| Головна » Астрономія |
Небесна сфера,її основні точки, лінії та площини. Небесна сфера – уявна сфера, в центрі якої знаходиться спостерігач і на яку спроектовано світила для моменту спостереження. Діаметр небесної сфери, навколо якого здійснюється її видиме обертання, називається віссю світу Небесним екватором називається великий круг небесної сфери, перпендикулярний до осі світу. Діаметр небесної сфери, вздовж якого діє сила тяжіння і який проходить через точку спостереження, називається вертикаллю, або прямовисною лінією. Точками перетину вертикалі з небесною сферою є зеніт і надир. Великий круг небесної сфери, перпендикулярний до вертикалі, називається математичним або справжнім горизонтом. Великий круг небесної сфери, що проходить через полюси світу – зеніт та надир – називається небесним мерідіаном. Діаметр небесної сфери, що сполучає точки півночі та півдня, називається полудневою лінією. Кутова відстань світила від горизонту називається висотою світила h. Висота полюса світу дорівнює географічній широті місцевості. РУХ СВІТИЛ Лінія, по якій рухається Сонце серед зір називають екліптикою. Явище проходження світил через небесний мерідіан називають кульмінацією. Схиленням називається кутова відстань світила від небесного екватора. Прямим піднесенням ( сходженням) називається кутова відстань круга схилення від точки весняного рівнодення . Матеріал підготовлений викладачем фізики та астрономії , учителем-методистом гімназії “Троєщина” Деснянського району м. Києва Ткаченко С.Ю.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |