Головна » Історія України

Опозиційний рух в Україні

Мета: Повторити, закріпити та узагальнити знання по темі. Продовжити формування критичного мислення учнів. Розвивати уміння аргументовано відстоювати свою точку зору, порівнювати та аналізувати  історичну інформацію, вдосконалювати навички логічного мислення. Виховувати в учнів  повагу до історичного минулого своєї країни.

Тип уроку: урок перевірки знань, вмінь та навичок

Форма уроку:  прес-конференція  з елементами літературної  вітальні                

  Обладнання: галерея портретів дисидентів, імпровізована вітальня,   мультимедійна презентація « Ми не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних», епіграф « Наша ціль- людське щастя і  воля» І. Франко

 

                                            Хід уроку

 І.Організаційний момент

 ІІ. Актуалізація опорних знань

 Слово вчителя історії. Опозиційний рух, що був представлений трьома основними течіями дисидентів,- непроста сторінка в історії України. Трагічна доля була уготована багатьом дисидентам. Методи їхнього опору були мирними, але чи досягли вони  певних результатів. Історик Іван Лисяк-Рудницький говорив: «Доки живе людина незгодна – доти живе й людство в цілому». Чи згодні ви з  цим?

 

Діалог з учнями:

-Чи вважаєте ви за необхідне критикувати політику, лідерів,їх дії?

-Як будете поводитись самі в разі незгоди?

- Чи можете ви відстоювати до кінця свої власні ідеї?

 

Вчитель історії:Тема дисидентства настільки важлива та складна з морально-етичної точки зору, що гідна обговорення на нашому уроці.

 Наша прес-конференція не зовсім звичайна:сьогодні зустрічаються представники радянського часу та ХХІ ст..

Зараз я пропоную всім присутнім  по запропонованим асоціаціям визначити ключове слово, яке має безпосереднє відношення до зародження дисидентського руху.

 

 Гра « Ланцюжок  асоціацій»

 

   Асоціація №1

Включається музичний фрагмент з пісні « А за вікном майже весна…» групи «Океан Ельзи».

 

Асоціація № 2

Учням пропонується вислів, що був поширений серед інтелігенції радянських часів:

« Сюрреалізм- це те, що я відчуваю;

Реалізм-це те, що я бачу,

Соцреалізм-  це те, що я чую»

 

Асоціація № 3

Повість І.Еренбурга « Відлига»

(Ключове слово « відлига»

-         Ви знаєте, що період «відлиги» був основним змістом десталінізації. Хто хоче поділитися своєю думкою з цього приводу?

 

Учень: Дійсно, період відлиги, що був основним змістом десталінізації, сприяв духовному оновленню у житті суспільства: як бруньки на деревах, виникали твори представників інтелігенції, у яких спостерігались спроби розширити « межі соцреалізма», відповісти на питання, що замовчувались владою.

 

 А зараз ми починаємо нашу прес-конференцію. У кого з присутніх є питання з цього приводу?

 

Кореспондент газети « Голос України»( ХХІ ст.)

-У мене питання до відомого адвоката 70-80 рр ХХ ст.:якими були причини дисидентського руху в Україні? У чому особливості українського дисидентства?

 

Адвокат( 70- 80 гг ХХ ст.):

-Я думаю, слово «відлига» дуже точно відображає суспільні процеси, що відбулись у СРСР, й в Україні з приходом до влади унікальної, складної за характером людини Микити Сергійовича Хрущова. Я дуже добре пам‘ятаю той шок, який викликали у мене повідомлення про  ХХ з‘їзд КПРС, який розвінчав злочини сталінських часів. Це дало поштовх до духовного пробудження у СРСР, а в Україні першою ластівкою перегляду позицій соцреалізму у культурі стала стаття А.Довженко в «Літературній  газеті» - « Мистецтво живопису й сучасність»

    Помітний вплив на формування інакодумства справляли зовнішні фактори. перед усім це стосується антикомуністичних виступів у країнах соціалістичного табору, зокрема 1956 року в Угорщині, потім Польщі, Східній Німеччині. Розгортання світового правозахисного руху, стимульованого прийнятою у 1948 році та розповсюдженою в Україні в 1963 року «Загальною Декларацією прав людини». В Україні дисидентство  виступало за національні та громадянські права, а також релігійну свободу.

 

Вчитель  історії: Таким чином, серед причин зародження українського дисидентсва можна назвати такі: 

1.десталінізація;

2.реабілітація багатьох культурних та державних діячів України;

3.непорушність основ власних структур;

4.критичне відношення до комуністичного режиму, невдоволення незавершеністю

   десталінізації;

5.інтерес до до української культури та культури країн Заходу.

( учні роблять записи у зошитах)

 

Так же як і в інших республіках  СРСР, українські дисиденти характеризувались:

- мирними формами протесту;

- чіткою організацією (гуртки, об'єднання);

- участь  в опозиційному русі різних прошарків населення.

 

Мистецтвознавець: Осередок   українських дисидентів складали «шестидесятники»- нове плідне покоління письменників та поетів, що здобувало собі визнання. До нього належали Ліна Костенко, Василь Симоненко,Микола Руденко,Іван Драч, Іван Світличний, Микола Вінграновський. Пізніше до них приєдналися Василь Стус, Михайло Осадчий,Ігор та Ірина Калинці, Іван Гель та брати Горини.

  Учень:      Євген Сверестюк писав у 1993 році: «…Серед ознак шестидесятників я б поставив на перше місце юний ідеалізм, який просвітлює, підносить і єднає…

     Другою ознакою я б назвав шукання правди і чесної позиції..Поетів тоді називали формалістами за шукання своєї індивідуальності. Насправді, за шукання істини- замість ідеї спущеної зверху для оспівування.

     Як третю ознаку я б виділив неприйняття, опір, протистояння офіційній літературі та всьому апаратові будівничих казарм.»

Мистецтвознавець:На останній хвилі відлиги встигло розквітнути багато талантів, які потім страждали за це. Це були яскраві особистості.

Учені розповідають про В.Симоненка.,(вірш) В.Стуса,( вірш) Л.Костенко,( вірш «Життя тече без коректур) І.Драча, А.Горську(Вірш В.Стуса на могилі), В.Михайличенка,Опанаса Заливаху

 

Журналіст телеканалу  (ХХІ ст.)

У мене питання до людини, яка входила до українського робітничо-селянського союзу. Що ви можете розповісти про « Справу юристів» та про судовий процес, що проходив у Львові в 1961 році?

Учень.

Левко Лук'яненко- блискучий юрист, людина складної долі, але сильного характеру та палкої любові до України. У 1959 році заснував Український робітничо – селянський  союз, який одразу став об'єктом пильної уваги з боку КДБ. Незабаром була заведена « Справа юристів». Суд відбувся у травні 1961 року, у Львові. Було висунуте звинувачення за статею 56 « Зрада Батьківщини».

    Левка Лук'яненка приговорили до розстрілу, інші отримали від 10 до 15 років таборів. Пізніше, після касаційних скарг, смертний вирок Левку Лук'яненку було замінено на 15 років ув'язнення у таборах.

 

 Радянський прокурор ( 60-70 роки ХХст.)

Я хочу доповнити. Як ви вже чули Лук'яненко, який очолював антирадянську націоналістичну організацію з метою створення «Самостійної України» був засуджений до смертної кари. Але радянський суд замінив смертний вирок на 15 років виправних робіт. Але замість вдячності Лук'яненко разом із однодумцями розповсюджував «самвидавницьку літературу» через закордонних агентів по радіостанції « Свобода»

 

Кореспондент газети  ( ХХІ ст.)

Не так давно в Україні помер відомий дисидент- правозахисник Микола Руденко. Що ви можете розповісти про цю людину та його діяльність?

 

Учень розповідає про життєвий шлях М. Руденка.

 

Розповідь історика, що входив до УХГ.

-Коли Радянський Союз підписав у серпні 1975 року у Хельсінки документ про дотримання громадянських прав та свобод свого народу, скрізь почали створюватись легальні групи з метою контролю за дотриманням прав людини.

  Перший Хельсінський комітет був заснований у Москві у травні 1976 року, пізніше подібні об'єднання виникли у Литві, Грузії, Вірменії. А 9 листопада за  ініціативи Миколи Руденка в Україні була створена група,що сприяла виконанню Хельсинських домовленостей( українська Хельсинська група) до якої увійшли Левко Лук'яненко, Іван Кандиба, Оксана Мешко, Олекса Тихий, Петро Григоренко,Святослав Караванський та інші, всього 36 осіб.

 Метою УХГ було: ознайомити український народ з декларацією прав людини, підтримувати зв'язок  з іноземною пресою, інформувати світову спільноту про факти порушення прав людини в Україні.

  В СРСР існувало ще 5 подібних груп, серед яких УХГ була самою активною. Головне те, що вона діяла у межах закону та відносилась з глибокою повагою до людей інших національностей. Але до 1980 року більшість членів УХГ були заарештовані та засуджені у середньому на 12 років позбавлення волі.

  У таборах загинули В.Стус, В. Марченко, О.Тихий, Ю. Литвин.  Декого з дисидентів відправили до  лікарні для психічнохворих. Серед працівників КДБ  «вищим досягненням» було добитися від підсудних покаянного звернення до урядових установ. Так добилися каяття від І.Дзюби, Олекси Бердника, Григорія Снегірьова.

Учень читає вірш М.Руденка написаний у 1977 році:

Так просто все:напишеш каяття-

І роздобудеш право на життя.

Лише десяток слів чи, може, фраз-

І все вчорашнє вернеться за раз.

Дерева й квіти в іскорках роси.

Та за вікном дитячі голоси;

Та риба в озері та в небі птах, та смак цілунку на твоїх устах,

як свідчення любові й доброти…

Та тільки ти - уже не будеш ти

Похилений,змарнілий від недуг,

Ти тільки оболонка, а не дух.

Тепер старі костюми приміряй,

 удосконалюй кабінетний рай,

Топчи ту ж саму стежку у гаю -

Не вернеш душу втрачену свою.

Лише  десяток вимучених слів,

Які ти у потьмаренні наплів,-

І вже тебе нема,

А є пітьма,

Є у людину схована тюрма.

                       ( Прапор, 1990,№ 11)

Запитання вчителя ( метод «Мікрофон»):

-         Чи вправі хтось засуджувати людину за таке « каяття» і чи вправі взагалі ми судити? ( відповіді учнів)

 

Кореспондент газети « Голос України» ( ХХІ ст.)

Так перемогли дисиденти чи програли? Канадський історик Орест Субтельний ( його родина з України) чітко написав у книзі « Україна. Історія»: Дисиденти програли. А може і справді нікому такі жертви не потрібні? На це питання немає однозначної відповіді. В той час це для дисидентів була не боротьба, а їхнє життя,а життя це вже перемога. Мені б хотілося узнати вашу думку з цього приводу.( Елементи диспуту)

 

Вікторина « Пам'ятні імена»

1.Дисидент, якому смертна кара була замінена 15-річним ув'язненням (Л.Лук'яненко)

2.Ідеалом цього поета був Григорій Сковорода. Своє життя він закінчив у таборі особливого режиму. ( В. Стус)

3.Ця людини є режисером фільму  « Тіні забутих предків» ( Параджанов)

4.Редактор « Українського вісника». Автор збірки матеріалів про долю 20-ти засуджених інтелігентів « Лихо з розуму». ( В.Чорновіл)

5.У тюремному щоденнику він пише: « Я читав і підписував ідіотське покаяння. «Соромлюсь і засуджую»- ледве читав, не бачив нічого від болю, зливалося…»( Гелій Снегірьов)

6.Засновник Української Гельсінської Спілки. Відомий правозахисник. Помер у 2004 році. ( М. Руденко)

7.Поет, який прожив коротке, але яскраве життя. Автор слів « Можна все на світі обирати, сину. Вибрати не можна тільки Батьківщину.»

Перевірка випереджального завдання

-         Який епіграф ви підібрали би до теми ( учні зачитують свої епіграфи)

Учитель: Ще раз хочу нагадати вам слова Івана Лисяка-Рудницького: « Поки живе людина незгодна – живе й людство в цілому». Нашу конференцію завершено. Всім нам є про що подумати.

Домашнє завдання: Написати твір – есе « Хто ж переміг: влада чи дисиденти?»


Теги: дисиденти, Копичко Л.А.
Навчальний предмет: Історія України
Переглядів/завантажень: 542/173


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar