територіальний устрій Української козацької держави. стор. 108-109 підручника. 1. Адміністративно-територіальні одиниці. «Територія держави ділилась на 16 полків; на правому березі Дніпра - 9: Чигиринський, Черкаський, Канівський, Корсунський, Білоцерківський, Уманський, Брацлавський, Кальницький і Київський; на лівому березі - 7: Переяславський, Миргородський, Полтавський, Прилуцький, Ніжинський, Чернігівський і Стародубський. На чолі полків стояли полковники. З-під влади полковників вийшли міста, що мали своє самоврядування на основі магдебурзького права. Вони самі вибирали собі міський уряд і суддів. Полкова влада до їх внутрішнього життя не мала права втручатися. Полки ділилися на сотні, на їх чолі стояли виборні старшини — одночасно і військові начальники, й правителі округи-сотні. В кожному полку була своя старшина: полковий писар, суддя, обозний, осавули. Завдання Яким був адміністративно-територіальний устрій Української козацької держави? Учні прикріплюють схему устрою держави на плакаті. III Група Українське військо Документ «Територіальний принцип побудови збройних сил Української держави був ефективним. Певна територія виставляла декілька сотень вояків, які об’єднувалися в полки. Цей принцип (полково-сотенний) давав змогу створити велику для свого часу армію, а також швидко здійснювати її мобілізацію. Ядром армії стали реєстрові та запорозькі козаки, до них приєдналися учорашні селяни і міщани. Основу армії становила оснащена вогнепальною зброєю козацька піхота. Вона мала славу однієї з найкращих в Європі. У бойових операціях використовували також кінноту. На озброєнні армії була легка і важка польова артилерія. Козацьке військо мало добре налагоджену розвідку і контррозвідку, сторожову, обозну, санітарну та інші служби. За своїми бойовими можливостями вона не поступалася найкращим європейським арміям». Вчитель звертає увагу на оззброєння козаків (стор.108 «Козацька зброя». Малюнки. Вислів турецького султана: «Коли сусіднє панство повстає проти мене, на обидва вуха сплю, а коли козаки - мушу одним вухом слухати». Учні коментують вислів та прикріплюють на плакат слово «ВІЙСЬКО». Група IV Фінанси та судочинство, стор. 110 підручника, додаткові матеріали. Фінанси. Фінансова система 1. Грошовими справами в козацькій державі безпосередньо керував Богдан Хмельницький. З 1654 р. введуть посаду підскарбія в уряді (завідував фінансами). 2. Джерела доходів (звідки брали гроші для держави?) – плата за землю, млини, броварні, платили за їх оренду, з торгівлі, загальні податки (одиниця оподаткування – двір). Грошовий податок називався чинш. 3. Грошові знаки – польські монети, московські і турецькі гроші. Наприкінці 1649 р. розпочалося карбування державних монет; щоправда, таких монет не знайдено. Як була організована система фінансів? - Звідки надходили гроші до бюджету країни? Схему прикріплюємо на дошці. 2.Судочинство. Стор.110 підручника другий абзац. -Якою була вища судова інстанція Гетьманщини? 1. Власна система судочинства: Генеральний суд, полкові і сотенні суди. 2.Найвища судова установа - Генеральний військовий суд при гетьманові. 3.Знищено всі станові суди. 4. Суди – при магістратах. Були церковні суди. Прикріплюємо на плакаті « СУДОВА СИСТЕМА». Вчитель розповідає про зміни в соціально-економічному житті. Було ліквідовано велике й середнє світське землеволодіння. 5. Особиста свобода абсолютної більшості селян і міщан, які могли вільно вступати до козацького стану. Демонструю фільм «Українська Гетьманська держава» з 1 хв.17 сек. до 1 хв.36 сек. Жодна держава в світі не може існувати без зовнішніх зв`язків з іншими державами. Визначте, якою була зовнішня політика Гетьманщини? (Вправа «Побудуй речення». Складіть зі слів, написаних на дошці, правильні твердження.) Австрія, Іспанія, Південна Німеччина, ворожість. Московія, Валахія, Молдова – слова, підтримка, діло, не поспішали. Хмельницький, союзник початок 1648 р., Кримське ханство. Зовнішня політика була складовою частиною діяльності гетьманського уряду. Україна підтримувала дипломатичні контакти з Росією, Кримським ханством, Туреччиною, Молдавським князівством, Трансільванією; Гетьманщину визнали Венеція, Швеція тощо. VII. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ Вправа «Мікрофон» Залучаю майже всіх учнів, використовуючи елементи бесіди. Учні висловлюють власні думки щодо проблемного питання, поставленого на початку уроку. Демонструється опорний плакат, створений під час уроку. Див. додаток 2. Проводжу вправу «Незакінчені речення…» На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було.. Знайдіть зайве слово: Республіка, вибори гетьмана, козацька старшина, генеральний підскарбій, сейм, полки, сотні. Аргументуйте свій вибір. Гра « Правда – неправда» Учні відповідають: «Так, тому що…» або «Ні, тому що…» 1.Козацька держава була монархією. 2.В Українській козацькій державі всі стани мали рівні права. 3.Головним соціальним наслідком Національно- визвольної війни стала фактична ліквідація кріпацтва. 4.Офіційна назва держави,що постала в результаті національно – визвольної війни - Українська козацька держава. 6 У 1648 – 1649 роках козацьке військо здійснило дві переможні компанії проти Польщі. 7. Наша країна офіційно називалася Гетьманщина. VIII. ПІДСУМКИ УРОКУ, ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Учитель підбиває підсумки уроку. Дає додаткові питання: що нового дізналися на уроці? Яких навичок набули? Як це може згодитися в житті? Вчитель проводить інструктаж щодо виконання домашнього завдання.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |