Мета:  узагальнити й систематизувати знання семикласників з розділу «Другорядні члени речення», сформувати цілісну систему особистих знань учнів з теми, структурувати вивчений теоретичний матеріал, удосконалювати пунктуаційні вміння й навички; розвивати творчі вміння самостійно розв’язувати нові пізнавальні завдання; удосконалювати мисленнєві дії аналізувати, порівнювати, систематизувати й узагальнювати, доводити й обґрунтовувати тощо; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу розвивати спостережливість, уважність, кмітливість як важливі елементи розумової діяльності людини.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння прислів’їв та приказок.

Культура мовлення і стилістика: стилістична роль означень і порівняльних зворотів у художньому мовленні.

Текст (риторичний аспект): удосконалення будови і зв’язності розповідного й описового тексту, використовуючи другорядні члени речення.

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації вивченого.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Узагальнення й систематизація теоретичних положень теми

Мовознавча вікторина

Ø   Дати відповіді на запитання й виконати завдання.

1. На що вказує означення? Які види означень ви знаєте? Навести приклади.

2. Як називається образне означення в художньому мовленні? Яка його стилістична роль? Відповідь проілюструвати прикладами.

3. Чому, на вашу думку, прикладка є різновидом означенням? Назвати основні правила правопису прикладок.

4. Що таке додаток? Як відрізнити прямий додаток від непрямого?

5. Які види обставин вам відомі? Чим вони виражаються, на які запитання відповідають?

6. Яким членом речення виступає порівняльний зворот?

7. Які другорядні члени речення можуть належати до групи підмета і до групи присудка, а які — лише до групи присудка? Довести це на прикладах.

ІV. Виконання системи завдань на узагальнення практичних умінь і навичок

Робота з текстом (робота за варіантами)

Ø   Прочитати текст. Дібрати до нього заголовок. З’ясувати стильову належність висловлювання. Назвати граматичні основи речень. Схарактеризувати другорядні члени речення групи підмета і групи присудка (усно).

Варіант 1

За своїм змістом вітальні формули у різних етномовних спільнотах дуже відмінні, різноманітні. Проте всім вітанням властива однакова етикетна спрямованість: засвідчити увагу до людини, ґречне ставлення до неї, побажати їй чогось доброго тощо.

Українська мова багата на вітальні формули. Вислови Доброго ранку! Доброго дня! Доброго вечора! є стилістично нейтральними. Їх у відповідну пору дня можуть уживати адресанти всіх категорій до адресатів будь-якого соціально статусу.

Стягнене Добридень! у літературному мовленні нині ми вживаємо рідко, а Добривечір! майже вийшло з ужитку. Із таких стягнених в одне слово етикетних словосполучень залишилося тільки Добраніч! (Я. Радевич-Винницький).

Варіант 2

Усмішка — винятково важливий несловесний знак етикетного спілкування. Вона є найдієвішою зброєю, за допомогою якої найлегше проникнути крізь панцир інших «Я». Дружня усмішка усуває настороженість або агресивність, долає всілякі перешкоди у спілкуванні з людьми. Вона створює позитивну ауру спілкування. Відкрите обличчя, прямий погляд, привітна усмішка — це прикмети людини чесної, розумної, привітної, вихованої, сильної.

В американському суспільстві вже не один десяток років поширене гасло «Усміхайтесь!» За твердженням психологів, коли людина усміхається, то, навіть якщо вона має якийсь клопіт, негаразди, зіпсований настрій, через 10–15 хвилин їй полегшає на душі (Я. Радевич-Винницький).

Синтаксичний розбір речень

Ø   Прочитати текст. Довести, що висловлювання належить до художнього стилю. Яке речення за будовою є «зайвим»?

Цілими днями Улянка блукала в лісі. Її вабив таємничий Одудів яр. Любила лежати дівчинка у високій траві на галявині. Ця галявина була як райдужне око старого лісу. Лежала дівчинка на галявині, і полуденна спека пашіла млістю й духом нагрітого листя. Вона відчувала себе маленькою хазяйкою в цьому лісі! (За О. Донченком).

Ø   Зробити синтаксичний розбір простих речень, користуючись алгоритмом.

Творче моделювання

Ø   Доповнити народні вислови, дібравши їх продовження з другого стовпчика. Записати їх, розставляючи потрібні розділові знаки.

Ø   Зробити синтаксичний розбір речень.

Диктант-тест

Ø   Позначити рядки, у яких перед порівняльним зворотом уживається кома.

А  Національне минуле служить нам ніби для перевірки того, хто ми є (Г. Лозко).

Б  Спогади докучливі як нежить що тій славі принесуть нове? (В.Симоненко).

В  На гіллі рясному цвіт немов сніжинки (В. Сосюра).

Г  Національна гордість проявляється як щось природне для всієї нації (Г. Лозко).

АЛГОРИТМ синтаксичного розбору двоскладного речення

Творче конструювання (робота в міні-групах)

Ø   Об’єднавшись у міні-групи, поширити подані речення другорядними членами, указавши на спосіб їх морфологічного вираження. В одне з речень увести порівняльний зворот.

1­ша група: 1. Нація має звичаї. 2. Збереглося багато повір’їв.

2­га група: 1. Поставлено завдання. 2. Природа залишається загадкою.

3­тя група: 1. Людина прагнула пізнати природу. 2. Змінився ліс.

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

1. Узагальнити теоретичний матеріал про другорядні члени речення. Підготуватися до тематичної контрольної роботи у формі тестових завдань закритої і відкритої форми.

2. Написати (на вибір): а) твір-опис краєвиду в художньому стилі, використовуючи художні означення, непоширені прикладки й порівняльні звороти; б) твір-роздум у публіцистичному стилі на тему «У чому проявляється мудрість людини?», використовуючи обставини різних видів та порівняльні звороти