Мета: продовжити знайомити школярів з життєвим і творчим шляхом письменників рідного краю, серед яких — Катерина Перелісна; проаналізувати її твір «Три правди», досліджуючи його проблематику, ідейний зміст; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість, вміння логічно мислити, грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостережливість; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття поваги до творчості Катерини Перелісної, митців рідної Харківщини, почуття любові до художньої літератури; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет Катерини Перелісної, бібліотечка творів письменників Харківщини; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями
• Назвіть відомих письменників Харківщини. Чим вони вам запам’яталися?
• Для чого ми повинні знати митців рідного краю?
• Що вам відомо про казку як художній жанр? Чому вони навчають читача?
• Назвіть особливості народної казки. Чим народна казка відрізняється від літературної?
• Про що писали і пишуть майстри слова Харківщини?
• Завдання: доберіть до слова «правда» синоніми й антоніми.
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності школярів
IV. Основний зміст уроку
Життя прожити — не поле перейти.
Народна мудрість
Лиш боротись — значить жить.
І. Франко
Так уже повелося в отім краю — хто дотримувався звичаю —
був чесною людиною, вартою всілякої пошани.
Ф. Кобальчинський
1. Життя і творчість Катерини Перелісної. Матеріал для вчителя
КАТЕРИНА ПЕРЕЛІСНА (справжнє ім’я — Глянько-Попова)
«19.11.1902, Харків — ...1980, Трентон» — цей напис для надмогильної плити заготувала пані Катерина, коли тяжка недуга прикувала її до ліжка. Хвора, самітна, доживає вона віку в старечому будинку поміж чужих людей, бо нікого з родичів уже не має Катерини Перелісної.
Але коли діти читають чи слухають численні казки, вірші, оповідання, які з великою любов’ю саме для них писала добра, ласкава бабуся Катерина, вона знову має велику й любу родину вдячних дітей та онуків — нас усіх.
У справжній українській родині на околиці Харкова, в родині робітника Федора Глинька 1902 року народилася дівчинка, і назвали її Катериною. Тато не лише робітникував, а був актором-аматором, адміністратором театру Гната Хоткевича, допомагав видавати українські книжки, відновлювати товариство «Просвіта», засновувати українську гімназію.
Мама гляділа чотирьох дітей, допомагала чоловікові, шила костюми для театру. А ще мала такий чарівний голос, що коли співала, то все перетворювалося на пісню... Коли бабуся Домна розповідала онукам казки, то їхня невеличка оселя робилася казковим світом, у якому жили Котигорошко, Кривенька качечка. Правда перемагала Кривду, а Зло відступало в безвість перед Добром. Тоді малій Катрусі страшенно хотілося бути справжньою актрисою, такою, як оті, що в театрі Гната Хоткевича! Та батько нізащо не хотів брати до театру неписьменну актрису, і Катруся засіла за «Кобзар», щоб якнайшвидше навчитися читати. Адже їй тоді виповнилося аж 6 років.
Незабаром безмежний світ став украй маленьким, бо страшне горе відвідало їхню родину. Коли вже Катруся почала ходити до школи, інші діти Глиньків підхопили скарлатину, і з чотирьох дітей вижила тільки Катруся...
Після школи дівчина вчилася в російській гімназії, а потім перейшла до української гімназії імені Бориса Грінченка. Далі Катерина багато вчиться і нарешті закінчує інститут народної освіти (тепер Харківський університет).
Катерина багато працює, і ось перші радощі: її друкують часописи, а пригодницький роман для дітей «Від Калькутти до Шанхая» прийнято до друку «як твір українського Жуль Верна» (це були 30-ті роки). У цей час понад 60 письменників писали твори для дітей. Згодом же їх один по одному похапали страшні змії у вигляді в’язниць і таборів смерті.
Творчість Катерини Перелісної була визначена антинародною, ворожою. Не дали пані Катерині писати, нищать її скарб — казки для дітей. В’язниця поглинула її тата, чоловіка. Дивом вони вибралися звідти. І Катерина з татом і чоловіком покидають Україну...
Їхнім притулком стає спершу Німеччина, потім — Америка. Її читачами стали діти емігрантів усього вільного світу. Мала такі псевдоніми: М. Донченко, М. Дичка, Л. Кіс, Клим Пищик та інші. Про все це ми довідалися зі спогадів Галини Кирпи.
2. Опрацювання твору Катерини Перелісної «Три правди»
2.1. Виразне читання твору, переказування окремих цікавих для учнів епізодів.
2.2. Тема: зображення подорожі-пошуку братів-княженків трьох правд.
2.3. Ідея: возвеличення всеперемагаючої сили добра, справедливості, прагнення пожертвувати власним життям заради інших (брати); засудження підступництва, зради, всього потворного, дріб’язкового, лихого (потвора, гірський цар, татарський хан).
