Головна » Молодші класи » Читання |
Мета: вчити учнів захоплюватись красою природи; розвивати їхню уяву, фантазію, зв’язне мовлення; збагачувати мовлення дітей образними словами і висловами; виховувати любов і бережливе ставлення до природи рідного краю. Обладнання: таблиці для розчитування, малюнок із зображенням плющу. Хід уроку Частина I І. Організаційний момент II. Вправи для вдосконалення навичок читання 1. Робота зі скоромовкою Дощ хлющить на зелен плющ, Під плющем сховався хрущ. Каже щиро хрущ плющу: — Не боюся я дощу! — Хто знає, що таке плющ? (Плющ — це витка рослина.) Вчитель показує малюнок із зображенням плющу. Гра «Дощик, дощик, злива, сонце» Читання скоромовки напівголосно пошепки, голосно швидко, голосно скоромовкою, мовчки. 2. Робота над таблицями. 1 група (найслабша) Ща-ща-ща-тща. Що-що-що-тщо. Щу-щу-щу-тщу. Щи-щи-щи-тщи. — Який звук зустрічається найчастіше? 2 група (середня) Ща-ща-ща — у щуки... (паща). Щу-щу-щу — хоче щука... (борщу). Ащ-ащ-ащ — величезний... (лящ). Ощ-ощ-ощ — розпочався... (дощ). 3 група (сильна) Щу-щу-щу — ... (зварю собі борщу). Щу-щу-щу — ... (як хочеш, пригощу). Щі-щі-щі — ... (в річці плавають лящі). Щі-щі-щі — ... (осінь золоті несе дощі). III. Актуалізація опорних знань учнів 1. Читання самостійно складених віршів про квіти. 2. Виразне читання вірша «Заворожений сад». — Як ви розумієте вислів заворожений сад? — Назвіть рими, які використала авторка у цьому вірші. 3. Загадування загадок про дощ (із додаткової літератури). IV. Вивчення нового матеріалу 1. Мотивація навчальної діяльності. — Сьогодні на уроці ми будемо читати твори українських письменників про дощ і, думаю, дізнаємося багато цікавого про це природне явище. 2. Вступна бесіда. — Чому йде дощ? А яким буває дощ? — Прочитайте в підручнику, як люди говорять про дощ. Як ви розумієте ці назви дощу? 3. Робота над віршем А. Малишка «Дощик». 1) Словникова робота. Заграва, закресав, обрій, гущі, пущі. 2) Читання вірша вчителем. — Який колір переважає в описі дощу? 3) читання вірша учнями мовчки. — Яким змальований дощик у вірші? 4) Читання вірша «ланцюжком». 5) Робота над змістом. а) Самостійна постановка запитань дітьми. б) Відповіді на запитання вчителя. — Яким змальовано дощик у вірші? — Який колір переважає у його описі? — Як дощик вплинув на природу? — Як автор ставиться до дощику? — Які почуття викликав у вас цей вірш? в) Вибіркове читання. — Які слова свідчать про, що дощ з’явився раптово і що він дуже сильний? — Прочитайте вирази, вжиті автором у переносному значенні. — Які дієслова вжив автор для опису дощу? — Які слова передають ставлення автора до дощу? 6) Робота з ілюстрацією. — Розгляньте малюнок на с. 56. Яким зображено дощ? Порівняйте малюнок з описом дощу у вірші. Що ви помітили? 7) Відшукування рим у вірші. — Що таке рими? 8) Робота над виразністю читання. 9) Читання вірша за методикою «Я — диктор». 4. Фізкультхвилинка. Раз! Два! Час вставати, Будемо відпочивати. Три! Чотири! Присідаймо, Усі вправи пригадаймо. П’ять! Шість! Засміялись, Кілька разів понахилялись. Зайчик сонячний до нас Завітав у світлий клас. Будьмо бігати, стрибати, Щоби зайчика впіймати. Прудко зайчик утікає І промінчиками грає. Сім! Вісім! Час настав Повернутися до справ. Частина II 5. Робота над оповіданням Ю. Ярмиша «Дрібний дощик». 1) Словникова робота. — До поданих слів дібрати синоніми. Веселка, барвиста, набридливий. 2) Читання оповідання вчителем. — Подумайте, хто звертається до дощику. 3) читання оповідання учнями мовчки. — Підготуйте запитання за змістом оповідання. 4) Робота над змістом. а) Постановка запитань дітьми. б) Відповіді на запитання вчителя. — Як називає дощик автор? — З якими словами звертається автор до Сонечка, Дощику, Веселки, Матусі? в) Вибіркове читання. — Чому автор називає Дощик дурненьким, прохолодним і набридливим? Прочитайте. — Прочитайте, з якими словами оповідач звертається до Сонечка, Дощику, Веселки, Матусі. — Знайдіть і прочитайте питальні та окличні речення. — Прочитайте слова, які написані з великої букви. Чому? 5) Читання у парах. 6) Гра «Дочитайте речення до кінця». Ось я візьму... Три дні й... І коли побачу,... А потім стрибну... 7) Висновок-узагальнення. — Що вам нагадує оповідання? — Що тут здається вам незвичайним? 6. Робота над акровіршами. — На що схожі акровірші? Чим вони подібні до загадок? 1) Слабші діти читають перший акровірш, решта — другий (читання мовчки). 2) Читання вірша за методикою «Я — диктор». 3) Бесіда за змістом. — Які три народи єднає Дніпро? — Куди впадає річка? 7. Робота над оповіданням В. Сухомлинського «Камінь». 1) Читання оповідання кращими учнями. — Про що подумав дідусь? 2) Читання оповідання «ланцюжком». 3) Відповіді на запитання. — Де була криниця? — Якою була користь від криниці? — Що зробив хлопчик? — Що можна сказати про його поведінку? — До чого призвели пустощі хлопчика? — Про що подумав дідусь? — Як би ви відповіли на запитання дідуся? 4) Складання плану до оповідання. 5) Гра «Закінчіть речення». У лузі, під... Минуло багато... Камінь упав... Не стало... 6) Словесне малювання. 7) Визначення головної думки оповідання. — Якою є головна думка оповідання? — Як інакше можна назвати оповідання? — Чого навчає оповідання? — Як потрібно ставитись до природи? — Де про це говориться? V. Підсумок уроку — Які твори ми сьогодні читали? — Хто їх автори? — Який твір найбільше вам сподобався? Чому? VI. Домашнє завдання (диференційоване) 1 група (найслабша) Навчитись виразно читати твір, який найбільше сподобався, і відповідати на запитання у підручнику. 2 група (середня) Підготувати переказ оповідання «Камінь». 3 група (сильна) Придумати продовження оповідання «Камінь».
| |
Переглядів: 766 | |
Схожі уроки:
Всього коментарів: 0 | |