Мета: навчити визначати суттєві ознаки понять «природний рух населення», «механічний рух населення», «депопуляція», «природний приріст»; пояснити причини депопуляції населення, соціально-економічні фактори, що впливають на народжуваність та смертність; формувати навички створення та аналізу графіків зміни кількості населення в часі; виховувати відповідальність, аналітичні здібності та комунікабельність у спілкуванні з різними верствами населення. 

Тип уроку: урок вивчення й первинного закріплення нових знань. 

Структура уроку 

І. Актуалізація опорних понять 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу 

IV. Первинна перевірка засвоєних знань 

V. Закріплення знань 

VI. Контроль та самоперевірка знань 

VII. Домашнє завдання 

Хід уроку 

І. Актуалізація опорних понять (за матеріалами повторення до розділу І) 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності 

Яке значення для збільшення народжуваності має Державна програма підтримки народжуваності? 

Який існує зв’язок між демографією та економікою? 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу 

1. Відомості про кількість населення в давні часи 

У наукових та літературних джерелах не збереглося достовірних відомостей про чисельність населення України в першій половині Х ст. Вважають, що на початку XVI ст. чисельність населення складала приблизно 4,4 млн чоловік, на початку XVII ст. — 5,2 млн чоловік. Незначний природний приріст населення України в той час пояснюється затяжними війнами, масовими епідеміями, засухами та іншими несприятливими явищами. Згідно з оцінками вчених у XVIII ст. на українських землях жило близько 9 млн чоловік, на початку ХІХ ст. — понад 30 млн чоловік. 

Населення України в ХХ ст. 

Кількість жителів не залишається постійною. Вона може збільшуватися або зменшуватися. На кількість населення впливають історичні події. У XX ст. кількість населення України збільшувалася невисокими темпами. Великі втрати населення спричинили такі події, як громадянська війна (1918–1922), штучний голод (1932–1933), сталінські репресії, війна з фашистською Німеччиною (1941–1945). Зменшувалася кількість населення через вимушені, часто примусові переїзди (депортація кримських татар, німців, поляків). Виселялись окремі верстви населення («куркулі», духівництво, інтелігенція) або ж окремі райони (так, після приєднання Західної України до Радянського Союзу цілі села вивозили до Сибіру на поселення або до таборів). 

У повоєнні часи відбувався відплив населення й через ідеологічні або економічні причини; найчастіше поєднувалось і перше, і друге (освоєння цілини, участь у всесоюзних комсомольських будівництвах, наприклад будівництво БАМу — Байкало-Амурської магістралі, освоєння нових родовищ корисних копалин у Сибіру, на Далекому Сході). Варто відзначити той факт, що їхала найенергійніша, працьовита частина молоді, і це не могло не позначитися на кількості населення України. 

Питання. Яка кількість населення України була у давні часи? Як історичні події впливають на кількість населення? Які причини сприяли відпливу населення України в післявоєнні роки? 

IV. Первинна перевірка засвоєних знань 

Практична робота 3. Побудова графіка зміни кількості населення за певний період 

Використовуючи наведені нижче дані з динаміки кількості населення України, побудуйте графік і поясніть невисокі темпи збільшення кількості населення України: 


Рік 
Кількість наявного населення (на 1 січня) 





разом, тис. осіб 
у тому числі 



міське 
сільське 

1990 
51838,5 
34869,2 
16969,3 

1991 
51944,4 
35085,2 
16859,2 

1992 
52056,6 
35296,9 
16759,7 

1993 
52244,1 
35471,0 
16773,1 

1994 
52114,4 
35400,7 
16713,7 

1995 
51728,4 
35118,8 
16609,6 

1996 
51297,1 
34767,9 
16529,2 

1997 
50818,4 
34387,5 
16430,9 

1998 
50370,8 
34048,2 
16322,6 

1999 
49918,1 
33702,1 
16216,0 

2000 
49429,8 
33338,6 
16091,2 

2001 
48923,2 
32951,7 
15971,5 

2002* 
48457,1 
32574,4 
15882,7 

2003 
48003,5 
32328,4 
15675,1 

2004 
47622,4 
32146,4 
15476,0 

2005 
47280,8 
32009,3 
15271,5 

2006 
46929,5 
31877,7 
15051,8 

2007 
46646,0 
31777,4 
14868,6 

2008 
46372,7 
31668,8 
14703,9 


ІІІ. Вивчення нового матеріалу 

2. Динаміка кількості населення 

За даними Державного комітету статистики, населення України на 01.01.2009 року становило 46,1 млн чоловік. 

За кількістю населення Україна посідає шосте місце в Європі після Росії, Німеччини, Великої Британії, Італії, Франції. Таким чином, Україна — одна з найбільших держав Європи. 

Найбільш достовірні і повні відомості про кількість населення та його склад дають матеріали перепису. Останній перепис населення проводився в грудні 2001 року. 

5-1 

$IMAGE1 



Зміна кількості населення (динаміка населення) відбувається внаслідок природного і механічного руху. 

Під природним рухом розуміють процеси народжуваності, смертності, одруження. Для вивчення відтворення населення використовуються насамперед такі показники, як кількість народжених і кількість померлих. Різниця між ними називається природним приростом. Частіше використовують відносні показники, що розраховуються на 1000 жителів. 

Якщо смертність (С) перевищує народжуваність (Н), то говорять, що природний приріст (ПП) від’ємний. 

Завдання 20. Проаналізуйте за даними таблиці зміни природного приросту за останні десятиліття. 


Рік 
Кількість народжених 
Кількість померлих 
Природний приріст (скорочення) 
Смертність дітей до 1 року* 

1960 
20,5 
6,9 
13,6 
немає даних 

1970 
15,2 
8,8 
6,4 
немає даних 

1980 
14,8 
11,4 
3,4 
немає даних 

1990 
12,6 
12,1 
0,5 
12,8 

1991 
12,1 
12,9 
–0,8 
13,9 


Рік 
Кількість народжених 
Кількість померлих 
Природний приріст (скорочення) 
Смертність дітей до 1 року* 

1992 
11,4 
13,3 
–1,9 
14,0 

1993 
10,7 
14,2 
–3,5 
14,9 

1994 
10,0 
14,7 
–4,7 
14,5 

1995 
9,6 
15,4 
–5,8 
14,7 

1996 
9,2 
15,2 
–6,0 
14,3 

1997 
8,7 
14,9 
–6,2 
14,0 

1998 
8,4 
14,4 
–6,0 
12,8 

1999 
7,8 
14,9 
–7,1 
12,8 

2000 
7,8 
15,4 
–7,6 
11,9 

2001 
7,7 
15,3 
–7,6 
11,3 

2002 
8,1 
15,7 
–7,6 
10,3 

2003 
8,5 
16,0 
–7,5 
9,6 

2004 
9,0 
16,0 
–7,0 
9,5 

2005 
9,0 
16,6 
–7,6 
10,0 

2006 
9,8 
16,2 
–6,4 
9,8 

2007 
10,2 
16,4 
–6,2 
11,0 

2008 
11,0 
16,3 
–5,3 
10,3 

*На 1000 народжених. 

Причини зниження народжуваності дуже різноманітні, їх розгляд вимагає комплексного підходу. Це ряд об’єктивних причин, які характерні для більшості європейських країн. До них відносять — зниження дитячої смертності (у результаті якої відпала необхідність мати багато дітей), організація соціального забезпечення (державна пенсія частково зняла турботу про батьків похилого віку). Розпад старої патріархальної родини, у якій разом жило декілька поколінь, і поява малих родин унеможливили виховання великої кількості дітей. До того ж значно змінилася роль жінок у суспільстві: залучення жінок до суспільного виробництва, а також зростання рівня освіти, розширення кола інтересів, емансипація привели до появи нової системи цінностей, основні з яких — поза домівкою і родиною. Значний вплив має процес урбанізації, який можна розглядати як показник зміни умов і способу життя. В урбанізованих районах усі перелічені вище фактори вагоміші. 

V. Закріплення знань 

Питання. Що називають природним рухом населення? Що називають народжуваністю? смертністю? Що називають природним приростом? Що означає негативний природний приріст? Назвіть причини зниження народжуваності. 

Завдання 21. Проаналізуйте таблицю, в якій подано дані про народжуваність, смертність, природний приріст за роками. З яким періодом життя України пов’язане погіршення показників народжуваності та збільшення смертності? Які об’єктивні причини, характерні не тільки для України, вплинули на природний приріст? 

Відтворення населення — це безперервний процес зміни поколінь. Народження і смерть — біологічні явища, проте вирішальний вплив на процес відтворення населення мають соціально-економічні умови. 

Завдання 22. Наведіть приклади та факти, які ілюструють соціально-економічні умови, що впливають на відтворення населення. 

Примітка. Це завдання потребує ретельної підготовки зі статистичними матеріалами, тому має сенс перевести його в розряд творчих або у творчий проект. 

1. Матеріальні умови і впевненість у завтрашньому дні. 

2. Розвиток охорони здоров’я і загальнодоступність медичної допомоги. 

3. Диспропорція кількості чоловіків і жінок. 

4. Збільшення кількості літніх і старих людей. 

5. Заходи держави, що стимулюють материнство. 

6. Екологічна ситуація. 

7. Збільшення кількості розлучень. 

8. Рівень дитячої смертності (дітей першого року життя). 

Завдання 23. Географічне аудіювання 

Прочитайте фрагмент публікації в газеті «День» (вересень 2007 р.). Обговоріть основні причини високої смертності населення України. 

У кожній країні демографічна криза, якщо вона є, має свої особливості. Фахівці київського Інституту демографії та соціальних досліджень серед основних рис української демографічної кризи назвали три найголовніші: високий рівень захворюваності 

серед дітей та дорослих, перевищення більш ніж утричі чоловічої смертності в працездатному віці над жіночою та підвищений показник смертності немовлят. 

На думку лікарів, на стан здоров’я людини найбільше впливають не генетичні фактори, не екологічна ситуація, не бідність, а її власне ставлення до себе — понад 55 % (20 % медики віддають зовнішньому середовищу і по 10 % — рівню охорони здоров’я в державі та генетичній програмі людини). Нездоровий спосіб життя, неуважність до симптомів хвороб, паління та вживання алкоголю, малорухливий спосіб життя та переїдання — ось основні причини, які вкорочують людині віку, особливо якщо всі ці фактори підсумувати. Паління та вживання спиртного — на першому місці. Приміром, у середньому українець споживає в рік 30 літрів бутильованої води, а пива — 45 літрів. 

За останніми даними Інституту геронтології, середня тривалість життя в Україні становить для жінок 74 роки, для чоловіків — 61. Якщо порівнювати ситуацію в Україні з тією, яка є в Європейському Союзі, то українські жінки живуть на 8–9 років, а чоловіки — на 12–13 років менше, ніж там. Учені переконані, що більшість громадян України й близького зарубіжжя за функціональним станом (зношеністю) свого організму є старшими за паспортний вік на 10–15 років. Тому лікарі та геронтологи переконані, що ніякі таблетки не зупинять старіння організму, якщо людина не стане системно займатися своїм оздоровленням. 

З цією ж банальною, на перший погляд, причиною, — нездоровим способом життя — пов’язана й «чоловіча» криза в Україні. Геронтологи констатують надсмертність чоловіків, а до вже перелічених причин такого стану додають ще й побутовий травматизм. Цікавий факт: на днях київська міська громадська організація «Народна допомога — Київ», яка займається підтримкою бездомних (харчуванням, поновленням документів, допомогою з одягом), спробувала «намалювати» портрет столичного бомжа. Ним виявився киянин, чоловік-алкоголік 35–42 років, який ніде не працює і збирає пляшки або макулатуру! І таких чоловіків у шести районах Києва за останні три місяці нарахували близько дев’яти тисяч. Питається, хто кому лікар, якщо в сам розквіт сил чоловіки не хочуть працювати, заводити сім’ю, жити повноцінним життям, а дозволяють, щоб на грантівські гроші її «підгодовували» дівчата з громадських організацій? Поряд з цим демографи б’ють на сполох, говорячи про те, що бомжуванням займаються й сотні тисяч дітей, і ще не відомо, як вплине цей прошарок «генералів піщаних кар’єрів» на популяцію України в майбутньому. 

І третя проблема, яку Інститут геронтології називає визначальною, — підвищений рівень смертності серед немовлят. Звідки в них візьметься здоров’я, якщо їхні батьки не дбають про свій фізичний стан? У показниках рівень смертності дітей може зрости, адже, дотримуючись європейських стандартів, з початку цього року українські лікарі борються за життя новонароджених, якщо вони важать не менше 500 грамів (приблизно 22 тижні вагітності). Таких дітей виходжувати важко і дорого. А основною причиною народження недоношених дітей лікарі вважають все ту ж причину — недбале ставлення вагітної жінки до власного здоров’я, стреси тощо. Фахівці Iнституту геронтології стверджують, що підвищення народжуваності в останні три-чотири роки пов’язане з тим, що жінки, які в кризові 90-ті роки не могли дозволити собі народити дитину, тепер обзавелися первістком. 

Завдання 24. За текстом складіть логічний ланцюжок, який показує зв’язок між демографією та економікою. 

5-2 





Демографічна ситуація — сформоване в певному районі співвідношення народжуваності, смертності і міграційної рухливості, що створили певну статевовікову структуру населення та динаміку його кількості. 

Сучасна демографічна ситуація в Україні дуже складна і характеризується кризовими явищами. Демографічна криза має кілька складових: негативний природний приріст, проблема «старіння нації», тобто збільшення частки людей старшого віку. Сумним наслідком цієї кризи стає не тільки постійне зменшення кількості населення України, але й зменшення кількості працездатного населення зі значним зростанням кількості пенсіонерів. 

VI. Контроль та самоперевірка знань 

Завдання 25. Проаналізуйте дані (2008) народжуваності, смертності, природного приросту, смертності дітей у віці до 1 року, шлюбності та розлучуваності по областях. Які спостерігаються тенденції по регіонам України? Назвіть області з найкращими та найгіршими показниками. Чи існує залежність між цими показниками та природним приростом? Між природним приростом та часткою міського (сільського населення) в областях? 

Загальні коефіцієнти народжуваності і смертності, природного приросту, шлюбності та розлучуваності 


Загальні коефіцієнти, на 1000 осіб 

народжуваності 
смертності 
природ­ного при­росту 
смертнос­ті дітей у віці до 1 року* 
шлюбності 
розлучу­ваності 

Україна 
11,0 
16,3 
–5,3 
10,3 
7,2 
3,6 

Автономна Рес­публіка Крим 
11,8 
15,5 
–3,7 
11,7 
7,6 
3,6 

Області 

Вінницька 
10,8 
17,1 
–6,3 
10,7 
7,2 
3,6 

Волинська 
14,7 
15,0 
–0,3 
7,5 
7,6 
2,6 

Дніпропетров­ська 
11,1 
17,7 
–6,6 
10,8 
7,2 
4,0 

Донецька 
9,7 
18,0 
–8,3 
12,7 
6,8 
4,0 

Житомирська 
11,3 
18,2 
–6,9 
8,1 
7,3 
3,6 

Закарпатська 
14,7 
12,9 
1,8 
11,3 
7,9 
2,3 

Запорізька 
10,3 
16,5 
–6,2 
9,9 
6,9 
4,0 

Івано-Франківська 
12,4 
13,3 
–0,9 
11,2 
7,6 
3,0 

Київська 
11,6 
17,9 
–6,3 
7,6 
8,2 
4,0 

Кіровоградська 
10,2 
18,6 
–8,4 
12,8 
6,2 
3,9 

Луганська 
9,4 
17,9 
–8,5 
14,4 
6,9 
4,1 

Львівська 
11,4 
13,7 
–2,3 
8,8 
7,5 
2,4 

Миколаївська 
11,2 
16,7 
–5,5 
8,6 
6,9 
4,2 

Одеська 
12,0 
15,8 
–3,8 
9,8 
7,6 
3,8 







Загальні коефіцієнти, на 1000 осіб 

народжуваності 
смертності 
природ­ного при­росту 
смертнос­ті дітей у віці до 1 року* 
шлюбності 
розлучу­ваності 

Полтавська 
9,7 
18,4 
–8,7 
8,8 
6,6 
4,0 

Рівненська 
14,8 
14,1 
0,7 
9,2 
7,7 
2,6 

Сумська 
9,1 
18,7 
–9,6 
10,3 
6,2 
3,4 

Тернопільська 
11,3 
14,7 
–3,4 
10,5 
7,4 
2,8 

Харківська 
9,8 
16,1 
–6,3 
9,2 
7,1 
3,8 

Херсонська 
11,3 
16,3 
–5,0 
12,4 
6,7 
3,8 

Хмельницька 
11,0 
17,0 
–6,0 
9,8 
7,3 
3,4 

Черкаська 
9,5 
17,8 
–8,3 
11,7 
6,7 
3,7 

Чернівецька 
12,3 
13,5 
–1,2 
9,5 
7,8 
3,5 

Чернігівська 
8,8 
21,0 
–12,2 
7,9 
6,1 
3,4 

м. Київ 
11,6 
10,9 
0,7 
9,5 
8,1 
3,6 

Севастополь (міськрада) 
11,0 
15,7 
–4,7 
7,7 
9,5 
5,0 


* На 1000 народжених. 

Завдання 26. У кожному місті або районі є статистичні відділи. А статистика — це наука, що «знає все». Підготуйте статистичний звіт про динаміку кількості населення міста N за рік. 

У місті N з населенням 230 тис. чоловік протягом року народилося 2,3 тис. чоловік, померло 3,1 тис. чоловік. Виїхало з міста 4,6 тис. чоловік, в’їхало 1,2 тис. чоловік. Підрахуйте народжуваність, смертність, природний приріст населення, сальдо міграції. На скільки і як змінилася (збільшилася чи зменшилася) кількість населення міста N? 

VII. Домашнє завдання 

Читати матеріал підручника. Виконати соціогеографічний практикум. 

Соціогеографічний практикум 

Не за горами той час, коли ви станете сімейними людьми. Наскільки відповідально бути батьками, можна говорити дуже довго. Але ми торкнемося тільки одного аспекту цієї проблеми — матеріального. Візьміть інтерв’ю у ваших знайомих, які недавно стали батьками, або проконсультуйтеся у своїх батьків. 

Підрахуйте, у яку суму обійдеться сімейному бюджету поява на світ і перший місяць життя маляти: 

1. Перебування породіллі в допологовій палаті в середньому 1–2 дні — по … грн. на день (ліки, обслуговування, повноцінне харчування). 

2. Пологи і період післяпологової адаптації (6–7 днів). Пологи від … грн. і вище (залежно від типу лікувальної установи, кваліфікації лікаря тощо) плюс … грн. за кожний день перебування в лікарні. 

3. «Придане маляті» (пелюшки, сорочечки, шапочки, підгузки, ковдра байкова і вовняна і т. ін.) — … грн. 

4. Лікарські препарати (присипки, дитячі креми, бинт, вата, трави для купання) — … грн. 

5. Коляска (від … грн.), ліжечко (від … грн.), ванночка (від … грн.). 

6. Соски, пляшечки, іграшки — … грн. 

7. При штучному годуванні 1 пачка «Малютки» (або інші дитячі суміші) (… грн.) на 3–4 дні. При грудному годуванні — повноцінне харчування для матері тощо. 

Яке значення для збільшення народжуваності останніми роками має Державна програма підтримки народжуваності? Поцікавтеся, які суми виплачує держава в разі народження першої, другої, третьої дитини.