Мета: розширити знання учнів про  рідний край та життя Т.Г. Шевченка, ознайомити з деякими відомостями  життя  поета та описами рідного краю в його творах . Розвивати навички виразного читання, збагачувати словниковий запас учнів, вчити давати характеристику дійовим особам, робити висновки з прочитаного. Виховувати почуття любові і поваги до  свого рідного краю та світлого образу поета - мислителя Т.Г.Шевченка.

Обладнання. Портрет Т.Г.Шевченка на рушнику, комп’ютер, презентація, виставка творів Кобзаря

Хід уроку

I. Організаційний момент

Продзвенів уже дзвінок,

Всіх покликав на урок.

Тож за парти всі сідаємо,

Працювати починаємо.

Вступне слово вчителя:

Батьківщина... Що ми вкладаємо у це поняття? Це знайома стежина до школи, левада біля річки, берізка під вікном, птахи в небі. Тобто це все те, що ми не можемо не любити, як маму, тата, без чого ми не можемо жити, як без води, повітря, сонця. Це те, що ми повинні берегти, плекати, бо це і є наша рідна земля, наша Україна. Пишається наша держава своїми вірними дочками й синами, борцями за гідне життя наступних поколінь. Прекрасна черкаська земля! Прекрасна своїми швидкоплинними і прозорими річками, що стрімко вливаються у спокійний і могутній Дніпро; задумливими віковими лісами і молодими гаями, створеними руками людини; безмежними полями, які щедро родять хліб і квіти, наливають життєдайними соками плантації солодкого кореня і яблуневі сади. Численними й потужними заводами і фабриками, продукцію яких знають не лише у нашій країні, а й далеко за її межами.Чудовими людьми, що вславили себе і рідну Україну. Неповторними піснями, що народившись на черкаській землі, розлетілись по всій планеті… Земля, що згадується в стародавніх історичних рукописах як форпост Київської Русі, земля, де загорілось полум’я визвольної війни під керівництвом нашого славного земляка Богдана Хмельницького…Земля, на якій розміщувалась козацька столиця України…Земля Тараса Шевченка, який народився і спочиває тут…

Учень 1.

Краю мій Черкаський – літепло в душі,

Чебреці духмяні, вишні, спориші!

Над широким полем, над старим Дніпром

Нахилив Шевченко бронзове чоло.

Круто в’ється Ятрань, тихо плине Рось,

Рукотворне море буйно розлилось.

В Уманському парку грає водоспад,

В Корсуні славетнім яблуні шумлять.

Над Холодним Яром чаєчка летить,

Може, там гетьманська булава лежить?

Чигирин. Черкаси.., з глибини віків

Тут витає слава мужніх козаків.

Не злічить над Смілою в небі зоряниць,

На Монастирищині – золото пшениць.

Краю чорнобривцевий, краю ясноград

В небі жовто-синьому лебеді летять.

Гомонять тополі. Ясени шумлять,

В лузі на калині ягоди горять.

Краю наш Шевченків, добре, що ти є,

Хай ім’я святиться чарівне твоє.

Учень 2.

В синій обрій залюблений змалку.

Я побачив зірки вдалині, –

За горби і веселу балку

Поманили міські вогні.

Я зростав на твоїй будові,

Гриз науку і вчився жить.

Не клянуся тобі в любові –

Хочу в тебе її заслужить.

Йду в бори, де цвіте ожина

І жаріють пучки суниць.

Я мужнів на твоїх стежинах,

Воду пив із твоїх криниць.

В пору вранішню і вечорову

Йду, долаючи крутосхил,

то Тараса – на тиху розмову,

До Богдана – набратись сил.

Зустрічаю гостей з привітом,

Хлібом-сіллю, не голіруч,

Маю право вклонятися світу

Від твоїх посивілих круч.

Учениця 3.

Люблю і славлю я тебе

Черкащину - перлину,

Де б не була я, понад все

До тебе завжди лину.

По цій землі Тарас ходив

Задумано велично,

Для нас він жив, для нас творив,

В серцях живе він вічно.

Ступаю ніжно по землі,

Щоб не стоптати трави,

Не сполошити птиці спів

Та скласти пісню слави.

Зачарували ви мене,

Гаї широкодолі,

Пахуча медами трава

Та дивний наспів долі.

Високих сосен оберіг

Чарує край Черкаський,

А тіні пройдених доріг

Шанують рід Дніпровський.

Прокинулась вся велич днів.

Вся врода неповторна,

Ти зчарувала нас навік

II. Оголошення теми і мети уроку.

- Як ви здогадалися, діти,  мова піде про нашу рідну Черкащину та  геніального українського поета. Підкажіть, хто це?(Т.Г.Шевченко)

Це був Поет. Поет з родини бідної.

А душу мав розкрилену, як птах.

Гарячим болем і живою піснею

Його слова - в народу на вустах.

А скільки ж раз його було розіп'ято

За правду, за Кобзар, і «Заповіт».

В душі народу словом заповітним він

Залишив вічний і глибокий слід.

III. Сприймання нового матеріалу.

1.  Повідомлення вчителя

Презентація( коротка біографія Шевченка).

Кожне слово Тараса Шевченка – життєдайне зерно, щедро засіяне в серцях нащадків. Гортаючи сторінки «Кобзаря» задумуєшся – і будить слово нові думки, нові питання.  Вражає чітка географічна,  як тепер кажуть – краєзнавча точність того терену Середньої Наддніпрянщини,  де нині наша Черкаська область, де точилися події  оспівані в творах Шевченка. Чи   тому сприяло те,  що «малими босими ногами» сходив  тими шляхами, стежками, коли допитлива дитяча пам’ять навіки вкарбовує в свідомість довколишній світ; чи під розмірену ходу волів,  чи притомлених  коней, мандруючи одвічними шляхами, слухав розповіді старших людей про ті яри, ліси, пагорби повз які наш сучасник промчить за кілька хвилин   не встигаючи  придивитись, задуматись, допитатись: а що тут діялось колись? Бо в кожній п’яді землі нашої  творилася   історія, відгомін  якої чуємо  в тих назвах, які полишили нам перекази, народні думи, казки та легенди.

Відкриймо «Кобзар»...  Вже   в перших рядках картина   розбурханого Дніпра:

Учень 4.

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

І блідий місяць на ту пору

Із хмари де-де виглядав,

Неначе човен в синім морі,

То виринав то потопав.

Слово вчителя

Ось так, Шевченко-поет словом малює картину, яку бачить Шевченко-художник.

Перегортаймо сторінки «Кобзаря». І в кожному творі знаходимо разюче точний малюнок нашої української природи, яку і в туманному Петербурзі, і в пісках Казахстану завжди серцем бачив поет.

Учень 5.

А він тужив за снігом...

В степах за Каспієм, і понад Аралом

хіба то сніг? Колючий, як пісок.

За десять літ, що вихором забрало

не раз згадав засніжений садок,

ставок замерзлий, в паморозі віти...

В оправі срібній дорогий кришталь.

О,  думи мої! Де вас маю діти,

Кому повідаю гірку мою печаль?

Летіть , летіть в шалену хуртовину,

що вкриє всіх.  І  праведних, і грішних.

О, думи мої! Там, на Україні,

У ріднім краї навіть сніг тепліший...

Слово вчителя.

Поет, художник навіки зберігає образи рідного краю. Ось, навчаючись в Академії мистецтв в Петербурзі малює картини «Циганка-ворожка» ( 1841) та «Катерина» (1842). І сьогодні вони за своєю документальністю можуть служити для вивчення елементів українського національного одягу. І зауважимо малював по пам’яті, бо хто там в Петербурзі знав як наші українські дівчата стрічки в’яжуть. Поїздки на Україну давали багатий матеріал для митця. З’являються твори «Селянська родина» (1843), «Селянське подвір’я» (1845), «Богданова церква в Суборові» ( 1845), «Чигирин з Суботівського шляху» (1845), «Мотрин монастир» (1845), « Чумаки серед могил» (1846).

Робота в Київській археографічній комісії (Тимчасова комісія для розгляду стародавніх актів) в 1845 - 1847 роках дала можливість Т.Шевченку подорожувати по Київщині, Полтавщині, Чернігівщині, Поділлю і Волині. Безпосереднє знання України, рідного краю дало можливість поету і  художнику описувати події в своїх творах з граничною точністю, історично-просторовою правдивістю,  географічно просторовою точністю. Ось останній приїзд на Україну. Наша рідна Черкащина відображена в роботах «В Корсуні» (1859), «В Межирічі» (І859), «В Черкасах» (1859).

Спогади про рідний край завжди  зустрінемо  в творах Т.Шевченка. Ось, тільки один початок повісті  «Княгиня». Опис рідної садиби, перших   кроків пізнання великого світу. Південна Київщина, яка зараз входить до складу Черкаської  області, описана і в повісті  «Прогулка с удовольствием и не без морали» ( 1858).

Багато творів Т.Г. Шевченка про природу та красу рідного краю, про минуле тяжке життя, про свою сім'ю, про любов до матері, жінки. В самі тяжкі хвилини життя, коли в нього випадала можливість побути на самоті він звертався до рідної природи, розмовляв з деревами (тополі, верба, калина) В Кобзареві слово калина вжив 385 разів, а всього в своїх творах – 965.

Багато віршів написані Шевченком покладені на музику. Це пісні «Заповіт», «Зацвіла в долині», «Реве та стогне Дніпр широкий»,«Стоїть гора високая», «Думи мої думи», «Садок вишневий коло хати», «Ой, у полі калина» та інших.

На вірші Т.Шевченка відомі композитори створювали музику, наприклад М.Лисенко «Садок вишневий коло хати…».

Зараз ви почуєте пісню на слова Т.Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий».  Вслухайтеся в музику. Як вона звучить? Яка за характером ? Намагайтеся уявити все те, що хотів передати автор словами і музиканти музикою. Закрийте очі, розслабтеся, опустіть голови на парти.

2. Творча робота.

Слово вчителя: Найкращим пам’ятником Тарасові є живе слово народу. Яке влучно відобразилося в прислів’ях  та приказках про Тараса.

У цьому завданні в прислів’ях та приказках слова переставлені місцями, треба правильно скласти речення, і записати.

1. З Шевченком набирається той знається, розуму хто.

(Хто з Шевченком знається, той розуму набирається)

2. Прочитав, Шевченка хто став багатший серцем.

(Хто Шевченка прочитав, той багатий серцем став)

3. Тараса – наша слово окраса і зброя.

(Слово Тараса – наша зброя і окраса)

4. Слово живе Тарасове здорове і

(Тарасове слово живе і здорове)

А тепер ми дізнаемось як ви знаєте історію свого рідного краю.

(Виходять дві команди по чотири учасники).

Запитання для першої команди:

1.Де на території сучасної Черкаської області набула поширення трипільська культура? (Тальнівський, Уманський, Маньківський райони).

2. Де знаходилась гетьманська резиденція за Богдана Хмельницького? (У Чигирині).

3.Яке місто Черкащини було одним із центрів декабристського руху?(Кам’янка).

4.Яка вікопомна битва відбулася у лютому 1944 року на черкаській землі?(Корсунь-Шевченківська)

5. У с. Красенівка Чорнобаївського району народився славнозвісний богатир. Назвіть його прізвище.(Іван Піддубний).

6. Де на Черкащині знаходиться музей Хліба? (У Тальному).

7. Які споруди належать до пам’яток архітектури у нашому районі? (Корпус Цибулівського цукрозаводу, Леськівський замок, церква Різдва Пресвятої Богородиці у с. Халаїдово).

8.З яких земель створена наймолодша область України? (Київщини, Полтавщини, Вінничини та Кіровоградщини).

9. Скільки вона має адміністративних районів?(Двадцять).

Запитання для другої команди :

1.Назвіть найбільші річки та водосховища Черкащини.(Дніпро, Рось. Вільшанка, Ірдинь, Гірський та Гнилий Тікич; Кременчуцьке водосховище).

2. Рельєф Черкащини.(Рівнинний).

3.Які корисні копалини видобувають на території нашої області?(Граніт, каолін, піски, бентонітові глини, вапняки, мергель).

4. Найкрупніший ссавець, який живе на території Черкащини.(Лось європейський).

5. Найпоширеніший птах нашої місцевості.(Горобець)

6. Де знаходиться дитяча бібліотека ім. Аркадія Гайдара?(У Каневі).

7. Назвати імена відомих поетів і письменників Черкащини.

8. Продовжити вірш.

Вітер з гаєм розмовляє…

(Т. Шевченко «Вітер з гаєм розмовляє»)

9. Які книги належать перу нашого земляка Ф. Бойка?(«З книги життя», «Смійтесь на здоров’я», «Моє рідне село», «Лихоліття», «Веселі смішинки для Ганнусі та Даринки», «Дорогою ціною»)

Перемогла та команда , яка дала найбільше відповідей.

3. Робота в групах(4)

Кожній групі  роздано 12 різнокольорових карток. На червоних картках написано назви творів, на синіх картках – автори цих творів, а на жовтих – дійова особа, персонаж, присутній в книзі.

Потрібно так сумістити по три різнокольорові картки, щоб вірно були вказані і автор, і назва твору, і дійова особа.

1. Т. Шевченко «Наймичка» Марко.

2. І. Нечуй-Левицький «Микола Джеря» Нимидора.

3. В. Симоненко «Подорож у країну Навпаки» Лесик.

4. С. Скляренко «Володимир» Микула.

V. Підсумок уроку.

- Що нового ви дізналися про Т.Г. Шевченка?

- Яким ми можемо його уявити в дитинстві?

- Які риси характеру малого Тарасика ви запозичили б собі?

Юні друзі, дорожіть Шевченком! Любіть Україну, як любив її поет. Бережіть її, як берегли ваші діди і прадіди! Читайте його твори і ваша мова буде гарною, чарівною, барвистою, бо українська мова — одна з найкращих мов світу! Учітеся, шануйте батьків, живіть дружньо — учив Шевченко! І це сьогодні головне ваше завдання. Нехай на вашому шляху завжди будуть поруч Шевченкова пристрасть, Шевченкова мужність і невмируще слово! А на закінчення уроку давайте вивчимо наказ поета:

Не цурайтесь того слова,

Що мати співала,

Як малого сповивала,

З малим розмовляла.

А яке ж те слово? Що мав на увазі Т.Шевченко? (рідна мова).

Хотілося б завершити  урок словами Павла Грабовського: «Твори Шевченка завжди лишаться для нас джерелом світлих дум і гуманних почуттів і в цьому їх велике загальнолюдське значення». Отже читайте Шевченка бо там отворені вам найкращі скарби українського народу.