Головна » Біологія

Темперамент. Визначення темпераменту

Тема уроку: Темперамент. Визначення типу темпераменту.

Мета уроку: познайомити учнів з типами вищої нервової дiяльностi, навчити встановлювати причинно-наслiдковi зв’язки між властивостями нервових процесів та типами темпераменту; продовжувати формувати уявлення про структуру особистості та психологічну iндивiдуальнiсть кожної людини; сформувати практичні навички для визначення типу темпераменту та використання отриманих знань.

Ключові поняття i терміни: типи вищої нервової дiяльностi, збудження, гальмування, структура особистості, темперамент, сангвiнiк, холерик, флегматик, меланхолік, екстраверт, інтроверт, нейротизм.

Оснащення та матеріали:  дидактичні матеріали, тест Айзенка, коло Айзенка.

Тип уроку: засвоєння нових знань, формування практичних умінь i навичок.

Хід уроку:

І. Мотивація.

Учитель наводить приклад із повсякденного життя школярiв: що вiдбудеться, якщо ви ненавмисно наступите на ногу своїм одноліткам? Учні вiдповiдають, що вiдповiдна реакція залежить від людини, її особистості. Але учитель узагальнює, що умовно всі типи реакції можна поділити на 4 групи: перша група людей реагує агресивно, друга група — доброзичливо, третя — спокійно, а четверта — може образитись. У чому ж причина таких різних реакцій людей. Учитель наводить афоризм Козьми Пруткова: «Віднайди всьому початок. i тоді ти зрозумієш усе». Сьогодні на уроці ми шукатимемо першу причину поведінки людини, фiзiологiчнi основи нашої iндивiдуальностi.

Учитель диктує учням тему уроку, записує її на дошці. Учні записують у зошити:

„Темперамент. Визначення типу темпераменту”.

Важливо звернути увагу учнів на цiлi уроку. Їх можна визначити методом незакінчених фраз, пропонуючи учням продовжити їх: „Сьогодні на уроці я узнаю...”

                                                                                              „Сьогодні я навчусь...”

                                                                                              „Я хотiв би навчитись...”

Учитель фiксує цiлi на дошцi та коментує, якими засобами та методами буде їх досягати. Акцентує на важливості цієї теми.

II. Актуалiзацiя опорних знань.

Учитель повідомляє учням, що для розуміння теми необхідно згадати деякі терміни та поняття. Її можна провести у формі гри „Пінг-понг”. У якості м’ячика учні „кидають” один одному термін, той, хто вiдповiв, перекидає свій термін іншому учневі i т.д. (Необхiднi терміни учитель записує стовпчиком на дошці): вища нервова дiяльнiсть, основні психiчнi процеси, гальмування, збудження, емоції, умовні рефлекси, темперамент.

III. Вивчення нового матеріалу.

Учитель викладає новий матеріал.

Вивчаючи особливості формування умовних рефлексів на собаках, I.П. Павлов звернув увагу, що швидкість i мiцнiсть їх формування у різних собак вiдрiзнялась. Це дало підставу для розподілу тварин на декілька типів залежно від iндивiдуальних властивостей нервової системи. За основу поділу вищої нервової дiяльностi на типи він узяв властивості нервових процесів збудження та гальмування, силу, врiвноваженiсть та рухливість їх протікання.

Сила нервових процесів — здатність нервових клітин довго працювати; працездатність нервової системи.

Врiвноваженiсть — збалансованість процесів збудження та гальмування.

Рухливість — швидкість переходу процесу збудження у гальмування i навпаки.

Залежно від динаміки протікання процесів збудження та гальмування І.П.Павлов виділив такі типи вищої нервової дiяльностi (учні працюють зі схемою з додаткового матеріалу).

Учитель пояснює схему:

Але ще в V ст. до н.е. давньоримським лікарем Гіппократом було виділено 4 типи темпераменту, назви яким дав інший лікар — Галлен. Це — сангвiнiк, флегматик, холерик та меланхолік. Треба звернути увагу учнів на подiбнiсть схем, що фiзiолог I.П. Павлов та лікар Гіппократ описували одне i те ж саме явище, але Павлов пояснив фiзiологiчнi основи темпераменту, а Гіппократ описав стилі поведінки та якості вiдповiдних особистостей.

Важливо усно заповнити з учнями таблицю, де учні коментують динаміку психічних процесів, назву темпераменту, а вчитель називає психологiчнi якості.

Тип вищої нервової дiяльностi (за Павловим)

Тип темпераменту

Риси особистості

Сильний, врівноважений

рухливий

(живий)

Сильний, неврiвноважений

рухливий

нестримний

Сильний, врівноважений

інертний

спокійний

Слабкий, неврівноважений

інертний

хворобливий

Сангвінік

Холерик

Флегматик

Меланхолік

Відкритий, говіркий, доступний, жартівливий, лідер, відповідальний

Неспокiйний, агресивний, образливий, мінливий, імпульсивний, активний

Пасивний, рівний, спокiйний, миролюбивий, стриманий, обережний, надійний

Тривожний, песимістичний, замкнутий, емоційний, тихий, чутливий

Далі доцільно, користуючись підручником (§21) та набутими знаннями, попросити учнів визначити поняття темпераменту з різних точок зору:

- це вроджена форма поведінки, яка проявляється у динамiцi, тонусі та врiвноваженостi наших реакцій на життєві впливи;

- характеризує бiологiчнi якості особистості;

- характеризує динаміку протікання психічних процесів: збудження та гальмування;

- відноситься до стилю реагування людини;

- результат дiяльностi великого мозку тощо.

Учитель повідомляє учням цікаву iнформацiю:

сангвiнiками були iсторичнi постаті — Наполеон, Суворов;

холериками — Пушкін, Петро І;

флегматиками — Кутузов, Крилов;

меланхоліками — Гоголь, Чайковський.

Класики залишили нам опис 4 типів темпераменту:

сангвiнiки — гоголівський Ноздрьов, Д’артаньян (Дюма);

флегматики — гоголівський Собакевич, Портос (Дюма);

холерики — шекспiрiвський Отелло, Арамiс (Дюма);

меланхоліки — шекспiрiвський Гамлет, Атос (Дюма).

IV. Узагальнення знань.

Учні виконують практичну роботу №3, яку вчитель готує як роздатковий матеріал. Учні визначають тип темпераменту за тестом Айзенка. Задля економії часу бажано на запитання тесту вiдповiсти вдома, а на уроці використати отримані показники екстраверсiї-інтроверсії та нейротизму. Вчителю необхідно викласти учням iнформацiйний матеріал, тому що він використовується психологами i не зустрічається у програмному матерiалi.

Iнформацiя для учнів. Ми не можемо успадкувати поведінку, але маємо змогу наслідувати фiзiологiчнi структури нервової системи, якi будуть породжувати такий тип поведінки, який дозволить класифікувати людей як екстравертів або iнтровертiв, врівноважених або неврівноважених.

Iнтровертованiсть пов’язана iз загальним рівнем збудження в корі головного мозку. Наш мозок краще за все функціонує при помірно високому рiвнi збудження. Так ось, інтровертам притаманні більш високі рiвнi збудження, тому вони краще навчаються, у них легше формуються умовні рефлекси, навички, вони краще запам’ятовують.

Кора також виконує стримуючу функцію відносно поведінки людини – ось чому інтроверти більш стримані, вони краще контролюють свою поведінку.

Екстравертам, навпаки, притаманні більш низькі рiвнi збудження. Більш високі або низькі рiвнi збудження (порівняно iз середніми показниками) проявляються у негативних відчуттях, i люди намагаються уникати того чи іншого. Таким чином, екстраверти, в цілому, представляють собою «шукачів пригод», бо прагнуть посилити збудження у корі головного мозку завдяки яскравому світлу, гучній музиці, активній поведiнцi. Вони люблять спілкуватися, що теж збільшує рівень збудження кори. Інтроверти, навпаки, уникають контактів з великою кiлькiстю людей, бо це призводить до неприємного рівня збудження в корі головного мозку.

Показники екстраверсії-iнтроверсiї та нейротизму є показниками темпераменту:

- інтроверти з низькими показниками нейротизму до 12б. є флегматиками;

- інтроверти з показниками нейротизму понад 12б. є меланхоліками;

- екстраверти з низькими показниками нейротизму є сангвiнiками;

- екстраверти з показниками нейротизму понад 12б. будуть холериками

Далі учні користуються «шкалою Айзенка», «колом Айзенка» (додаток № 1). Заносять свої показники до графіка i отримують тип темпераменту. У висновках вiдповiдаютъ на запитання.

V. Узагальнення i систематизація знань.

Учнів можна поділити на групи, або вони працюють у парі. Для узагальнення знань я підготувала вправу «Використання отриманих знань про темперамент». Учні опрацьовують факти, формулюють сферу застосування знань i, виходячи до дошки, на плакаті записують її одним словом, коротко коментуючи свою думку (додаток № 2)

Паралельно група учнів (2-4) працюють над сiнквейном. Потім зачитують свої п’ятирядковi вiршi про кожний тип темпераменту.

VI. Рефлексiя та підбиття підсумкiв уроку.

Учні діляться своїми враженнями про урок, про що дізналися, що сподобалось, про що вони хотіли б вивчити додатково більш поглиблену iнформацiю.

Вчитель звертає увагу:

Чи виконані цiлi уроку, чи все, що планувалось, виконали? Якi знання вони використовуватимуть у житті? Чим вони важливі?

VII. Домашнє завдання дається дифференцiйовано. Учні обирають рівень

складності.

Високий рівень — учні повинні «попрацювати психологами»: протестувати своїх батьків та визначити їх тип темпераменту. Зробити висновок про наслідування рис темпераменту. Встановити — чи працює правило Вiнча про подружню сумiснiсть у їх родині?

Достатній рівень — враховуючи власні риси темпераменту, розробити рекомендації відносно органiзацiї навчання, майбутнього вибору професії, збереження здоров’я тощо.

Середній рівень – скласти власну темпераментну характеристику особистості, визначивши сильні й слабкі сторони.

Початковий рівень — прочитати § 21, вивчити причинно-наслiдковi зв’язки між типом нервової дiяльностi i типом темпераменту.

ЛIТЕРАТУРА:

1. Е. Жариков, Е. Крушельницкий. Для тебя и о тебе. М.: Просвещение, 1991.

2. Д.З.Гильбух. Темперамент и познавательные способности школьника. — Киев, 1993.

3. Физиология /под ред. С.А.Георгиевой. — М.: Просвещение, 1982., С.413.

4. С.В.Ковалев. Психология современной семьи. М.: Просвещение, 1988. — С.157.

5. В.Я.Семке. Умейте властвовать собой, или беседы о здоровой и больной личности. —

Новосибирск: Наука, 1991.

6. Г.Айзек, М.Айзек. Исследования человеческой психики: ЭКМО-пресс, 2002.

Практична робота № 3

ТЕМА: Визначення темпераменту.

МЕТА: Опанування практичними навичками визначення типу темпераменту, виявлення особистісних рис.

Хід роботи:

1. Визначити тип свого темпераменту вам допоможе „Анкета Айзенка”. Опитувальник складається з 60 запитань. Якщо на запитання ви вiдповiдаєте „так, погоджуюсь”, то ставите «+», якщо „ні”, то «-». Обирайте ту вiдповiдь, яка першою спала вам на думку, довго розмірковувати не слід.

№ з/п

Запитання

Відповідь

1.

Чи любиш ти метушню i шум навколо себе?

2.

Часто відчуваєш потребу в друзях, якi могли б тебе підтримати?

3.

Ти завжди швидко знаходиш вiдповiдь, коли тебе про щось просять?

4.

Чи буває так, що ти роздратований чимось?

5.

Чи часто в тебе змінюється настрій?

6.

Чи тобі легше й приємніше з книжками, ніж iз друзями?

7.

Чи часто тобі заважають рiзнi думки?

8.

Ти завжди робиш так, як тобі радять?

9.

Чи любиш ти висміювати когось?

10.

Ти колись відчував себе нещасливим, хоча для цього не було справжньої причини?

11.

Ти можеш сказати, що ти — весела людина?

12.

Ти хоч раз порушував правила поведінки в школі?

13.

Ти буваєш чимось роздратований?

14.

Чи подобається тобі все роботи у швидкому темпі (Якщо, навпаки, ти схильний до неквапливості, скажи «ні»)

15.

Ти переживаєш через рiзнi страшні подої якi мало не відбулися, але все скінчилося добре?

16.

Тобі можна довірити будь-яку таємницю?

17.

Чи можеш ти без зайвого напруження внести пожвавлення у сумну компанію?

18.

Чи буває так, що в тебе без будь-якої причини швидше б’ється серце?

19.

Чи робиш ти зазвичай перший крок до того, щоб iз кимось подружитися?

20.

Ти хоч раз казав неправду?

21.

Ти легко засмучуєшся, коли критикують тебе i твою роботу?

22.

Ти часто жартуєш i розповідаєш смiшнi iсторiї своїм друзям?

23.

Ти часто відчуваєш себе втомленим?

24.

Ти завжди робиш спочатку уроки, а потім усе інше?

25.

Ти зазвичай веселий i всім задоволений?

26.

Чи вразливий ти?

27.

Ти дуже любиш спілкуватися?

28.

Чи завжди ти виконуєш прохання рідних про допомогу у господарстві?

29.

У тебе бувають запаморочення?

30.

Чи буває так, що твої дії та вчинки ставлять інших людей у незручне становище?

31.

Ти часто відчуваєш, що тобі все набридло?

32.

Чи любиш ти хвалитися?

33.

Ти переважно сидиш i мовчиш, коли потрапляєш у товариство незнайомих людей?

34.

Чи хвилюєшся ти iнодi так, що не можеш усидіти на мiсцi?

35.

Ти звичайно швидко приймаєш рішення?

36.

Ти ніколи не шумиш у класі, навіть коли немає вчителя?

37.

Тобі часто сняться страшні сни?

38.

Можеш ти дати волю своїм почуттям i від душі повеселитися в колі друзів?

39.

Тебе легко засмутити?

40.

Чи бувало так, що ти погано говорив про когось?

41.

Ти говориш i дієш швидко, особливо не замислюючись?

42.

Якщо потрапляєш у скрутне становище, ти довго потім переживаєш?

43.

Тобі дуже подобаються веселi витівки?

44.

Ти завжди їси те, що тобі подають?

45.

Тобі важко вiдповiсти «ні», коли тебе про щось прохають?

46.

Ти любиш часто ходити в гості?

47.

Чи бувають такі моменти, коли тобі не хочеться жити?

48.

Чи був ти коли-небудь грубий iз батьками?

49.

Чи вважають тебе друзі веселою i жвавою людиною?

50.

Ти часто вiдволiкаєшся, коли готуєш уроки?

51.

Ти частіше сидиш i спостерігаєш, ніж береш активну участь?

52.

Тобі часто буває тяжко від різних думок?

53.

Чи буваєш ти абсолютно впевнений, що зможеш упоратися з будь-якою справою, яку маєш виконати?

54.

Чи буває, що ти відчуваєш себе самотнім?

55.

Ти соромишся заговорити першим iз незнайомою людиною?

56.

Ти часто «берешся за голову», коли пізно будь-що змінити?

57.

Коли хтось із учнів кричить на тебе, ти так само кричиш у вiдповiдь?

58.

Чи буває так, що ти відчуваєш себе веселим або сумним без будь-якої причини?

59.

Ти вважаєш, що важко отримати справжнє задоволення від пожвавленої компанії?

60.

Тобі часто доводиться непокоїтися через те, що ти щось зробив не подумавши?

Обробка результатів.

Перший етап. Слід пояснити учням, що обробка результатів проводиться у три етапи. На першому етапі потрібно виконати такі дії: при збігу знаків вiдповiдей перед номером запитання поставити значок «v» (який ще називають «галочка»). Можна пояснити ще й так: «Якщо на 8-ме запитання дана вiдповiдь iз знаком «+», то перед номером 8 поставте значок «v», а якщо вiдповiдь «-», то ніякий значок не ставиться.

Називаються вiдповiдi 8+, 16+, 24+, 28+, 36+, 44+, 4-, 12-, 20-, 32-, 40-, 49-.

Порахуйте кiлькiсть «v» (галочок) i запишіть: v =...

Це показник «шкали неправди». Критична сума збiгiв (4-5) свідчить про демонстративність у поведiнцi учня (слід зауважити, що цей показник може виражати i свiдомiсть учня, тому при оголошенні результатів необхідно зважити на цю обставину, тим паче, що як класний керівник ви знаєте, де була демонстративність, а де щирість).

Другий етап. Визначення екстрата iнтровертiв слід виконувати таким чином: при збігу знаків закреслити номер вiдповiдi знаком Х. Можна пояснити ще й так: «Якщо на 1 запитання поставлено знак «+», то номер запитання закресліть знаком Х, а якщо «-», то залишіть незакресленим».

Називають вiдповiдi: 1+, 3+, 9+, 11+, 14+, 17+, 19+, 22+, 25+, 27+, 30+, 35+, 38+, 41+, 43+, 46+, 53+, 57+; 6-, 33-, 51-, 55-, 59-.

Тепер порахуйте, скільки у вас закреслених вiдповiдей, i запишіть: Х =...

Третій етап. Визначення рівня емоційної стабiльностi слід виконувати таким чином: якщо вiдповiдь позитивна, тобто стоїть «+», треба обвести номер запитання кружечком — О.

2+, 5+-, 7+, 10+, 13+, 18+, 21+, 23+, 26+, 29+, 31+, 34+, 37+, 39+, 42+, 45+, 47+, 50+, 52+, 54+, 56+, 58+, 60+.

Так само порахуйте, скільки обведено номерів запитань, i запишiтъ: О =...

Оцінка результатів.

Вираженiсть досліджуваних характеристик оцінюється за графіком (додаток №1): по горизонталі проведемо вісь Х i поставимо точку, яка вiдповiдає цифрі порахованих Х. Якщо Х більше 12, то це тип екстраверта. Екстраверт любить спілкуватися, веселитися, має багато друзів, легковажно ставиться до навчання. Він прагне до збудження, ризикує, діє під впливом моменту, є імпульсивним. Екстраверт любить рiзнi жарти, балакучий, безтурботний, доброзичливо веселий, оптимістичний, має тенденцію до агресії, запальний. Його емоції i почуття строго не контрольовані, тому на екстраверта не завжди можна покластися.

Якщо показник менше 12, то це — інтроверт, спокійний, сором’язливий. Він надає перевагу книжці перед спілкуванням з людьми. Стриманий, віддалений від інших, окрім близьких людей. Планує свої дії заздалегідь, не має довіри до раптових потягів. Серйозно ставиться до прийняття рішень, любить у всьому порядок, контролює свої почуття, рідко робить агресивні вчинки. На інтроверта можна покластися, він цінує етичні норми, хоча за характером дещо песимістичний.

По вертикалі проведемо вісь, на якій відкладемо О. Фактор нейротизму свідчить про емоцiйно-психологiчну стiйкiсть (нестiйкiсть), стабiльнiстъ (нестабiльнiсть) i розглядається у зв’язку з вродженою лабiльнiстю вегетативної нервової системи. Фактор нейротизму являє собою параметр, вiдповiдно до якого усіх iндивiдiв можна розташувати в ряд, на одному полюсі якого знаходиться тип особистості, що характеризується надзвичайною стiйкiстю, зрiлiстю, чудовою адаптованістю, на другому полюсі — надзвичайно знервований, нестійкий, погано адаптований тип.

За графіком учні визначають свій тип темпераменту.

Зробіть висновки

Темперамент —

Розрізняють 4 типи темпераменту —

В основі класифiкацiї темпераменту знаходяться властивості нервових процесів:

1 –

2 –

3 –

Мої нервові процеси характеризуються —

У мене переважає ____________________ тип темпераменту

Додаток № 1

Шкала Айзенка.

Емоційно нестійкий

Нейротизм. Емоційно стійкий

Додаток № 2

Попрацюйте з інформацією

ФАКТ 1.

З урахуванням специфіки кожної особистості при формуванні малих груп у колективі можна дотримуватися такого принципу комплиментарностi (кому й з ким легше працювати).

