Головна » 8 клас » Світова література |
Мета: ознайомити з шедеврами живопису та поезії, присвяченими біблійній темі, зробити висновок про магічну силу вічних сюжетів Книги книг, вчити порівнювати літературні твори, знаходити інтертекстуальні елементи, писати, дотримуючись наукового стилю; розвивати письмове зв’язне мовлення; виховувати інтерес до порівняльного аналізу літературних творів. Обладнання: Біблія, тексти віршів О. Пушкіна, І. Буніна, О. Жемчужникова, репродукція картини Рембрандта «Повернення блудного сина».
Всего прочнее на земле печаль И долговечней — царственное слово. А. Ахматова ХІД УРОКУ І. Актуалізація опорних знань Переказ притчі про доброго самарянина, про гірчичне зерно. ІІ. Узагальнення й систематизація знань 1. Слово учителя Біблійні теми та мотиви через вічність та високість моральних ідеалів були й є улюбленими для багатьох поетів, письменників, художників. Протягом багатьох століть звертаються до біблійних сюжетів творці різних рівнів: від геніальних до нікому не відомих. Сьогодні ми звернемося сааме до таких переспівів біблійних сюжетів талановитими російськими поетами. 2. Літературна композиція 1-й учень-читець декламує вірш К. Бальмонта «Одна есть в мире красота». * * * Одна есть в мире красота. Не красота богов Эллады, И не влюбленная мечта, Не гор тяжелые громады, И не моря, не водопады, Не взоров женских чистота. Одна есть в мире красота — Любви, печали, отреченья И добровольные мученья За нас распятого Христа. 1893 2-й учень-читець розповідає поезію А. Ахматової «В каждом древе распятый Господь». * * * В каждом древе распятый Господь, В каждом колосе тело Христово. И молитвы пречистое слово Исцеляет болящую плоть. Кого когда-то называли люди Царем в насмешку, Богом в самом деле, Кто был убит — и чье орудье пытки Согрето теплотой моей груди... Вкусили смерть свидетели Христовы, И сплетницы-старухи, и солдаты, И прокуратор Рима — все прошли. Там, где когда-то возвышалась арка, Где море билось, где чернел утес, — Их выпили в вине, вдохнули с пылью жаркой И с запахом бессмертных роз. Ржавеет золото и истлевает сталь, Крошится мрамор — к смерти все готово. Всего прочнее на земле печаль И долговечней — царственное слово. 1945 3-й учень-читець декламує поезію Б. Пастернака «Дурные дни». ДУРНЫЕ ДНИ Когда на последней неделе Входил он в Иерусалим, Осанны навстречу гремели, Бежали с ветвями за ним. А дни все грозней и суровей, Любовью не тронуть сердец. Презрительно сдвинуты брови, И вот послесловье, конец. Свинцовою тяжестью всею Легли на дворы небеса. Искали улик фарисеи, Юля перед ним, как лиса. И темными силами храма Он отдан подонкам на суд, И с пылкостью тою же самой, Как славили прежде, клянут. Толпа на соседнем участке Заглядывала из ворот, Толклись в ожиданье развязки И тыкались взад и вперед. И полз шепоток по соседству, И слухи со многих сторон. И бегство в Египет и детство Уже вспоминались, как сон. Припомнился скат величавый В пустыне, и та крутизна, С которой всемирной державой Его соблазнял сатана. И брачное пиршество в Кане, И чуду дивящийся стол, И море, в котором в тумане Он к лодке, как посуху, шел. И сборище бедных в лачуге, И спуск со свечою в подвал, Где вдруг она гасла в испуге, Когда воскрешенный вставал... 3. Виступ учня-мистецтвознавця з розповіддю про картину Рембрандта «Повернення блудного сина» (1668). Ермітаж Євангельська притча про блудного сина розповідає про те, як легковажний юнак, забравши свою частку батьківського майна, залишив рідний дім у пошуках розваг. Переживши чимало випробувань і сорому, він вирішив повернутися в батьківський дім, де знайшов прощення, любов та відпочинок. Тема повернення блудного сина давно цікавила Рембрандта. Він неодноразово використовував її в офортах і малюнках. У картині велична ідея втілюється в лаконічній та виразній композиції. Домінують чіткі вертикалі спокійних та величних фігур, що застигли у німоті. Одяг батька спадає широкими складками, обриси його фігури повністю включають у себе контури фігури сина, що ще більше підкреслює нерозривний зв’язок цих двох людей та надає групі особливої монументальності. Емоційний вплив картини визначається нерозривним поєднанням освітлення й колориту. У яскравому буянні кольорів фігури ніби виростають з темряви, і серед приглушених зеленувато- і краснувато-коричневих тонів оточення і променів світла найбільше виділяється червоний колір плаща батька. Особливу широту і свободу має в цій картині складний живопис, характерний для пізнього мистецтва Рембрандта. В освіт- лених місцях фарба накладається опукло-шорсткувато — часто не пензлем, а шпателем чи пальцем. Поверхня картини, що зблизька здається хаотичною палітрою різної форми мазків, на відстані стає виразною та вражаючою. 4. Підготовка до творчої роботи «Біблійні сюжети у віршах російських поетів» 1) Мета роботи — прочитати вірші О. Пушкіна, І. Буніна, О. Жемчужникова, порівняти їх з відомими біблійними сюжетами, зробити висновок про спільне та відмінне у цих творах та епізодах Священного Письма (чи йде поет за біблійним сюжетом, чи додає щось до нього, якою мірою...) 2) Стиль викладання — науковий. Початок може бути таким:
«Байдужих до біблійних сюжетів серед творців немає. Не стали винятком і такі російські поети, як О. Пушкін, І. Бунін, О. Жемчужников...» ПРИТЧА О СЕЯТЕЛЕ И СЕМЕНАХ Шел сеятель с зернами в поле и сеял; И ветер повсюду те зерна развеял. Одни по дороге упали; порой__ Их топчет прохожий небрежной ногой, На них нападает голодная стая. Другие на камень бесплодный легли И вскоре без влаги и корня взошли,— И в пламенный полдень дневное светило Былинку палящим лучом иссушило. Средь терния пало иное зерно, И в тернии диком заглохло оно… Напрасно шел дождь и с прохладной зарею Поля освежались небесной росою; Одни за другими проходят года — От зерен тех нет и не будет плода. Но в добрую землю упавшее семя, Как жатвы настанет урочное время, Готовя стократно умноженный плод, Высоко, и быстро, и сильно растет, И блещет красою, и жизнию дышит... Имеющий уши, чтоб слышать,— да слышит! 1851 (Алексей Жемчужников)
* * * Свободы сеятель пустынный, Я вышел рано, до звезды; Рукою чистой и безвинной В порабощенные бразды Бросал живительное семя — Но потерял я только время, Благие мысли и труды... Паситесь, мирные народы! Вас не разбудит чести клич. К чему стадам дарить свободы? Их должно резать или стричь. Наследство их из рода в роды Ярмо с гремушками да бич. (А. С. Пушкин) * * *
И цветы, и шмели, и трава, и колосья, И лазурь, и полуденный зной... Срок настанет — Господь сына блудного спросит: «Был ли счастлив ты в жизни земной?» И забуду я все — вспомню только вот эти Полевые пути меж колосьев и трав — И от сладостных слез не успею ответить, К милосердным коленям припав. (И. Бунин) 5. Написання творчої роботи Робота у чернетках. ІІІ. Підсумки уроку «Мікрофон» У поезіях на біблійну тему мене вразило... IV. Домашнє завдання
Переписати роботу в зошити.
| |
Переглядів: 1448 | |
Схожі уроки:
Всього коментарів: 0 | |