| Головна » Географія |
Мета: ознайомити з особливостями рельєфу океанічного дна; з’ясувати причини відмінностей рельєфу перехідних зон; вивчити основні елементи рельєфу дна Світового океану Основні поняття: шельф, ложе океану, перехідна зона, глибоководний жолоб, окраїнне море, материковий схил, острівна дуга, рифт, рифтова зона, підводний складчастий хребет Обладнання: Загальна географія: Підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О.Я.Скуратович, Р.Р.Коваленко, Л.І.Круглик. – К.: Пед. преса, 2006. – 256 с.: іл.; атлас «Загальна географія 6 клас»; настінна фізична карта світу; мультимедійна презентація Методи навчання: За рівнем активності учнів: «активні» (робота з підручником); За джерелом отримання знань: словесні методи (бесіда); За дидактичною метою: методи формування умінь і навичок; За характером пізнавальної діяльності: пояснювально-ілюстративні; Форми навчання: групова; Технології навчання: інтерактивні («мозковий штурм»); Тип уроку: комбінований Хід уроку: І Розминка (Вправа «Гори, рівнини») Учням називаються терміни та назви, вони повинні визначити до якої з тем вони належать: «Гори» чи «Рівнини». Якщо до теми «Гори», то учні встають, піднімаючи руки догори, якщо до теми «Рівнини» – сідають і опускають руки. Терміни та назви: Памір, складчасті, Західносибірська, ущелина, Кавказ, Аравійське, Анди, 100 м, Месопотамська, гребінь, Східноєвропейська, вулканічні, Амазонська, сколадчасто-брилові, долина, первинні, Говерла, плоскі, горбисті, вторинні. ІІ Повідомлення теми уроку 71% площі Землі знаходиться під водою Океану. Який там рельєф? [Слайд 1] ІІІ З’ясування мети уроку Учні визначають завдання на урок [Слайд 2] ІV Мотивація Ще у середині ХІХ ст. вважалося, що рельєф дна Світового океану достатньо простий: за кількамільярдну історію планети, вода мала б повністю вирівняти морське дно. Такі погляди були спростовані у 60-х рр. ХІХ ст., коли велося прокладання телеграфного кабелю з Європи до Америки через північну частину Атлантичного океану. Під час виконання підводних робіт в центрі океану знайшли високі гори. Тоді відповісти на питання, чому вода їх не зруйнувала, так і не змогли. Наше завдання відповісти на це та інші запитання, наприклад, які форми рельєфу під водою океану? V Актуалізація опорних знань Учні класу об’єднуються у дві команди, обирають капітанів і назву команді. Вчитель повідомляє, що у складі команди учні досліджуватимуть океанічне дно. Кожна команда отримає своє місце дослідження, тому спочатку потрібно пригадати потрібні для підводного плавання знання. Змагання також визначить яка команда (переможець)отримає завдання складніше. Кожна команда отримує три однакові завдання: 1) кросворд, який повинна розгадати; 2) фото з описом, яке повинна «впізнати»; 3) малюнок, який повинна підписати. Завдання 1. Кросворд [Слайд 3, 4] 12 запитань кросворду виведені на екран і у роздрукованому вигляді перед командами. Капітани розігрують хто перший відповідає на запитання. За правильну відповідь прапорець команди пересувається вгору по схилу намальованої гори на одну поділку. Якщо команда не знає відповіді – хід переходить до іншої команди, а за правильну відповідь пересуватиметься прапорець вже на дві поділки вгору. Команда-переможець отримує один бал. Запитання по горизонталі: 1.Форма рельєфу висота усіх точок якої до 200 м над рівнем моря (низовина). 3. Рівнини з рівною поверхнею (плоскі). 5. Вузька, глибока гірська долина (ущелина). 7. Гори Мауна-Кеа та Арарат за походженням (вулканічні). 8. Назва гір Європи, які мають такий опис: молоді гори з округлими вершинами, складені з м’яких порід, мають згладжені обриси, схожі на хвилі, з неглибокими гірськими долинами і, в основному, з пологими схилами (Карпати).9. Найбільша за площею низовина Землі (Амазонська). 10. Складчастість у яку утворилися гори Памір і Гімалаї (альпійська). 11. Найвища частина хребта (гребінь). 12. Пониження гребеня до якого з обох схилів є зручні для сполучення підходи (перевал). Запитання по вертикалі: 2. Рівнини, що утворилися на місці колишніх гір, які зруйнувалися за сотні мільйонів років або сформувалися річковими наносами (вторинні). 4. Рівнина з рівною поверхнею, що утворилася внаслідок вікових вертикальних рухів літосфери і відступання океану в межах молодої платформи (Західносибірська). 6. Найвища вершина світу (Еверест). Кросворд «Рельєф» Завдання 2. Фотозавдання [Слайди 5, 6, 7, 8]: 1) До яких рівнин за зовнішнім виглядом належить рівнина на фото? (Горбиста [Придніпровська височина]) 2) Гори з плоскими вершинами, урвистими або східчастими схилами, альпійської складчастості, розміщені в Україні (Кримські). 3) Гори зі шпилястими вершинами вузькими гірськими ущелинами, високі, за віком є … (молодими). 4) Низовина, утворена річковими наносами за походженням належить до... (вторинних). [Месопотамська] Завдання 3. Запитання-малюнок [Слайд 9, 10] 1) Які гори за походженням зображені на малюнку-схемі? (Складчасто-брилові) 2) До яких гір за віком вони належать? (До старих і середніх омолоджених) 3) Наведіть приклад таких гір (Алтай, Саяни). 1) Які форми рельєфу зображено на малюнку-схемі? (Рівнини) 2) Чим відрізняються ці форми рельєфу? (Перша має в основі стару платформу, друга – молоду платформу) 3) Наведіть приклад кожної з них (Подільська височина, Західносибірська низовина) ІV Вивчення нового матеріалу Команда-переможець отримує завдання дослідити дно Тихого океану від Шанхаю до Ліми. Інша команда досліджує дно Атлантичного океану від Нью-Йорка до Дакара. За 10 хв. команди мають бути готові показати на загальному малюнку-схемі який характер морського дна вони досліджували [Слайд 11]. V Закріплення і корекція знань Учні в парах протягом 1 хвилини обговорюють запитання. Потім по черзі відповідають на нього з місця чи біля дошки [Слайди 12, 13]. Запитання для роботи в парах: 1) Які форми рельєфу є планетарними? (Материки і океани) 2) Які основні форми рельєфу? (Гори і рівнини) 3) Чи є гори і рівнини на дні океану?(Так, вирівняну частину ложа океану можна назвати рівниною) 4) Який тип земної кори під океанами?(Океанічний) 5) Позначити на малюнку-схемі де який тип земної кори. 6) Територія на якій поширений материковий тип земної кори ( материк) 7) Затоплена частина материка 8) Тріщини у земній корі по яких розходяться літосферні плити (рифтова зона) 9) Територія між ложем океану і материком у місці зіткнення літосферних плит з материкового і океанічного типу будовою земної кори (перехідна зона). 10) Хребет вулканічного походження, що утворився в рифтовій зоні (серединноокеанічний хребет) 11) Хребет, утворений в результаті зминання окраїни материка у складки під час зіткнення літосферних плит (підводний складчастий хребет) 12) Підводний складчастий хребет у перехідній зоні, який виступає на поверхню води (острівна дуга) 13) Частина материка, затоплена океаном і відмежована від відкритого океану острівною дугою (окраїнне море) 14) Частина перехідної зони з зануреною під материкову океанічною земною корою (глибоководний жолоб) 15) Частина літосфери з земною корою океанічного типу і вирівняною поверхнею (ложе океану) Отже, в Океані є такі основні форми рельєфу: гори, рівнини, глибоководні жолоби. VІ Домашнє завдання [Слайд 14] Опрацювати § 17, заповнити таблицю, поставивши знак «+», у колонку при наявності такої форми рельєфу: Скласти ребуси за темою «Рельєф»* VІ Підведення підсумків. Оцінка результатів Капітани команд проводять вербальну оцінку роботи членів своєї команди. Вчитель виставляє оцінки в балах Пам’ятка ПРАВИЛА СКЛАДАННЯ РЕБУСІВ 1. Назви всіх предметів, що зображені у ребусі, читаються тільки в називному відмінку. 2. Досить часто предмет, зображений в ребусі, може мати не одне, а два чи більше назв, чи може мати одне загальне та одне конкретне значення, наприклад, «авто» та «машина», «квітка» та «рослина» тощо. Вибирати необхідно відповідне за логікою. Вміння визначити й правильно назвати зображений на малюнку предмет є однією з головних труднощів при розгадуванні ребусів. 3. Досить часто назва якогось предмета не може бути використана повністю, необхідно відкинути на початку чи в кінці слова одну чи декілька букв. В таких випадках застосовується умовний знак - кома. Якщо кома стоїть ліворуч від малюнка, то це значить, що від його назви необхідно відкинути першу літеру (ліворуч від рисунку кому часто зображують перевернутою у верхньому кутку], якщо праворуч від малюнку - то останню. Якщо стоять дві коми, то відповідно відкидають дві літери і т.д. Наприклад, намальовано «молоко», а потрібно читати тільки «око», зображені «граблі», необхідно читати тільки «граб»: 4. Якщо предмети чи літери зображені один в одному, то їх назви читаються з додаванням прийменника «в» або «у». Наприклад, «в-а-за»: 5. Якщо якась літера складається з іншої літери (багато разів повтореної], то читають з додаванням прийменника «з». Наприклад, «з-о-д-іа-к»: 6. Якщо за якоюсь літерою чи предметом знаходиться інша літера чи предмет, то читати необхідно з додаванням прийменника «за». Наприклад, «за-ба-ва», «за-м-ок»: 7. Якщо одна фігура чи літера зображена під іншою, то читати необхідно з додаванням прийменників «на», «над», «під». Наприклад, «на-пі-й» чи «над-і-я»: 8. Якщо по якій-небудь літері написана інша, то читають з додаванням прийменника «по». Наприклад, «по-р-т»: 9. Якщо одна літера лежить коло іншої, притулена до неї, то читають з додаванням прийменників «коло», «біля». Наприклад, «коло-д-а» чи «біля-в-ка»: 10. Якщо у ребусі зустрічається зображення предмету, перевернуте догори ногами, то назву його зазвичай потрібно читати з кінця, або інколи це робиться просто заради ускладнення (по-приколу) ребусу. 11. Якщо зображено предмет, а біля нього [чи на ньому) написана, а потім закреслена літера, то це значить, що цю літеру необхідно виключити зі слова, зашифрованого малюнком. Якщо ж над закресленою літерою знаходиться інша, то це значить, що потрібно нею замінити закреслену. Теж саме роблять, коли між двома літерами стоїть знак рівності чи перехідні стрілочки. Закреслені (замінені) літери зазвичай використовують для виключення (заміни) їх із середини слова. Наприклад, була «груша», а стала «група», чи був «лікар», а став «лікер»: 12. Якщо закреслена літера(и) стоїть як незалежна фігура, то її потрібно читати з додаванням частки «не». Наприклад, «не-р-в»: 13. Якщо поряд з малюнком (чи над ним, чи під ним) стоять цифри, то це значить, що літери закодованого зображенням слова читаються в тому порядку, який вказаний цифрами. Також вони вказують на те, чи всі літери слова потрібно читати, чи ні. Закреслені (відсутні) цифри вказують на відсутність певних літер. Наприклад, «зірка» перетворюється на «різка», а «мавпа» на «мапа»: 14. Якщо малюнки «рухаються» один від одного або один до одного, то слід використовувати прийменники «до» або «від». Якщо ж яку-небудь фігуру в ребусі зображають, що ніби біжить, лежить, летить, сидить тощо, то до назви цієї фігури потрібно додати відповідне дієслово в теперішньому часі (біжить, лежить, летить, сидить і т. д.) 15. Досить часто в ребусах окремі склади «до», «ре», «мі», «фа», «ля», «сі» зображають відповідними нотами. Наприклад, «до-щ»: Це практично всі основні правила для тих, хто хоче спробувати себе у ребусоскладанні чи їх розв’язуванні. Однак процес ребусотворчості може передбачати синтез всіх наведених принципів творіння ребусів та створення нових правил зрозумілих для більшості за логікою побудови.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |