| Головна » Географія |
Мета: Поглибити знання учнів про загальні ознаки гідрологічного режиму та роботи річок на прикладі найбільших рік України; навчити давати комплексну характеристику, виявити закономірності розташування річкових систем; дати уявлення про географію і значення каналів; удосконалювати уміння і навички роботи з тематичними і контурними картами. Розвивати вміння вибирати головне, творчо мислити. Виховувати любов до природи, бережливе відношення до навколишнього середовища та економне використання природних ресурсів Тип уроку: комбінований Наочність: підручник з географії, географічний атлас, карта «Поверхневі води», фізична карта України, контурні карти, слайди краєвидів основних річок України та каналів. Завдання уроку 1.називати основні річкові басейни України; 2. показувати на карті ріки, канали; 3.характеризувати загальні риси гідрологічного режиму та роботи річок, каналів; 4. аналізувати природні умови басейнів річок; 5. робити висновок про закономірності в розподілі річкового стоку. На землі вода є символом руху; вона тече вічно не зупиняючись і незнаючи втоми … Елізе Реклю Задача Картка №1. Визначте падіння і похил річки, довжина 3 000 км., висота витоку -260м., гирла –(20м.). Картка № 2. Визначте похил річки довжина якої 502 км., висота витоку -256м., а висота гирла -100м. Картка №3. Ширина річки 20м., середня глибина 1,5м., швидкість течії -2м/с. Визначте витрату води в річці на цій ділянці? Картка №4. Визначте річний стік Дніпра, якщо його пересічна витрата води у гирлі становить – 1 7000 м3/с.? Хід уроку: І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів: Робота з картками. Що називається витоком? Тривале підняття рівня води в річці, яке повторюється з року в рік в один і той же сезон (повінь) Що таке льодостав? Короткий аналіз відповідей учнів. Звучить шум ріки (аудіо запис) ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Слова вчителя. Течуть по землі ріки. Великі і могучі. Працівниці і годувальниці. Без зупинки несуть вони свої води до морів і океанів. І навіть зовсім маленькі, ті, які непомічені на картах. Їх називають голубими «капілярами» Землі. Скільки б’ється таких сердець, які подібно моторам, подають із підземних глибин джерельну воду. Хіба вони не живі? То спокійні і тихі, то швидкі і гомірливі. Не має такої, щоб точнісінько повторювала якусь іншу. Всі вони різні. У кожної ріки свій характер, «почерк», «паспорт» і цілий ряд властивих рис та особливостей. Як не згадати мудрого вислову давньогрецького філософа Геракліта: «Неможна двічі увійти в ту саму річку». Це справедливо, бо кожної наступної миті річка нова, інша. «Річки – посланці неба» - твердив у своїх безсмертних творіннях давньогрецький поет Гомер. У поетичному образі, він, сам того не знаючи, алегорично визначив природу річок, бо стік води в них, переважно формується опадами з неба. Через 3 тисячі років чудовий російський учений – кліматолог Воєйков писав «Наслідком опадів є джерела і річки, які повертають надлишок води в океани чи внутрішні басейни. У них вода знову випаровується і знову здійснює свій колообіг … Річки можна розглядати як продукт клімату». Людину здавна цікавили таємниці, що їх на кожному кроці ставила перед нею природа і людина витратила тисячоліття на те, щоб поступово розгадати багато з них. До числа таких таємниць належать і питання, пов’язані з походженням і життям річок. Що являє собою річкова система? (запитання до учнів) ІV. Вивчення нового матеріалу: 4.1.прийом «Мандрівка» - повідомлення учнів про найбільші ріки України. - Дніпро. - Дунай. - Дністр. - Сіверський Донець. - Південний Буг. - Тиса. 4.2. Робота учнів з картою « Поверхневі води». Визначення річкових систем основних річок України. 1. Учні працюють в парах 3 хв. 2.За викликом вчителя учні виходять до дошки і на настінній карті «Поверхневі води показують основні річки України та їх притоки, всі останні учні наносять їх на контурні карти, які роздані на парти. Слово вчителя. 4.3. Скільки описів у художніх творах про красу ріки, її багатство, силу, могутність. До Вашої уваги пропоную послухати вальс австрійського композитора Йогонна Штрауса «На прекрасному голубому Дунаї». (Учні слухають музику і закінчують роботу на контурних картах). 4.4. Слухання поетичних рядків про ріки, які підготували учні. Вислови, надруковані на плакатах і розміщені по класу: a)«Чудовий Дніпро у тиху погоду, Коли вільно і плавно мчить Крізь ліси і гори повні води свої…» М.В.Гоголь б) «Реве та стогне Дніпр широкий…» Т.Г.Шевченко в) «Розлився Дніпро, богатир величавий, слов’янська чудо-ріка, краса України, народів трьох слова- вільна, широка, дзвінка.» Іван Нехода г) «Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій. Щоб лани широкополі, і Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий.» Т.Г.Шевченко 4.5. Вчитель: «А скільки загадок, прислів’їв про ріки та водойми». 1. І день і ніч, і восени й весною Тече вона й не знає вороття В пустелі і степи несе з собою. Ввібравши талий сніг і лід весною. Дарує всім вологу і життя. (Річка) Біжить, шумить, хвилюється, А добігла й загубилася. (Річка) Вода камінь точить (Народна мудрість) Великі річки з малих джерел починаються Вода м’яка, а камінь пробиває Вчитель: поясніть зміст прислів’я По якій дорозі пів року ходять, а пів року їздять (по воді) Тече, тече, не витече, біжить, біжить,не вибіжить ( річка) М’якша від вовни, а прориває скелі (вода) 4.6. Самостійна робота учнів з підручником сторінка 142-143 «Канали», прочитавши вони повинні дати усно відповіді на запитання. Що таке канал? Для чого створюють канали? Чому канали називають «рукотворними ріками»? Яке значення каналів? Назвіть найбільші канали України? (Учні називають, а вчитель показує на настійній фізичній карті України) 4.7. Слухання повідомлень учнів про найбільші канали. Виступи учнів (1) Найбільшою водною артерією України є Дніпро - третя за величиною (після Волги і Дунаю) річка Європи. Загальна довжина Дніпра становить 2210 км.. у межах України – 981 км. (див. додаток 6). В Україні басейн Дніпра займає 65% усієї її території. Річка бере початок на північному заході Росії - на Валдайській височині, де витікає невеликим струмком з болотного масиву Аксенівський Мох. Поповнюючись численними притоками, впадає в Дніпровський лиман - витягнуту зі сходу на захід (на 58 км) затоку північної частини Чорного моря. З Дніпром та його басейном пов’язане формування української нації та її державності, зародження і розвиток історії України. Дніпро – центральна і південна частини водного шляху «з варягів у греки». Він часто згадується у творах давніх і середньовічних авторів і має багато назв. Для римлян - це Динапріс, греків – Борисфен, слов’ян – Славутич, турків – Узу. На березі Дніпра лежить багато великих міст України – столиця держави Київ, Черкаси, Кременчук, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ,Запоріжжя, Нікополь,Херсон. Дніпро є найбільшою судноплавною річкою України, основним джерелом водопостачання. Від кордону з Білоруссю Дніпро тече в південному, а далі в південно-східному напрямі. Між Дніпропетровськом і Запоріжжям річка перетинає Український щит і змінює свій напрям на південно-західний. До спорудження Дніпрогесу в 1932році тут були Дніпровські пороги- Кодацький, Сурський, Лоханський, Дзвонецький, Ненаситець, Вовнизький, Будило, Лишній і Вільний. Дніпро приймає більш як 1000 притоків, довжина лише 90 з них перевищує 100км. Найбільшими притоками Дніпра є Прип’ять, Рось, Базовлук, Інгулець, Десна, Трубіж, Ворскла, Оріль. Самара. Основний стік Дніпра формується в більш зволожених північних районах. У багатьох місцях своєї нижньої частини, де випадає значно менше опадів. Дніпро практично не має притоків. Майже 60-80% стоку припадає на весняний період. Влітку та взимку Дніпро характеризується низькою меженню; замерзає з грудня до першої – другої декади березня. У верхній течеї Дніпро живиться сніговими(50%), дощовими(20%) і підземними водами, у нижній – в основному сніговими(80-90%). Ширина Дніпра у верхній частині на території України (без водойм) – 90-700м, від Києва до Дніпропетровська - 300 – 1500м, нижче від Херсона Дніпро розділяється на рукави і багатьма гирлами впадає в Дніпропетровський лиман. Переважна глибина річки – 3-7м., швидкість течії – 0,4 -1,2 м/с. На Дніпрі є багато островів – намивних і корінних. Найбільший корінний острів – Хортиця, розташований поблизу Запоріжжя. Його площа – близько 30 км. кв., значно витягнутий (близько) за течією Дніпра (ширина- близько 2,5км), складається з твердих кристалічних порід, що утворюють круті береги у вигляді скель (Чорна, Тараса та ін..), які на 50-70 м підносяться над водою. Понад 10% площі острова займають ліси. На південь від Запоріжжя, де закінчується підвищене Запорізьке пасмо, Придніпровська низовина зливається з видовженою Причорноморською низовиною. Лівий берег Дніпра низький, прилеглі ділянки рівнини, займають великі площі. Плоскі рівнинні долини сягають ширини 15 км і більше. Берег здебільшого мало підвищується над водою. На ділянці між місцями впадання річок Макра Сура і Конка (на схід від Запоріжжя) прибережна долина Дніпра дуже звужена. На лівому березі є окремі підвищення – гори. Серед них Хоцький горб. (2) КАНАЛ ДНІПРО-ДОНБАС Штучні річки, насосні станції, велетенські водоводи, дюкери, тунелі, мости та багато інших великих і малих об’єктів об’єдналися в одну складну велетенську споруду – канал. А сам канал 60-80 м. завширшки, його середня глибина 5м. він розрахований на пропуск 120 м3/с води. Траса каналу починається від Дніпродзержинського водосховища, проходить по заплаві річки Орель до селища Краснопавлівка, що на вододілі між Дніпром і Доном. Та, щоб досягти цього місця, воду треба підняти на висоту двадцятиповерхового будинку. Цю роботу виконують насосні станції. За добу вони зможуть перекачати до десяти мільйонів кубометрів дніпровської води. Під час переходу через найвищу точку вододілу вода потече по тунелю у дві нитки. Довжина тунелю 3,3 км, а діаметр 5м% по такій трубі вільно може пройти автобус! Потім вода поверне в улоговину Краснопавлівського водосховища, яке відіграє роль немовби водонапірної розподільної башти: вона посилатиме воду по трьох напрямах- до міст Харкова і Донецька та Сіверського Дінця. Але хіба тільки Донбасу потрібна вода? Її дуже не вистачало Криворізькому залізнорудному промисловому району основній сировинній базі чорної металургії нашої країни. Води споконвіку спрагло чекали степи Північного Криму і Причорномор’я безводдя писав Олесь Гончар: «Степи й степи. Марево й марево над ними. Безлісий, трагічно беззахисний край, переповнений сонцем і світлом. Споконвіків мріючи про воду, він вимріяв собі тільки це марево – розкішу ілюзію води… «Пити»,- благав увесь народ, знемагаючи від спеки…» Криворіжжя багато років жило на водних ресурсах місцевих річок Інгульця і Саксагані, але вони вже давно не в змозі забезпечити потреби у воді великого індустріального району, бо потреба в ній до 1970 року зросла приблизно в шість разів. Через те й сюди направили частину водних багатств Дніпра по каналу Кривий Ріг. Довжина каналу невелика, усього 42 кілометри, але справи, які він вершить, - величезні. Щороку по ньому надходить до вогнедишних печей, які варять чавун і сталь, до ТЕЦ, ДРЕС і в населені пункти близько 700 млн. м3 води, причому сьома частина цієї кількості витрачається на зрошення земель навколишніх колгоспів і радгоспів. Час торкнувся і каналу Кривий Ріг: він почав старіти. Виникла необхідність докорінної його реконструкції, щоб удвічі збільшити кількість води, яка надходить по ньому. Водночас розроблявся проект створення Інгулецького каналу. Новий канал передбачено почати від Кременчуцького водосховища і спрямувати воду уже в готове природне русло річки Інгульця. Завтрати будуть незначні, а економічна вигода – дуже велика: Інгулець, оживлений дніпровською водою, понесе її спраглим землям Кіровоградської, Дніпропетровської, Микоалївської і Херсонської областей. У першу чергу по Інгулецькому каналу йтиме витрата води в 31м3/с, в другу – у два з половиною рази більше; а розподілятиметься вода так: три четверті – на зрошення земель, чверть- на промислові потреби Криворіжжя. Ще одну добру справу вже робить Дніпро: його вода пішла в Північний Крим. Великі простори цього району зайняті степами. Землі тут родючі і можуть давати хороші врожаї, але їм завжди не вистачало води. Які тільки проекти не пропонувалися для оживлення кримських степів: викачувати воду із земних надр, гнати її сюди із річки Кубані по трубопроводу, прокладеному по дну Керченської протоки, добувати вологу з повітря шляхом конденсації водяних парів і т.д. І все було марно. Минули роки, і вже в радянський період від пропозицій перейшли до конкретних справ- будівництва грандіозного Північно - Кримського каналу. Знову ж таки воду дав Дніпро. Її почали брати з Каховського водосховища в кількості близько 300 м3/с. По першій ділянці протяжністю близько 209 км вона пішла самопливом, а на всьому іншому шляху її довелося піднімати з допомогою насосних станцій на висоту 8, 26, 67 і 36 м. У 1965 році дніпровська вода дійшла до Джанкоя серця степового Криму, а через шість років досягла Керчі, кінцевого пункту. Уся довжина каналу 402,6 км. Щоб не було ніяких перебоїв, на каналі є 5 водосховищ, понад 250 різних великих гідротехнічних пристроїв. Словом, канал – надзвичайно складна споруда. Від нього відходять живлючі гілки, які подають воду до зрошуваних масивів. Усього в зоні каналу буде зрошуватись 1580 тисяч гектарів. Усі населені пункти одержать удосталь води. 1981 року розпочали будівництво третьої черги каналу. Його нове відгалуження піде в Сімферополь, Севастополь, забезпечить весь Південний Крим, напоїть най посушливіші райони: Чорноморський, Сакський, Червоногвардійський. Це – одна з ударних будов одинадцятої п’ятирічки. На берегах Дніпра розкинулося багато великих і матеньких міст, і кожне з них — сторінка історії Русі й Украни. Зупинимося на одному з них. Канів — стародавнє місто, засноване Ярославом Мудрим. Про нього, як про стародавню фортецю слов'ян на півдні, згадується в літопису XI сторіччя. На Тарасовій горі, що височить над Дніпром, лежить прах великого поета Тараса Григоровича Шевченка, який присвятив Дніпру немало чудових строф своїх геніальних творів. З високого постаменту дивиться Великий Кобзар на широкий Дніпро, на неозору далечінь рідної України. За кілька десятків кілометрів нижче від цього пам'ятника, на правому березі річки, розкинулись Черкаси з їх чарівними парками й садами. Це — одне з найгарніших міст на великій річці. За Радянської влади воно перетворилося на великий економічний і культурний центр Правобережної України. Тут, на високому березі Дніпра, височіє меморіальний комплекс — Пагорб Слави — пам'ятник воїнам, що загинули у Великій Вітчизняній війні. У правій руці гігантської постаті жінки, яка уособлює Батьківщину-матір, у чаші незгасним смолоскипом горить, Вічний вогонь; ліва рука трохи піднята і немовби благословляє людей, що зібралися внизу, й урочисто закликає на майбутні подвиги в ім'я Вітчизни. Кременчуку, розташованому між Кременчуцьким і Дніпродзержинським водосховищами, близько трьох віків. За царизму це було занепале повітове містечко, а нині — великий промисловий центр. На красуні Тисі — найбільшій притоці Дунаю — України, Угорщина Чехословаччина, Румунія, Югославія здійснюють комплексну програму на створення каскаду великих гідровузлів. Найближчими роками Тиса буде підкорена, і колись грізні повені перестануть загрожувати жителям рівнинних районів, по яких вона протікає. Прут - також велика притока Дунаю. Річка вередлива. У повінь вона звичайно розбухала, виходила з берегів, частково затоплювала прибережні міста і села. Дунай виносить у Чорне море величезну кількість води, наприклад, по Кілійському рукаву скидається в море понад 130 км3 прісної води.Для користі справи водогосподарники вирішили забрати з Дунаю частину його стоку і направити в Причорномор'я, до Дніпра. Так з'явився і вже почав здійснюватись проект комплексного використання частини водних багатств Дунаю. Головною частиною проекту є створення каналу Дунай - Дніпро довжиною 290 км. По ньому води Дунаю підуть до Дніпра, перетинаючи Причорномор'я на деякій відстані від берега Чорного моря. Розташовані на трасі каналу морські озера-лимани (Сасик, Шагами, Алібей, Дністровський, Дніпровський), в яких солона вода, відчленують від моря, опріснять і перетворять у водосховища, які водночас будуть ланками каналу. Канал перехопить також води річок, які течуть із півночі, й об'єднає всі води в єдину керовану систему. Вододільні узвишшя між долинами річок намічено подолати з допомогою п'яти потужних насосних станцій. Кожна з них підніме на висоту 100-160 м цілу річку з витратою води до 1500 м3/с. Так дунайська вода буде то підніматися, то опускатися приблизно на той же рівень. Падіння води передбачається використати для одержання електроенертії. В перспективі планується оросити мільйони посушливих земель Причорномор'я. Попервах передбачається забирати з Дунаю близько 16 км3 води на рік, а в подальшому - значно більше, до 60-80 км3 протягом року. Перший крок у спорудженні каналу Дунай — Дніпро уже зроблено. Від Кілійського рукава до лиману Сасик прорито канал і по ньому вода Дунаю пішла в улоговину лиману, відчленованого від моря і звільненого від солоної морської водії. Запаси води нового водосховища уже використовуються для зрошення Буджацького степу. Розроблено й інший проект - відчленування від Чорного моря Дніпровського лиману. Річки Дністер - довжиною 925 км (1362км); бере початок на північно-східних схилах Карпат, впадає у Дністровський лиман; у верхів’ях – гірська річка, у передгір’ях долина до 13 км, заболочена, перетираючи Подільську височину, долина каньйоноподібна, глибиною до 120 м, є порги, у гирла ширина долини 22 км; річний стік близько 10км3. Південний Буг – 806 км; бере початок на Подільській височині, впадає у Бузький лиман; у середній течії долина звужується, утворюючи каньйон, є пороги; річний стік-3,5 км3. Дунай – третя за довжиною в Європі, в Україні – 174 км. нижньої течії та Кілійське гирло (2960 км); у межах України формується 5,7 км3 стоку, частина лівобережної заплави та 8% його дельти. Сіверський Донець - 700 км (1053км); найбільша права притока Дону; початок на Середньоросійській височині в Росії; річище звивисте, перетинаючи Донецький кряж річка звужується. Ріки Криму – кількість понад 1500; більшість довжиною до 10 км; в основному беруть початок в горах. Салгир-232 км; починається на північних схилах Головного пасма Кримських гір злиттям двох витоків – Ангари і Кизил-Коби, впадає у Сиваш; долина шириною від 300м до 3 км, річище від 3 до 15м, звивисте. V. Закріплення вивченого матеріалу. 5.1. Скласти сенкени до теми «Річкові системи та канали». Річка Канали бурхлива, жива довгі, могутні рухається, шумить, руйнує з’єднують, рухають, несуть в’ється стрічкою поміж гір зрошують поля, транспортують воду водойма штучні ріки 5.2. Показати ріки на карті. Робота учнів в парах біля карти.Один називає, інший показує і навпаки. VІ. Оцінювання учнів. Підведення підсумків уроку. VІІ. Вчитель. Ще зовсім недавно ріки України були більш повноводні і багаті на рибу. Але господарська діяльність людини створює багато дизкомфортів для природи, внаслідок чого порушуються цілі природні комплекси – змінюється клімат, міліють ріки. Як називається ріка в нашому селі? Чому вона має таку назву? Чому вона пересихає ьв літню пору? 7.1. Перегляд відео запису «Водні ресурси України». 7.2. «Малі річки». 7.3. Ваше майбутнє в Ваших руках. (зелений пакет) 7.4. Вірш Лесі Вознюк «Яки би я був чарівником…». Якби я був чарівником,- намріялось Віті, - то став би я помічником природи в цілім світі. Чарівна паличка в руках – за мить зростають липки у чистих ріках та ставках вже плюскаються рибки. За хвильку дощики рясні помиють все довкола, барвисті квіти запашні укриють гори і доли. Тож підростай, не розгуби дитячі світлі мрії, і все розквітне навкруги веселкою надії VІІІ. Домашнє завдання: прочитати параграф 23, вивчити географічну номенклатуру по річкових системах України, написати твір «Моя мандрівка річкою». ІХ. Рефлексія Що сподобалося на уроці?
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |