| Головна » Біологія |
Поняття про еволюцію. Розвиток еволюційних поглядів. Теорія еволюції Ж.-Б. Ламарка. Мета: Освітня: з’ясувати походження терміну “еволюція», дати визначення поняттям «еволюція», «еволюційне вчення», «градація»; Тип уроку: урок – лекція. Наочність та обладнання: мультимедійний проектор (комп’ютер); Хід уроку І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів. Пригадати вчених – біологів України та світу, а також їхній вклад у розвиток біологічної науки. ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів. Що таке еволюція? У яких класах ми згадували про даний процес та при вивченні яких розділів? Чи існує еволюція сьогодні? Прослухати відповіді учнів, доповнити їх та підвести до повідомлення теми уроку. ІІІ. Вивчення матеріалу нової теми. Слайд 3 Термін «еволюція» вперше ввів у біологію швейцарський натураліст Шарль Бонне у 1762 р. Еволюція – це процес необоротних змін у будові та функціях живих організмів протягом їхнього історичного розвитку. Еволюційне вчення – це розділ біології, що вивчає загальні закономірності, фактори, механізми і наслідки еволюції живої матерії. Питання, які хвилювали натуралістів і філософів за всіх часів розвитку цивілізації: Як виник органічний світ? тощо. Стислі відомості про додарвінівський період розвитку біології Стихійний, наївний матеріалізм давнини втілився в ідеях самозародження органічних форм, які розділяв найвидатніший вчений і мислитель давнини – Арістотель (384 – 322 р.р. до н.е.) Слайд 4. Завдяки працям Арістотеля і його учнів виникли зачатки порівняльної анатомії та ембріології, вчення про відповідність організмів, ідея градації. Особливої уваги заслуговує розробка загальних принципів класифікації, яку він застосував до тварин. Для класифікації тварин Арістотель використав логічні категорії – рід і вид, які позначають відносини підпорядкування між множинами, різними за обсягом: одна з них (вид) входить до складу іншого (роду). У Арістотеля вид не мав значення головної систематичної одиниці, а вживався у відносному змісті – група, яка розглядалася як рід стосовно менш широкої, могла бути видом стосовно більш численного класу. А учень Арістотеля Теофраст (372 – 287 р.р. до н.е.) розробив і застосував загальні принципи класифікації для рослин Слайд 5 Потім у науці спостерігався деякий застій. Так, у І ст.н.е. було відомо близько 600 видів рослин, а на початок XIV ст. число їх збільшилося лише до 800. Величезну роль у накопиченні наукових фактів відіграли великі географічні відкриття. Період накопичення знань про різноманітні рослини і тварин увійшов в науку як описовий, інвентаризаційний період. Накопичення фактичного матеріалу висувало необхідність створення наукової термінології і системи рослин і тварин. Вид – основа систематики. Англійський біолог Джон Рей (1627 – 1705 р.р.) Слайд 6 вперше звів вид до рангу біологічного поняття. Були встановлені три особливості виду: Об’єднання багатьох особин; Не всі біологи визнають реальність еволюційного процесу. Система поглядів на незмінність живої природи з часу її виникнення отримала назву креаціонізм. Її послідовники здебільшого дотримуються релігійних поглядів на походження життя, розглядаючи його як наслідок свідомого творчого акту вищої нематеріальної сили (Бога). Слайд 7(записати визначення). Вченими - креаціоністами були такі видатні біологи, як Карл Лінней, Жорж Кюв’є, Чарльз Лайєль та інші. Слайд 8. Карл Лінней (1707 – 1778 р.р.) - шведський природознавець, одержав світову відомість завдяки створеній ним системі рослин і тварин (праця «Система природи», 1735 р.). Лінней встановив реальність видів, чітко акцентував репродуктивну ізоляцію між ними, виявив їхню стабільність, підготував грунт для постановки проблеми про їхнє походження; здійснив реформу мови ботаніки, ввів наукову термінологію (бінарна номенклатура – подвійні назви). Це була нова мова, хоч вона і мала раніше відому термінологію. Еволюційна гіпотеза Ж.-Б. Ламарка Слайд 9. Жан – Батіст Ламарк (1744 – 1829 р.р.) – французький природознавець, попередник Ч. Дарвіна. Створив першу цілісну концепцію еволюції живої природи (ламаркізм); Основоположник зоопсихології; Основна праця – “Філософія зоології” (1809р.); Слайд 10 Згідно з гіпотезою Ламарка, Еволюція – це процес надбання корисних ознак, які успадковуються нащадками. Види змінюються, але дуже повільно, тому непомітно. Еволюція носить прогресивний характер, тобто розвиток відбувається від простого до складного. Підвищення організації живих істот від нижчого ступеня до вищого у процесі еволюції Ламарк назвав градацією. Слайд 11. Рушійні сили еволюції за Ламарком: Будь-яка мінливість спадкова і обумовлена впливом зовнішнього середовища. Завдання учням: опрацювати текст підручника ст. 197 «Загальна біологія 11 клас» М.Є. Кучеренко, Ю.Г. Вервес, П.Г. Балан, В.М. Войціцький і деталізувати рушійні сили еволюції, навести конкретні приклади пристосувань; назвати градації (щаблі). ІV. Узагальнення та систематизація знань Що таке еволюція та еволюційне вчення? V. Підведення підсумків, домашнє завдання Опрацювати параграф 42, відповісти на питання ст.199, підготувати повідомлення «Біографія……..»(вченого – еволюціоніста.)
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |