Мета: з’ясувати роль і місце літератури в житті нації; дослідити розвиток літератури; визначити особливості аналізу твору як в історичному, так і в естетичному контекстах; розвивати естетичні читацькі смаки, вміння сприймати тексти художньої літератури та аналізувати його, спостерігати, узагальнювати, робити висновки; формувати кругозір, світогляд; виховувати поважне ставлення до національної художньої літератури, її митців; прищеплювати любов до книги як джерела знань. 
Тип уроку: комбінований. 
Обладнання: виставка книжок художньої, навчальної, довідкової літератури; портретна галерея українських письменників, творчість яких вивчається в 9 класі; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки). 
ХІД УРОКУ 
І. Організаційний момент 
ІІ. Актуалізація опорних знань 
1. Бесіда за питаннями 
• Що вам відомо про художню літературу як вид мистецтва? 
• Які переваги вона має в порівнянні з іншими видами мистецтва? 
• Як за допомогою художніх творів розвивається і виховується людина? 
• Чи можемо ми пишатися українськими митцями слова? Назвіть тих, які вам найбільше подобаються. 
• Які твори художньої літератури, на ваш погляд, є популярними і актуальними? 
• Вмотивуйте, чи складно бути письменником? Що необхідно знати людині-митцю для написання творів? 
• Що зображує майстер слова у своїх творах? (Важливі характерні події, явища, риси вдачі людей, змальовує словами художні образи) 
• Чому художній твір, на ваш погляд,— носій загальнолюдських цінностей? 
• Яким чином твори літератури пов’язані з національним вихованням українців? 
• Дослідіть, як сучасна література впливає на формування морально-естетичних, ідейно-світоглядних і громадських позицій школярів? Свої думки узагальніть. 
2. Конкурс «Обізнаність». 
Розгадування кросворду впродовж 5–10 хв 
По вертикалі: 1. Навчальний посібник, який містить тексти художніх творів, інформацію про їх письменників, визначення з теорії літератури. (Підручник) 
По горизонталі: 1. Художній засіб. (Порівняння) 2. Жанр лірики. (Інтимна) 3. У силаботонічному віршуванні трискладова стопа з наголосом на першому складі. (Дактиль) 4.Літературний рід. (Лірика) 5. Перерви, зупинки між мовними відрізками. (Паузи) 6.Протяжне проказування, що наближається і до декламації, і до співу. (Речитатив) 7. Вид римування. (Перехресне) 8. Початкова вихідна частина художнього твору, в якій описується місце дії, обстановка, дійові особи. (Експозиція) 9. Що вчить, як на світі жить? (Книга) 
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. 
Мотивація навчальної діяльності 
ІV. Основний зміст уроку 
Книга є альфою та омегою будь-якого знання,початком кожної науки. С. Цвейг 
Прочитати десять тисяч книжок — усе одно, що зробити подорож за десять тисяч верст. 
Китайське прислів’я 
1. Вступне слово вчителя 
Сьогодні ми вирушаємо в нову цікаву подорож «Шляхами літератури 9 класу». Сподіваюсь, вам вона дуже сподобається. Ви познайомитеся з новими письменниками, творами усної народної творчості, пізнаєте багато корисного й необхідного. 
Книга — це мудрий, розважливий, найвірніший наш друг, який супроводжує нас упродовж усього життя. Вона вселяє в нас любов до рідної України, повагу до інших народів, інтерес до їхньої культури, виховує почуття патріотизму. 
Тож пропоную вам зробити нашу мандрівку захоплюючою. Для цього необхідно осмислено читати художні твори, вдосконалювати вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження, виявляти активність, бажання пізнавати нове й цікаве. 
Нехай щастить вам! 
2. Роль і місце літератури в житті нації 
Слово «література» походить від латинського litera — буква. Пряме значення цього слова те, що написане буквами. Пізніше воно набрало трохи іншого змісту: література — це те, що створене письменниками й записане на папері. 
До художньої літератури належать різні твори (оповідання, повісті, п’єси, вірші тощо), у яких розповідається про життя, працю, боротьбу людей, їх почуття, внутрішній світ, описується природа. 
Українська література на всіх етапах її розвитку була тісно пов’язана з життям нації: відбивала її побут, звичаї, мораль, безпосередньо відгукувалася на болі трудівників та їхнє прагнення до ліпшого життя. 
Проте роль художньої літератури ніколи не зводилася до звичайного, хай і найповнішого віддзеркалення життя. Краща частина нашої літератури, пов’язана з національно-визвольною боротьбою, завжди окрилювала наш народ передовими суспільними ідеалами, відкривала йому очі на те, хто його друг, а хто ворог. Провідні українські письменники І.Котляревський, Т. Шевченко, І. Франко, Леся Українка, М. Коцюбинський та багато інших були полум’яними трибунами і художнім словом указували народові шлях до сонця правди, щастя й волі, вели його за собою, були для нації провідною зорею в темну ніч безправ’я народу, у часи татаро-монгольського нашестя, сваволі польської шляхти. 
3. Розвиток української літератури 
Література існувала завжди з того моменту, коли була заснована мова. Історико-літературний процес поділяється на: 
• давню літературу (ХІ–ХV ст.); 
• стару літературу (ХVІ–ХVІІІ ст.); 
• нову літературу (ХІХ — поч. ХХ ст.): 
а) перших десятиліть ХІХ ст.; 
б) 40–60-х років; 
в) початку 70–90-х років; 
г) кінця ХІХ — початку ХХ ст.; 
• новітню (ХХ ст.); 
• сучасну (теперішній час). 
Престиж української мови, віру в її великі можливості утверджувала й поширювала передусім українська література. 
Як же вона розвивалася? 
Початком нової доби в українській літературі було опублікування «Енеїди» Котляревського в 1798 р. 
На світовий рівень підніс українську літературу Т. Шевченко. Як народний подвиг Тарас Григорович оспівував боротьбу за волю, славу, національне самоутвердження. Чільне місце в українській літературі ХІХ ст. посідає П. Куліш — поет, прозаїк, журналіст, літературний критик. 
Підтверджували нові таланти, що вливалися до української літератури на рубежі 50–60-х рр., зокрема, авторка «Народних оповідань» Марко Вовчок, поети С. Руданський, Л. Глібов. Помітний внесок у розвиток української поезії зробили П. Грабовський, В. Cамійленко. 
Найвідоміші здобутки української літератури пов’язані з діяльністю І. Франка, його творчість була основою комплексного вивчення зв’язків української та світової культури. 
4. Творча індивідуальність митця 
Митець — той, хто пише художні твори. Особа, для якої літературна діяльність є професією. Кожний письменник уважно вивчає навколишню дійсність, події, людей, стосунки між ними, різні явища природи. Все побачене й почуте він обдумує й визначає, що добре, корисне, що погане, шкідливе, а також, що важливе, характерне, що другорядне, випадкове. У своїх творах письменник зображує важливі, характерні події, явища, риси вдачі людей, змальовує словами художні образи. Проте митець не тільки зображує словами образи людей, подій, явищ, предметів, а й виражає своє ставлення до них. 
Письменник — мужня, рішуча людина, яку завжди вирізняють сила волі, цілеспрямованість, наполегливість, бажання перемагати, долаючи будь-які перешкоди. 
Багато українських письменників було розстріляно або довічно ув’язнено за правдиве слово, за те, що вони захищали рідний край, культуру, віру, звичаї, обряди, називали Україну рідною матінкою, а себе — її синами. 
Читаючи той чи інший твір, ми разом з письменником фантазуємо, подорожуємо в чарівний світ казки, легенди, міфу; знайомимося з видатними історичними подіями та особами; вчимося цінувати дружбу, вірність, красу природи, національне мистецтво і культуру. 
Тож давайте пишатися нашими митцями, поважати й шанувати їх, вони того варті! 
5. Художній твір — нова естетична дійсність, що «вбирає» свій час і є носієм загальнолюдських цінностей 
Естетичне виховання, серцевиною якого є художнє виховання — виховання мистецтвом,— важливий фактор суспільного життя і необхідна умова розвитку творчих сил людини, підготовки її до праці. Це специфічний засіб цілеспрямованого формування духовно багатої, всебічно розвиненої особистості, здатної перетворювати соціальну дійсність, творити красу, гармонію в матеріальній сфері і людських почуттях. Мати всіх мистецтв — художня література.
Сучасна література має великий вплив на формування морально-естетичних, ідейно-світоглядних і громадянських позицій шкільної молоді. 
Чим має збагатитися духовний світ школяра у процесі вивчення літератури? 
У літературних творах учні часто знаходять свої життєві ідеали, важливі для них ідеї. Мистецтвом слова досягається: 
• виховування у молоді насамперед доброти; 
• прищеплювання любові до книги; 
• усвідомлення дітьми значення особистості письменника для них; 
• боротьба з бездуховністю, міщанством, відсталістю. 
Учень ніби усвідомлює ідеали, виражені у творі, високі поривання героїв, розуміє, що автор вважає справді цінним, а що засуджує. 
• Які цінності, на ваш погляд, можна вважати загальнолюдськими? Наведіть приклади їх прояву в творах художньої літератури. 
• Яким чином художній твір пов’язаний з естетичною дійсністю? 
• Про що свідчить відображення в літературі минулого й сьогодення. 
• Який твір, на вашу думку, є цікавим? Відповідь вмотивуйте. 
6. Аналіз твору в історичному та естетичному контекстах 
Аналітико-синтетична робота з творами допомагає учневі повніше осягати її художній зміст, виявляти конкретно-історичне та загальнолюдське значення зображеного письменником, формувати морально-естетичні ідеали, освоювати методологічні принципи оцінки явищ словесного мистецтва, підносити на вищий рівень культуру його сприймання. Кожний літературний твір — це своєрідна художня неповторність. 
Приступаючи до аналізу художнього твору, в першу чергу необхідно звернути увагу на історичну обстановку, ситуацію ідейної, естетичної та філософської боротьби у суспільстві в період його створення. Необхідно при цьому розрізняти поняття історичної та історико-літературної обстановки; в останньому випаду маються на увазі: 
• боротьба літературних напрямів; 
• місце твору в низці інших творів автора; 
• місце твору серед творів інших авторів, написаних у цей період; 
• творча історія твору; 
• оцінка твору в критиці; 
• особливості сприйняття твору сучасниками письменника; 
• оцінка твору в контексті сучасного прочитання. 
Далі слід звернутися до питання про ідейно-художню єдність твору, його зміст та форму (при цьому розглядається план змісту — що хотів сказати автор, і план вираження — як йому вдалося це зробити). 
7. Теорія літератури 
7.1. Аналіз художнього твору — з’ясувати історію його написання, ідейно-тематичне спрямування, особливості жанру, композиції, сюжету, охарактеризувати образи. Розрізняють аналіз прозаїчного і поетичного творів. 
7.2. Контекст (від лат. contextus — сплетення, з’єднання) — система значень та понять, яка виражає незмірно більше, ніж безпосередній сенс слів, які її складають. Контекст визначає єдність смислового змісту та мовленнєвої форми, закінченість смислового забарвлення, виражає ставлення того, хто говорить, до того, про що говориться. 
7.3. Естетика — наука про чуттєве емоційне сприйняття дійсності, про діяльність, в основі якої є уявлення про красу та її результати, зокрема мистецтво. Вона заслуговує на увагу людини, адже дає знання, як поводитися у світі (етикет), як одягатися зі смаком, як красиво і зручно організовувати своє робоче місце (дизайн); сприяє розвитку духовного світу особистості і допомагає використовувати на практиці естетичні знання. 
Наука естетика надає людині знання, формує творчі якості, потребу сприймати красу і отримувати від неї насолоду, бажання спілкуватися з мистецтвом і розуміти його. 
V. Закріплення вивченого матеріалу 
1. Проведення тестового опитування 
1. Краща частина української літератури пов’язана з: 
а) оспівуванням краси природи рідного краю; 
б) відтворенням проблеми батьків і дітей; 
в) національно-визвольною боротьбою; 
г) зображенням взаємовідносин людини і тваринного світу. 
2. Кого вважають засновником нової української літературної мови? 
а) І. Котляревського; б) Т. Шевченка; в) І. Франка; г) Лесю Українку. 
3. На думку дослідників, матір’ю всіх мистецтв є: 
а) архітектура; б) художня література; в) кіно; г) живопис. 
4. Контекст — це: 
а) система значень та понять, яка виражає незмірно більше, ніж безпосередній сенс слів, що її складають; 
б) характерна особливість художнього твору, епохи, мистецтва; 
в) зіткнення протилежностей у художньому творі, яке виражається у конкретних подіях; 
г) порушення загальноприйнятої граматичної послідовності мови, перестановка частин фрази, яка надає їй особливої виразності. 
5. Українська література на всіх етапах її розвитку була тісно пов’язана з ... нації: 
а) думками; б) прагненнями; в) цілеспрямованістю; г) життям. 
6. Художня література, що охоплює епоху ХІХ — початку ХХ ст.: 
а) новітня; б) нова; в) стара; г) давня. 
Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 2 бали. 
2. Робота на картках 
Картка № 1 
1. Чим, на ваш погляд, відрізняється усна словісність від «книжної літератури»? Наведіть переконливі аргументи. 
2. Чому художню літературу вважають матір’ю всіх мистецтв? 
3. Період, що відтворений у старій українській літературі: 
а) VІІІ–ІХ ст.; б) ХІ–ХV ст.; в) ХVІ–ХVІІІ ст.; г) VІ–VІІІ ст. 
Картка № 2 
1. Прокоментуйте народне прислів’я: «Книга вчить, як на світі жить». Свої міркування обґрунтуйте. 
2. Висловіть власну думку стосовно того, що кожен твір — це подих серця й розуму автора. 
3. На світовій рівень підніс українську літературу: 
а) П. Куліш; б) Марко Вовчок; в) Т. Шевченко; г) Г. Квітка-Основ’яненко. 
Картка № 3 
1. Дослідіть, яким чином літературне мистецтво виховує, розвиває, повчає читача. Свої спостереження узагальніть, посилаючись на конкретні факти з життя. 
2. Чим, на вашу думку, зумовлене те, що кожний письменник, починаючи працювати над твором, вивчає навколишню дійсність, обмірковує побачене й почуте? 
3. «Контекст» з латинської мови — це: 
а) будова, структура; б) зміст, логічний зв’язок; 
в) сплетення, з’єднання; г) укладання, зіткнення. 
VІ. Підсумок уроку 
Міні-дискусія «Що важливіше в житті сучасної людини: книги чи комп’ютер?» 
Матеріал для обговорення. 
З давніх-давен книги були у великій пошані. У Стародавньому Єгипті неохайного читача жорстоко карали за зіпсовану книгу. 
Та пройшов час. З’явився комп’ютер, і, на жаль, усе менше стає дітей, які називають серед своїх захоплень читання книжок: усе більше підлітків віддають перевагу комп’ютеру. Постає питання: що ж із цих двох джерел інформації важливіше в нашому житті? 
Деякі люди вважають, що комп’ютер забезпечує значно ширші можливості. Крім цього, в Інтернеті можна знайти будь-яку інформацію з усіх куточків земної кулі. 
Проте жодна електронна мережа не замінить цікавої книги. Це найкращий друг і порадник, одвічне джерело мудрості. Звичайно,__ читання книжок вимагає більше зусиль, ніж натискування кнопок на клавіатурі комп’ютера. Але це дає значно кращі результати. 
Читаючи книгу, ми відкриваємо для себе дивовижний світ знань. Хіба можна порівняти твори світових класиків: Шекспіра, Бальзака, Хемінгуея — з коротким викладом змісту цих книжок в Інтернеті? 
На жаль, деякі підлітки проводять за комп’ютером багато годин, граючись та забавляючись. Їх не можна відірвати від цього заняття. Таке марнування часу погано впливає і на здоров’я, 
і на розвиток розумових здібностей. 
Досить низький рівень має україномовний Інтернет. Він містить обмаль матеріалів про видатних письменників, майже відсутні їх твори. 
Коли ти читаєш книгу, то поринаєш у чарівний світ її героїв, радієш і сумуєш разом із ними. Прочитані рядки надовго закарбовуються в нашій пам’яті. 
VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності 
VІІІ. Домашнє завдання 
Ознайомитися зі змістом родинно-побутових пісень, дослідити процес виникнення фольклору.