Головна » 9 клас » Українська мова |
Мета: навчити дев’ятикласників оцінювати діалогічне мовлення щодо його змісту, мовного оформлення, відповідності ситуації спілкування; удосконалювати мовленнєво-комунікативні вміння складати й розігрувати діалоги (офіційні й неофіційні розмови) (орієнтовно 12–14 реплік) з урахуванням мети й адресата мовлення (тривалість діалогу 3–5 хвилин), використовувати стимулюючі та реагуючі репліки, а також формули мовленнєвого етикету тощо; підвищувати мовну й мовленнєву культуру дев’ятикласників. Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь. ХІД УРОКУ І. Організаційний момент ІІ. Ознайомлення дев’ятикласників з темою, метою і завданнями уроку ІІІ. Робота над формуванням поняттевого апарату Слово вчителя. У повсякденному житті людина потрапляє в різні мовленнєві ситуації й користується кількома видами діалогів: побутовим, навчальним, художнім, діловим та ін. Побутовий діалог являє собою неофіційну розмову, яку використовують у повсякденному спілкуванні в невимушених обставинах, під час щоденних бесід удома, у школі, на роботі тощо. Йому притаманні такі риси: незапланованість; різноманітність обговорюваних тем (особисті, соціальні, політичні), використання відповідних мовних засобів; часті відхилення від теми, перескакування з однієї теми на іншу; відсутність, як правило, цільових настанов і необхідності прийняття рішення; самопрезентація особистості; розмовний стиль мовлення. Діловий діалог являє собою акт прямої взаємної комунікації в офіційно-діловій сфері. Офіційна розмова має такі особливості: диференційований підхід до предмета обговорення; швидкість реагування на висловлювання співрозмовника; критична оцінка думок, пропозицій і заперечень співрозмовника; відчуття відповідальності у вирішенні обговорюваної в бесіді проблеми (З посібника). Запитання до учнів класу: 1. Назвати вимоги офіційної й неофіційної розмов. 2. Поміркувати, яка між ними різниця. Що спільного? 3. У які мовленнєві ситуації ви потрапляєте найчастіше? 4. Яку розмову вести легше: офіційну чи неофіційну? Чому? ІV. Виконання системи творчих вправ Складання діалогу за запропонованим висловлюванням Прочитати текст. Чи звертали ви увагу на речі, описані в тексті? Яке значення для вас мають побажання? Здавна українці кажуть: «Не дай Боже в лиху годину сказати, а в добру — промовчати». Бо переконані, що слово має дивовижну енергетичну силу. Все сказане неминуче повертається до людини — добром чи злом. З цього приводу Г. Маковій говорить: «Що від себе подасть, то до неї й повертатися буде через усе життя». Мабуть, не випадково наші пращурі намагалися словом побажання привернути до людини добро, щастя, здоров’я, ласку й прихильність Божу. Ось тому з перших днів і впродовж усієї життєвої путі людину супроводжували найрізноманітніші слова вітання, благословення, що були своєрідними оберегами від усіляких негараздів, від усього лихого. Народжувалася дитина — і рідні, сусіди, друзі поспішали вітати родину з появою донечки чи синочка. Уперше купаючи дитину, поліщуки казали: «Хай Господь годує і добру долю готує, батькові й матері на послугу, а людям — на потіху». Уважалося, що кожен день маляти повинен зігріватися словом (За С. Богдан). Скласти діалог, використовуючи основні положення поданного висловлювання. Відповідь аргументувати. Колективна робота з пам’яткою Розглянути пам’ятку «Як вести діалог (офіційну й неофіційну розмову) і дотримуватися вимог спілкування». Запам’ятати особливості побудови діалогів. ПАМ’ЯТКА «Як вести діалог (офіційну й неофіційну розмову) і дотримуватися вимог спілкування» 1. Дотримуватися теми й мети спілкування. 2. Під час спілкування не перебивати співрозмовника. 3. Будувати репліки так, щоб заохотити співрозмовника висловити власну думку. 4. Говорити конкретно, щоб не викликати двозначності у тлумаченні власних висловлювань (якщо це офіційна розмова). 5. Слухати зацікавлено й доброзичливо. 6. Дбати про те, щоб своїми висловлюваннями не образити співрозмовника. 7. Не вживати просторічної й емоційно-забарвленої лексики (під час офіційної розмови). 8. Дотримуватися етикетних норм і правил поведінки під час діалогу. Дослідження-зіставлення з творчим завданням Прочитати початки діалогів. Чим вони відрізняються? За яких обставин могли відбутися ці розмови? Які недоліки, на ваш погляд, допущено в мовному і мовленнєвому оформленні поданих висловлювань? Виправити їх. Текст № 1 — Що ви бажаєте? — Я хотів би купити костюм. — Який розмір вас цікавить? — Сорок восьмий. — Якого кольору ви хотіли б костюм? — Синього або коричневого. — Вам подобається цей костюм? — Фасон мені подобається, але колір занадто яскравий... Текст № 2 — Алло! Чи є Сергій Дмитрович? — Так, я вас слухаю. — А-а! То ви, шановний Сергію Дмитровичу! Я дуже тішуся, що зміг виконати ваше прохання. Я ще вчора вислав книгу, яку ви просили. — Я ще не одержав вашої посилки. Але заздалегідь вам дуже вдячний. — Та не мучте себе. Ви мені не завдали ніяких клопотів. Я радий хоч чим-небудь вам допомогти... Продовжити діалогічні тексти 7–9 репліками, використовуючи етикетні формули. Визначити види діалогів. Дібрати заголовки. Мовленнєва ситуація Уявити ситуацію, що ви випадково зайшли до кабінету хімії і стали свідками того, як учитель консультував двох учнів, демонструючи дослід хімічної реакції. Скласти діалог у формі офіційної розмови (12–14 реплік). Перебудувати його в неофіційний. Що ви змінили? Записати один із діалогів. Створення діалогічних текстів на визначену тему Змоделювати діалог на одну з тем «Для чого треба Інтернет?», «Боулінг — цікаво і корисно», «Організовуємо відпочинок», «Візит до лікаря», «Біля газетного кіоску». V. Підсумок уроку VІ. Домашнє завдання Оформити письмово один із діалогів, складених на уроці. З’ясувати обставини й умови записаної розмови. Пояснити розділові знаки. Визначити вид діалогу.
| |
Переглядів: 1288 | |
Схожі уроки:
Всього коментарів: 0 | |