2.4. Основна думка: тільки той може бути справжнім керівником своєї країни, хто її любить, шанує і поважає народ, здатен віддати за нього навіть свою кров, своє життя.
2.5. Композиція.
Експозиція: «...жив князь у війнах та в походах, а вдома в праці та в клопотах»; безпечне життя синів князя.
Зав’язка: брати-княженки вирушають у подорож по світу на пошуки трьох правд.
Розвиток події: долання перешкод братів у сутичці з потворою, гірським царем, татарським ханом.
Кульмінація: брати довели свою вірність, непідкупність, щирість батьку, народу, країні.
Розв’язка: «Стали брати після цього разом з батьком князювати щасливо та мудро».
2.6. Жанр: казка соціально-патріотичного спрямування.
2.7. Сюжет твору.
У князя було двоє синів, які, будучи вже дорослими, безпечно проводили час. Не подобалося це батькові, і вирішив він висунути їм таку умову: відгадати три правди (дати відповіді на три запитання).
Щоб віднайти розгадки, брати вимушені були вирушити у подорож. Їм необхідно було надати батькові відповідь на такі три запитання:
• Чия хата найкраща?
• Кому не можна казати правди?
• Хто господар князівської крові?
Мандруючи, брати долають всілякі перешкоди, зустрічаючись з потворою, гірським царем, татарським ханом. Жертвуючи своїм життям, вони скрізь допомагають бідним, нещасним, полоненим... В цей час вони гартуються, робляться мужніми, відповідальними, добрими, чуйними, чого не було у них раніше, а також знаходять відповіді на запитання батька.
Отже, вони такі:
• «Своя хата найкраща».
• «Хоч які муки терпи, ворогові правди не кажи».
• «За народ свій всю кров віддай, бо він господар твоєї крові».
Повернувшись додому, сини щасливо зажили зі своїм батьком.
2.8. Особливості казки.
• число «3» (три правди, три ворога);
• композиція (вступ, основна частина, висновок);
• фантастичні події (чари злої потвори; чаклунство старої бабусі; горох, окроплений кров’ю братів, робиться коралами);
• герої казкові (князь, його сини, стара бабуся, потвора, гірський цар, татарський хан).
2.9. Проблематика твору.
• Відповідальність за долю інших.
• Батьки і діти.
• Добро і Зло.
• Красиве і потворне.
• Людина і суспільство.
• Вірність і зрада.
2.10. Обговорення змісту казки за питаннями:
• Про які часи йдеться в казці? («Було це дуже-дуже давно, ще за тих часів, коли на нашу Україну злі татари нападали, міста й села грабували, а людей нещасних у полон забирали, на тяжкі муки, у злую неволю»)
• Яким у творі зображений князь? («...Розумний та хоробрий... мав двох синів... любив своїх дітей, ще більше любив свої країну, свій народ. Ночей недосипляв... та все про добро своїх людей дбав»)
• Чому князь був незадоволений своїми синами? («Виросли вони у батьковому палаці, в розкошах та спокою, лиха не знали, то й ні про що не думали, не гадали, лише себе розважали. Любили по лісах та степах за диким звіром полювати, гарно вдягатися, смачно попоїсти та солодко поспати. Любили частенько до сусідніх князів їздити в гостину, подарунки їм дорогі возити. Навчались княженки чужими мовами говорити так добре, що й самі з того пишались, а свою рідну мову занедбали»)
• Чим пояснити рішення батька запропонувати синам вирушити у подорож? Які завдання він їм надав? («Чия хата найкраща? Кому правди не можна казати? Хто господар моєї крові?»)
• Чому сини не змогли надати жодної правильної відповіді на запитання батька що вважалися їм чудними?
• Як княженки під час подорожі сприймали оточуючий їх світ, людей?
• Дослідіть, як різноманітні випробування під час подорожі вплинули на характер, поведінку синів?
• Чому княженки позаздрили ведмедю?
• Опишіть зустріч братів з потворою.
• Яким чином княженки подолали злого чарівника? Як вони поставилися до людей, які перебували у полоні потвори?
• Яке враження справила на братів стара бабуся? Чи можна її протиставити іншим фантастичним героям твору?
• Чому брати не піддалися умовлянням гірського царя? Що для них було свята святих?
• Як поводили себе брати, перебуваючи в полоні у татарського хана? В чому виявилась підступність хана?
• Чим схожі між собою потвора, гірський цар, татарський хан?
• Чому брати не побоялися пожертвувати своїм життям заради інших?
• Про що свідчить щасливе закінчення казки? Чому вона вчить?
• Чи можна пов’язати цю казку з реаліями нашого часу? Яким чином?
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Розв’язування тестових завдань
1. Події у казці відбувалися у часи, коли:
а) на Україну татари нападали; б) створювалася Земля;
в) ще люди писали на бересті й пергаменті.
2. Народ поважав свого князя за те, що він:
а) мав багато грошей; б) дбав про них; в) був знатного роду.
3. Могутність князя була в його:
а) війську; б) чаклунстві;
в) вмінні налагоджувати контакти з іншими державами.
4. Чого не полюбляли робити сини князя:
а) по лісах та степах за диким звіром полювати;
б) їздити до сусідніх держав; в) обробляти городину і доглядати худобу.
5. Князь хвилювався за своїх синів, бо вони:
а) не вчилися грамоті; б) не поважали свій народ;
в) повсякчас сварилися між собою.
6. Владу князівську отримає той син, який буде:
а) сильнішим; б) мудрішим; в) багатшим.
7. Сини-княженки вимушені «з палацу геть піти», щоб:
а) заробити грошей; б) отримати вищу освіту;
в) дізнатись у людей про три правди.
8. На яке перше питання князь запропонував синам відповісти?
а) «Скільки зірок на небі»?
б) «Чому орел літає»?
в) «Чия хата найкраща»?
9. Чому сини не могли відповісти на питання батька перед тим, як вирушити у подорож?
а) Не досить бачили світу; б) вважали ці питання дурницями;
в) через їх складність.
10. Чого навчав князь своїх синів?
а) Казати лише правду; б) не гаяти даремно часу;
в) писати поетичні твори.
11. Питання батька: «Хто господар моєї крові?» видалося синам:
а) найскладнішим; б) чудним; в) недоречним.
12. Який художній засіб використала К. Перелісна в уривку твору: «...то хоч сонечко крізь гілля заглядало, серце, звеселяло, а як надійшла ніч...»?
а) Епітет; б) інверсію; в) метафору.
13. Яке лихо скоїлося із синами на початку подорожі?
а) Потрапили у бурю; б) захворіли; в) опинилися без грошей.
14. Під час зливи княженки позаздрили:
а) батькові; б) ведмедю; в) селянину.
15. Якою була відповідь на першу відгадку?
а) «Немає в світі хати кращої за свою»;
б) «Золота та людина, яка працьовита»;
в) «Не силою роби, а розумом».
16. Щоб дізнатися другої правди брати повинні були розповісти гірському царю про:
а) причину їх подорожі по світу; б) кількість війська у їх батька;
в) таємницю, яку їм повідала бабуся.
17. Чим частував гірський цар княженків?
а) медом-вином; б) пивом; в) хлібом-сіллю.
18. «Будь мужній, хоч які муки терпи, та ворогові правди не кажи!»,— з такими словами звернувся старший брат до меншого, коли слуги гірського царя їх:
а) намагалися втопити; б) били ціпками; в) мучили, катували.
19. Потрапивши до татарського хана, брати вимагали від нього, щоб той:
а) визволив бранців з полону; б) дозволив їм переночувати;
в) позбавив батька необхідності сплачувати йому податки.
20. На думку братів, їх кров належить:
а) їм самим; б) всьому народові; в) вельмишановному хану.
21. К. Перелісна назвала свою казку:
а) фантастичною; б) старою; в) легендарною.
22. За ласку та науку княженки були вдячні:
а) бранцям; б) старенькій бабусі; в) доброму чарівникові.
23. Що пропонував братам гірський цар за зраду?
а) Жити в добрі та славі; б) одружити їх на царських дочках-красунях;
в) подарувати корабель.
24. Де були княженки, коли їх пов’язали татари?
а) Неподалік від лісу; б) в густій траві край синього моря;
в) у хаті старої бабусі.
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,5 бала.
2. Робота на картках
Картка № 1
1. Вмотивуйте, чому брати-княженки вимушені були подорожувати і долати труднощі на своєму шляху.
2. Поясніть, як зрозуміти, що кров братів належить всьому народові. Свої міркування обґрунтуйте.
За жанровою спрямованістю твір К. Перелісної «Три правди» є:
а) оповіданням; б) повчальною історією; в) казкою.
Картка № 2
1. Які,на вашу думку, риси характеру притаманні братам-княженкам? Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору та власні спостереження.
2. Дослідіть, як протягом твору змінилися поведінка, погляди, світобачення братів? Про що це свідчить? Власні думки обґрунтуйте.
3. Кому з героїв твору належать слова: «Ось тепер ви й третю правду знаєте: за народ свій всю кров віддай, бо він господар твоєї крові»?
а) Старенькій бабусі; б) татарському хану; в) потворі.
Картка № 3
1. Чому, на ваш погляд, княженки не зрадили свого батька, хоча і мали багато чого за це отримати? Як би ви повели себе у цій ситуації? Відповідь вмотивуйте.
2. Здійсніть прогноз щодо майбутнього князювання братів. Свої погляди аргументуйте.
3. Ховаючись від зливи, під час подорожі брати-княженки потрапили до:
а) палацу потвори; б) занедбаної хатинки; в) старого храму.
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів
VІІІ. Домашнє завдання
Скласти власні три правди до змісту казки К. Перелісної «Три правди», підготуватися до тематичної контрольної роботи.