Сангвiнiк                        Меланхолік

Меланхолік                    Флегматик

Сангвiнiк                       Холерик

ФАКТ 2.

Виконавши психодіагностику людини (клієнта) за тестом Айзенка, психолог зможе не тільки надати допомогу в конкретному конфлiктi, але й дати пораду щодо подальшої поведінки iндивiда в конфліктних ситуаціях, запропонувати ефективний спосіб вирішення внутрішнього конфлікту залежно від типу темпераменту.

ФАКТ 3.

Необхідно відзначити, що з віком виховання та посилений самоконтроль особистості згладжують негативні прояви темпераменту, потрібно тільки бажання й активність самої людини.

ФАКТ 4.

Досліджуючи спiввiдношення темпераментів партнерів у різних парах, психологи виявили, що в абсолютній бiльшостi благополучні сiмейнi пари вiдрiзнялися протилежними темпераментами, тобто стосунки, обумовлені як „любов”, частіше виникають у протилежних темпераментів, а в дружніх парах переважали пари з однаковим темпераментом. З’ясувалося, що найбільш „універсальними” партнерами є флегматики, тому що їх влаштовує будь-який темперамент, крім власного. 3-5 років спільного життя часто виявляються достатніми для „пом’якшення” характеристик темпераменту одного iз подружжя (звичайно чоловіка).

Гіпотеза компліментарності Р. Вінча про подружню сумiснiсть пар:

Збудливий холерик                            спокійний флегматик

Сумний меланхолік                            життєрадісний сангвiнiк

ФАКТ 5.

Алкоголь сприяє значній экстравертованостi (знижує рівень збудження кори головного мозку). У той час, як амфетамiни спричиняють протилежний ефект, підсилюючи коркове збудження, вони роблять людей більш замкнутими (інтровертованими). Той же ефект викликають нікотин i кава - ось чому студенти, готуючись до випробувань, воліють багато курити й пити кави, щоб залишатися бадьорими. Отже, даючи людям антидепресанти або стимулюючі препарати, ми можемо змінити фізичну підставу їхньої особистості й тим самим впливати на їх поведінку.

ФАКТ 6.

Цiкавi факти про енергетичні напої (“Бери”, “Нон стоп”). Їх не рекомендується вживати дітям до 14-15 років i людям віком понад 45 років. Не радять пити холерикам i меланхолікам: перші й так занадто активні, а в інших вживання стимулюючих речовин може призвести до глибокої депресії.

ФАКТ 7.

Темперамент школяра пов’язаний з його пiдсвiдомою сферою, розумовими здібностями. “Усі властивості темпераменту являють собою одночасно й здiбностi, хоча не кожна здiбнiсть є властивістю темпераменту”, - Мерлин В.С. Звідси з’ясовується, що, не визначивши темперамент даного учня, не можна діагностувати i таким чином сформувати ні його увагу, ні пам’ять, ні будь-які iншi розумові здiбностi. Психодіагностика темпераменту дозволяє iндивiдуалiзувати навчально-виховний процес, а також здійснювати корекцію окремих темпераментних рис негативного плану.

ФАКТ 8.

Лiкарi стверджують, що існують певні закономiрностi захворювань, пов’язаних із типом темпераменту. У холериків — підвищений обмін речовин, тому вони схильні до шлунково-кишкових захворювань. Флегматики через знижений обмін речовин можуть мати зайву вагу тіла. А ось меланхоліки схильні до неврозів та захворювань нервової системи.

ФАКТ 9.

Першопроходцi, люди, якi працюють у рiзноманiтних експедиціях, повинні мати сильну й рухливу нервову систему (сангвiнiки, холерики).

Директора, полководці, стратеги повинні бути iз сильною та врівноваженою нервовою системою (флегматики, сангвiнiки).

Меланхолiчнi переваги темпераменту проявляються в професіях, якi вимагають великої уваги примусового ритму (перекладач-сiнхронист, секретар-друкарка). Люди творчих професій (актори, музиканти) повинні мати велику емоційну чутливість.


Теги: темперамент, Чередниченко С.М.
Навчальний предмет: Біологія
Переглядів/завантажень: 1477/230


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar