Подорож до світу маленьких казок В.О. Сухомлинського
Мета.
Ознайомити учнів із біографією В. О. Сухомлинського; формувати уявлення про доброту, чуйність і уважність; вчити спостерігати, робити висновки; розвивати діалогічне та монологічне мовлення; виховувати любов до батьків, до рідного краю, до праці.
Обладнання: портрет В.О.Сухомлинського, плакати, вислови В.О.Сухомлинського, виставка книжок, відеопрезентація, квіти.
Хід уроку
Вступне слово вчителя.
— Жив на світі педагог, учений, письменник Василь Олександрович Сухомлинський. Він дуже любив дітей і написав для них багато-багато оповідань та казок про ласкаве сонечко та м'яку травичку, про працелюбних му¬рашок і веселого метелика, про зайчика-хвалька та голо-систого півника, про ласкаві мамині руки і добру бабусю.
Він писав казки про доброту, бо сам був доброю люди¬ною і дуже хотів, щоб ви, діти, виросли добрими, чуйни¬ми, працьовитими, щоб мали тата і маму, рідну домівку, нашу велику і прекрасну Батьківщину з її широкими лу¬гами, густими лісами, безмежними ланами.
Сьогодні ми свій урок присвячуємо творчості В.О. Сухомлинського, і тема його — «Людина починається з доб¬ра» - за казками цього письменника.
Біографія В.О. Сухомлинського.
1-й учень. Народився В.О. Сухомлинський 29 вересня 1918 р. в селі Василівка Онуфріївського району, Кіровог¬радської області у незаможній сім'ї. До революції батько Олександр Омелянович Сухомлинський працював за наймом як тесляр і столяр у поміщиків та окремих се¬лянських господарствах.
Мати — Оксана Юдіна, працювала в колгоспі. В їхній сім'ї, крім Василя, було ще троє дітей — Іван, Сергій та Меланія. Всі вони стали вчителями.
Закінчивши навчання в семирічній школі, де був одним з найкращих учнів, улітку 1934 р. вступив до Кременчуць¬кого педагогічного інституту і став студентом факультету мови і літератури, але через хворобу у 1935 р. припинив навчання у ВУЗІ і сімнадцятирічним юнаком розпочав свою педагогічну роботу.
2-й учень. Протягом 1935-1938 рр. він викладає ук¬раїнську мову і літературу у школі. Потім продовжує на¬вчання у Полтавському педагогічному інституті (заочно).
У 1941 р. був призваний до лав Радянської Армії.
У 1942 р. був тяжко поранений. У 1942-1944 рр. працює директором середньої школи і вчителем російської мови і літератури у селищі.
Навесні 1944 р. з дружиною до України, на свою Батьківщину, в Онуфріївський район. Працює чотири ро¬ки завідувачем районного відділу освіти.
А в 1948 р. за власним проханням стає директором Павлиської середньої школи. Цією школою він керував до кінця свого життя. 23 роки життя в Павлиші стали найпліднішими.
На найвищий щабель своєї творчості В. О. Сухомлинський піднявся в 60-і роки.
Саме в ці роки він написав свої найкращі книжки, статті, художні твори для дітей.
Не раз був нагороджений орденами і медалями за свою плідну працю.
3-й учень. 2 вересня 1970 р. перестало битися серце В. О. Сухомлинського. Він прожив 52 роки. Але фізична смерть на поклала край життю його творчих надбань. І тому ми сьогодні зупинимось на одній зі сходинок бага¬тогранної творчості вчителя-педагога В. О. Сухомлинсь-кого - казках. Розглянемо казки видатно¬го педагога про добро і чуйність до людей.
Адже тема нашого уроку так і звучить: «Людина почи¬нається з добра».
Перше правило:
«Будь добрим і чуйним до людей.. Допомагай слабким і товаришу в біді».
Вчитель. Зараз я вам загадаю загадки,
відгадки будуть головними героями тих казок, які ви зараз почуєте.
Гострі кігті має —
В подушки ховає,
Лазить все на плотик,
А зоветься... (котик).
Пара довгих вушок,
Сіренький кожушок,
Скорий побігайчик,
А зоветься... (зайчик).
В лісі є кравець чудовий:
Шиє звірям він обнови.
Для ведмедів - кожушки,
Для лисички - сорочки,
Для куничок - рукавички,
А для білочок — спіднички.
Зайцю — валянки на лапки,
І собі пошив піджак,
Хто кравець такий? (їжак)
Вчитель. Послухайте казку В. О. Сухомлинського «Як здивувався Мурко».
— Чому Мурко здивувався? Чи правильний його вчи¬нок?
Послухайте ще казку «Зайчик і горобина» .
— Хто в цій казці пожалів зайчика?
— Чого навчає вас ця казка? (Допомагати в біді).
Послухайте ще і казку «Їжачок» . .
— Чи добрим був їжачок? Чому ви так вирішили?
Вчитель. От ми повинні запам'ятати, що добра людина потрібна всім.
У В.О.Сухомлинського є ще казки і про маму.
Друге правило:
«Поважай та шануй батька й матір».
Читання казки «Яблуко в осінньому саду»
— Чи любили дівчатка свою маму?
— З чого це видно?
Вчитель. А тепер послухайте казку про любов семи до¬чок до своєї матері. (Діти читають казку в особах «Сьома дочка» з «Чистої криниці»).
— Яка з семи дочок найбільше любила свою маму? Чо¬му ви так думаєте?
Третє правило:
«Усі блага і радощі життя створюються працею.
Без праці не можна чесно жити».
«Навчання — твоя перша праця».
Вчитель. Послухайте казку.
Казка перша «Як ховрашок землю орав і пшеницю сіяв» («Чиста криниця». Читає учень).
— Чи можна називати ховрашка працьовитим?
Казка друга «Борщ із скибкою свіжого хліба» («Чиста криниця». Читає учень).
— Чому ледареві був борщ несмачний? Що йому порадила мати?
Казка третя «Чому мама так хвалить?» (В. О. Сухомлинсь¬кий «Пшеничний колосок». Читає учениця).
— Що не зрозуміла дівчинка?
— Чому мама її хвалила?
Ведуча. «Люби рідний край і все, що тебе оточує» - так ми назвемо казки, які зараз розглянемо.
(Вірш «Журавлі» за мотивами казки В. О. Сухомлинського «Що найтяжче журавлям»).
1-а учениця.
Сумують, тужать журавлі
В осіннім небі батьківщини,
Бо їх від рідної землі
Женуть морози й хуртовини.
2-а учениця.
Але чого ж їм сумувать?
Вони летять до сонця, літа,
Привітно будуть зустрічать
їх теплий Ніл, яскраві квіти.
3-я учениця.
А може, тяжкая дорога
Лякає наших журавлів?
Ні, зовсім інша в них тривога,
Тому вони такі сумні.
4-а учениця.
Найтяжче їм далеко жити
В чужій, нерідній стороні
І за берізками тужити,
Чекаючи весняних днів.
Вчитель. Послухайте казку «Лелеки прилетіли» («Чиста криниця». Читає вчитель).
- Чому бабуся сказала, що лелека - сонячний птах?
- Як лелеки прощаються зі своєю батьківщиною?
Отже, ми повинні теж любити свій край і свою рідну домівку.
Вчитель. Давайте згадаємо казки, які щойно прочитали, відповівши на запитання.
Запитання до класу:
1. Як називається казка, у якій колюча тваринка знайшла світло?
(«їжачок і світлячок»)
2. В якій казці кіт гріє курча? («Як здивувався Мурко»)
3. В якій казці мама хвалить дівчинку за смачний борщ?
(«Чому мама так хвалить»)
4. Під яким деревом стояв зайчик і просив стиглих ягід? («Заєць і горобина»)
5. В якій казці розповідається про найдобрішу дочку? («Сьома дочка»)
6. В якій казці хлопчик образив маму? («Образливе слово»)
7. В якій казці лелеки прощаються з Україною? («Лелеки прилетіли»)
8 В якій казці сестри принесли яблуко для мами? («Яблуко в осінньому саду»)
Учениця.
Сьогодні на уроці нас вчителька навчила
На прикладах відомих, як гарними нам буть,
Щоб ми казки ці знали
І завжди пам'ятали,
Людьми росли старанними і добрими були.
Коли ти будеш добрим,
Про тебе люди скажуть,
Ніколи не забудуть про ввічливість твою,
У школі і удома усім давно відомо,
Що добрих не народжують, а добрим стають.
А педагог відомий, земляк нам всім знайомий,
Казок про нас багато хороших написав,
Ми їх читати будем,
Розкажем про них людям,
Нехай усі навчаться буть добрими завжди.
Ведуча. Надаємо слово бібліотекарю.
Бібліотекар. Казки - це дитинство людства і його мудрість. Читайте і слухайте казки, легенди, пісні, прислів'я, приказки. Вивчайте казки, переказуйте. Нехай вони ідуть по світу, нехай живуть серед нас і після нас, хай виховують синів і дочок нашої землі, нашого народу, вчать, як треба по правді жити.
(Ознайомлює учнів з книгами та казками Сухомлинського).
Вчитель. Так, людина починається з добра — до батька й матері, дідуся і бабусі, до рідної землі, до рослин і тва¬рин. Добро — найголовніша риса характеру кожної люди¬ни. Отож, вам моє побажання: щоб краплину людської доброти ви пронесли через усе своє життя, щоб зло по¬кинуло вашу душу, а натомість щоб завжди в ній панува¬ло добро і совість. Недаремно кажуть, їло людина почи¬нається з добра.
Сказав мудрець:
- Живи, добро звершай!
Та нагород за це не вимагай
Лише в добро і вищу правду віра
Людину відрізня від мавпи і від звіра.
Хай оживає істина стара:
Людина починається з добра
Л. Забашта
Вчитель. Послухайте вірш Григорія Орла «Шана педагогу-творцю».
1-й учень.
Хто він — педагог-творець?
Вересень квіти зібрав
Скрізь, де вони пломеніли.
Тихо пройшов і поклав
їх на високій могилі.
2-й учень.
В ній Сухомлинський лежить -
Вчитель народний по праву.
Як нам його не любить?!
Він наша гордість і слава.
3-й учень.
Вчитель, герой і поет,
З серцем палаючим Данко,
Справжній поет-гуманіст
Щастя творив до останку.
4-й учень.
Світлі ідеї його
Вічні, як води Дніпрові,
Наш видатний педагог
Повен добра і любові.
5-й учень.
Дітям життя присвятив,
Все їм віддав без вагання.
Він їх безмежно любив,
Знав їх сердець поривання.
6-й учень.
В спадщину нам залишив
Чисті джерела науки.
Нас з тих джерел напоїв
Духом надмірно високим.
7-й учень.
Він залишив назавжди
Слід після себе у світі,
Слід той не зможуть змести
Сиві і славні століття.
8-й учень.
Шану творцю віддає
Юних творців покоління,
Як в Сухомлинського, є
В нього талант і горіння.
9-й учень.
В школах дитинство дзвенить
Щастям яскравим, як спалах,
Вересень тихо бринить
Росами срібними в травах.
Вчитель. Ось і закінчилася наша усна подорож у країну казки, яку створив В.О. Сухомлинський.
Вам моє побажання: читайте, слухайте його казки та пам'ятайте про великого педагога.
Література:
1. Журнал «Розкажіть онуку» №8 2008 р
2. В.Сухомлинський «Гаряча квітка», Київ, Веселка, 1980 р
3. В.Сухомлинський «Чиста криниця», Київ, Веселка 1993 р
4. І.Цюпа «Василь Сухомлинський», Київ, Радянська школа, 1985 р
5. І.Цюпа «Василь Сухомлинський», Київ, Видавництво «Молодь», 1973 р