Мета: виховувати в дітях любов до родини; навчати учнів чемного й шанобливого ставлення до батьків, рідної домівки, «малої Батьківщини», свого народу, рідної мови, країни; формувати в дітей почуття обов’язку перед батьками, вміння висловлювати щирі почуття до рідних; сприяти розширенню духовного світу учнів.

Форма: шкільне родинне свято за участі батьків школярів.

Примітка. Під час підготовки до цього загальношкільного свята доречно з’ясувати цікаві подробиці з історії родин і з дозволу членів сім’ї використати реальні факти у власному сценарії та залучити до участі в ньому представників родин учнів. Усі географічні назви, прізвища та імена, використані в сценарії наведеного тут свята, вигадані, тому, узявши запропонований нами далі сценарій за основу, замініть вигадані імена та ситуації на реальні з життя родин учнів вашої школи.

Дійові особи

Ведучий

Учень

Учениця

Читці

Перебіг заходу

Свято проходить у приміщенні школи. Починається демонстрацією слайдів про Україну. Звучить пісня М. Гнатюка «Україно, голубко моя!»
Сцена актової зали прикрашена квітами, рушниками.

Учень

З давніх літ на цій землі

І дорослі, і малі,

Щоб прийнять якусь ухвалу,

Віче праведне скликали.

Учениця

Давній звичай не забутий, Знов дідівські сурми чути,

Знов козацький бубон кличе:

Починаймо наше віче!

Ведучий. Шановні друзі, дорогі батьки! Наше віче — урочисте зібрання батьків і дітей школи — уславлюватиме рідну сім’ю, батьківський вогник, який світить нам усе життя!

Звучить пісня «Від батька до сина».

Учень

Не згасне пам’ять і любов не згасне,

Бо рід коріння має пам’ятати.

Стоїть над нами добра Берегиня

Богиня роду, предковічна Мати.

Учениця

«Родина», «рід» — які слова святі,

Вони потрібні кожному в житті,

Бо всі ми з вами гілочки на древі,

Що вже стоїть віки.

Це дерево — наш славний родовід,

Це батько, мати, прадід твій і дід.

Звучить пісня «Бери шинель, пошли домой».

Ведучий. Знають і поважають у Білозерці скромне подружжя медичних працівників Кобець.

Звела доля на воєнних дорогах українського хлопця Якова та росіянку Таїсію. Так і йшли вони поруч 48 років. Давно відгриміли бої. Над Україною чисте небо, але пам’ять все зберігає. Безліч разів губили одне одного в полум’ї війни. І летіли тоді солдатські трикутники, шукаючи Таю, ту єдину, до якої назавжди прикипіло серце молодого Якова. Оту святість щасливого хвилювання душі, постійної потреби одне в одному пронесло подружжя через усе життя.

Запитання до подружжя:

·         Як ви зуміли створити в сім’ї атмосферу довіри?

·         Як вам вдалося зберегти повагу і любов на все життя?

Родина відповідає на поставлені запитання.

Ведучий. Спасибі вам за добрі слова, й наше вам побажання: одного разу добром зігріте серце нехай не охолоне.

Звучить мелодія пісні «Магнолія». Ведучий звертається до іншого подружжя. Мабуть, мелодія цієї чудової пісні нагадає вам, Миколо Антоновичу, той час, коли ви в Криму зустріли чарівну полтавчанку Надію. Покохали одне одного. Вашому первісткові Анатолію виповнився рік, коли ви вступили до Сімферопольського медінституту. Понад 10 тисяч операцій на рахунку завідуючого хірургічним відділенням Шеремета Миколи Антоновича. У них з Надією Олександрівною троє синів, є вже й онуки.

Є в народі чудова приказка: «Який дуб — такий тин, який батько — такий син».

Миколо Антоновичу, який душевний скарб ви передали своїм синам?

Гість відповідає.

А в народі ще кажуть: «Який кущ — така й калина, яка мати — така й дитина». У сім’ї Шереметів мама — втілення родинної доброти та ніжності. На сімейному вечорі присутні діти й онуки Шереметів. Для вас, молода невістко, така ситуація: після недільного обіду у свекрухи й свекра ви зайшли до кухні, де свекруха збирається мити посуд. Що б ви їй сказали? Пропонується три варіанти:

·         чи можна мені вам допомогти?

·         сядьте, відпочиньте, я сама все зроблю;

·         знаєте, є приказка: де куховарок багато, там сім’я голодна. Краще я не буду вам заважати.

Ведучий (звертається до дітей родини Шереметів). Анатолію, де ви з Ларисою знайшли одне одного?

Гості відповідають.

Бажаємо вам, щоб той місточок доброти й любові між батьками й дітьми ніколи не переривався!

Для сім’ї Шереметів ансамбль «Смерічка» заспіває пісню.

Під звуки пісні «Все щастя в житті від любові» на екрані через епідіаскоп показують фото сім’ї Давиденків, які мають п’ятьох дітей.

Ведучий. І хто б міг подумати, що в маленької, тендітної дівчини Зіночки буде така велика сім’я — аж п’ятеро дітей!

Ведучий. Він і вона ще молоді та гарні. Її, Зінаїду Миколаївну, і його, Миколу Івановича, цінують і поважають у колективі. Удома — чистота й порядок. А допомагають в усьому мамі й татові їхні діти. Щастя в цю сім’ю прийшло разом із сумлінною працею, повагою, любов’ю і турботою.

Як ви святкуєте родинні свята? Як вам допомагають діти?

Наш ансамбль дарує вам пісню.

Виконується пісня «Знову наснилось дитинство». Ведучий (звертається до зали). Чи зустрічали ви колись щасливих людей? Дайте визначення щастя одним словом.

Що ви робите, щоб ваша родина була щасливою? У чому полягає ваше сімейне щастя?

Гості відповідають.
Звучить пісня «Зеленіє жито, зеленіє».

Учениця

Хто, як не мама, дорогу зігріє,

Хто нас на світі ще так пожаліє,

Не заморозить нам хуга віконце,

Доки є мама — немеркнуче сонце.

Ведучий. Сім’я, у якій ми народилися та виросли... Стосунки, які в ній складаються, ми проносимо через все життя... «Якщо в сім’ї лад, то не потрібен і скарб» — говорить народна мудрість. Рідна сім’я — то велике щастя й радість. Любов і злагода, дружба й повага — це вічні поняття. А як виховують наших дітей добрі взаємини в сім’ї?

Батьки Ш. та Л. розповідають про свої сім’ї, а їхні діти демонструють виготовлені власноруч емблеми родин.

А зараз, дорогі друзі, ми проведемо літературний конкурс для всіх сімей, а наше невелике імпровізоване журі з учнів підіб’є підсумки першого конкурсу.

Друзі, я прошу вас завершити вислови:

Милі гості, просимо сісти… (вареники будемо їсти).

Ви заходьте в нашу хату… (превелику, пребагату).

Як парость виноградної лози... (плекайте мовy).

Як будеш сміливим і вправним усюди.. (тебе шануватимуть, знатимуть люди).

Кожне діло необхідно знати... (як скінчити, як почати).

Краю мій лелечий,

Небо, гори й ріки...

    (Найдорожче в світі Збережу навіки).

Дитяче журі підбиває підсумки. Звучить пісня «Цвіте черешня в мами на городі», а на екрані — родинні фотографії.

Ведучий. Рідна оселя, рідна сім’я. Тато, мама, бабуся, дідусь, брати, сестри — це ваша родина. Нехай не ображаються наші татусі, дідусі, бабусі, та найдорожча для нас людина — мама. Вона дала нам життя. Діти! Кажіть своїм мамам добрі слова щогодини, бо хто ж захищатиме вас від усіх негараздів! Недарма в народі кажуть: «Болить у дитини пальчик, а в матері — серце...» Учень                                                                

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,

Виростуть з тобою приспані тривоги.

За тобою завше будуть мандрувати

Очі материнські та білява хата.

Учениця

Можна вибрати друга та за духом брата?

Та не можна рідну матір вибирати.

Можна все на світі вибирати, сину,

Обирать не можна тільки Батьківщину.

Ведучий. А зараз, діти, прошу вас звернутися до ваших матусь із найщирішими словами.

Діти звертаються до матусь, промовляють на їхню адресу ласкаві слова.

То якою ж є ваша мама?

Мікрофон дається в залу. Діти одним-двома словами дякують мамам.

Журі знову береться до роботи. А для вас, сімейні колективи, конкурс «Імпровізація пісні».

Завдання родинам — імпровізувати пісні:

«Несе Галя воду»;

«Пусть бегут неуклюже пешеходы по лужам»;

«Я на солнышке лежу»;

«Ой на горі два дубки».

Поки триває підготовка імпровізації пісні, Ведучий бере інтерв’ю в дітей.

Коли у вашій родині бувають найщасливіші години?

Що більше за все любить мама?

Чи співаєте ви разом пісні?

Чим ви допомагаєте вдома?

Чи є у вас у родині постійні обов’язки?

Відбувається конкурс пісні. Журі підбиває підсумки конкурсу.

Ведучий. А переможцям — у дарунок пісня «Ой піду я до млина».

Звучить пісня «Яблуневий туман».

Нам, батькам, наші діти здаються дітьми і в п’ять, і в десять, і в сімнадцять років. Вони вже вчаться в старших класах, а нам ще не зрозуміло, що думають вони не тільки про навчання, про майбутню професію, але й про майбутнє сімейне життя. І це природно. Той стиль взаємин, що вони бачать у своїй сім’ї, вони перенесуть у своє подальше життя. Я запрошую на сцену наших випускників, які незабаром створять свої сім’ї.

Майбутнім молодятам пропонуються для розв’язання наведені далі ситуації.

Перша ситуація. У неї вдома прийнято було готувати до свят маленькі сюрпризи. А в його сім’ї це вважали непотрібним. Молодій дружині дуже боляче не одержувати привітання на свято. Виникає гірка думка: не любить! Можна посваритись, а можна зробити інакше. А як? Яка ваша думка, старшокласники?

Друга ситуація. У нього вдома всі речі мали своє місце, а молода дружина... Де переодягалась, там і залишила одяг. Збирається на гостини, не знайде потрібної речі. Настрій зіпсований, чоловік готовий усе їй висловити про неохайність. Але… Зачекайте! Чого він цим досягне? Звичка ж вироблялась роками. Як йому краще вчинити?

Третя ситуація. Побудуйте план ваших дій, якщо ви хочете виховати в чоловіка таку рису, як турбота та повага.

Учні аргументують свої відповіді. Звучить марш Мендельсона й до зали входять молоді подружжя, які нещодавно закінчили школу. Це Сергій та Інна В., Дмитро й Ілона К., Олена та Валерій Т. Під оплески присутніх вони піднімаються на сцену.

Ведучий. Любі наші! Ми вітаємо вас з народженням нових сімей. Бажаємо вам добра, статку, любові, щастя! Дозвольте поставити вам декілька запитань.

Ваша сім’я: він і вона. У чоловіка завтра День народження. Як ви збираєтесь його відзначити? Придумайте щось цікаве. Оцінюватиме ваші дії подружжя із досвідом Ф.

Завтра сімейне свято. Ви чекаєте на гостей, друзів. Як ви розподілите хатні обов’язки? Оцінюватиме ваші дії сім’я Т.

Молода сім’я. Грошей обмаль, а дружина купила нову сукню. Як повестися? Оцінюватиме ваші дії подружжя H.

Ансамбль «Смерічка» дарує гостям пісню.

Ведучий

Скільки б не співали, а закінчувати час.

Кращі побажання ви прийміть від нас.

І у вас, і в нас хай буде все гаразд,

Щоб ви й ми щасливі були!

Я дякую вам, шановні батьки, за те, що ви прийшли на наша родинне свято, розділили з вашими дітьми найдорожче, що в нас є, — радість спілкування.

Хай у ваших сім’ях назавжди поселятися любов, повага й статок, а місточок доброти й любові між батьками та дітьми ніколи не переривається.

Щасти вам, дорогі друзі!