Головна » Молодші класи » Виховні заходи

Наша мова солов’їна

Мета. Формувати розуміння того, що українська мова - наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава. Розширювати знання про красу і багатство української мови. Ознайомити дітей з українськими обрядами і звичаями. Пробудити почуття національної гідності.

Виховувати любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до всього свого, українського, бажання розмовляти рідною мовою.

Обладнання. Вишивані рушники, хліб, малюнки герба, прапора України, портрет Т. Г. Шевченка, плакати .

(Звучить пісня «Кароока Україна», на сцену виходять ведучі - хлопчик і дівчинка в українських костюмах з хлібом і сіллю на вишитому рушнику)

 

Дівчинка.             Добрий день вам,

добрі люди!

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік.

 

Хлопчик.              Гостей дорогих

ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом,

любов’ю і миром,

 

Вчитель. Шановні діти, гості, запрошуємо вас до нашої господи на хліб та сіль, на слово щире, на бесіду мудру, на свято української мови.

Дівчинка. Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де ви вперше побачили світ, з мови, якою розмовляють ваші батьки, з подвір’я, по якому ви бігали, з села чи міста, з України, де ви народилися. А Україна - це наша Батьківщина.

Хлопчик. У нашій світлиці сьогодні тепло і світло, тож давайте поговоримо про Україну, нашу рідну мову. Україна - золота, чарівна сторона. Скільки ніжних, ласкавих, поетичних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, до рідного слова.

Читець 1.

ЛИШ ПО-УКРАЇНСЬКИ

 Українські діти

 Всім говорять сміло:

 Свій народ любити —

 То велике діло.

 

 Лиш по-українськи

 Любо говорити,

 І по-українськи

 Господа молити.

 

 Треба й чужі мови

 Старанно вивчати,

 Та з усіх найбільше

 Рідну шанувати.

            А. Незнаний

Читець 2.

 

    НАША МОВА СОЛОВ'ЇНА

 Солов'ї розливаються ніжно

 У зеленім веснянім гаю,

 Син до матері каже: — Ця пісня

 Дуже схожа на мову твою.

 

 Посміхається мати до сина:

 — Пам'ятай, моє миле дитя,

 Рідна мова завжди солов'їна,

 Зігріває людей все життя.

 

 Наша мова живе й буде жити,

 Бо вона, ніби подих весни —

 Пам'ятай ти завжди про це, сину,

 Рідне слово теплом огорни.

                                              В. Кленц

Читець 3.

 

        РІДНА МОВА

 Мово рідна, слово рідне,

 Хто вас забуває,

 Той у грудях не серденько,

 А лиш камінь має.

 

 Як ту мову нам забути,

 Котрою учила

 Нас всіх ненька говорити,

 Ненька наша мила.

 

 У тій мові нам співали,

 Нам казки казали,

 У тій мові нам минувшість

 Нашу відкривали.

 

 От тому плекайте, діти,

 Рідну свою мову,

 Вчіться складно говорити

 Своїм рідним словом.

                         С. Воробкевич

Читець 4.

        РІДНА МОВА

 Як то гарно, любі діти,

 У вікно вам виглядати!

 В ньому все: тополі, квіти,

 Сонце й поле біля хати.

 

 На оте вікно ранкове,

 Що голівки ваші гріє,

 Схожа наша рідна мова –

 Цілий цвіт вона відкриє!

 

 Бережіть її малята,

 Бо вона – віконце миле,

 Що колись до нього мати

 Піднесла вас, посадила…

                                  В. Терен

 

(Танок під пісню «Я маленька україночка»)

 

Інсценування гуморески Павла Глазового «Кухлик»

 

 Дід приїхав із села, ходить по столиці.

 Має гроші - не мина жодної крамниці.

 Попросив він:

 - Покажіть кухлик той, що з краю.-

 Продавщиця:

 - Что? Чево? Я нє панімаю.

 Кухлик люба покажіть, той, що з боку смужка.

 - Да какой же кухлік здесь, єслі ето кружка.-

 Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:

 - На Вкраїні живете й не знаєте мови.-

 Продавщиця теж була гостра та бідова.

 - У меня єсть свой язик, ні к чему мне мова.-

 І сказав їй мудрий дід:

 - Цим пишатися не слід,

 Бо якраз така біда в моєї корови:

 Має, бідна, язика і не знає мови.

Вчитель читає легенду про Україну.

            Коли це все було – ніхто не знає,

Але легенда так розповідає:

Надумав Бог про всіх подбати,

Талантами людей обдарувати.

Французам дав красу та елегантність,

А німцям – дисципліну та педантність.

Любов до моря дарував англійцям,

Росії – владність,

А голландцям – квіти.

Ну, як таким дарункам не радіти!

Підвівся Бог зі свого трону,

Вдоволено поправив він корону.

І тут побачив дівчину в куточку,

Одягнену у вишиту сорочку.

- Чом плачеш ти?

Як звуть тебе, дитино?

Вона відповіла:

- Я – Україна.

А плачу, Боже, бо не бачу меж

Від пролитої крові і пожеж.

Чому, скажи мені, така зла доля?

В своїй землі немає правди й волі!

- Так от яка історія твоя!

Та тільки всі роздав таланти я –

Скоріше треба було підійти…-

І тут дівчина вже хотіла йти,

Та Бог підняв правицю, зупинив.

І з дівчиною знов заговорив:

- Неоціненний скарб один я маю,

Уславить він тебе у світі, знаю.

Бери його та бережи.

Це – пісня. –

Взяла дарунок, до грудей притисла

І понесла ту пісню по межі:

«Нам, Боже, Україну, збережи!».

Діти виконують пісню «Ой,у лісі калина».

Конкурсна програма «Знавці мови»

Зупинка «Прислів’я»

Хто мови своєї цурається, хай сам себе  (стидається)

Птицю пізнати по пір'ю, а людину (по мові).

Більше діла — менше (слів).

Будь господарем своєму (слову).

Слово — не горобець, вилетить — (не спіймаєш).

Від меча рана загоїться, а від лихого слова — (ніколи).

Гостре словечко коле (сердечко).

Де мало слів, там більше (правди).

Кого не б'є слово, тому й палиця (не поможе).

Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — (ворогів).

Краще переконувати словами, (як кулаками).

М'які слова і камінь (крушать).

Не кидай слова (на вітер).

Шабля ранить тіло, а слово — (душу).

Слово до слова — зложиться (мова).

Слово може врятувати людину, слово може і (вбити).

Удар забувається, а слово (пам'ятається).

Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб (менше говорив).

Дурний язик — голові (не приятель).

Зупинка «Загадка»

                * * *

 Коли хочеш ти читати,

 То повинен мене знати,

 А коли мене не знаєш,

 То нічого не вчитаєш.

 (Абетка)

 

                 * * *

 Дуже я потрібна всім:

 І великим, і малим.

 Всіх я розуму учу,

 А сама завжди мовчу.

 (Книга)

                                      ***

У носатого Івана

 Одежина дерев’яна.

 Він у чистім полі ходить

 І по ньому носом водить.

 Не стрижений, не чесаний –

 Гострим ножем затесаний.

 (Олівець)

 

 

               * * *

 Чистенькі віконця

 Сміються до сонця.

 Діточки довкола.

 Наша люба …

 (Школа)

 

               * * *

 Біла грядка –

 Чорні зернятка.

 Посіяла по порядку

 Та й маю загадку.

 Хто зернятка знає,

 Той відгадає.

 (Аркуш, літери)

 

                * * *

 З ним подружить кожен з вас,

 Як піде у перший клас.

 Бо хоч завжди він мовчить,

 Та читати вас навчить!

 (Буквар)

 

                 * * *

 Хутко стрибне на папір,

 І, хоч вір, а хоч не вір,

 Враз напише нове слово.

 Ось і речення готове.

 Вправно пише у руці,

 Бачать всі старання ці.

 (Ручка)

 

                * * *

 Пензлик, аркуш та вода…

 Де ж малюнок? От біда!

 Що іще забув я взяти,

 Щоб пейзаж намалювати?

 (Фарби)

 

 Зупинка «Скоромовка»

Ти, малий, скажи малому,

Хай малий малому скаже,

Хай малий теля прив’яже.

 

Карл у Клари украв корали,

А Клара у Карла

украла кларнет.

 

Мила митися не вміла.

Мила мило з рук не змила.

 

Великі мурахи грали у шахи,

А маленькі мурашки – у шашки.

 

Хоче залізти в шафу кішка,

Шурхотить у шафі мишка.

 

Ходить квочка коло кілочка,

Водить діточок коло квіток.

Зупинка «ЧОРНИЙ – БІЛИЙ»

КИСЛИЙ, ВЕЛИКИЙ, ШИРОКИЙ, ВИСОКИЙ, ХОЛОДНИЙ, ВЕСЕЛИЙ, ВОРОГ, РІДКИЙ, ЗЛИЙ, СТАРИЙ, ХВОРИЙ.

(Підведення підсумків, нагородження переможців)

Дівчинка.  О, слово рідне! Мудре і прадавнє,

Ти виросло з могутньої землі!

Тебе Валуєви жорстоко розпинали,

А ти возносилось і не корилось – ні!

 

Хлопчик.          О, слово рідне! Подарунок мами!

І пісня ніжна і розрада нам!

Я всім на світі з вами поділюся,

Та слова рідного нікому не віддам!

Вчитель.     Ми - українці - велика родина,

Мова і пісня у нас солов’їна.

Квітне в садочках

червона калина,

Рідна земля для нас всіх -

Україна.(разом)

 

Вже кінчилось свято.

І прощатись нам пора.

Ми бажаємо Вітчизні.

Щастя, миру і добра.(разом)

 

Діти виконують пісню «Хай живе!»


Переглядів: 175 | Теги: українська мова

Схожі уроки:
Всього коментарів: 0
avatar