Головна » Молодші класи » Виховні заходи

Подорож до країни Доброти

Мета: виховувати любов і бережливе ставлення до природи, до кожної тварини на землі; вчити бачити корисне і красиве поряд; формувати внутрішні мотиви діяльності активного захисника навколишнього середовища. 

Обладнання: м’які іграшки, малюнки птахів, комах, тварин, карта країни Доброти, грамзапис. 

Хід заняття 
I. Організаційна частина заняття 

II. Основна частина заняття 

Вчитель. Сьогодні вранці, коли я йшла до школи, мені було дуже самотньо і сумно. Раптом переді мною з’явився добрий чарівник. «Чому Вам так сумно?» - спитав він. 
Я йому розповіла про те, що в мене немає справжньої подруги. Подумавши трішки, чарівник пообіцяв мені допомогти. Сказавши якісь чарівні слова, відразу з’явилися 
П’ятеро прекрасних дівчат. Лише одну дівчинку мені потрібно було вибрати у вірні подруги. 
Перша дівчинка була дуже багато одягнена. Ім’я її – Багатство. Друга була дуже гарна. Ім’я її – Краса. Третя увесь час весело сміялася. Ім’я її – Радість. Четверта була – Удача. Але від цих чотирьох дівчат серце моє радісним не стало. 
Я озирнулась і побачила п’яту дівчинку. Вона була непомітною, без дорогого вбрання, без яскравої краси. Підійшла я до цієї дівчинки. Зазирнула їй у очі і відразу зрозуміла. Ось вона моя справжня подруга. Ім’я її – Доброта. 
- Діти, а чому саме я вибрала Доброту? 
- Що означає слово Доброта? 
- Доброта – це слово, яке зігріває, огортає теплом душу живої істоти, робить життя світлим і радісним. 
Особливо людської доброти потребують наші менші дво- і чотириногі друзі, яких ми приручили вдома або дружимо з ними в природі. 
Ось дивіться, скільки їх у нас! Називайте: кіт, собачка, білка, кінь, зайчик, лиска, папужка… 
Необхідно не лише милуватися ними, гратися, відпочивати, а й доглядати – годувати, напувати, мити, чесати, водити на прогулянку, лікувати, жаліти, ставитися бережливо, 
ніжно. Тоді очі вашої тваринки засяють яскравими вогниками, вона радісно замахає хвостиком, притулиться до вас, лизне, подасть лапку. 
Людина, яка дружить із живою природою, і сама стає кращою. 
Отож сьогодні казковим поїздом ми поїдемо в гості до країни Доброти. 
Увага! Увага! Відходить потяг до країни Доброти. Просимо пасажирів зайняти свої місця. 
(Начальник поїзда дає свисток, провідник піднімає жовтий прапорець. Діти стають один за одним та імітують поїзд: чук-чук, чу-чу-чу-чу, ту-ту!). 
(Звучить грамзапис пісні «Голубий вагон»). 
Увага! Увага! 
Поїзд прибув до країни Доброти! 
(Діти сідають за парти. До класу заходить «цариця Доброти»). 
Цариця Доброти. Добрий день, діти! Я цариця Доброти. Вітаю вас у своїй країні. Перепустку до моєї країни ви одержите після того, як відгадаєте три загадки. Назву тваринки не називайте, а лише подайте звук, характерний для неї. 
Загадка перша. 
Хвіст гачком, а ніс п’ятачком. (Хрю-хрю). 
Загадка друга. 
Пухнастенький, вухастенький 
Лапки м’які має, весело стрибає. (Мяу-мяу). 
Загадка третя. 
Не говорить, не співає, 
Добре хату стереже. 
Хто приходить – сповіщає. (Гав-гав) 

Цариця Доброти. Діти, я хочу розповісти вам одну історію про маленьке цуценятко. 
Одного зимового дня воно сиділо і тихо скавчало. Мимо проходили люди, але ніхто не звертав на бідолашне уваги. Над ним пролітав сніжок, а лапки замерзли так, що під ними не танув сніг. Цуценя замерзло і тремтіло. І раптом почуло: «Дружок! Іди сюди!» Цуценя кинулося на голос. Але це була не хазяйка, а схожа на неї дівчинка з добрими очима. Вона взяла його на руки, притисла до себе, витерла лапки і дала шматочок пирога. 
Неподалік була школа. Дівчинка подумала, що хтось із школярів загубив своє цуценя і вирішила знайти хазяйку. Саме пролунав дзвінок на перерву, і їх оточили діти. Вони гладили цуценя, пригощали своїми бутербродами, але воно буле сумне. 
Раптом діти розступилися і враз стало тихо. По снігу бігла дівчинка і кричала: «Знайшовся! Рябко!» Цуценя від радості застрибало, загавкало, побігло назустріч дівчинці. 
- Діти, подумайте і скажіть, що могло б трапитися з Рябком, якби на нього ніхто не звернув уваги? 
(Діти розповідають свої припущення). 
Учень. Дякуємо тобі царице Доброти, за гостинний прийом і за мудру науку. Пам’ятатимемо твої добрі слова. 
Учитель. Любі мої, а тепер пригадаймо пісні про тварин. (Діти співають «Пропала собака», «Не дражніть собак»). 
- Діти, я знаю, що у багатьох із вас є чотириногий друг. Розкажіть нам про нього. 
(Діти розповідають про своїх домашніх тварин). 

III. Заключна частина заняття 

Ви в мене молодці, добрі, чуйні. Завжди лишайтеся такими. 
Ось і завершилася наша подорож. А завершити її хочеться словами В.Сухомлинського: 

Колись у дитинстві я зірвав квітку, і вона загинула, 
Я спіймав метелика, і він помер у мене на долоні. 
І тоді я зрозумів, що доторкнутися до краси можна тільки серцем. 

Запам’ятайте! Краса завжди живе в серці людини. Майте чуйне, щедре, велике і добре серце, щоб знайшлося в ньому місце і маленькій комашці і травиці. Нехай вам світить сонце і посміхаються зорі.


Переглядів: 63 | Теги: доброта

Схожі уроки:
Всього коментарів: 0
avatar