Головна » Молодші класи » Сценарії свят

Свято Зошита

Мета. Формувати в учнів дбайливе, бережливе відношення до шкільного приладдя; розвивати увагу, мислення, мовлення, вміння визначати головну думку сказаного, почутого; виховувати бережне ставлення до шкільного приладдя; вміння цінувати працю інших людей; бажання тримати шкільні речі в охайному стані. 

Обладнання. Плакати з написами, зошит, ілюстрації розділових знаків. 

Хід свята. 
Ведучий. 
Добрий день дорогі діти, шановні вчителі, гості! Сьогодні у нас свято, свято незвичайне, свято кращого зошита. 
Ви всі знаєте що таке зошит. Зошит – це аркуш чистого паперу в обкладинці для писання або малювання, а також запису заміток. 
Проводячи змагання на кращий зошит серед учнів початкових класів переможцями були визнані.( Називає учнів, та нагороджує їх.) 

Ведучий. 
Сьогодні діти на наше свято прийшов ось такий Зошит. Я пропоную вам зробити невеличку подорож його сторінками. Як ви бачите обкладинка цього зошита чиста і дуже охайна, як у більшості наших учнів. 
Отже, відкриваємо Зошит. (Стоїть хлопчик, тримає в руках великий зошит з цікавими записами на сторінках). 

Перша сторінка «Історична». (Розповідь про історію виникнення зошита). 

Друга сторінка «Загадкова». 

Він нам як мама дорогий, 
Він хоче нас навчити 
Любити край чудовий свій 
Це мудрий наш …(учитель). 

Виводить букви і слова 
Ота цікава штучка, 
В руці виблискує здаля , 
Нова гарненька …(ручка). 

Ось до класу всіх скликає 
Голосистий наш дзвінок. 
І ми радо поспішаєм 
Не в садок, а на …(урок). 

Невеличка хатка, 
Там живуть малятка. 
Ми їх гостроносих, 
У портфелях носим(олівці). 

Дуже я потрібна всім – 
І дорослим і малим. 
Всіх я розуму учу, 
А сама завжди мовчу (книжка). 

Для письма сказати прошу, 
Що потрібно взяти?(Зошит) 

Кожен учень і щоденно 
На урок бере…(щоденник). 

Третя сторінка «Розділові знаки». 

Крапки.(Разом) 
Ми – веселії дівчатка, 
А наймення наше крапки. 
Всім, щоб правильно писати, 
Де нас ставить, треба знати. 

Учениця. 
Ага, крапки! Зрозуміло! 

Знак Запитання 
Весь час запитую, звіряю, думаю. 
Від постійних думок голова стала такою важкою, що хилиться донизу. 

Учениця. 
То ти знак питання? А я думала, що ти звичайнісінький гачок! -А ось він – Палка! (Показує на знак оклику.) 

Знак Оклику. 
Сама ти – Палка! Я – швидкий, веселий, дзвінкий!Радію і плачу, наказую і вчу. А якщо хтось і не слухає, то ще й накричу! 

Учениця. 
Дивись ти! Знак Оклику! Чудасія! А що ж то за згорблена бабуська? 

Кома. 
Хоч я лише крапка з хвостиком, 
І невеличка зростом, 
Але в граматиці я незамінна 
І всім для читання потрібна. 
Тільки вийду на доріжку, 
Всім підставлю я підніжку. 

Учениця. 
Пхі! «Кома». А здається, ніби справжня королева! 

Кома. 
Хоч і не королева, та при письмі необхідна. 

Ведуча. 
Букви рядочками лягають, одна біля одної, ніби крапельки дощу сплітаються в тонке мереживо, в срібну павутину. Дитяча рука творить красу. Письмо – це мистецтво, творчість, краса. А щоб це дійсно було так, треба не лише красиво писати, а й вірно вживати розділові знаки. 

Четверта сторінка «Небилиць». 

1. 
Учень.(Декламує вірш) 
Зошит скаржився Мар’яні 
Я у тебе не в пошані 
Звідкіля це на мені 
Плями жирні та масні? 
Подивися он сторінка 
Намальована хатинка 
Під хатинкою маля 
І написано : «Це я». 
А за дві сторінки далі – 
Різні звірі небувалі: 
Сині, жовті та рябі 
Що й не снилися мені. 

2.Сценка. 

Учениця. Що це тут валяється? 
Підніму його мерщій. 
Зошит виявляється, 
Чий він, діти? Чий? 

Зошит. 
Я подертий, я потертий 
Я в обкладинці дірявій, 
Весь я чорний, у мастилі 
Ой, як боляче мені! 

Учениця. 
Чий це зошит, діти? 
Не мовчіть, кажіть?!... 

Мабуть з іншої ти школи 
Ненароком заблукав? 
Бо у нас таких немає 
Певно ти цього не знав. 

