| Головна » Астрономія |
Галактики - гігантські зоряні острови, що знаходяться за межами нашої зоряної системи (нашої Галактики). Вони дуже різноманітні за своїми розмірами, зовнішнім виглядом та складом. Різниця між галактиками різних типів пояснюється як різними умовами формування, так і еволюційними змінами, що відбулися за мільярди років їхнього життя. З історії відкриття Англійський астроном В. Гершель у кінці 18 ст. зміг за допомогою побудованого ним великого телескопа першим «розкласти» на окремі зірки деякі з таких туманностей. Згодом виявилося, що вони є зоряними скупченнями, які належать нашій Галактиці. У середині 19 ст. було вперше виявлено наявність спіральної структури у деяких туманностей (лорд Росс, Великобританія). Але їх зоряна природа ще довгий час залишалася недоведеною. Походження назви Слово «гала ктика» (дав.-гр. γαλαξίας) походить від грецької назви нашої Галактики (κύκλος γαλαξίας означає «молочне кільце» — як опис спостережуваного явища на нічному небі)[8]. Коли астрономи припустили, що різні небесні об'єкти, що вважалися спіральними туманностями, можуть бути величезними скупченнями зірок, ці об'єкти стали називати «острівними всесвітами» або «зоряними островами». Але пізніше, коли стало зрозуміло, що ці об'єкти схожі на нашу Галактику, обидва терміни перестали використовуватися і були замінені на термін «галактика». Відстань Відстань від спостерігача до галактики як фізична характеристика не входить ні в один процес, що відбувається з галактикою. Необхідність в інформації про відстань до галактики виникає при: ототожненні маловивчених подій, наприклад, гамма-сплесків; вивченні Всесвіту як цілого, вивченні еволюції самих галактик, визначенні маси галактик і їх розмірів тощо Основні спостережувані складові галактик Основні спостережувані складові галактик включають[10]: Нормальні зірки різних мас і віків, частина яких розташована в скупченнях. Компактні залишки зірок, що проеволюціюнували. Холодна газопилова середа. Найбільш розріджений гарячий газ з температурою 105—106 К. Подвійні зірки в сусідніх галактиках не спостерігаються, але, судячи по околицях Сонця, кратних зірок повинно бути досить багато. Газопилова середа і зірки складаються з атомів, і їх сукупність називають баріонною матерією галактики. У небаріонну включається маса темної матерії і маса чорних дір[10]. Маса і розмір Галактики не мають чітких меж. Не можна точно сказати, де кінчається галактика і починається міжгалактичний простір. Приміром, якщо в оптичному діапазоні галактика має один розмір, то визначений за радіоспостереженням міжзоряного газу радіус галактики може виявитися в десятки разів більше. Від розміру залежить і вимірювана маса галактики. Зазвичай під розміром галактики розуміють фотометричний розмір ізофоти 25-ї зоряної величини з квадратною кутовою секундою в фільтрі B. Стандартне позначення такого розміру — D25[12]. Маса дискових галактик оцінюється за кривою обертання в рамках якоїсь моделі. Вибір оптимальної моделі галактики спирається як на форму кривої обертання, так і на загальні уявлення про структуру галактики. Для грубих оцінок маси еліптичних галактик необхідно знати дисперсію швидкостей зірок в залежності від відстані від центру та радіальний розподіл густини[13].
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |