Головна » Молодші класи » Сценарії свят

Свято української народної пісні

Танок - запрошення, вручення короваю.

 

Монтаж (1клас)

 

1 дитина

І створив Бог небо голубе

Родючу землю і зелені трави,

Дніпрові води й жито золоте,

І райських птиць, що звуться солов’ями

   2 дитина

Людей чудових тут він оселив

І дав їм мову, що в душі співає,

І вільний дух в серця їм поселив,

І рай назвав цей – українським краєм.

3 дитина

Співуча моя Україно,

Хай буде щасливим твій шлях,

Хай пісня твоя солов’їна

Лунає, як нині, в віках.

4 дитина

Нехай все лихеє минеться,

 Щоб знала ти лише добро,

Хай щастям до берега б’ється

Ласкавий та дужий Дніпро.

5 дитина

Вишнева моя Україно,

Матусю рідненька моя!

Полями, садами твоїми

Стою зачарований я.

6 дитина

Нехай все лихеє минеться,

Щоб знала ти лише добро,

Хай щастям до берега б’ється

Ласкавий та дужий Дніпро.

 

 

 На фоні презентації  “ Моя маленька батьківщина”  та ліричної мелодії ведучи читають слова:

 

      Ведуча 1. У мальовничому куточку Слобожанщини, там, де несуть свої тихі води Великий Бурлук та Сіверський Дінець, між величавим сосновим лісом, безкраїми очеретами та широкими хлібними ланами, оточене прадавніми пагорбами, живе собі звичайне вкраїнське сільце Базаліївка.

      Ведуча 2. Особлива Базаліївка восени. Вона ніби втопає у хвилях жовто- червоної палітри. І так, як природа не шкодує барв та відтінків, щоб прикрасити планету, так і базаліївські господині, з притаманною українцям ґречністю, готові запросити до столу хоч увесь світ і віддати усе найкраще, що є у домі.

        1.Але не пізнав усієї краси базаліївської той, хто не побував у зимовому лісі. Саме тут, набравши повні груди чистого морозного повітря, серед сосен, що мов казкові велетні у снігових кожухах стоять на варті спокою Неньки-Землі, відчуваєш себе захищеним від усіх життєвих негараздів. Зимове повітря, сповнюючи кожну клітину вашого організму живильною енергією, надає сил та бадьорості.

          2.  Весна. Земля увібрала в себе талі води та життєдайне сонячне проміння, щоб потім усе це віддати людям, як дяку за наполегливу працю. Бо саме тут, у селі, де з діда прадіда так повелося, щоб кожен мав насадити у землю всякої всячини, а потім дивитись, як воно проізростає, і в тому вбачати сенс свого буття.

            1.Разом з сонцем, котре з кожним днем, піднімаючись вище над горизонтом, дає більше тепла селянам, поступово вступає у свої права літо. І як мурахи, не жаліючи себе, працюють на користь усієї родини, так і базаліївці, забувши про свої інтереси, повністю віддають себе справі – зібрати золотий хлібний врожай для країни.

              2. Місяць та зірки, що їх безліч на літньому небі, можуть надихнути на віршування найпрагматичнішу особистість. А ще солов’їна пісня, що од краю до краю лине селом якимсь незримими хвилями, крізь будівлі та людські тіла, і здається тоді, що то не птах співа, а майстерний музика торкає найпотаємніші струни душі, і саме вона, душа, співає, п’ючи аромат літньої ночі.

Учениця

Я вірю -

У нас, на Вкраїні,

І колосся співає,

І тополя співає,

І небо…

Співає все-все –

Тільки слухайте.

І почуєте безліч пісень,

Різних пісень,

Бо тополя, колосся і небо

Завше співають по-своєму.

І доведене дивне вченими:

Рослини краще ростуть під музику.

Так ось чому на моїй Україні такі пшениці!

І коли розпочинаються жнива,

Вся Україна пахне пшеницею,

Тоді і квіти пахнуть пшеницею,

Тоді і городи пахнуть пшеницею,

І води м’які, дніпрові, і зорі

Пахнуть тоді пшеницею.

А коли заспівають дівчата,

Я чую, як їм підспівують

І тополя, й колосся, і небо,

І води дніпрові, і зорі…

Так ось ти яка, Україно,

Диво пісенне моє.

 

  1. Українська пісня!Райдужна душа нашого народу. Це сміх і сльози, це туга і надія, це символ краси.
  2. Як високо цінували українську народну пісню у всі часи не лише прості люди, а й великі світочі культури: Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Лев Толстой, Михайло Стельмах, Олександр Довженко.

1. Микола Гоголь говорив, що дзвенить піснями Україна, бо народні пісні України – все: і поезія, й історія,  і батьківська могила. Яке ж це диво-дивне – народна пісня. І яку силу таїть вона в собі! Через усі війни, злидні й поневіряння пісня залишається жити. Вона нездоланна й безсмертна, як народ, що її породив.

2.Україна моя починається,

Там, де туга моя кінчається.

Край дороги, як пісня чаїна,

Починається Україна.

Україна моя починається

Там де доля моя усміхається

І як пісня, як спів солов’їний, не кінчається Україна.

 

Пісня «Пісня про Україну»

 

1.Українська пісня! Народжена неосяжними степами, зеленими гаями і дібровами, стрункою тополею і червоною калиною, високим явором і плакучою вербою. Пісня, що ввібрала в себе найніжніші почуття кохання і розлуки, гіркої долі і смутку, радості і печалі. То краєш ти серце невимовним болем, то смієшся і кличеш до танцю.

2. Пісне моя! Ти супроводиш людину все життя, ти вмієш чарувати своєю завжди свіжою красою. Ти ведеш тією горою, де росла вдовина пшениця, полита гіркою сльозою, степами, де рипіли чумацькі вози, дорогами полинової долі заробітчанина-бурлаки.

1.Українська пісне! Ясний місяць у небі, ясні зорі, чисті води, широкий степ, битий шлях породили твою ніжність і красу.

 2.Пісне моя! Червоні маки серед жита, червоні мальви і хрещатий барвінок біля хати, квітуча вишня у саду, сива зозуля і чарівник-соловейко на калині, вірні голуби і човен серед хвиль виколихали тебе.

1. Українські люди дуже роботящі і працелюбні. А ще люблять вони співати. З давніх-давен українці жили піснею. Коли їм було сумно – звучали сумні пісні. Коли працювали – звучали веселі пісні, які звеселяли їхню працю.

 

Пісня «А мій милий вареничків хоче»

 

2. Співали, навіть тоді, коли не було і крихти хліба в господі. Бо пісня – це ще й духовний хліб.

1. Радісніше з піснею живеться, забуваєш прикрощі, горе, біду. А де пісня взялася в Україні – хто її знає?

Учениця

Я знаю, мені бабуся легенду розповідала. Ось послухайте, я й вам розповім.

Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Обдарувавши усіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчинку, одягнену у вишиту сорочку, а руса коса переплетена синьою стрічкою, на голові – вінок з калини.

  • Хто ти? Чого плачеш? – запитав Господь.
  • Я – Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові і пожеж. Сини мої на чужині, вороги знущаються з люду.

Чого ж ти не підійшла до мене? Я всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю? – Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її: «Є у мене неоціненний дар, який прославить тебе на цілий світ. Це – пісня.» Узяла дівчина – Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому із ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.

 

Пісня «Мамина сорочка»

 

2.Такого сплеску в музиці і слові

    Вогню такого не передаси,

    Нічим, крім пісні, посестри любові,

    Криниці невичерпної краси.

  1. Буває пісня тугою налита,

    І туга душу наскрізь пропече

         Бува така, що наче серед літа

         Срібляста річка в синю даль тече.

   2.Вона – любов, вона – печаль і втіха

   Жива вода на виразки душі

   Поки живе – убереже від лиха

   Понад стежками тихі спориші.

       1. То вже здавен:

        Лиш пісню розпочни –

   Її підхоплять, аж у полі тісно…

   Вкраїнський хліб тому такий смачний,

   Що він завжди замішаний на пісні.

2.Є декілька легенд про те, чому український народ співучий. А я розповім вам ще одну притчу про те, як народилася пісня. Дівчина пустила косу в ніч, набрала в пригорщі роси і напоїла місяця. Тоді відчула, як спадає з неї одяг і тіло перетворюється в пісню, що тужливо обвивається навколо коханого. З ніжності, жертовності, терпеливого її серця і народилася пісня.

       1.Душа народу не вмре ніколи

Вона живе у пісні чарівній

Усмішка щира й сльоза джерельна

Найвища, мабуть, нагорода їй.

 

   Пісня «Усмішка»

 

2.Нашу пісню називають солов’їною. І кажуть, що солов’ї навчилися співати в українців. Ось послухайте цікавий переказ. Колись солов’ї не жили в Україні, літали по всьому світу, збираючи пісні для індійського царя, у саду якого вони жили. Залетів якось один соловей на Україну і сів спочити у якомусь селі. На той час всі люди були у полі і не було чути ні музики, ні пісень. «Що то за люди живуть тут?» - подумав соловей. Настав вечір, люди поверталися з поля додому і ожила в полі, на сільських вулицях пісня. Соловей теж заспівав свою і звеселив людей. Забувши про втому, вони так заспівали, що зачарували солов’я. Полетів соловей до царського саду і заспівав українські пісні так, що цар втратив спокій і звелів лише йому співати у своєму саду. Зачаровані солов’ї полетіли весною на Україну, щоб висиджувати пташенят і слухати найчарівніші в світі пісні.

1.Народна пісня – голос невсипущий

   Душі людської вічне відкриття.

   Вона ніколи, як і хліб насущний

   Не вийде з всюди сущого життя.

 

Пісня «Кап – кап»

 

2.Хочеться, щоб наша рідна пісня, легка, як сон, примарна, ніби щастя, сонячна,неначе мрія зігріла ваші серця, захопила, оповила веселковими барвами, що ними мріють весни, плаче осінь, марять зими і кличе літо.

1.Пісня українська – дивовижний скарб

   Пісня українська – таїна…

   Теплий легіт душу доторка

   Манить невідома глибина.

2.Пісні, які склав народ передаються із уст в уста. Вони дуже різноманітні за своїми жанрами: трудові, колискові, історичні, баладні, козацькі, чумацькі…

1.А ще календарно-обрядові пісні – це ж і колядки, щедрівки, веснянки, русальні та петрівочці пісні, купальські, жниварські.

2. А родинно-обрядові! Це ж і голосіння, і весільні пісні, і обряд «Одягання вінка»

Обряд  «Одягання вінка» (драматичний гурток)

 

1.Українська пісня… ніжна, лірична, весела, жартівлива, сумна – вона викликає в душі людській найскладніші, найглибші почуття і прагнення всього, що є кращого в людині, що підносить її до вершини людської гідності, до людяності, до творчості. Наша пісня живить український дух! 2.Доки живе пісня, доти живе і народ.

Пісне! Велична рідна пісне!

В тобі є все: і древня наша слава,

Володимира хист і мудрість Ярослава,

І наших прабатьків ворогування злісне.

І Богдана розвага,

І Богуна відвага,

1.І Дорошенка розум, і хитрощі Мазепи,

І гомін гір,  і блискіт зір,

І шум лісів, і розмова степу.

І материна любов, і жар палкий кохання

За свободою жаль, і мрії про свободу.

І весь наш біль, всі наші сподівання.

Ти – дзеркало душі. Країни та народу!

2.Будемо рости і вбирати, як сонечко, крапельки роси, всю красу, на яку такий багатий наш народ. Щоб слалася життєва дорога під світлими зорями, під щедрим сонцеграєм, під рушниковими вітрилами щастя.

 

Пісня «Одна калина»


Переглядів: 49 | Теги: Українські пісні

Схожі уроки:
Всього коментарів: 0
avatar