3. В класі хлопці розгулялись 
Зошитами розмахались 
Глянув Вітя «Ну й дива!» 
Зошит був, а стало два. 
Бідні зошити, на шматки 
Їх порвали хлопчаки! 
Ми пошлем вас до лікарні 
Лікарі там дуже гарні. 
Там вас бідних пожаліють 
І почистять і замиють 
І поклеять вас на славу 
І одягнуть у оправу. 
Вийшли зошити з лікарні 
Сторінки їх стали гарні. 

4. «Марійка й Галинка». 
(Учень і учениця декламують вірш) 

Сьогодні Марійка уроків не знала 
Домашнє завдання в Галинки списала. 
Зі школи додому вернулись дівчатка, 
І тут повторилось усе в них спочатку. 

Удома Марійка отак міркувала: 
- Сьогодні в Галинки уроки списала 
Чого ж я завдання робити спішу? 
І завтра його я в Галинки спишу! 

Галинка ж удома отак міркувала: 
- Сьогодні Марійка у мене списала. 
Чого ж завдання я робити спішу? 
Його у Марійки я завтра спишу. 

А ранком у школі зустрілися двоє 
Спочатку дівчатка зраділи обоє 
Та стала Марійка Галинку питати: 
- Чи можна іще раз у тебе списати? 
Галинка у сльози: 
- От бачиш яка ти! 
Я думала в тебе сьогодні списати!... 
До столу учителька їх запросила, 
І порівну двійку на двох розділила. 

5.Смішинки 
Учень. 
Вчитель бережно розправив зошита у Вови… 
- Чом ти знову не поставив знаки розділові? 
- Ставив, - глянув той смішливо, - як ви зошит брали! 
Та вони тоді, напевно, десь повипадали. 

Учениця . 
– Дай мені твоєю ручкою написати! 
– А хіба твоя зіпсувалася? 
– Та ні, вона робить багато помилок. 


Учениця.(Декламує вірш) 
Журливо риплять два лінивих пера 
У зошити хлопців нам глянуть пора. 
Тут букви хиткі, клишоногі 
Повзуть між рядки без дороги… 
Ось першого Саші затерпла рука 
Ось Саша зітхнув 
Каже так до дружка: 
- Ну як пояснити це диво, 
Що інші так пишуть красиво? 
Щоб рівно стояли ці букви трудні, 
То пере потрібні якісь чарівні! 
У другого Діми затерпла рука 
Ось Дмитрик зітхнув 
Каже так до дружка: 
«Я згоден з тобою, та дивно мені 
Де учні ці пера беруть чарівні? 
Бо є в нашім класі вони в тридцятьох 
А прості лишилися у нас тільки двох!» 

П’ята сторінка «Перемоги». 
Учень. 
Недавно дуже дивно здавалося мені 
І як писати рівно ці літери трудні, 
І навіть з паличками я впоратись не міг 
Криві та з карлючками ну просто як на сміх. 
А далі знов рядочок, мов букви круглі О 
Мені аж серед ночі ввижалося воно. 
Пишу виходить криво, неначе пада вбік, 
А потім, як на диво, писав, і звик. 
Старався я не марно, кривуль ніде нема 
І ручка пише гарно, виписує сама. 
І літеру, і кому я зможу написать 
І вже несу додому «12»,а не «5». 

Учениця. 
Андрійко наш уже школяр 
Іде з портфеликом в руці, 
А в ньому зошити й буквар, 
Пенал і ручка й олівці. 
Андрійко добре вчить уроки 
Бо хоче вміти й знати все 
Додому йде веселим кроком 
«12» в зошиті несе. 

Учень 
Уроки виконав я вчасно 
І вивчив всі і прочитав 
І написав завдання «класно» 
Бо часу я не марнував. 
То ж щоб сумління чисте мати, 
Пиши як слід і не спіши 
Напишеш, можеш йти гуляти 
Зайнятись чимось для душі. 

Шоста сторінка «Народної мудрості» 

(Ознайомлення з прислів’ями) 

- Мудрим ніхто не вродився, а навчився. 
- Дерево сильне коріння, а людина - знанням. 
- Не кажи «не вмію», а кажи «навчусь». 
- Добре того вчити, хто хоче все знати. 
- Хочеш знати – не соромся питати. 

Сьома сторінка «Кінцева». 

Учень. 
Бережи свою парту і зошит, 
Книгу, клас свій бережи, 
Бо затрачені тут кошти 
Немалі,що не кажи. 
Учениця. 
Нашу школу, парту, зошит – 
Все це нам дала держава. 
Берегти майно громадське – 
Наша це найперша справа. 
Учень. 
Щоб в житті щасливим бути, 
Треба добре потрудитись. 
Головне собі збагнути 
Й наполегливо трудитись.


Переглядів: 40 | Теги: сценарій школа

Схожі уроки:
Всього коментарів: 0
avatar